01 червня 2021 року м. Дніпросправа № 160/16500/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року в адміністративній справі №160/16500/20 (головуючий суддя першої інстанції Ільков В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач 10.12.2020 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання,
- зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Дніпровського апеляційного суду №04.2/162/20-с від 22.10.2020 року, починаючи виплату з 18 лютого 2020 року у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, виходячи з його фактичного розміру, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум, з подальшим перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 відновлено право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до базового розміру окладу працюючого судді, визначеного Законом України від 16.10.2019 року №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проте відповідачем протиправно не здійснено йому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 04.11.2020 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду від 22.10.2020 року №04.2/162/20-с, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення в частині щодо зобов'язання пенсійного органу здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 90% суддівської винагороди працюючого судді, на підставі довідки про суддівську винагороду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді на підставі довідки про суддівську винагороду №04.2/162/20-с від 22.10.2020 року, суд першої інстанції не навів обґрунтування, не зазначив жодної норми права в частині вирішення питання та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цій частині. Також відповідач у скарзі зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок його пенсії у зв'язку з підвищенням грошового утримання працюючого судді на підставі виданої довідки, відповідно, питання щодо відсоткового розміру грошового утримання для перерахунку пенсії є похідними і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Крім того, можливе прийняття відповідачем рішення, яким будуть порушені права позивача, не свідчить про наявність права, яке підлягає захисту, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, а не ймовірно порушене у майбутньому. Оскільки така позовна вимога спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи судом не були порушені, підстави для її задоволення відсутні.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Від учасників справи клопотання про розгляд справи за їх участю до апеляційного суду не надходили.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_1 працював суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області. Постановою Верховної Ради України від 18.03.2004 року № 1635-ІV звільнений з посади.
На теперішній час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 90% суддівської винагороди.
22.10.2020 року Дніпровським апеляційним судом позивачу надана довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №04.2/162/20-с (а.с.12).
Згідно вказаної довідки станом на 18.02.2020 року суддівська винагорода для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 201792,00 грн., в тому числі: посадовий оклад - 126120,00 грн., доплата за вислугу років (60%) - 75672,00 гривень.
04.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із розміру суддівської винагороди, визначеного довідкою від 22.10.2020 року №04.2/162/20-с.
Позивач отримав відповідь відділу з питань перерахунків пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, оформлену листом від 10.11.2020 року за №0400-0306-8/106649, якою відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У листі зазначено, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не проходив кваліфікаційного оцінювання, не призначався на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом №1402, не пропрацював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, за зверненнями, що надходять після 18 лютого 2020 року, виникає згідно статті 142 Закону №1402, тобто у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, після 18.02.2020 року.
Вважаючи безпідставною відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровським апеляційним судом від 22.10.2020 року №04.2/162/20-с, позивач оскаржив таку відмову до суду.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання позивача, як судді у відставці, має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, відповідно рішення ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку позивачу (судді у відставці) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню. А відтак, задовольнив і позовну вимогу про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 19.02.2020 року провести перерахунок і виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, згідно із довідкою Дніпровського апеляційного суду від 22.10.2020 року №04.2/162/20-с, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з 19.02.2020 року (наступний день з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020) втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, відповідно до яких право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. Отже, з цієї дати у позивача виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.
Такі висновки суду не спростовуються сторонами та відповідачем не оскаржено рішення суду в частині визнання протиправною відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та зобов'язання здійснити перерахунок.
Спірним є питання про наявність підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Суд першої інстанції задовольняючи позов в цій частині, не навів будь-яких доводів у їх обґрунтування.
Як свідчать встановлені обставини справи, 21.08.2020 року ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 22.10.2020 року №04.2/162/20-с (а.с.12).
До речі, вказана довідка не містить відсоткового визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Також лист відповідача за №0400-0306-8/106649 від 10.11.2020 року про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаної вище довідки не містить будь-яких посилань на відсотковий розмір довічного грошового утримання позивача або здійснення певного розрахунку.
Таким чином, в цій частині вимог права позивача відповідачем не порушувалися.
Отже, оскільки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не визначало розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачу відповідно до вимог Закону №1402-VIII, з яким би позивач був не згодний, зобов'язання здійснити такий розрахунок при відсутності порушеного права є передчасним.
У випадку, якщо позивач за результатом вчиненого відповідачем на виконання рішення суду у вказаній справі перерахунку, буде не згоден, він не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом.
Отже, перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов'язана зі здійсненням такого перерахунку на підставі відповідної довідки.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення в цій частині не враховано вищезазначеного, висновки суду першої інстанції в оскарженій частині обставинам справи не відповідають, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Оскільки ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.04.2021 року про відкритті апеляційного провадження апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття постанови судом апеляційної інстанції, такий судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року в адміністративній справі №160/16500/20 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року в адміністративній справі №160/16500/20 в частині зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, скасувати та в цій частині прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року в адміністративній справі №160/16500/20 залишити без змін.
Стягнути на користь Держави судовий збір в розмірі 945 (дев'ятсот сорок п'ять) гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак