вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3513/20
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс»
про стягнення 50910 грн.
за участю представників:
позивача:Стрілець О.С. - наказ (розпорядження) від 12.05.2020 № 327/ос, посадова інструкція від 14.05.2020 № 9
відповідача:Купельська С.Д. - адвокат, ордер від 01.02.2021 серії КВ № 822728
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» (далі - відповідач) про стягнення 50910 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 «Про затвердження Статуту залізниць України», яке полягало в невірному зазначенні в накладній від 18.07.2020 № 47211206 маси вантажу, про що було складено комерційний акт від 21.07.2020 № 414115/33/106. За вказане порушення відповідачу нараховано штраф в п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення, який відповідач не сплатив.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі. Задоволено клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено сторонам строки для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
В установлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 30.12.2020 № 66/12-2020, в якому він заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні, з підстав, які зводяться до того, що зважування вагону, в якому було виявлено нестачу вантажу здійснювалось працівниками залізниці на вагах, які належать залізниці, у відповідача ваги якими можна було б зважувати вагони з вантажем відсутні. При зважуванні встановлено вагу вантажу брутто - 56850 кг, нетто 87250. Таку вагу і зазначено відповідачем у графі 24 залізничної накладної № 47211206 з розшифровкою у відомості про вагони на вагон № 95350575. Тобто на момент заповнення накладної вага вантажу була вказана саме така як вказав працівник залізниці, і відповідно зафіксована позивачем в книзі зважування на станції відправлення. Ваги на яких зважувався вантаж мали належну повірку, а тому у відповідача відсутні підстави не довіряти даним вказаних по вагах. Оплату за послуги зважування вагами здійснено у повному обсязі, зняття коштів підтверджено згідно накопичувальної картки від 18.07.2020 № 18070149. З огляду на зазначене, відповідач вважає, що вага на станції Толмак Великий була визначена вірно. У зв'язку з тим, що було виявлено нестачу вантажу у вагоні, залізниця повинна була належним чином провести розслідування крадіжки, що нею зроблено не було. Відповідач звертає увагу на той факт, що відправка вагонів по залізничній накладній № 47211206 відбулась партією з 4-х вагонів, відповідно зважувались всі вагони на одних вагах. Невідповідність ваги відомостям перевізних документів виявлено лише в одному вагоні. У зв'язку з чим, відповідач робить висновок про те, що вага вантажу в усіх інших 3 вагонах до відправлення була визначена вірно і якщо здійснили правильно зважування на станції Тимково, то у вагоні № 95350575 відбулась втрата вантажу на шляху прямування від станції Токмак Великий до станції Тимково, що було приховано залізницею та не вчинено жодних дій щодо належного розслідування факту втрати вантажу у розмірі 5230 кг. Відомості про вантаж, зокрема, в частині ваги вантажу в накладній № 47211206 здійснено вантажовідправником за результатами отриманої послуги залізниці, а саме зважування вагонів на вагонних вагах, про що свідчать відомості накопичувальної картки від 18.07.2020 № 18070149. Доказом достовірності внесення вантажовідправником зазначеної інформації в накладну є співставлення відомостей накладної та відомостей Книги зважування вантажів станції Великий Токмак в частині результатів зважування вагонів, яка (книга) є власністю позивача. Відповідач не погоджується з визначенням позивача щодо невірного зазначення вантажовідправником відомостей про вагу вантажу в накладній та вважає, що вантаж було втрачено залізницею по дорозі слідування. Виявлена різниця маси вантажу з даними залізничної накладної в сторону зменшення на 5230 кг, не є перевантаженням вказаних вагонів понад їх вантажопідйомність, не створює жодних загроз для безпеки руху залізничного транспорту, не впливає на перегляд розміру провізної плати за перевезення вантажу. На підтвердження чого відповідач посилається на лист Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» від 04.01.2019 № ЦМ-12/5, яким повідомлено про розпорядження укрзалізниці про те, що у разі затримки вагонів з неправильно зазначеною масою вантажу застосовувати штрафні санкції відповідно до вимог ст. 118, 122 Статуту тільки у разі перевантаження вагона понад вантажопідйомність та претензійно-позовну роботу проводити тільки у зазначених випадках. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Також у поданому відзиві міститься клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
Крім того, відповідач подав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву від 12.01.2021, в яких він зазначає, що комерційний акт від 21.07.2020 оформлений з порушеннями, а саме в розділі Є відсутні підписи, ПІП та посади усіх передбачених посадових осіб згідно п. 10 Правил складання актів, відсутній підпис начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). Комерційний акт, складений з порушенням вимог законодавства не може бути допустимим доказом.
