ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2021Справа № 910/11991/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Щепалова Вадима Федоровича
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізична особа підприємець - Підгорний Денис Ігорович
про розірвання договору
за участю представників:
від позивача: Шевченко О.В.
від відповідача: Прощенко Д.В.
від третьої особи: Прощенко Д.В.
від позивача: не з'явився
Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Щепалова Вадима Федоровича; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фізична особа - підприємець Підгорний Денис Ігорович про розірвання договору оренди берегозахисної споруди №59-ор від 29.08.2006 року.
Позов мотивований порушенням відповідачем умов п.п. 4.1.1, 4.1.6, 4.1.7, 4.1.10, 4.1.11, 4.1.12 договору оренди берегозахисної споруди №59-ор від 29.08.2006 року та пунктів 2.1.2.1, 3.6, 3.7, 3.11, 4.9 Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, затверджені рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 №1133-V, що є підставою для дострокового розірвання договору в судовому порядку.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Щепалова Вадима Федоровича задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі №910/11991/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 06.10.2020 по справі №910/11991/17 касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 910/11991/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
16.10.2020 матеріали справи №910/11991/17 надійшли до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу передані судді Гулевець О.В.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.10.2020 прийняв справу №910/11991/17 до свого провадження та призначив підготовче засідання у справі на 10.11.2020.
10.11.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2020 у зв'язку з неявкою представників сторін суд відклав підготовче засідання на 08.12.2020.
13.11.2020 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
04.12.2020 через відділ діловодства суду від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшла заява про заміну позивача та залучення до участі у справі його правонаступника.
07.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.
08.12.2020 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про залучення до участі у справі правонаступника задоволено, замінено первісного позивача у справі №910/11991/17 - Департамент комунальної власності Одеської міської ради на його правонаступника на Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.
10.12.2020 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли письмові пояснення по справі, в яких повідомлено про те, що з метою дотримання вимог Закону України «Про прокуратуру», обласною прокуратурою направлено повідомлення №05/1-678вих17 від 13.04.2017 на адресу Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради щодо підготовки та направлення позовної заяви до суду. В подальшому, позивачем направлено на адресу прокуратури лист №01/01-10/57 від 24.01.2018 щодо отримання листа №05/1-678вих17 від 13.04.2017. Отже, Одеська обласна прокуратура вважає, що при зверненні до суду з позовом було дотримано всіх встановлених вимог законодавства України.
У підготовчому засіданні 23.12.2020 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 27.01.2021.
У підготовчому засіданні 23.12.2020, заслухавши усні пояснення сторін щодо належності доказів наданих прокурором в підтвердження підстав для звернення останнього до суду в інтересах позивача, судом встановлено про необхідність витребування оригіналів документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2020 судом витребувано у Одеської обласної прокуратури оригінали документів, а саме: повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 13.04.2017 №05/1-678вих17, лист від 24.01.2018 №01/01-10/57 на №05/1-678/вих17 від 13.04.2017 року та повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" №15/3/2-337вих-20 від 11.11.2020.
26.01.2021 та 27.01.2021 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшло повідомлення про те, що оригінал листа №01/01-10/57 від 24.01.2018 року відсутній та одночасно Одеська обласна прокуратура зазначила, що оригінал листа може зберігатись безпосередньо в Управлінні інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.
27.01.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони.
У підготовчому засіданні 27.01.2021 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 16.02.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 зобов'язано Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради надати суду для огляду оригінал листа від 24.01.2018 №01/01-10/57.
15.02.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони.
15.02.2021 та 16.02.2021 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо відсутності оригіналу листа від 24.01.2018 №01/01-10/57.
У підготовчому засіданні 16.02.2021 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 16.03.2021.
22.02.2021 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії реєстру від 14.04.2017 №612 про відправлення кореспонденції, зокрема повідомлення №05/1-678вих-17 від 13.04.2017.
15.03.2021 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони.
У судовому засіданні 16.03.2021 судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
У заяві відповідач, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, просив суд залишити позов без розгляду, посилаючись на те, що Заступник прокурора Одеської області не надав доказів звернення попередньо до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради щодо звернення в їх інтересах до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у даній справі №910/11991/17 позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради задоволено повністю, постановлено розірвати договір оренди берегозахисної споруди №59-ОР від 28.08.2006, укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Щепаловим Вадимом Федоровичем щодо берегозахисної споруди у вигляді штучного пляжу траверсами №7 та №8 площею 1753,5 кв.м, в районі 12 станції Великого Фонтана, на узбережні Чорного моря в м. Одесі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у даній справі №910/11991/17 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 06.10.2020 по справі №910/11991/17 постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 910/11991/17 скасовано, справу № 910/11991/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що у розумінні положень статей 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підстави для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб'єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.
Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу, що місцевим господарським судом не встановлено обставин дотримання прокурором процедури, передбаченої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а лише зазначено, що звернення прокурора із позовом до суду в даному випадку обумовлене необхідністю захисту інтересів держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, які порушені відповідачем у зв'язку із неналежним виконанням останнім умов договору оренди комунального майна та бездіяльністю управління з цього приводу.
Верховним Судом відзначено, що під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і встановити наявність або відсутність підстав для прокурорського представництва у цій справі, і в залежності від встановлених обставин, вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Частиною 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази та враховуючи вказівки Верховного Суду у постанові від 06.10.2020 по справі №910/11991/17, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно із ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:
якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Отже, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому, у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
У даній справі прокурор звернувся до суду з метою захисту інтересів держави, зокрема щодо порушення відповідачем у зв'язку із неналежним виконанням умов договору оренди комунального майна та бездіяльністю Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, що призводить до порушень майнових інтересів держави.
Як вбачається з матеріалів справи, Заступником прокурора Одеської області листом від 13.04.2017 за №05/1-678вих17 повідомлено Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради про підготовку позовних заяв в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, зокрема, до ФОП Щепалова В.Ф. про розірвання договору оренди берегозахисних споруд та скерування позовної заяви до суду.
У відповідь на лист від 13.04.2017 за №05/1-678вих17 Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради повідомлено Заступника прокурора Одеської області листом №01/01-10/57 від 24.01.2018 про отримання вищевказаного листа.
Також, на підтвердження направлення листа від 13.04.2017 за №05/1-678вих17 на адресу Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради прокуратурою надано копію реєстру відправки кореспонденції Прокуратури Одеської області №612 від 14.04.2017 та копію поштової квитанції від 14.04.2017.
Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом - 18.07.2017, що свідчить про не вчинення дій Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради щодо звернення до суду. Окрім того, судом враховано, що позивач не заявляв про наміри самостійно звернутися з позовом та не заперечив щодо виявлених порушень відповідачем умов договору оренди.
Отже, звернення прокурора із позовом до суду обумовлене необхідністю захисту інтересів держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, які порушені відповідачем у зв'язку із неналежним виконанням умов договору оренди комунального майна та бездіяльністю управління з цього приводу.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради і створений відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», який здійснює функції з забезпечення розробки та реалізації оперативних заходів і довгострокових програм розвитку інженерної інфраструктури, насамперед об'єктів інженерного захисту, ефективного використання території міста і морського узбережжя, на які впливають небезпечні інженерно-геологічні процеси (зсуви, підтоплення ґрунтовими водами, провалля та просідання поверхні над підземними виробками); контролює у межах своїх повноважень діяльність підприємств та організацій усіх форм власності відносно забезпечення належного утримання, ефективної експлуатації території узбережжя та її інженерної інфраструктури, відповідно до вимог чинного законодавства та актів місцевого самоврядування.
З урахування наведеного, у даному випадку звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради відповідає приписам ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України та підтверджено належними доказами у справі, у зв'язку із чим, суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду.
Враховуючи вище наведене, суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
У судовому засіданні 16.03.2021 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/11991/17 до судового розгляду по суті на 06.04.2021, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
05.04.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі, в яких відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що приписи про порушення умов договору від 13.05.2016, 18.05.2016 та 27.05.2016 відповідач не отримав та дізнався про їх існування після отримання позову. Окрім того, відповідач звертає увагу, що Акт від 10.02.2017 контролю виконання умов договору оренди складений в односторонньому порядку та ФОП Щепалова В.Ф. про проведення контролю не повідомлялось.
У судовому засіданні 06.04.2021 представник прокуратури надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.04.2021 надав пояснення по суті заперечень, проти позову заперечив.
Представник третьої особи у судовому засіданні надав пояснення по суті позовних вимог, проти позову заперечив.
Представник позивача у судове засідання 06.04.2021 не з'явився, про розгляд справи по суті було повідомлено ухвалою суду від 16.03.2021, позивачем подано клопотання про розгляду справи без участі представника.
У судовому засіданні 06.04.2021 судом досліджено докази по справі та на стадії дослідження доказів, у зв'язку з необхідністю надання відповідачем для огляду оригіналів паспортів та схем оголошено про відкладення розгляду справи по суті на 28.04.2021.
27.04.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 28.04.2021 судом задоволено клопотання відповідача та оголошено про відкладення розгляду справи по суті на 25.05.2021.
У судовому засіданні 25.05.2021 суд продовжив розгляд справи по суті зі стадії дослідження доказів.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.05.2021 надав суду для огляду оригінали документів.
