ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
04 червня 2021 року м. Київ№ 640/2298/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ПРОПРІО-РІТЕЙЛ»
до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
провизнання протиправним та скасування припису, акту, постанови
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Пропріо-Рітейл» з позовом до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:
- визнати протиправним і скасувати припис Департаменту охорони культурної спадщини від 06.08.2020 №243/П;
- визнати протиправним і скасувати акт Департаменту охорони культурної спадщини від 14.09.2020 №25-20;
- визнати протиправною і скасувати постанову Департаменту культурної спадщини від 30.09.2020 №23-20 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини».
Ухвалою суду від 03.02.2021 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її недоліками, позивачу надано строк для усунення цих недоліків.
Ухвалою від 18.02.2021 суд відкрив провадження у справі, розгляд якої вирішив. здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 15.03.2021 у справі призначено судове засідання на 06.04.2021.
Однак, за висновком суду, провадження у даній справі в частині, що стосується визнання протиправним і скасування акту Департаменту охорони культурної спадщини від 14.09.2020 №25-20 провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктами 18 та 19 частини першої статті 4 вказаного Кодексу:
- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
- індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Судом встановлено, що за підсумками проведеного огляду об'єкта культурної спадщини за адресою: вул. Хрещатик, 48 в м. Києві Департаментом охорони культурної спадщини складено акт про вчинення правопорушення від 14.09.2020 №25-20, в якому зазначено, що в ході огляду будинку по вул. Хрещатик, 48 в м. Києві виявлено, що внутрішні стіни та перекриття, крім останнього поверху та горища, повністю демонтовано. Здійснено монтаж металевих горизонтальних та вертикальних конструкцій по всьому внутрішньому об'єму пам'ятки, у т.ч. зануренням і фіксацією у ґрунті та несучих конструкціях об'єкта. Замінено цеглову кладку частини несучих конструкцій зсередини та ззовні. Згідно з охоронними договорами, укладеними з Департаментом охорони культурної спадщини, власник взяв на себе зобов'язання, поміж іншого, проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом/погодженням органу охорони культурної спадщини. За результатами перевірки системи електронного документообігу Департаменту встановлено, що станом на 05.08.2020 та на дату підготовки акту науково-проектна документація щодо проведення вищезазначених робіт на пам'ятці на погодження до Департаменту не надходила, дозвіл на проведення відповідних робіт не надавався, дозвіл на проведення земляних робіт не реєструвався. Як наслідок, відповідач дійшов висновку, що зазначене є порушенням частини другої та третьої статті 24, абзацу 2 частини першої статті 26, абзацу 1 частини першої статті 35 Закону №1805-III.
Складення такого акту передбачено частиною другою статті 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Зокрема, відповідно до указаної правової норми про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.
Верховний Суд у постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19 сформував висновок про те, що акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акту можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акту перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
На переконання суду, зазначений висновок Верховного Суду, можна застосувати також і при вирішенні судом даного спору до акту, складеного органом охорони культурної спадщини за підсумками проведеного огляду об'єкта культурної спадщини на виконання повноважень, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини».
Таким чином, вищевказаний акт про вчинення правопорушення як самостійний документ не створює для відповідача, щодо якого він складений, жодних наслідків, а відтак, не володіє властивостями як індивідуального, так і нормативно-правового акту.
Слід також звернути увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі №9901/497/18 та від 27.02.2019 у справі №9901/798/18, відповідно до якої поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому суд першої інстанції правомірно не роз'яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом
Оскільки акт Департаменту охорони культурної спадщини про вчинення правопорушення від 14.09.2020 №25-20 не створює, змінює або припиняє права та обов'язки позивача, не містить обов'язкових до виконання ним приписів, вимогу про його скасування не належить розглядати як за правилами адміністративного судочинства, так і в судовому порядку в цілому.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про те, що провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування акта Департаменту охорони культурної спадщини про вчинення правопорушення від 14.09.2020 №25-20 слід закрити.
Керуючись статтями 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
ухвалив:
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пропріо-Рітейл» до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині позовних вимог, що стосуються визнання протиправним і скасування акта Департаменту охорони культурної спадщини про вчинення правопорушення від 14.09.2020 №25-20 - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної вимоги не віднесено до юрисдикції жодного із судів загальної юрисдикції.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шейко Т.І.