25 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2526/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт"
представники заявника - не з'явилися,
боржник - Приватне акціонерне товариство "Інвікта-Маяк"
арбітражний керуючий - Степаненко М.М.
представник арбітражного керуючого - Ткаченко Н.В., довіреність б/н від 15.10.2019,
за участю - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт"
представник - Комаровський Д.В., довіреність № 1 від 05.02.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт"
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 29.04.2020
у складі судді: Мандичева Д.В.
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 03.12.2020
у складі колегії суддів: Копитової О.С. (головуючого), Грека Б.М., Доманської М.Л.,
у справі за заявою
Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"
до Приватного акціонерного товариства "Інвікта-Маяк"
третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт"
за участю Торгової біржі "Універсальний "Торговий Двір"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест Холдинг"
Про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними
в межах справи № 910/2526/14
за заявою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
до Приватного акціонерного товариства "Інвікта-Маяк"
про визнання банкрутом,
Рух справи та короткий зміст вимог
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/2526/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк") про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Інвікта-Маяк" (далі - ПрАТ "Інвікта-Маяк") на стадії ліквідаційної процедури, введеної відповідно до постанови Господарського суду м. Києва від 24.06.2015, повноваження ліквідатора банкрута виконує арбітражний керуючий Степаненко М.М.
2. 11.04.2017 від ПАТ "Енергобанк" надійшла заява про визнання результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника ПрАТ "Інвікта-Маяк" від 19.09.2016 щодо лоту 100190916/1 недійсними у межах справи № 910/2526/14.
3. 25.07.2017 від ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надійшла заява про визнання результатів аукціону недійсними у межах справи № 910/2526/14.
4. На думку заявників, аукціон з продажу майна банкрута відбувся з порушеннями, оскільки порушено процедуру визначення організатора аукціону, не погоджено порядок реалізації заставного майна боржника, заставне майно реалізовано за заниженою вартістю, а ліквідатором банкрута та організатором аукціону порушено вимоги Закону про банкрутство, що вказує на зацікавленість переможця аукціону щодо ліквідатора банкрута.
5. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017, відмовлено ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ПАТ "Енергобанк" у задоволенні заяв про визнання результатів аукціону недійсними у межах справи № 910/2526/14.
6. Постановою Верховного Суду від 25.04.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017, та ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.10.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
7. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.08.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019, відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону про продаж цілісного майнового комплексу банкрута ПрАТ "Інвікта-Маяк" від 19.09.2016 щодо лоту 100190916/1.
8. Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 20.08.2018 у справі № 910/2526/14 скасовано, справу № 910/2526/14 у частині розгляду заяви ПАТ "Енергобанк" про визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 19.09.2016, передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва в іншому складі суду у зазначеній частині.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 у справі № 910/2526/14 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача;
відмовлено ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" у задоволенні заяви про заміну позивача його правонаступником;
заяву ПАТ "Енергобанк" про визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 19.09.2016 задоволено;
визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ПрАТ "Інвікта-Маяк", від 19.09.2016 згідно лоту №1001909161/1, проведеного Торговою біржею "Універсальний "Торговий двір".
10. Рішення суду мотивоване наявністю порушень порядку організації проведення аукціону з продажу майна ПрАТ "Інвікта-Маяк" проведеного 19.09.2016, що ліквідатором не спростовані.
11. При цьому, судом першої інстанції було встановлено такі обставини справи.
11.1. За результатами попереднього засідання від 19.12.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "Інвікта-Маяк", визнано конкурсними кредиторами банкрута:
- ПАТ "ВіЕйБі Банк" на суму 29 423 910,68 грн. (7 308,00 грн. - перша черга, 27 085 445,35 грн. - четверта черга, 2 331 157,33 грн. - шоста черга);
- ПАТ "Енергобанк" на суму 14 086,00 грн. (1 218,00 грн. - перша черга, 12 868,00 грн. - четверта черга);
- визнано ПАТ "Енергобанк" забезпеченим кредитором банкрута на суму 19 388 719,47 грн.
11.1. Після офіційної публікації повідомлення про визнання боржника банкрутом, на адресу ліквідатора надійшли заяви на участь у конкурсі з визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута від ТОВ "Електронні торги України", Товарної біржі "Компанія з продажу активів" та Товарної біржі "Універсальний "Торговий двір".
11.2. За результатами відбору ліквідатор боржника визначив організатором аукціону Товарну біржу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яка запропонувала найвигідніші умови для реалізації майна боржника, та уклав з нею договір на проведення аукціону від 28.04.2016.
11.3. 14.04.2016 ліквідатор банкрута листом № 02-03/216 звернувся до забезпеченого кредитора з вимогою надати згоду на продаж заставного майна банкрута у складі цілісного майнового комплексу шляхом проведення торгів у формі аукціону, з визначенням початкової вартості майна на першому аукціоні як суму всіх кредиторських вимог, з можливістю проведення в порядку, визначеному ст. ст. 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повторного та другого повторного аукціону.
11.4. Листом від 21.04.2016 № 1048/5 забезпечений кредитор надав згоду на продаж майна банкрута та вчинення дій ліквідатором боржника передбачених чинним законодавством України і необхідних для проведення ліквідаційної процедури банкрута.
11.5. 11.05.2016 на сайті Вищого господарського суду України та 13.05.2016 на сайті Міністерства юстиції України організатором аукціону опубліковано оголошення про продаж майна боржника. Проведення аукціону було призначено на 13.06.2016, а кінцевим днем для прийняття заявок від учасників визначено 20.05.2016.
11.6. Реалізація майна банкрута відбувалася у формі торгів (аукціону), у вигляді цілісного майнового комплексу з початковою вартістю 55 374 327, 85 грн без можливості її зниження.
11.7. У зв'язку із відсутністю учасників на участь у першому аукціоні, організатором аукціону у відповідності до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було прийнято рішення про визначення аукціону таким, що не відбувся, про що 24.05.2016 було опубліковано повідомлення № 31797.
11.8. Із урахуванням положень ч. ч. 1, 3 ст. 65, ч. 2 ст. 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" початковою вартістю повторного аукціону була визначена вартість в розмірі 44 299 462,28 грн. (вартість зменшена на 20% від початкової вартості першого аукціону), про що також зазначено в договорі про проведення повторного аукціону з організатором торгів від 20.05.2016.
11.9. 25.05.2016 організатором аукціону було опубліковане оголошення про продаж майна шляхом проведення повторного аукціону на сайті Вищого господарського суду України та на сайті Міністерства юстиції України.
11.10. Проведення аукціону було призначено на 24.06.2016, а кінцевим днем для прийняття заявок від учасників визначено 13.06.2016.
11.11. У зв'язку із відсутністю учасників на участь у повторному аукціоні, організатором аукціону у відповідності до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було прийнято рішення про визначення аукціону таким, що не відбувся, про що 14.06.2016 було опубліковано повідомлення № 32536.
11.12. 30.06.2016 організатором аукціону було опубліковано оголошення про продаж майна шляхом проведення другого повторного аукціону та сайті Вищого господарського суду України та на сайті Міністерства юстиції України.
11.13. Проведення аукціону було призначено на 29.07.2016, а кінцевим днем для прийняття заявок від учасників визначено 15.07.2016 (текст оголошення розміщений на сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України).
11.14. Початкова вартість другого повторного аукціону була визначена в розмірі 35 439 569,82 грн. (вартість зменшена на 20% від початкової вартості повторного аукціону), про що зазначено в договорі про проведення другого повторного аукціону від 24.06.2016 між ліквідатором та організатором аукціону. Другий повторний аукціон проводився із можливістю зниження початкової вартості.
11.15. У зв'язку з технічними причинами організатором аукціону було прийнято рішення про скасування аукціону, призначеного на 29.07.2016, про що опубліковано повідомлення № 33526.
11.16. 18.08.2016 організатором аукціону було опубліковано оголошення № 34566 про продаж майна шляхом проведення другого повторного аукціону на сайті Вищого господарського суду України та на сайті Міністерства юстиції України. Проведення аукціону було призначено на 19.09.2016, а кінцевим днем для прийняття заявок від учасників визначено 02.09.2016.
11.17. Для участі у другому повторному аукціоні, призначеного на 19.09.2016, заявки подали два учасники - ПП "Фінпроф" та ТОВ "Маяк інвест холдинг". Вказані учасники внесли на рахунок організатора аукціону гарантійні внески в розмірі 3 543 956,98 грн. та реєстраційні внески в сумі 250 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.
11.18. 19.09.2016 відбувся спірний аукціон, за результатами якого було реалізовано майно банкрута у складі цілісного майнового комплексу по лоту № 100190916/1, що складався з нежитлової будівлі, обладнання для виробництва пакувальних виробів для харчової промисловості та права вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ "Елко пак" в сумі 99 439,65 грн.
