вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/890/21
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
до управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації
про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах,
за участю представника:
позивача: Чорноморець Я.А. (довіреність №6243 від 12.01.2021 року);
відповідача: не з'явився,
25 березня 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - позивач) до управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання щодо відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, за період з січня 2020 року до грудня 2020 року.
Ухвалою суду від 29.03.2020 року відкрито провадження в справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, яке було призначено на 28 квітня 2021 року.
19 квітня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №1150/02-14 від 15.04.2021 року.
22 квітня 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №11/52 від 20.04.2021 року, у зв'язку з частковою оплатою заборгованості, представник позивача просила суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 195 495,25 грн.
Також, представник позивача подала відповідь на відзив №11/54 від 20.04.2021 року та клопотання про долучення документів до матеріалів справи №11/53 від 20.04.2021 року, яке підлягало задоволенню судом.
28 квітня 2021 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2021 року судове засідання відкладено на 02 червня 2021 року.
02 червня 2021 року в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:
30 березня 2020 року між публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (далі - позивач) та управлінням соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації (далі - відповідач) був укладений договір №02-10-08/30 про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговими категоріям громадян.
Згідно з п. 2.1 договору, предметом цього договору є взаємовідносини сторін щодо проведення відшкодування відповідачем витрат позивача за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, які проживають на території Білоцерківського району.
Відповідно до п. 2.2. договору, позивач зобов'язується надавати телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, а відповідач зобов'язується здійснювати розрахунки з позивачем на підставі наданих розрахунків щодо вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян у минулому місяці, згідно з формою акту звіряння розрахунків (щомісячного - "3-пільга" відшкодування відповідачем витрат здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, передбачених у коді за (ТПКВКМБ/ТКВКБМС) 0813032 "Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку" на відповідний рік, враховуючи необхідність виконання зобов'язань минулих років.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна договору складається з сум витрат, які понесені позивачем з надання телекомунікаційних послуг, пільговим категоріям громадян на території Білоцерківського району, розмір яких підтверджується формами: - "2-пільга" у вигляді файлу DBF; - акту звіряння розрахунків (щомісячного) - "3 - пільга", що були складені сторонами впродовж дії договору.
Згідно з п. 4.1.1 договору, позивач зобов'язаний надавати телекомунікаційні послуги пільговим категоріям відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 4.1.2 договору, позивач зобов'язаний щомісяця до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, направляти на електронну адресу позивача E - mail: bcrupszn@ukr.net. Форму "2-пільга" в електронному форматі, у вигляді файлів DBF, щодо вартості послуг зв'язку, наданих пільговим категоріям громадян у звітному місяці.
Пунктом 4.1.3 договору встановлено, що позивач зобов'язаний щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним, подавати відповідачу форму "3-пільга" для звіряння розрахунків, шляхом обміну електронними документами з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Згідно з п. 4.3.2 договору, відповідач зобов'язаний щомісяця до 15 числа місяця, наступного за звітним, проводити автоматизоване звіряння інформації, зазначеної у формі "2-пільга" в електронному форматі, отриманої від позивача в порядку зазначеному у пункті 4.1.2 щодо вартості послуг зв'язку, наданих пільговим категоріям громадян у звітному місяці.
Відповідно до п. 4.3.3 договору, відповідач зобов'язаний щомісяця за результатами такого автоматизованого звіряння, формувати детальні звіти про звіряння інформації (файли розбіжностей та/або реєстри померлих в електронному вигляді) та у термін встановлений в п. 4.3.2 договору, надавати їх позивачу для відпрацювання розбіжностей та їх подальшого врахування при складенні форм "2-пільга" у вигляді файлу DBF та "3-пільга".
Пунктом 4.3.4 договору встановлено, що відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки з позивачем за послуги зв'язку надані пільговим категоріям громадян у звітному місяці, в порядку та строки, визначені розділом 5 цього договору.
Згідно з п. 4.3.5 договору, відповідач зобов'язаний після звіряння розрахунків з позивачем повертати, затверджений відповідачем, примірник акту звіряння розрахунків за формою "3-пільга", в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису до останнього числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 5.3 договору, відповідач здійснює розрахунки щомісячно до 7 числа місяця.
Пунктом 8.1 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Згідно з п. 8.2 договору, умови цього договору в частині надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян та обов'язку розпорядника коштів місцевого бюджету відшкодувати витрати поширюються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2020 р.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що на нього, як на оператора телекомунікаційних послуг, покладено обов'язок надавати телекомунікаційні послуги споживачам, з урахуванням пільг, встановлених законодавством України, а саме: Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; Законом України "Про жертви нацистських переслідувань"; Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Законом України "Про охорону дитинства".
Так, позивачем за період із січня 2020 року до грудня 2020 року надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах (далі - послуги) категоріям споживачів, передбачених вищезазначеними законодавчими актами.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог чинного законодавства та умов договору позивачем засобами поштового зв'язку направлялись відповідачу щомісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (форма "2-пільга") та акти звіряння розрахунків за послуги зв'язку пільговим категоріям населення між сторонами (за формою " 3-пільга") за надані пільговим категоріям населення послуги зв'язку, за період із 01.01.2020 року до 31.12.2020 року, на загальну суму 310 766,63 грн.