Представник прокуратури надав заключне слово, просив суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 25.05.2021 надав заключне слово, проти позову заперечив.
Представник третьої особи у судовому засіданні надав заключне слово, проти позову заперечив.
Представник позивача у судове засідання 25.05.2021 не з'явився, про розгляд справи по суті позивача було повідомлено ухвалою суду від 28.04.2021, позивачем подано клопотання про розгляду справи без участі представника.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 25.05.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
29.08.2006 між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (орендодавцем, позивачем) та Фізичною особою-підприємцем Щепаловим Вадимом Федоровичем (орендарем, відповідачем) укладено договір оренди берегозахисної споруди №59-ор, згідно з яким орендодавець передає у строкове платне користування орендарю берегозахисну споруду у вигляді частини штучного піщаного пляжу, що розташована між траверсами (пірсами) №7-а і №8, загальною площею 1 753, 5 м2, в районі 12-ї станції Великого Фонтану на узбережжі Чорного моря в м. Одеса, відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною даного договору.
Вказаний договір укладено на підставі розпорядження Одеського міського голови від 10.08.2006 №856-01р "Про передачу в оренду берегозахисної споруди СПД Щепалову В.Ф.".
Відповідно до п. 7.1 договору його укладено терміном на 25 років - з 17.08.2006 по 31.12.2031.
Згідно з п. 1.1 договору - цільове використання об'єкта оренди: надання громадянам платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу.
Відповідно до п. 4.1.1 договору орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення і умов даного договору, а також Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси.
Пунктом 4.1.6 договору, зокрема, визначено обов'язок орендаря не змінювати цільового використання орендованого майна, передбаченого п.1.1 даного договору.
У п. 4.1.7 договору передбачено обов'язок орендаря не встановлювати огородження або інші споруди, які перешкоджають вільному входові на пляж.
Відповідно до п. 4.1.10 визначено обов'язки орендаря: дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, рішень органів місцевого самоврядування щодо використання берегозахисних споруд та уникати дій, які можуть шкідливо вплинути на їх протизсувні можливості, що включає будівництво будь-яких капітальних споруд; не виконувати будь-які будівельні роботи до одержання і передачі орендодавцеві повністю оформленої та узгодженої проектної документації; не здійснювати на капітальних берегозахисних спорудах (траверсах, підпірних стінах, стабілізованих схилах, інших спорудах) та орендованої ділянці штучного пляжу, будівництво, реконструкцію або будь-які будівельні роботи, у тому числі підготовчі.
Згідно з п. 4.1.11 договору орендар має право встановлювати та розміщувати сезонні об'єкти торгівлі, відпочинку, розваг і побутового обслуговування після одержання згоди орендодавця та оформлення дозвільної документації у відповідних виконавчих органах Одеської міської ради.
За умовами п. 4.1.12 договору орендар зобов'язаний утримувати за рахунок власних коштів: організувати та обладнати сезонні (з 01 травня по 01 жовтня включно) пункти медичної допомоги та рятувальний пост, відповідно до розпорядження міського голови №1179-01р від 22.09.2003 "Про створення міської системи рятування людей на воді", включаючи навчання штату рятувальників відповідно до вимог Правил устаткування й експлуатації пляжів м. Одеси.
Пунктом 5.2.1 договору визначено право орендодавця контролювати наявність, стан, цільове використання й ефективність використання майна, переданого в оренду.
Згідно з п. 5.2.3. договору орендодавець має право вимагати дострокового розірвання договору у випадках: не перерахування орендарем орендної плати протягом 3 місяців, ухилення орендаря від виконання приписів орендодавця щодо утримання майна в належному стані; невиконання цілком або частково п.п. 4.1.1., 4.1.4., 4.1.5., 4.1.6., 4.1.7., 4.1.9., 4.1.10., 4.1.12., 4.1.14. договору; невикористання майна або його використання не за цільовим призначенням.
Пунктом 7.4 договору визначено, що з ініціативи однієї із сторін договір може бути розірваний за рішенням Господарського суду.
15.04.2016 між ФОП Щепаловим В.Ф. та ФОП Підгорним Д.І. (суборендарем, третя особа) укладено договір №1-С/2016 суборенди берегозахисної споруди, згідно з умовами якого та на підставі акта приймання-передачі орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування захисну споруду у вигляді штучного піщаного пляжу між траверсами №7-а та №8 другої черги ПЗС загальною площею 1 753, 5 м2 на узбережжі Чорного моря в м. Одесі на території міського пляжу "Курортний", в районі 11-ої ст. Великого Фонтану.