В установлений судом строк позивач подав до суду відповідь на відзив від 20.01.2021 № НЮК-3/5, разом з тим на даному документі відсутній власноручний підпис повноважених посадових осіб позивача.
Позивач подав до суду відповідь на доповнення до відзиву від 03.02.2021 № НЮК-3/9, в якій він зазначає, що комерційний акт складений у точній відповідності з вимогами Правил складання актів. Даний акт у передбаченому порядку відповідачем не оскаржено.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2021 у даній справі задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» про розгляд справи у загальному позовному провадження. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено позивачу строк до 04.03.2021 подати до суду підписану уповноваженими особами позивача відповідь на відзив та документи, що підтверджують надіслання (надання) такої відповіді на відзив і доданих до неї доказів відповідачу.
У встановлений судом строк від позивача надійшла підписана уповноваженими особами позивача відповідь на відзив від 20.01.2021, в якій він не погоджується з відзивом відповідача з підстав, які зводяться до того, що участь працівника залізниці при зважуванні вагону здійснюється лише за наявності окремого договору на зважування, письмової вимоги вантажовласника та сплаченого державного регульованого тарифу, який відображається в накопичувальній картці. Разом з тим, окремий договір на зважування із АТ «Укрзалізниця» у ТОВ «Віталмар Транс» відсутній, письмова вимога на участь працівника залізниці у зважуванні вагону (п. 4.2 Збірника тарифів) відсутня, накопичувальна картка із даними щодо сплати державного регульованого тарифу за участь працівника залізниці при зважуванні вагону та надання такої послуги в цілому відсутня (п. 4.2 Збірника тарифів). Щодо наданої відповідачем накопичувальної картки від 18.07.2018 № 18070149, позивач зазначає, що вона містить відомості про сплату відповідачем державного регульованого тарифу за послуги по п. 4.1 Збірника тарифів - зважування на вагах залізниці без участі працівника залізниці, тоді як участь працівника залізниці при зважуванні вагону та надання такої послуги передбачена п. 4.2 Збірника тарифів, накопичувальна картка не містить відомостей щодо надання залізницею послуги по п. 4.2 Збірника тарифів. Позивач зазначає, що зважування на вагах залізниці не звільняє відповідача від відповідальності за наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних у накладних. Щодо посилань відповідача на лист від 04.01.2019 № ЦМ-12/5, то позивач зазначає, що вказаний лист не є нормативно-правовим документом і має виключно інформаційно-розпорядчий характер та за свою суттю не вносить зміни до Статуту залізниць України щодо підстав та виду відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документів у вигляді стягнення штрафу. Щодо втрати вантажу, то позивач зазначає, що слідів крадіжки, просипання чи втрати вантажу були відсутні, а отже були і відсутні підстави для проведення розслідування. Саме відправник відповідно до п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та переконатися, що вагони справні та придатні для перевезення. Всі зауваження щодо втрати вантажу, способів можливих крадіжок не містять належних та допустимих доказів, а також не є предметом розгляду даної справи. Також відсутні і будь-які зауваження зі сторони одержувача вантажу щодо наявних слідів крадіжки, також і відсутнє звернення по факту крадіжки до правоохоронних органів. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що залізницею належними доказами доведено факт невідповідності зазначеної відповідачем маси вантажу, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу на підставі ст.ст. 118, 112 Статуту залізниць України.
