25 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/30921/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛ",
арбітражний керуючий, ліквідатор - Федоренко Дмитро Володимирович, особисто
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт",
представники кредитора -Філатова Н.А., адвокат (ордер ЛГ№000783 від 11.01.2021), Ковалевський Р.В., адвокат (довіреність №01/2021/97 від 04.01.2021),
за участі - Товарної біржі "Київська "Універсальна",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Енерджі",
представник -Пашковський Д.В., адвокат (ордер АА№1099408 від 21.04.2021)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 21.09.2020
у складі судді: Чеберяк П.П.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 28.01.2021
у складі колегії суддів: Копитової О.С., - головуючий, Остапенко О.М., Грека Б.М.,
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ",
про банкрутство,
ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1. До Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛ" (код ЄДРПОУ 32312185, далі - ТОВ "АТЛ", боржник) в порядку, передбаченому положеннями статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
2. Ухвалою 21.12.2015 місцевий суд порушив провадження у справі № 910/30921/15 про банкрутство ТОВ "АТЛ";
ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів;
призначив дату та час наступного судового засідання.
3. Справа № 910/30921/15 за заявою ТОВ "АТЛ" про банкрутство перебуває на стадії процедури ліквідації, введеної постановою Господарського суду міста Києва від 28.12.2015.
3.1. Ухвалою Господарського суду м. Києві від 05.02.2020 у справі № 910/30921/15 в задоволенні заяв АТ «Дельта Банк», ГУ ДПС у м. Києві та АТ «ВТБ Банк» до ТОВ «АТЛ» та ТБ «Київська Універсальна» про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута відмовлено та скасовано заходи до забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2020 у справі № 910/30921/15.
3.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 апеляційні скарги АТ «Дельта Банк», ГУ ДПС у м. Києві та АТ «ВТБ Банк» залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.02.2020 у справі № 910/30921/15 залишено без змін.
3.3. Постановою Касаційного господарського суду від 05.11.2020 касаційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРІНТ» (правонаступник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. та Акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ Банк» Стрюкової І.О. на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 02.09.2020) залишено без задоволення.
3.4. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі № 910/30921/15 залишено без змін.
Короткий зміст вимог заявника
4. 10.06.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами (том 1, а. с. 5 - 13).
5. Заява була мотивована виявленням факту використання АТ "ВТБ Банк" позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору від 01.06.2010 № 2729, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що, як наслідок призводить до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням - кредитним договором № 4 від 01.06.2010.
6. На думку заявника, оскільки договір купівлі-продажу майна на аукціоні та оголошення про проведення першого, повторного та другого повторного аукціонів містять недостовірні відомості щодо обтяжень стосовно майна, яке входить до цілісного майнового комплексу, заявник звернувся до суду з заявою про перегляд зазначеної ухвали за нововиявленими обставинами, в якій просив суд скасувати ухвалу від 05.02.2020 у справі № 910/30921/15 та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ "АТЛ", який оформлений протоколом від 17.09.2019.
Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення
7. Ухвалою 21.09.2020 Господарський суд міста Києва в задоволенні заяви Головного управління ДПС у місті Києві про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі №910/30921/15 за нововиявленими обставинами відмовив;
ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 залишив без змін (том 1, а. с. 154 - 158).
7.1. Місцевий суд встановив, що за результатами розгляду заяв АТ "Дельта Банк", Головного управління ДПС у місті Києві та АТ "ВТБ Банк" до ТОВ "АТЛ" та Товарної біржі "Київська Універсальна" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для їх задоволення, у зв'язку з чим ухвалою суду від 05.02.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020, в задоволенні зазначених заяв було відмовлено.