13.05.2016 Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради відповідачу видано припис про усунення виявлених порушень: 1) проведення робіт, встановлення тимчасових споруд не у відповідності до затвердженої схеми позивачем; 2) не проведення робіт з поповнення пляжу піском; 3) не оформлення паспорту пляжу; 4) не встановлення рятівного поста та медичного пункту; 5) порушення умов договору оренди. Визначено термін усунення недоліків до 21.05.2016. Заборонено з 13.05.2016: експлуатацію зазначеної ділянки штучного та припинення робіт з встановлення споруд; виконання робіт з поповнення пляжу піском; виконання умов договору оренди; розірвання договору оренди.
Припис до виконання отримав ОСОБА_2 , відповідно до виданої відповідачем довіреності, про що наявна відмітка на приписі.
18.05.2016 Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради відповідачу видано припис про усунення виявлених порушень: 1) проведення робіт по встановленню тимчасових споруд з порушенням вимог узгодженої схеми, умов договору оренди, Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси; 2) не проведення робіт з поповнення (відновлення) пляжу піском; 3) не оформлення паспорту пляжу. Визначено термін усунення недоліків негайно до 21.05.2016. Заборонено з 18.05.2016: експлуатацію зазначеної ділянки штучного пляжу; проведення заходів з демонтажу металевих та дерев'яних конструкцій тимчасових споруд; виконання усіх умов договору; розірвання договору оренди.
Припис до виконання отримав ОСОБА_2 , відповідно до виданої відповідачем довіреності, про що наявна відмітка на приписі.
27.05.2016 Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради відповідачу надано припис про усунення виявлених порушень: 1) встановлення тимчасових споруд (навіс, балкон) не у відповідності до узгодженої схеми-дислокації та без наявності відповідної дозвільної та проектної документації; 2) порушення умов договору оренди. Визначено термін усунення недоліків негайно до 10.06.2016. Заборонено з 27.05.2016: експлуатацію зазначеної берегозахисної споруди; проведення заходів з демонтажу балкону/навісу, виконання умов договору оренди; розірвання договору оренди.
У 2016 році начальником Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради Андрусишином В.В. затверджено відповідачу схему розміщення тимчасових спору і шезлонгів на орендованій ділянці пляжу за договором оренди, укладеним з відповідачем, що підтверджується листом позивача від 01.12.2017.
В подальшому, 10.02.2017 Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради складено акт контролю виконання умов договору оренди, у якому зазначено, що при обстеженні території ділянки пляжу, розташованої між траверсами №7-а та №8 другої черги ПОС, переданої в оренду на підставі договору оренди берегозахисної споруди від 20.08.2006 №59-ор, виявлено незадовільний санітарно-технічний стан берегозахисної споруди, з розміщенням на пляжі металевих конструкцій, що створює загрозу отримання травм при відвідуванні пляжу, наявність сміття, скупчення будівельних матеріалів і конструкцій незрозумілого призначення. Виявлені недоліки є грубим порушенням умов договору берегозахисної споруди і правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради 05.04.2007 № 1133-V, що є підставою для ініціювання питання щодо подальших дій у відношенні орендаря.
Також, у вказаному акті зазначено, що при проведенні обстеження на території пляжу був відсутній орендар берегозахисної споруди, а його місце на момент перевірки не було встановлено, прийняття оперативних заходів орендарем щодо усунення виявлених порушень в найкоротші терміни було неможливо.
27.04.2017 між ФОП Щепаловим В.Ф. та Аварійно-рятувальною службою-Комунальною установою "Рятувально-водолазна служба Одеської міської ради" укладено договір на обов'язкове обслуговування аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій місць масового відпочинку населення на водних об'єктах, за яким аварійно-рятувальна служба зобов'язалась здійснювати сезонне аварійно-рятувальне обслуговування пляжу, наданого відповідачу в оренду.
27.04.2017 між відповідачем та Комунальною установою "Рятувально-водолазна служба Одеської міської ради" складено акт перевірки встановлення та обладнання відповідачем рятувального посту на території пляжу, відповідно до якого при обстеженні території виявлено встановлений та обладнаний рятувальний пост, наявність на робочому місці матросів-рятувальників, а також розміщення та обладнання на території рятувального посту медичного пункту, що підтверджує виконання умов договору оренди, та є підставою для погодження паспорту пляжу на 2017 рік.
14.06.2017 відповідачу виданий паспорт пляжу №015/1, підписаний заступником керівника місцевого органу виконавчої влади - відповідального за введення місць масового відпочинку в експлуатацію Терещуком О.Д. та засвідчений печаткою Одеської обласної державної адміністрації.