На адресу Господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення від 31.03.2021, в яких він стверджує про недоліки в оформленні комерційного акту та про різні способи перевірки маси вантажу, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2021 об 15:30.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.
Присутній в судовому засідання представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Згідно накладної від 18.07.2020 № 47211206 зі станції Великий Токмак Придніпровської залізниці до станції Миколаїв-вантажний Одеської залізниці було відправлено чотири вагони з вантажем ячмінь, в № графи 24 накладної відправник вказує масу вантажу, визначену відправником 235850 грн., зокрема, відправлено вагони №95350575 з масою вантажу 56850 кг, № 95797874 з масою вантажу 58900 кг, № 95684106 з масою вантажу 60150 кг, № 95646709 з масою вантажу 59950 кг. В № графи 26 накладної вказано спосіб визначення маси вантажу - на вагонних вагах (150 т) заводський № 0887 відправником.
Відправником даних вагонів у зазначеній накладній вказано ТОВ «Віталмар Транс» - відповідач у справі, одержувач - ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів».
У відповідності до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).
Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», Закону України «Про залізничний транспорт», Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України (ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт»).
Стаття 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 визначає, що Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
В ст. 5 Статуту зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів (далі - Правила); Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача (ст. 6 Статуту та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138).
Згідно з ст. 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
У відповідності до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, зокрема, в № графи накладної 24 відправник вказує масу вантажу, визначену відправником. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 «Найменування вантажу» вноситься відмітка «навалом», «насипом» або «наливом».
Згідно із ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 № 334.
Відповідно до п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Статтею 105 Статуту передбачено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Згідно з ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до ст. 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
На станції Тимкове Одеської залізниці 21.07.2020 була проведена перевірка маси вантажу, за результатами якої встановлено, що маса вантажу у вагоні № 95350575 не відповідає масі, вказаній відправником в накладній, у зв'язку з чим зазначений вагон було відчеплено, здійснено його огляд та контрольне зважування на вагонних вагах, про що на станції Тимкове Одеської залізниці складені акти загальної форми від 21.07.2020 №№ 3382, 3414, а за результатами контрольного зважування комерційний акт від 21.07.2020 № 414115/33/106, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Перевіркою виявлено, що в накладній № 47211206 у вагоні № 95350575 маса вантажу складає 56850 кг, натомість фактично маса вантажу складає 51620 кг, що на 5230 кг менше, ніж вказано в накладній.
Оскільки факт неправильного зазначення у залізничній накладній № 47211206 маси вантажу було зафіксовано відповідними актами загальної форми від 21.07.2020 №№ 3382, 3414 та комерційним актом № 414115/33/106, залізницею на підставі ст.ст. 122, 118 Статуту залізниць України був нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 50910 грн. (провізна плата вагону № 95350575 становить 10182 грн. х 5 = 50910 грн.)
Враховуючи, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній та беручи до уваги, що факт невідповідності маси вантажу у вагоні № 95350575 даним про його масу, зазначеним у залізничній накладній № 47211206, зафіксовано залізницею комерційним актом від 21.07.2020 № 414115/33/106, то суд дійшов висновку, що позовні вимог є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача проти позову з підстав того, що зважування вагону, в якому було виявлено нестачу вантажу здійснювалось працівниками залізниці на вагах, які належать залізниці, за надані послуги зважування відповідачем здійснено оплату у повному обсязі, що підтверджується згідно відомостей накопичувальної картки від 18.07.2020 № 18070149 та вага вантажу в накладній була вказана саме така як вказав працівник залізниці, не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляє з огляду на таке.
Згідно відомостей накопичувальної картки від 18.07.2020 № 18070149, завірена копія якої залучена до матеріалів справи, платник - ТОВ «Віталмар Транс» здійснив платіж за зважування на вагах залізниці при перев. експ.-імп. та внутр. вантажів. на ваг. вагах згідно накладної № 47211206, підставою для справляння вказано платежу зазначено - Збірник тарифів Р. 3 п. 4.1.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 № 317 затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (далі - Збірник), п. 4 розділу III якого визначає збір за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за участь працівника залізниці (перевізника) у зважуванні й/або видачі вантажу.