11.19. Продаж майна банкрута відбувся за ціною 708 791,22 грн, переможцем аукціону було визнано ТОВ "Маяк інвест холдинг", який запропонував найвищу ціну, про що складено протокол від 19.09.2016 № 100190916/1.
11.20. 22.09.2016 було опубліковано оголошення № 35697 про результати проведення аукціону з продажу майна у справі № 910/2526/14.
11.21. За результатами аукціону з переможцем аукціону укладено договір купівлі-продажу майна від 01.10.2016, який нотаріально посвідчений та зареєстрований за № 2423.
11.22. За актом приймання-передачі від 01.10.2016 реалізоване майно банкрута передано покупцю.
11.23. 20.09.2016 організатор аукціону повернув частину гарантійного внеску ТОВ "Маяк інвест холдинг" в сумі 2 835 165,76 грн, що підтверджується довідкою банківської установи від 20.12.2017 № 96334.
11.24. 22.09.2016 організатор аукціону повернув гарантійний внесок іншому учаснику аукціону ПП "Фінпроф" в сумі 3 543 956,98 грн., що підтверджується довідкою банківської установи від 20.12.2017 № 96333.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
12. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 910/2526/14 апеляційну скаргу ТОВ "Кепітал Естейт" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 у справі №910/2526/14 в частині задоволення заяви ПАТ "Енергобанк" про визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 19.09.2016 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 у справі №910/2526/14 в частині задоволення заяви ПАТ "Енергобанк" про визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 19.09.2016 залишено без змін.
13. Суд апеляційної інстанції вказав на правомірність висновку суду першої інстанції щодо наявності обставин порушення порядку організації проведення аукціону з продажу майна ПрАТ "Інвікта-Маяк" проведеного 19.09.2016.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 910/2526/14, ТОВ "Кепітал Естейт" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 в частині задоволення заяви ПАТ "Енергобанк" про визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 19.09.2016 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 910/2526/14, з вимогою закрити провадження у справі в частині розгляду заяв про визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 19.09.2016.
15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/2526/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2021.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В. від 23.02.2021 касаційну скаргу ТОВ "Кепітал Естейт" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 залишено без руху.
Надано ТОВ "Кепітал Естейт" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
17. 19.03.2021 від заявника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, з викладенням підстав касаційного оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020.
18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Васьковський О.В. від 08.04.2021 клопотання ТОВ "Кепітал Естейт" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено.
Поновлено ТОВ "Кепітал Естейт" строк на касаційне оскарження.
Відкрито касаційне провадження у справі № 910/2526/14 Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою ТОВ "Кепітал Естейт" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020.
Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Кепітал Естейт" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 відбудеться 25.05.2021.
Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.05.2021.
Витребувано з Господарського суду м. Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/2526/14 за заявою ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ПрАТ "Інвікта-Маяк" про визнання банкрутом.
19. У зв'язку з відпусткою судді Васьковського О.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/2526/14 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2021.
20. В судове засідання 25.05.2021 з'явилися представники арбітражного керуючого Степаненка М.М. та ТОВ "Фінансова компанія Горизонт", які надали пояснення у справі.
21. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.
22. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 910/2526/14 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
23. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (25.05.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 25.05.2021.
24. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.
Доводи скаржника
(ТОВ "Кепітал Естейт")
25. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції є незаконними та такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. ст. 91, 104 ЦК України та процесуального права, зокрема ст. ст. 76, 185, 207, 231 ГПК України.
26. Також скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не з'ясовано обставини та не доведено обставини, що мають значення для справи.
27. Крім того, скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05.12.2019 у справі № 911/3132/17.
28. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені п. п. 1, 3, 4, 8 ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч. 4 ст. 300 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги ТОВ "Кепітал Естейт", скаржник не погоджується з ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 (в частині задоволення заяви ПАТ "Енергобанк" про визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 19.09.2016) та постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 910/2526/14, якою вказану ухвалу в цій частині залишено без змін, тому ухвала Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 у справі № 910/2526/14 переглядається судом касаційної інстанції саме в оскаржуваній частині.
29. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом судового розгляду є позовна заява ПАТ "Енергобанк" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника ПрАТ "Інвікта-Маяк", проведеного 19.09.2016 згідно лоту №1001909161/1ТОВ "Універсальний Торговий двір".