До паспорту додане обстеження Держпродспоживслужби в м. Одесі, територіального органу ДСНС в Одеській області, Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, аварійно-рятувальної служби.
16.06.2017 Комісією за участю працівників позивача, управління ДАБК, департаменту екології та розвитку рекреаційних зон, ДСНС України у Одеській області складено акт обстеження берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного пляжу, яким встановлено: розміщення відповідачем металевих конструкцій каркасу з облаштуванням на ньому дерев'яного настилу, які на візуальний огляд мають ознаки капітальності; також на деревяншому настилі встановлені об'єкти: двохярусні конструкції для відпочинку з металевого каркасу, барна стійка, приміщення кухні та інші побутові приміщення, дерев'яні споруди відпочинку та шезлонги; на час проведення обстеження орендованої ділянки пляжу відсутній оформлений паспорт на відкриття та функціонування пляжу, в той же час пляж експлуатується; уздовж траверсу №8 та уздовж урізу моря відсутні проходи, що є порушенням розпорядження міського голови на 2017 рік; по периметру території встановлені огородження по траверсу та по підпірній стінці без дозволу, що є порушення п. 3.18. Правил устаткування та експлуатації пляжі міста Одеса; під час обстеження приміщення медичного пункту відсутнє; встановлений на пляжу рятувальний пост не обладнаний, рятувальники відсутні.
Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради вважає, що відповідачем порушено умови договору, а саме п.п. 4.1.1, 4.1.6, 4.1.7, 4.1.10, 4.1.11, 4.1.12, що є підставою для дострокового розірвання договору, у зв'язку із чим, звернувся до суду із позовом.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом вище між сторонами було укладено договір оренди берегозахисної споруди №59-ор, згідно з яким орендодавець передає у строкове платне користування орендарю берегозахисну споруду у вигляді частини штучного піщаного пляжу, що розташована між траверсами (пірсами) №7-а і №8, загальною площею 1 753, 5 м2, в районі 12-ї станції Великого Фонтану на узбережжі Чорного моря в м. Одеса, відповідно до схеми, що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що відповідачем допущено порушення умов договору оренди берегозахисної споруди №59-ор від 29.08.2006 та внаслідок чого були видані відповідачу приписи від 13.05.2016, 18.05.2016, 27.05.2016, акт контролю виконання умов договору оренди від 10.02.2017 та комісійний акт обстеження берегозахисної споруди від 16.06.2017 щодо систематичного порушення умов договору та Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеса.
На спірні відносини у даній справі, пов'язані із орендою комунального майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-XII (чинного на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до положень ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного на момент виникнення спірних відносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
За положеннями ч.3 ст.26 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинного на момент виникнення спірних відносин) договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст. 773 Цивільного кодексу України, встановлено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.
Пунктом 4.1.1 договору визначено, що орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення і умов даного договору, а також Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси.
Пунктом 4.1.6 договору, зокрема, визначено обов'язок орендаря не змінювати цільового використання орендованого майна, передбаченого п.1.1 даного договору.
У п. 4.1.7 договору передбачено обов'язок орендаря не встановлювати огородження або інші споруди, які перешкоджають вільному входові на пляж.
Відповідно до п. 4.1.10 визначено обов'язки орендаря: дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, рішень органів місцевого самоврядування щодо використання берегозахисних споруд та уникати дій, які можуть шкідливо вплинути на їх протизсувні можливості, що включає будівництво будь-яких капітальних споруд; не виконувати будь-які будівельні роботи до одержання і передачі орендодавцеві повністю оформленої та узгодженої проектної документації; не здійснювати на капітальних берегозахисних спорудах (траверсах, підпірних стінах, стабілізованих схилах, інших спорудах) та орендованої ділянці штучного пляжу, будівництво, реконструкцію або будь-які будівельні роботи, у тому числі підготовчі.
Згідно з п. 4.1.11 договору орендар має право встановлювати та розміщувати сезонні об'єкти торгівлі, відпочинку, розваг і побутового обслуговування після одержання згоди орендодавця та оформлення дозвільної документації у відповідних виконавчих органах Одеської міської ради.
Пунктом 4.1.12 договору встановлено, що орендар зобов'язаний утримувати за рахунок власних коштів: організувати та обладнати сезонні (з 01 травня по 01 жовтня включно) пункти медичної допомоги та рятувальний пост, відповідно до розпорядження міського голови №1179-01р від 22.09.2003 "Про створення міської системи рятування людей на воді", включаючи навчання штату рятувальників відповідно до вимог Правил устаткування й експлуатації пляжів м. Одеси.
Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з ст.783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Як встановлено судом, в обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на приписи, видані 13.05.2016, 18.05.2016, 27.05.2016 головним юрисконсультом Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради Ягупенко Д.Г.; акт контролю виконання умов договору оренди від 10.02.2017, складеним працівниками Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та на акт обстеження комісії від 16.06.2017, складеним за участі працівників Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, управління ДАБК, департаменту екології та розвитку рекреаційних зон, ДСНС України у Одеській області.
Дослідивши наявні в матеріалах справи приписи від 13.05.2016, 18.05.2016, 27.05.2016 та акт контролю виконання умов договору оренди від 10.02.2017, судом встановлено, що проведено перевірку та видано приписи головним юрисконсультантом Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради Ягупенко Д.Г.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у юрисконсультанта Ягупенко Д.Г. повноважень проведення відповідної перевірки та видачі відповідних приписів, а також повноважень щодо заборони відповідачу експлуатації пляжу.
Щодо порушення, визначеного юрисконсультантом Ягупенко Д.Г. в приписі від 27.05.2016, суд не приймає зазначений припис в якості належного доказу, оскільки документ складений без участі представника відповідача та в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про здійснення перевірки від 27.05.2016 та належні докази направлення вказаного припису на адресу відповідача.
При цьому, наданий прокурором список згрупованих поштових відправлень від 07.06.2016 судом не приймається, оскільки не містить інформації про направлення ФОП Щепалову В.Ф. саме припису від 27.05.2016, а отже встановити факт направлення відповідного документа або вручення його відповідачу не вбачається можливим.
Заперечення відповідача в частині отримання приписів від 13.05.2016, 18.05.2016 після позовної заяви спростовуються відміткою на приписах про отримання представником ФОП Щепалова В.Ф. -Налімовим Р.О. та наявною в матеріалах справи довіреністю, виданою відповідачем.
Також, судом досліджено акт від 10.02.2017 контролю виконання умов договору оренди від 20.08.2006 та вимог Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, що складений за участю заступника начальника управління - начальника відділу ІЗТМ та РУ управління Парфьонова В.П., заступника начальника відділу ІЗТМ та РУ управління Богаченка Я.В., головного спеціаліста відділу ІЗТМ та РУ управління Значко С.М.
У вказаному акті встановлено, що при обстеженні території ділянки пляжу, розташованої між траверсами №7-а та №8 другої черги ПОС, переданої в оренду на підставі договору оренди берегозахисної споруди від 20.08.2006 №59-ор, виявлено незадовільний санітарно-технічний стан берегозахисної споруди, з розміщенням на пляжі металевих конструкцій, що створює загрозу отримання травм при відвідуванні пляжу, наявність сміття, скупчення будівельних матеріалів і конструкцій незрозумілого призначення. Виявлені недоліки є грубим порушенням умов договору берегозахисної споруди і правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради 05.04.2007 № 1133-V, що є підставою для ініціювання питання щодо подальших дій у відношенні орендаря. При проведенні обстеження на території пляжу був відсутній орендар берегозахисної споруди, а його місце на момент перевірки не було встановлено, прийняття оперативних заходів орендарем щодо усунення виявлених порушень в найкоротші терміни було неможливо.
Правила устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси затвердженні рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 №1133-V (надалі - Правила).
Відповідно до п.2.1.2.1. Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 05.04.2007 №1133-V, обстеження морського дна, оформлення документів про відкриття пляжу, обладнання, експлуатація, прибирання, забезпечення рятувальними постами та пунктами медичної допомоги, протягом курортно-пляжного сезону, здійснюється комунальними підприємствами, створеними для забезпечення благоустрою та організації обслуговування відпочиваючих на пляжах, в межах яких знаходиться громадський пляж. За виключенням ділянок штучних пляжів, переданих в оренду, на яких оформлення документів про відкриття пляжу, обладнання, експлуатація, прибирання, забезпечення рятувальними постами та пунктами медичної допомоги здійснюється організаціями та суб'єктами підприємницької діяльності, що користуються пляжами.
Відповідно до п.2.1.5. вказаних Правил, режим роботи служб громадських пляжів (у тому числі тих, що орендовані) встановлюється з 1 травня до 1 жовтня щорічно, з 06:00 до 20:00 години щодня (до особливого розпорядження міського голови).
Згідно з п.3.6 вказаних Правил споруди, які встановлюються на пляжах, призначаються тільки для надання послуг морського відпочинку чи громадського харчування та не повинні мати ознаки капітальних споруд (стрічкових фундаментів, що спираються на ґрунти під пляжним матеріалом, підземні інженерні мережі, стіни з цементною кладкою, елементи утеплення, інше).