7.2. Суд зазначив, що в межах справи № 910/30921/15 про банкрутство ТОВ "АТЛ" досліджено всі етапи проведення аукціону з продажу майна банкрута та встановлено відсутність порушення будь-якого з етапів. При цьому, на момент проведення аукціонів з реалізації майна банкрута чинною була ухвала суду від 29.08.2018, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, а процедура продажу майна проводилась відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Також місцевий суд зауважив, що визнання припиненими правовідносин між ТОВ "АТЛ" та АТ "ВТБ Банк" жодним чином не спростовує висновків та фактів, які покладено в основу судового рішення, оскільки не стосується порядку проведення аукціону. З огляду на зазначене місцевий суд дійшов висновку, що обставина, на яку посилався заявник як на нововиявлену, не є нововиявленою за сукупністю ознак.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
8. Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (далі - ТОВ "ФК "Форінт", скаржник 1) та Головне управління ДПС у місті Києві подали апеляційні скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 у справі № 910/30921/15, в яких просили скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Головного управління ДПС у місті Києві про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами.
9. Постановою 28.01.2021 Північний апеляційний господарський суд апеляційні скарги ТОВ "ФК "Форінт" та Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 залишив без задоволення;
ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 залишив без змін (том 2, а. с. 212 - 221).
10. Апеляційний суд зазначив про обґрунтованість висновків місцевого суду щодо дослідження всіх етапів проведення аукціону з продажу майна банкрута та щодо відсутності порушення будь-якого з етапів. Суд зауважив, що припинення зобов'язань, на якому наголошували скаржники, не було підставою заяв (позовів) про визнання результатів аукціону недійсним, що між іншим встановлено Верховним Судом в постанові від 05.11.2020 в зазначеній справі (п. 47, п. 51 постанови). За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги ТОВ "ФК "Форінт" та Головного управління ДПС у місті Києві слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду від 21.09.2020 - без змін.
11. ТОВ "ФК "Форінт" 17.02.2021 звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 910/30921/15 Господарського суду міста Києва.
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/30921/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.02.2021.
13. Ухвалою Верховного Суду від 10.03.2021 касаційну скаргу залишено без руху відповідно до положень статті 290 ГПК України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
17.03.2021 від заявника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.
14. Ухвалою 06.04.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 910/30921/15 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Форінт" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021;
повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "ФК "Форінт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 відбудеться 25.05.2021 о 11:15;
надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 11.05.2021;
витребував з Господарського суду м. Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/30921/15 за заявою ТОВ "АТЛ" про банкрутство.
15. В судове засідання 25.05.2021 з'явилися уповноважені представники кредитора, учасника провадження та арбітражний керуючий особисто та надали пояснення.
Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (25.05.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги (в т. ч. про перерву чи відкладення розгляду справи), що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 25.05.2021.
З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу №910/30921/15 у визначену дату та час.
Доводи скаржника (ТОВ "ФК "Форінт")
16. Скаржник зазначив, що 21.09.2020 місцевим судом за результатом розгляду двох заяв податкового органу, поданих заявником з аналогічних підстав, прийнято два протилежні рішення.
У першому випадку обставини, на які посилався заявник, були визнані судом нововиявленими, та за результатом розгляду заяви прийнята ухвала Господарського суду міста Києва про задоволення заяви Головного управління ДПС у місті Києві про перегляд та скасування ухвали місцевого суду від 29.08.2018 у справі №910/30921/15 за нововиявленими обставинами (набрала законної сили 21.09.2020) в частині визнання AT "ВТБ Банк" кредитором ТОВ "АТЛ" на загальну суму 272 952 966,66 грн., ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено AT "ВТБ Банк" у визнанні кредиторських вимог до ТОВ "АТЛ" на суму 272 952 966,66 грн.
Разом з тим, у другому випадку тотожні обставини для суду не стали нововиявленими, за результатом розгляду заяви прийнято ухвалу про відмову у задоволені заяви Головного управління ДПС у місті Києві про перегляд ухвали місцевого суду від 05.02.2020 у справі № 910/30921/15 за нововиявленими обставинами.
16.1. Скаржник аргументував, що рішення суду у справі № 759/6703/16-ц, яке набуло чинності 13.02.2019, надає суду права визначення наявності у таких обставинах ознак нововиявлених.