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
З дня введення в дію цього КУзПБ визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Водночас, при вирішенні спору судами попередніх інстанцій правомірно застосовано Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VІ (далі - Закон про банкрутство), який діяв під час організації та проведення оспорюваного аукціону та оформлення його результатів.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ПАТ "Енергобанк" стверджував, що аукціон з продажу майна банкрута відбувся з порушеннями процедури визначення організатора аукціону, не погоджено порядок реалізації заставного майна боржника, заставне майно реалізовано за заниженою вартістю, а ліквідатором банкрута та організатором аукціону порушено вимоги Закону про банкрутство, що вказує на зацікавленість переможця аукціону щодо ліквідатора банкрута.
Як вбачається з матеріалів справи, направляючи справу на повторний новий розгляд, Верховний Суд в постанові від 13.06.2019 зазначив, що всупереч ч.1 ст. 316 ГПК України Господарський суд м. Києва під час нового розгляду справи не в повній мірі виконав вказівки суду касаційної інстанції та допустив порушення принципу повноти оцінки доказів та їх відображення у судовому рішенні. Суд апеляційної інстанції цих порушень не виправив.
Зокрема, Верховний Суд вказав на те, що суди попередніх інстанцій із формальних підстав визнали незаінтересованими осіб стосовно ліквідатора боржника - ОСОБА_2 та організатора аукціону та фактично поза увагою залишили такий критерій заінтересованості, як наявність обґрунтованих підстав вважати осіб заінтересованими.
Також, Верховним Судом зазначено, що судами не надано оцінки доводам ПАТ "Енергобанк" про неналежне розміщення оголошення про проведення аукціону на нерухомому майні та формування ліквідатором лоту.
За результатами нового розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ПАТ "Енергобанк" про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 19.09.2016 та визнав недійсними результати аукціону з продажу майна ПрАТ "Інвікта-Маяк", проведеного 19.09.2016 згідно лоту №1001909161/1, проведеного Торговою біржею "Універсальний "Торговий двір".
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанції, виходячи з такого.
Правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.
Таким чином, правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від 14.12.2016 у справі № 3-1406гс16 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012).
Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).
Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами конкурсного відбору, ліквідатором банкрута організатором аукціону було обрано Торгову біржу "Універсальний "Торговий Двір", яка запропонувала найвигідніші умови для реалізації майна боржника.
Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
Приписи ч. 6 ст. 49 Закону про банкрутство визначають, що організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.
Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону про банкрутство заява на участь в аукціоні повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Енергобанк" вказував на наявність ознак заінтересованості осіб стосовно ліквідатора боржника - ОСОБА_2 та організатора аукціону. Зокрема, заявник зазначав, що ліквідатором боржника є ОСОБА_2 . Водночас, ліквідатор боржника ОСОБА_2 є директором ТОВ "Реєстраційне бюро", засновником якого виступає ОСОБА_3 . Одночасно ОСОБА_3 був одним із засновників на момент створення ТОВ "Маяк інвест холдинг", яке визнано переможцем аукціону та з яким укладено договір купівлі-продажу майна, виставленого на аукціон. При цьому, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є засновниками Громадської організації "Захист інтересів АЙТІ ЗІПІ", ОСОБА_3 є її керівником, а ОСОБА_2 має право діяти від імені цієї організації без довіреності. За твердженням заявника, ОСОБА_3 є засновником і керівником "Адвокатського бюро Володимира Капустіна", в якому працювали ОСОБА_2 (ліквідатор боржника) та ОСОБА_4 (на час проведення аукціону президент Торгової біржі "Універсальний "Торговий Двір" - організатора аукціону). Також, ОСОБА_3 є головою Харківського осередку "Асоціації антикризового менеджменту", а ОСОБА_2 її членом.
Суд першої інстанції відхилив вказані доводи заявника, вказавши, що матеріали справи не містять належних доказів заінтересованості організатора аукціону стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.
Натомість, судом апеляційної інстанції було встановлено, що на підтвердження вказаних обставин, заявником додано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Реєстраційне бюро" та Громадської організації "Захист інтересів АЙТІ ЗІПІ", витяг з мережі Інтернет щодо членів Харківського територіального осередку Громадської організації "Всеукраїнська самоврядна організація фахівців конкурсного процесу", Всеукраїнської саморегулівної організації арбітражних керуючих Всеукраїнської громадської організації "Асоціація антикризового менеджменту".
Виходячи з наведених ПАТ "Енергобанк" обставин та доказів, суд апеляційної інстанції правомірно вказав на те, що наявні обґрунтовані підстави вважати вказаних осіб заінтересованими відносно арбітражного керуючого Степаненка М.М., який є ліквідатором боржника та відповідно замовником аукціону.