У відповідності до підпункту 4.1 п. 4 розділу ІІІ Збірника за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за зважування вантажів у пунктах перевалки на вагах залізниці (перевізника) збір нараховується за кожну операцію в визначених вказаним підпунктом розмірах, зокрема, при зважуванні на вагонних вагах; при зважуванні на товарних вагах; при зважуванні на автомобільних вагах.
З наведеного слідує, що відправник згідно даних накопичувальної картки від 18.07.2020 № 18070149 вніс збір за зважування вантажів на вагах залізниці. Участь працівників залізниці при наданні вказаної послуги зазначеним підпунктом 4.1 п. 4 розділу ІІІ Збірника, який вказаний у накопичувальній картці підставою для сплавляння відповідачем платежу по накладній № 47211206 не передбачено.
Участь працівника залізниці у зважуванні вантажу передбачено підпунктом 4.2 п. 4 розділу ІІІ Збірника, відповідно до якого за участь на вимогу вантажовласника працівника залізниці (перевізника) у зважуванні й/або видачі вантажу нараховується збір у розмірі визначеному вказаним підпунктом.
З даних накопичувальної картки від 18.07.2020 № 18070149 не вбачається, що відповідач справляв збір за послугу передбачену підпунктом 4.2 п. 4 розділу ІІІ Збірника.
За вказаних обставин, посилання відповідача на те, що зважування вказаного вантажу здійснювалось працівниками залізниці та вага вантажу в накладній була вказана саме така як вказав працівник залізниці є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підтверджені належними та допустимим доказами.
З огляду на зазначене, за відсутності доказів протилежного саме вантажовідправник у відповідності до ст. 24 Статуту несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Заперечення відповідача проти позову з підстав того, що виявлена різниця маси вантажу з даними залізничної накладної в сторону зменшення на 5230 кг, не є перевантаженням вказаних вагонів понад їх вантажопідйомність, не створює жодних загроз для безпеки руху залізничного транспорту, не впливає на перегляд розміру провізної плати за перевезення вантажу, не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляє з огляду на таке.
У відповідності до зазначених вище положень законодавства матеріальна відповідальності вантажовідправника під час залізничного перевезення застосовується за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених вище порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки, чи створено загрозу для безпеки руху залізничного транспорту, та не залежить від неправильного чи неточного зазначення вантажовідправником в залізничній накладній кількісного показнику маси вантажу в сторону збільшення чи в сторону зменшення.
Посилання відповідача на лист Департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» від 04.01.2019 № ЦМ-12/5, яким повідомлено про розпорядження укрзалізниці про те, що у разі затримки вагонів з неправильно зазначеною масою вантажу застосовувати штрафні санкції відповідно до вимог ст. 118, 122 Статуту тільки у разі перевантаження вагона понад вантажопідйомність та претензійно-позовну роботу проводити тільки у зазначених випадках, не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляє з огляду на те, що вказаний лист не звільняє від відповідальності передбаченої Статутом залізниць України за неправильні, неточні або неповні відомості, зазначені вантажовідправником у накладній.
Заперечення відповідача проти позову з підстав того, що комерційний акт від 21.07.2020 оформлений з порушеннями, а саме в розділі Є відсутні підписи, ПІП та посади усіх передбачених посадових осіб згідно п. 10 Правил складання актів, відсутній підпис начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а тому комерційний акт, складений з порушенням вимог законодавства не може бути допустимим доказом не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, у пункті 10 Правил визначено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) і начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За наявності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт вважатиметься таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.
Таким чином, у наведеному пункті визначено суб'єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акта.
За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України підприємство, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
У разі, коли в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено у пункті 10 Правил складання актів, що і відбулося у цих спірних правовідносинах. Наведене відповідає правовій позиції викладеній у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2018 у справі № 916/2001/17, від 23.06.2018 у справі № 916/1993/17, від 21.08.2019 у справі № 905/2360/18.