Відповідно до п.3.7. вказаних Правил на пляжах повинні бути обладнані медпункти, їх обслуговують медичні працівники. Медпункти забезпечуються за рахунок організацій, що експлуатують пляжі, у тому числі і на умовах оренди, усіма необхідними медикаментами для надання першої медичної допомоги та комплектуються необхідною чисельністю медпрацівників.
Відповідно до п.3.11. Правил підставою для початку експлуатації громадських, службових, орендованих і лікувально-оздоровчих пляжів є Паспорт на відкриття і функціонування пляжу, який підписується посадовою особою місцевого самоврядування, яка очолює комісію, створену розпорядженням міського голови. До складу комісії входить представник управління соціального захисту населення та праці Одеської міської ради.
Згідно з п.3.14 Правил у наданні паспорта на відкриття та функціонування пляжу відмовляється у випадках: 1) паспорт на відкриття та функціонування пляжу не узгоджений посадовою особою, погодження якою є обов'язковим; 2) не надані документи, вказані в пункті 3.12 Правил; 3) на момент перевірки пляжу комісією стан його підготовки до курортно-пляжного сезону не відповідав вимогам Правил або вимогам наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 3 грудня 2001 року N 272 "Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України", санітарних норм і правил України.
Відповідно до п.4.9. Правил забороняється відкриття і функціонування оздоровчих закладів та пляжів загального користування без обстеження і очистки акваторій пляжів, без наявності розгорнутого відомчого сезонного рятувального поста, укомплектованого підготовленими матросами-рятувальниками і оснащеного необхідним рятувальним майном.
Відповідно до п.6.1. Правил види порушень, які тягнуть безспірне дострокове розірвання договорів оренди берегозахисних споруд: неналежне утримання території пляжів; стягнення плати за вхід на пляж; порушення вимог з обладнання пляжу.
Однак, в якості підтвердження вказаних порушень, зазначених в акті від 10.02.2017 контролю виконання умов договору оренди від 20.08.2006 та вимог Правил, суд не приймає вказаний акт як належний та допустимий доказ, оскільки акт був складений без участі представника відповідача, відсутні докази повідомлення відповідач про проведення такого контролю та відсутні докази направлення акту на адресу відповідача. Посилання в акті щодо відсутності орендаря та неможливості встановити місцезнаходження відповідача спростовуються договором оренди, який містить інформацію про адресу відповідача.
Окрім того, у матеріалах справи відсутні належні докази наявності порушень, зазначених в акті, з огляду на те, що 14.06.2017 ФОП Щепалову В.Ф. був виданий паспорт пляжу №015/1, який за умов п.3.14 Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради, видається у випадку, якщо на момент перевірки пляжу комісією стан його підготовки до курортно-пляжного сезону відповідав вимогам вказаних Правил, вимогам наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 3 грудня 2001 року N272 "Про затвердження Правил охорони життя людей на водних об'єктах України", санітарних норм і правил України.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до акту контролю від 10.02.2017 обстеження території здійснювалось у лютому 2017 року. При цьому, п. 2.1.5. Правил визначає, що режим роботи служб громадських пляжів (у тому числі тих, що орендовані) встановлюється з 1 травня до 1 жовтня щорічно, з 06:00 до 20:00 години щодня (до особливого розпорядження міського голови).
Дослідивши акт обстеження берегозахисної споруди у вигляді ділянки штучного пісчанного пляжу від 16.06.2017, складеного за участю працівників Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, управління ДАБК, департаменту екології та розвитку рекреаційних зон, ДСНС України у Одеській області, судом встановлено наступне.
Розпорядженням Одеського міського голови №196 від 14.03.2016 створено спеціальну комісію з перевірки готовності пляжів міста Одеси до роботи в період курортного сезону 2016 року.
Згідно з п.6 додатку 3 до розпорядження доручено здійснювати постійний контроль за забезпеченням вільного доступу до пляжів міста, виявленням фактів порушення норм діючого законодавства, самовільного захвату території, незаконного будівництва тощо, а також проводити заходи щодо стабілізації ситуації та усунення виявлених порушень наступним органам: Департамент екології та розвитку рекреаційних зон, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя, Департамент муніципальної безпеки, Департамент комунальної власності, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.
Розпорядженням Одеського міського голови №227 від 28.03.2017 створено спеціальну комісію з перевірки готовності пляжів міста Одеси до роботи в період курортного сезону 2017 року.
Згідно з п.2.1.13. Положення про Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради №384-VI від 28.02.2011, управління контролює в межах своїх повноважень діяльність підприємств і організацій відносно забезпечення належного утримання, ефективної експлуатації території узбережжя.