За змістом ст. 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Закон про банкрутство не містить визначення поняття цілісного майнового комплексу, однак, за змістом ст. 33 цього Закону можна дійти висновку, що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому Законом порядку як в процедурі санації, так і у ліквідаційній процедурі, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів та послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 924/1708/14).
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з системного аналізу положень ст. 43, ч. ч. 1 та 5 ст. 44 та ст. ст. 64-66 Закону про банкрутство, законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство). У цій же нормі (ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство), законодавець визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Таким чином, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.
Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками (висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17).
Разом з тим в аспекті наведеного, необхідно враховувати основну мету (цілі) аукціону як способу реалізації майна боржника, якою виходячи з аналізу положень Закону про банкрутство передусім є відчуження цього майна за максимальною ціною, що визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції (участі в аукціоні з продажу майна боржника якомога широкого кола осіб) задля задоволення вимог кредиторів банкрута у якнайбільшому розмірі.
На підтвердження вказаного свідчать безпосередньо приписи ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство, якою передбачено, що вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором саме з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
А тому, визначальним критерієм для обрання способів продажу майна банкрута є отримання найвищої ціни за це майно (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі № 904/9958/15, від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14).
Відповідно до ч. 2 ст. 98 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства.
Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство (ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство).
Системний аналіз норм Закону про банкрутство, якими урегульовано порядок продажу майна банкрута та права й обов'язки арбітражного керуючого свідчить, що ліквідатор боржника, обираючи спосіб реалізації його активів у ліквідаційній процедурі, зобов'язаний використати усі свої повноваження при реалізації майна та обирати таку процедуру його реалізації, яка унеможливить обмеження потенційної кількості учасників аукціону, виходячи з місця знаходження майна та особливостей попиту на предмет продажу, що визначаються ринком продажу майна боржника, відтак забезпечить його відчуження за найвищою ціною.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що до складу цілісного майнового комплексу боржника по лоту № 100190916/1, яке було предметом продажу на аукціоні, увійшли нежитлова будівля, обладнання для виробництва пакувальних виробів для харчової промисловості та права вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ "Елко пак" в сумі 99 439,65 грн. Майно було реалізовано за ціною 708 791,22 грн.
Суди попередніх інстанцій вказали на те, що ринок нерухомості є досить розвинутим і загальнодоступним, а об'єкти нерухомого майна користуються попитом серед покупців. Водночас, обладнання для виробництва пакувальних виробів для харчової промисловості є вузькоспеціалізованим товаром, а ринок цих товарів не є поширеним.
Виходячи з викладеного, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на те, що формування ліквідатором лоту шляхом об'єднання для продажу товарів з високою реалізаційною мобільністю майна та товарів вузького вжитку не є таким, що відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводять до отримання найвищої ціни за це майно.
(Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 13.06.2019 у справі № 910/2526/14, від 13.02.2020 у справі № 4/86-Б-10).
Крім того, в даній справі встановлено порушення ліквідатором приписів ст. ст. 58, 59 Закону про банкрутство через неповноту даних про місце проведення другого повторного аукціону.
За таких обставин, Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості заяви ПАТ "Енергобанк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута.
30. Щодо суті касаційної скарги
Положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 11 ГПК України передбачено обов'язок суду при розгляді господарської справи керуватися принципом верховенства права та застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справах «Пономарьов проти України», «Устименко проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації», Європейський суд з прав людини зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями ст. 300 ГПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, на думку Колегії суддів, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку спірним правовідносинам, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Крім того, Колегія суддів визнає необґрунтованими посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду про застосування норм права, які викладені у постанові від 05.12.2019 у справі № 911/3132/17, з огляду на таке.
Щодо визначення подібності правовідносин Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у п. 5.5 мотивувальної частини постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, згідно якої під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. Аналогічний правовий висновок викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц.
З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, Колегія суддів вважає, що у наведеній постанові викладено висновки про застосування норм права у правовідносинах, які не подібні до правовідносин у справі № 910/2526/14.
31. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020).
Згідно з ч. 2 ст. 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Кепітал Естейт" та залишення ухвали Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 (в частині задоволення заяви ПАТ "Енергобанк" про визнання недійсним результатів аукціону проведеного 19.09.2016) та постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 без змін.
32. Судові витрати
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2020 (в частині задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" про визнання недійсним результатів аукціону, проведеного 19.09.2016) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
К.М. Огороднік