04 червня 2021 року
Київ
справа №9901/219/21
адміністративне провадження №П/9901/219/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану його адвокатом Комликом Володимиром Володимировичем,
3 червня 2020 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Президента України, в якій він просив суд визнати незаконним та скасувати Указ Президента України від 21 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», у частині введення в дію позиції №663 Додатку №1 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року.
Одночасно зі зверненням до суду з позовною заявою ОСОБА_1 заявив клопотання про забезпечення позову, в якому просив суд постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення дії Указу Президента України від 21 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині застосування до позивача (позиції №569 Додатку №1 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня 2021 року) пункту 13 позиції 663, а саме: «інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (відмова в оформленні посвідки на тимчасове проживання; скасування посвідки на тимчасове проживання; відмова у наданні дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію, скасування посвідки на постійне проживання; відмова в продовженні строку перебування в Україні; відмова в задоволенні заяви про прийняття до громадянства України; примусове видворення за межі України).
Вирішуючи порушене питання щодо забезпечення позову, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 стверджує, що однією з форм застосованих до позивача санкцій є примусове видворення за межі України. Якщо ця санкція буде реалізована позивач буде позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, давати показання, доводи та докази.
Крім усього іншого, стверджує заявник, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, оскільки його буде видворено за межі України, а виконання рішення суду матиме лише ретроспективний характер.
За змістом статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У своїх рішеннях Верховний Суд неодноразово зазначав, що підстави забезпечення позову, визначенні статтею 150 КАС України, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Водночас частиною третьою статті 151 КАС України визначено, що не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Зважаючи на таке нормативне регулювання питання забезпечення позову, суд позбавлений процесуальних повноважень зупиняти, зокрема, укази Президента України.
Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, він просив суд постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення дії Указу Президента України від 21 травня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині.
За таких обставин, підстави для забезпечення позову відсутні, тому в задоволенні відповідної заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити.
За приписами частини п'ятої статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, керуючись статтями 150, 151, 154, 256, 266, 295 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданої його адвокатом Комликом Володимиром Володимировичем.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.
СуддіМ.В. Білак О.А. Губська А.Г. Загороднюк О.В. Калашнікова О.Р. Радишевська