Комерційний акт від 21.07.2020 № 414115/33/106 підписали: начальник станції Лаврукович Л.В., в.о. бригадира ПКО Залєвська Л.М., ст. приймальник поїздів Шангіра М.А., приймальник поїздів Кучерук Г.А.
Згідно з робочою інструкцією бригадира ПКО станції Тимково (код 7233), затвердженої начальником виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція залізничних перевезень» від 22.05.2019, погодженої головою ППО станції виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція залізничних перевезень» від 22.05.2019, на виконання вимог п. 10 Правил складання актів, бригадир пункту комерційного огляду приймає участь у комісійній перевірці кількості та стану вантажу (багажу), підписує оформленні комерційні акти, приймає участь у розслідуванні випадків незбережених перевезень за оперативними повідомленнями та комерційними актами (п. 2.11 розділу 2 Робочої інструкції).
Також в матеріалах справи міститься робоча інструкція старшого приймальника поїздів станції Тимкове (код 8312), затверджена начальником виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція залізничних перевезень» від 14.04.2019, погодженої головою ППО станції виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція залізничних перевезень» від 14.04.2019, в якій визначені завдання та обов'язки старшого приймальника поїздів, зокрема, він здійснює контрольне зважування вагонів у поїздах, оброблення результатів зважування по протоколу, перевіряє відповідність даних зважування з даними перевізних документів.
Дослідивши обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд установив, що факт невідповідності маси вантажу, відправленого відповідачем, зафіксовано позивачем у комерційному акті від 21.07.2020 № 414115/33/106, який складено залізницею із дотриманням вимог Правил складання актів, який (акт) підписано уповноваженими на його складання особами, повноваження яких підтверджуються їх робочими (посадовими) інструкціями, які залучені до матеріалів справи.
Крім того, комерційний акт від 21.07.2020 № 414115/33/106 в установленому Правилами складання актів відповідачем не оскаржено.
Згідно п. 16 Правил складання актів у разі оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень (далі - Дирекція) безпосередньо або через начальника станції. При поданні скарги через начальника станції або безпосередньо начальнику Дирекції одержувачу видається розписка про прийняття скарги.
Відповідно до п. 17 Правил складання актів начальник Дирекції на скаргу про неправильне його оформлення повинен дати мотивовану відповідь по суті скарги. У разі обґрунтованості скарги начальник Дирекції дає розпорядження про складання комерційного акта (акта загальної форми) або про переоформлення акта.
Заперечення відповідача проти позову з посиланнями на різні способи перевірки маси вантажу не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляє з огляду на таке.
Визначення маси вантажу на станції призначення Миколаїв-вантажний Одеської залізниці здійснювалося тим самим способом, що і вантажовідправником перед відправкою зі станції Великий Токмак Придніпровської залізниці - шляхом зважування на вагонних вагах (виписка з книги переважування залучена до матеріалів справи), що відповідає положенням статті 37 Статуту залізниць України, у зв'язку з чим суд відхиляє вказані посилання відповідача про визначення маси вантажу у різний спосіб як необґрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Заперечення відповідача проти позову з підстав того, що відбулась крадіжка вантажу, а залізницею не вчинено жодних дій щодо належного розслідування факту втрати вантажу у розмірі 5230 кг не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність, позаяк відповідач не звертався, зокрема, до правоохоронних органів за фактом крадіжки вантажу та встановлення факту втрати вантажу не підтверджено належними та допустимими доказами.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача 50910 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу є доведеною та обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» про стягнення 50910 грн. штрафу задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віталмар Транс» (09500, Київська обл., Таращанський р-н, м. Тараща, вул. Сагайдачного Петра, 28, ідентифікаційний код 35195356) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 40081200) 50910 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот десять) грн. штрафу, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 07.06.2021.
Суддя Ю.В. Подоляк