Судом враховано, що за змістом розпорядження Одеського міського голови №227 від 28.03.2017 було створено спеціальну комісію з перевірки готовності пляжів міста Одеси до роботи в період курортного сезону 2017 року та забезпечення вільного доступу на їх територію, якої склад осіб визначений зовсім інший ніж вказано в акті від 16.06.2017, а тому вказаний акт не приймається судом як належний доказ за відсутністю у матеріалах справи доказів наявності повноважень у осіб, що були у складі комісії при обстеженні та підписання спірного акту від 16.06.2017.
Окрім того, в матеріалах справи також відсутні докази повідомлення відповідача про проведення такого обстеження та відсутні докази направлення акту на адресу відповідача чи вручення йому особисто.
При цьому, суд не приймає посилання прокурора на зазначений вище акт, як доказ здійснення відповідачем порушень, оскільки у акті від 16.06.2017 встановлено розміщення відповідачем тимчасових споруд без узгодження схеми розміщення.
Заперечуючи проти таких обставин, відповідачем надано до матеріалів справи Схему розміщення тимчасових споруд і шезлонгів на орендованій ділянці пляжу за договором оренди за 2016 рік, яка погоджена керівником управління ІЗТМ і РУ Одеської міської ради.
Поряд з тим, суд відзначає, що чинним законодавством України та нормативними актами Одеської міської ради не передбачено встановлення строку дії Схеми на протязі лише одного року.
Також, посилання на вказаний акт від 16.06.2017 щодо відсутності оформленого паспорту на відкриття та функціонування пляжу, спростовуються матеріалами справи, а саме наявність паспорту пляжу №015/1 від 14.06.2017, оригінали яких судом досліджено у судовому засіданні під час розгляду справи.
Окрім того, у акті від 16.06.2017 комісією повідомлено про відсутність проходів уздовж траверсу та урізу моря, встановлення огородження по траверсу та по підпірній стінці без дозволу, що є порушенням п.3.18. Правил устаткування та експлуатації пляжі міста Одеса.
Відповідно до 4.10. Правил, забороняється на території пляжів самовільно розташовувати об'єкти та устаткування.
Як вже встановлено судом вище, відповідачу 14.06.2017 був виданий паспорт пляжу №015/1, видача якого підтверджує, що стан пляжу відповідав вимогам Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси, санітарним нормам і правилам України, та отже висновки комісії, викладені в акті від 16.06.2017 не відповідають фактичним обставинам.
Також, висновки комісії, які зазначені в акті від 16.06.2017, щодо відсутності приміщення медичного пункту та не обладнання рятувального посту, спростовуються наявним в матеріалах справи договором від 27.04.2017, укладеним між відповідачем та Аварійно-рятувальною службою - Комунальною установою «Рятувально-водолазна служба Одеської міської ради» про обов'язкове обслуговування аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій місць масового відпочинку населення на водних об'єктах, за умовами якого аварійно-рятувальна служба зобов'язалась здійснювати сезонне аварійно-рятувальне обслуговування пляжу відповідача, що є предметом спірного договору оренди.
Суд звертає увагу, що на виконання умов договору оренди 27.04.2017 між відповідачем та Комунальною установою «Рятувально-водолазна служба Одеської міської ради» складений акт перевірки встановлення та обладнання Відповідачем рятувального посту на території пляжу, відповідно до якого при обстеженні території виявлено встановлений та обладнаний рятувальний пост, наявність на робочому місці матросів-рятувальників, а також розміщення та обладнання на території рятувального посту медичного пункту.
З урахуванням наведеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи у їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність істотних порушень з боку ФОП Щепалова В.Ф. умов договору оренди та Правил устаткування та експлуатації пляжів м. Одеси затвердженні рішенням Одеської міської ради, а тому підстави для розірвання договору №59-ор оренди берегозахисної споруди від 29.08.2006, за висновками суду, відсутні.
У відповідності до положень частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, котрі є загальними для розірвання договору, передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Враховуючи вище наведене, з огляду на встановлені судом обставини справи та враховуючи про відсутність істотного порушення відповідачем договору оренди в розумінні 651 ЦК України, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про розірвання договору.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, враховуючи вказівки Верховного Суду у постанові від 06.10.2020 по справі №910/11991/17, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця Щепалова Вадима Федоровича про розірвання договору оренди берегозахисної споруди №59-ор від 29.08.2006 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
За таких обставин, враховуючи те, що судом відмовлено у задоволені позовних вимог, витрати понесені по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Прокуратуру Одеської області.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Прокуратури Одеської області (65026, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, б. 3, ідентифікаційний код 03528552) на користь Фізичної особи-підприємця Щепалова Вадима Федоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2400,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 04.06.2021.
Суддя О.В. Гулевець