Постанова
Іменем України
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 756/13917/19
провадження № 61-5105св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі судді Заришняк Г. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) про розірвання договору, повернення сплачених коштів та стягнення пені.
Позовна заява мотивована тим, що 03 вересня 2018 року між нею та відповідачем укладено договір на виготовлення та монтаж модульних будинків Scandi 2+2, за умовами якого ФОП ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання протягом 60 робочих днів після сплати позивачем авансового платежу у розмірі 500 000 грн, але не пізніше 20 листопада 2018 року, виготовити та змонтувати чотири модульні будинки та господарські приміщення на земельній ділянці, розташованій у селі Плюти Обухівського району Київської області.
Позивач зазначала, що на виконання умов договору вона сплатила авансовий платіж у розмірі 500 000 грн та ще 100 000 грн.
Проте відповідач умови договору не виконав, виготовлення та монтаж будинків не розпочав.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила розірвати договір на виготовлення та монтаж модульних будинків Scandi 2+2 від 03 вересня 2018 року, стягнути з ФОП ОСОБА_2 сплачені кошти за цим правочином у розмірі 600 000 грн та пеню у розмірі 313 518,12 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року позов задоволено.
Розірвано договір на виготовлення та монтаж модульних будинків Scandi 2+2 від 03 вересня 2018 року № А 2205, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти за договором від 03 вересня 2018 року № А 2205 в розмірі 600 000 грн та пеню у розмірі 313 518 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у порушення статті 526 Цивільного кодексу України ФОП ОСОБА_2 не виконав належним чином зобов'язання відповідно до умов договору, у зв'язку з чим спірний правочин підлягає розірванню, грошові кошти, сплачені ОСОБА_1 на виконання умов цього договору, стягненню на користь останньої.
Також стягненню підлягає пеня у зв'язку з простроченням відповідачем строку передачі будинку покупцю, як зазначено у пунктах 5.4, 5.5 договору від 03 вересня 2018 року.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24 листопада 2020 року у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав доказів про неналежне повідомлення його про розгляд справи судом, а також, що рішення суду порушує його права.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто заявнику.
Апеляційний суд зазначив, що заявнику належним чином направлялася ухвала Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема для сплати судового збору.
У визначений строк заявник не виконав вимоги, викладені в ухвалі суду від 22 січня 2021 року, клопотання щодо продовження строку на усунення недоліків останній не подавав.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу передати для продовження розгляду до цього ж суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що копію ухвали Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року відповідач не отримував, у зв'язку з чим був позбавлений можливості усунути недоліки апеляційної скарги.
Також суд не урахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження 3 14-280цс18), та висновок Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 03 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № А 2205 на виготовлення та монтаж модульних будинків Scandi 2+2, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався у строки та на умовах, визначених у цьому договорі, виготовити та змонтувати у відповідності до розрахунку та Специфікації, що є невід'ємною частиною договору та зазначена у додатку № 2, чотири модульні будинки Scandi 2+2 та госп-приміщення, згідно пропозиції на земельній ділянці, розташованій у селі Плюти Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223151001:02:047:0064 (а. с. 5-14).
Пунктами 2.1, 3.3.1 договору від 03 вересня 2018 року передбачено, що постачальник протягом 60 робочих днів з моменту виконання покупцем умов 3.3.1 договору проектує та виготовляє модульні будинки Scandi 2+2 та госп-приміщення згідно з конструкторською документацією, але не пізніше 20 листопада 2018 року. Протягом двох банківських днів з моменту підписання договору покупець сплачує постачальнику авансовий платіж за конструкції будинку в розмірі 500 000 грн.
Натсупний платіж в сумі 100 000 грн покупець сплачує через 20 календарних днів після підписання договору, але не пізніше ніж 25 вересня 2018 року. Наступний платіж в сумі 320 000 грн покупець сплачує через 20 календарних днів після підписання договору, але не пізніше ніж 15 жовтня 2018 року. Наступний платіж в сумі 45 200 грн покупець сплачує протягом двох днів з моменту підписання акта за виконані роботи по збиранню будинків, але не пізніше ніж 30 жовтня 2018 року (пункти 3.3.2 - 3.3.4 договору).
10 вересня 2018 року позивач сплатила 500 000 грн, а 21 вересня 2018 року - 100 000 грн (а. с. 15-16).
Відповідач не виконав умов договору на виготовлення та монтаж модульних будинків від 03 вересня 2018 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Касаційна скарга ФОП ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України. Завданням суду апеляційної інстанції як і суду першої інстанції є справедливий розгляд і вирішення справи з метою захисту порушеного права.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Форма і зміст апеляційної скарги визначені статтею 356 ЦПК України.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції встановив, що поданаФОП ОСОБА_2 апеляційна скарга не відповідала вимогам пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України, а саме не була оплачена судовим збором, а тому ухвалою апеляційного суду від 22 січня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зокрема сплати судового збору в розмірі 13 702,77 грн.
Згідно з частинами п'ятою-сьомою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) викладено правовий висновок про те, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.
Неотримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення особою зазначених в ній недоліків скарги в установлений судом строк.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 369/5101/19 (провадження № 61-1301св 20).
У справі, яка переглядається ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року направлено ОСОБА_2 на електронну адресу sale@mass.house (а. с. 116-117).
Застосовуючи до апеляційної скарги наслідки, встановлені частиною другою статті 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надіслання судового рішення на електронну адресу заявника відбулося у передбачений законом спосіб.
Проте згідно з частиною одинадцятою статті 272 ЦПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з підпунктом 15.1 пункту 15 частини першої Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Справа, яка переглядається, була розглянута судом першої інстанції за матеріалами в паперовій формі.
Відповідно до пункту 15.14 пункту 15 частини першої Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Станом на день ухвалення заочного рішення судом першої інстанції та на день постановлення ухвали судом апеляційної інстанції (28 вересня 2020 року та 22 січня 2021 року відповідно) ЄСІТС не розпочала свого функціонування в порядку, визначеному Розділом XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Крім того в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ФОП ОСОБА_2 заявляв вимогу щодо надіслання копій прийнятих судових рішень лише на його електроннну адресу.
У доданому до матеріалів справи повідомленні про відправлення ухвали суду на електронну адресу заявника відсутнє повідомлення про прочитання адесатом цього листа, тобто апеляційний суд достовірно не пересвідчився в отриманні заявником ухвали Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що судове рішення у паперовій формі було направлено на поштову адресуФОП ОСОБА_2 .
Також в матеріалах справи відсутні докази вжиття апеляційним судом заходів повідомлення заявника про недоліки апеляційної скарги за телефоном, який зазначено в апеляційній скарзі.
Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 31 березня 2021 року у справі № 554/8759/15-ц (провадження № 61-23284св19), від 31 березня 2021 року у справі №240/13092/20 (провадження № К/9901/35167/20), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19 (провадження № 61-17037св19).
Верховний Суд зауважує, що конституційне право сторін у справі на захист порушених прав, свобод та інтересів має бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
За викладених обставин, ухвала Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 рокускасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
С. Ю. Мартєв
В. А. Стрільчук