Також скаржник доводив, що ГУ ДПС у місті Києві не було відомо про обставину припинення зобов'язань за визнаними у цій справі кредиторськими вимогами AT "ВТБ Банк" до ТОВ "АТЛ" на загальну суму 272 952 966,66 грн.
Скаржник зауважив, що зазначені обставини існували на момент постановлення ухвали суду від 05.02.2020, однак заявнику про них стало відомо 05.06.2020 з постанови суду касаційної інстанції під час аналізу судової практики в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також, обставини (припинення зобов'язань) не досліджувалися та не встановлювалися судом першої інстанції при винесенні 05.02.2020 рішення суду про відмову у задоволенні заяв про визнання недійсними результатів торгів.
16.2. Скаржник звернув увагу на наявність грубого порушення закону ліквідатором під час реалізації майна банкрута "порядку визначення початкової вартості майна" та наявності грубого порушення "щодо обраного ліквідатором способу реалізації майна боржника", яке не могло бути самостійною підставою для визнання недійсним результатів аукціону, як зазначалось у рішеннях суду першої інстанції від 05.02.2020, апеляційної інстанції від 04.06.2020 та касаційної інстанції від 05.11.2020 у цій справі.
Скаржник аргументував, що ліквідатором було включено до ЦМК різне за призначенням та реалізаційною мобільністю майно, поряд з рентабельними предметами нерухомого майна, а також було включено дебіторську заборгованість ТОВ "Т.Л. Авто", яке знаходиться в банкрутстві.
На думку скаржника, продаж майна частинами (окремими лотами) дало б змогу реалізувати кожен лот за ринковою, більш вищою ціною. На думку скаржника, ці обставини є істотними, оскільки свідчать про грубе порушення закону ліквідатором під час реалізації майна банкрута (порядку визначення початкової вартості майна), та є підставою для визнання результатів аукціону недійсними.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
17. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
19. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 16 - 16.2. описової частини цієї постанови.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
20. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
21. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - це окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи.
22. Відповідно до положень статей 1, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії", заява №69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).
23. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду судових рішень мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/39); у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04).
24. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27- 34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
25. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
26. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження наявності нововиявлених обставин у даній справі заявник - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві - посилалося на виявлення факту використання АТ "ВТБ Банк" позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору від 01.06.2010 №2729, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що, як наслідок призводить до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням - кредитним договором №4 від 01.06.2010.
27. Надавши оцінку доводам заявника та скаржника про наявність нововиявлених обставин у цій справі, судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначена обставина була встановлена у рішенні Святошинського районного суду міста Києва від 16.11.2016 у справі № 759/6703/16-ц, яке залишене без змін постановою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019.
28. Також, з матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяв АТ "Дельта Банк", Головного управління Державної податкової служби у міста Києві та АТ "ВТБ Банк" до ТОВ "АТЛ" та Товарної біржі "Київська Універсальна" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для їх задоволення, у зв'язку з чим ухвалою суду від 05.02.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 в задоволенні зазначених заяв було відмовлено.
29. Верховний Суд звертає увагу, що правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.
29.1. Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.
29.2. Таким чином, правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012.
30. Провадження у справі № 910/30921/15 про банкрутство ТОВ "АТЛ" порушено ухвалою місцевого суду 21.12.2015 за спеціальною процедурою, передбаченою положеннями статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою суду 28.12.2015.
30.1. Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Отже, законодавцем визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
30.2. З огляду на зазначене, з 21.10.2019 провадження у справі № 910/30921/15 про банкрутство ТОВ "АТЛ", що з 28.12.2015 перебуває на стадії ліквідаційної процедури, здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства. Разом з тим, при розгляді в межах цієї справи про банкрутство спору щодо дійсності результатів аукціону 17.09.2019 суди обґрунтовано застосували положення Закону про банкрутство, які були чинними під час організації та проведення спірного аукціону з моменту введення ліквідаційної процедури 25.12.2015 до його завершення 17.09.2019 придбанням майна боржника.
31. Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог частини третьої статті 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12, від 07.05.2020 у справі № 922/3059/16.
32. При вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі № 11/19.
33. З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах справи № 910/30921/15 про банкрутство ТОВ "АТЛ" досліджено всі етапи проведення аукціону з продажу майна банкрута та встановлено відсутність порушення будь-якого з етапів.
33.1. Крім того, суди встановили, що на момент проведення аукціонів з реалізації майна банкрута чинною була ухвала суду від 29.08.2018, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, а процедура продажу майна проводилась відповідно до Закону про банкрутство.
33.2. З огляду на встановлені місцевим та апеляційним судом обставини, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки зазначених судів про те, що визнання припиненими правовідносин між ТОВ "АТЛ" та АТ "ВТБ Банк" не спростовує висновків та фактів, які покладено в основу судового рішення, оскільки не стосується порядку проведення аукціону та не входить до предмету доказування при розгляді справи про визнання аукціону щодо продажу майна боржника недійсним.
33.3. Зазначене також спростовує доводи скаржника про те, що обставина позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору від 01.06.2010 №2729 є нововиявленою.
Щодо суті касаційної скарги
34. Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені у пункті 16 описової частини з огляду на таке.
34.1. Як вбачається зі змісту ухвали місцевого суду від 29.08.2018 у цій справі, місцевим судом визнано АТ "ВТБ Банк" кредитором ТОВ "АТЛ" на загальну суму 272 952 966, 66 грн. Також зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що розмір кредиторських вимог обґрунтовувався заявником наявністю заборгованості боржника за кредитним договором №4 від 01.06.2010. Крім того, місцевим судом було встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором були іпотечні договори від 01.06.2010 та договір застави товарів в обороті №4/Z-2 від 01.06.2010.
34.2. Під час перегляду зазначеної ухвали суду від 29.08.2019 за нововиявленими обставинами, місцевим судом було встановлено, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16.11.2016 у справі № 759/6703/16-ц визнано припиненими правовідносини за кредитним договором від 01.06.2010 №4, укладеним між ТОВ "АТЛ" та ВАТ "ВТБ Банк", а також визнано припиненими правовідносини за договором поруки від 01.06.2010 № 4/П-1, укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" та фізичною особою.
Надалі, постановою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 759/6703/16-ц рішення Апеляційного суду міста Києва від 21.02.2017 скасовано, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16.11.2016 залишено в силі.
Отже, встановлені рішенням від 16.11.2016 у справі № 759/6703/16-ц обставини є нововиявленими, оскільки такі обставини прямо впливають на предмет доказування, а саме - спростовують доводи заявника АТ "ВТБ Банк" щодо наявності заборгованості на загальну суму 272 952 966,66 грн., внаслідок чого АТ "ВТБ Банк" було відмовлено місцевим судом у визнанні кредиторських вимог до ТОВ "АТЛ" на зазначену суму.
Разом з тим, зазначені обставини не є нововиявленими у цій справі, оскільки не стосуються предмету доказування щодо визнання аукціонів недійсним та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо відповідності проведеного аукціону вимогам Закону про банкрутство.
35. Відповідно до частини третьої статті 300 ГПК України, у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, дії/бездіяльність ліквідатора, на які посилається скаржник в пункті 16.2. описової частини цієї постанови, не були предметом розгляду справи при прийнятті ухвали від 05.02.2020 та при прийнятті в подальшому оскаржуваної ухвали від 21.09.2020 у цій справі.
Тому, з огляду на положення частини третьої статті 300 ГПК України, такі доводи не приймаються і не розглядаються Верховним Судом як такі, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
35.1. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина перша статті 43 Закону про банкрутство) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. На розсуд ліквідатора покладається обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами).
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/12727/16.
36. З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що заява Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 у справі № 910/30921/15 не підлягає задоволенню.
37. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
38. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
39. У справі, що розглядається, на думку Колегії суддів, доводи скаржника не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
40. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
41. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України в редакції Закону №460-IX від 15.01.2020).
42. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
43. На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "ФК "Форінт" та залишення оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій без змін.
Судові витрати
44. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішень судів попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі №910/30921/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
К.М. Огороднік