За твердженнями представника позивача, відповідачем вищевказані послуги оплачені частково, в сумі 114 391,45 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направляв на адресу відповідача лист №82і250/58-78 від 08.01.2020 року та претензії (№51) №11/206 від 17 грудня 2020 року, №11/7 (№2) від 22 січня 2021 року.
Відповідач направив на адресу позивача відповіді на вищевказані претензії №1931/02-14 від 29.12.2020 року та №177/02-14 від 01.02.2021 року, в яких послався на те, що відповідач не несе відповідальності за видатки Узинської ОТГ.
Позивач, вважаючи, що його права порушені, звернувся до Господарського суду Київської області, просив стягнути з відповідача 196 375,18 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
22 квітня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №11/52 від 20.04.2021 року, у зв'язку з їх частковою оплатою. Так, представник позивача просила суд стягнути з відповідача 195 495,25 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.
19 квітня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №1150/02-14 від 15.04.2021 року, в якому представник відповідача послався на те, що у зв'язку з утворенням об'єднаних територіальних громад, які мають власний бюджет, затверджений відповідними місцевими радами, відповідач не має повноважень на здійснення заходів з соціального захисту населення за рахунок коштів місцевого бюджету на території громад, зокрема, на території Узинської ОТГ.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що позивач, як оператор телекомунікаційних послуг, зобов'язаний надавати такі послуги на пільгових умовах окремим категоріям споживачів, на які поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про охорону дитинства".
Відповідно до п. 1.8 Статуту публічного акціонерного товариства "Укртелеком", товариство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України, цього статуту та внутрішніх актів товариства.
Згідно з п. 1.7 Положення про Київську міську філію публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - Положення), у своїй діяльності філія керується законодавством України, статутом товариства, цим положенням, іншими внутрішніми актами товариства, рішеннями прийнятими загальними зборами акціонерів товариства та іншими органами товариства.
Відповідно до п.п. 3.2.1 п. 3.2 Положення, предметом діяльності філії, зокрема, є надання телекомунікаційних послуг, в тому числі послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі, послуг рухомого (мобільного) зв'язку, послуг цифрового телебачення, інших послуг мультисервісних мереж та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.
Телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій (п. 54 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про телекомунікації").
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року №295 (далі - Правила №295), установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Відповідно до п. 1 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 року (далі - Положення №117), Реєстр - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.
Пунктом 3 Положення №117 встановлено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою « 1 - пільга», в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма « 1 - пільга» затверджується Мінсоцполітики; ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Так, нормами вищевказаних актів законодавства закріплюються державні гарантії для окремих категорій громадян, які мають пільги щодо оплати вартості наданих послуг.
Судом встановлено, що позивачем надано послуги окремим категоріям споживачів за період з 01.01.2020 року до 31.12.2020 року, на загальну суму 310 766,63 грн., що підтверджується розрахунком видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг (форма "2-пільга") та актами звіряння розрахунків за послуги зв'язку пільговим категоріям населення між сторонами, станом на 01 лютого 2020 року, 01 березня 2020 року, 01 квітня 2020 року, 01 травня 2020 року, 01 червня 2020 року, 01 липня 2020 року, 01 серпня 2020 року, 01 вересня 2020 року, 01 жовтня 2020 року, 01 листопада 2020 року, 01 грудня 2020 року, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідач витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, відшкодував частково, що підтверджується виписками по рахунку позивача, копії яких долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Так, відповідач, як орган, головною функцією якого є реалізація державної політики в галузі соціального захисту населення окремих категорій населення відповідного району, який організовує, координує та контролює надання пільг громадянам, зобов'язаний належно, відповідно до вимог чинного законодавства, виконувати обов'язки з виплати позивачу витрат, понесених у січні - грудні 2020 року, внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, згідно із складеними позивачем та надісланими відповідачу розрахунків за передбаченою законом формою.
Крім цього, норми Закону України "Про телекомунікації", згідно з якими якими встановлено право певних категорій громадян на отримання пільг щодо послуг зв'язку, не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг, у разі відсутності коштів на вищевказані цілі, тому відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки в 2020 році не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
У справі "Кечко проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 цього рішення закріплено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідач документів, що підтверджували б відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2020 року до 31.12.2020 року, суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 195 495,25 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, п. 54 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 11, ст. 509, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14 - 15, ч. 2 ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити повністю позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
Стягнути з управління соціального захисту населення Білоцерківської районної державної адміністрації (09106, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Тімірязєва, будинок 2А, ідентифікаційний код 03193755) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) 195 495,25 грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять грн. 25 коп.) заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах; 2 932,43 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві грн. 43 коп.) витрат на сплату судового збору.
Повернути публічному акціонерному товариству "Укртелеком" (01601, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 18, ідентифікаційний код 21560766) з Державного бюджету України 13,90 грн. (тринадцять грн. 90 коп.) судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням №3157 від 09 березня 2021 року.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 07.06.2021 року.
Суддя С. Грабець