01 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/3828/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Забеліної О. О.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю "EccentriCITY INVEST" - не з'явився,
Міністерства юстиції України - Костюк М. Д.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості
"Моя оселя" - не з'явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргамак" - не з'явився,
ОСОБА_1 - не з'явився,
ОСОБА_2 - Нечитайленко О. В.,
ОСОБА_3 - не з'явився,
Державного реєстратора Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подоляки Івана Павловича - не з'явився,
Державного реєстратора Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко Ірини Павлівни - не з'явився,
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021
(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді Дідиченко М.А., Руденко М.А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020
(суддя Сівакова В.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "EccentriCITY INVEST"
до Міністерства юстиції України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство нерухомості "Моя оселя", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргамак", 3) ОСОБА_1 , 4) ОСОБА_2 , 5) ОСОБА_3 , 6) Державний реєстратор Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" Подоляка Іван Павлович, 7) Державний реєстратор Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Бондаренко Ірина Павлівна, 8) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасія Володимирівна,
про визнання протиправними та скасування наказів,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "EccentriCITY INVEST" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України про:
- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2353/5 від 13.07.2018, прийнятого на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 09.07.2018;
- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №2354/5 від 13.07.2018, прийнятого на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 09.07.2018.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні накази прийняті першим відповідачем з порушенням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 (далі - Порядок) та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021, позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №2353/5 від 13.07.2018 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 09.07.2018; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №2354/5 від 13.07.2018 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 09.07.2018.
4. Суди мотивували свої висновки тим, що Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) не було виконано обов'язку в частині перевірки дотримання вимог законодавства щодо строків подання скарг у сфері державної реєстрації, а також обов'язку щодо належного повідомлення позивача як заінтересованої особи щодо розгляду цих скарг.
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Міністерство юстиції України звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
6. Підставою касаційного оскарження є п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17 та від 31.05.2019 у справі № 810/328/18.
7. Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
8. Розглянувши доводи та аргументи касаційної скарги разом з матеріалами справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою з таких підстав.
9. Відповідно до ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
10. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
11. При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де подібними є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин.
12. Так, задовольняючи позовні вимоги у даній справі про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України №2353/5 від 13.07.2018 та №2354/5 від 13.07.2018, суди виходили з встановленого факту невиконання Комісією свого обов'язку в частині перевірки дотримання вимог законів щодо строків подання скарг у сфері державної реєстрації.
13. Судами зазначено, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
14. При цьому, оскаржувані реєстраційні дії державних реєстраторів та приватного нотаріуса були вчинені останніми 19.02.2018, 20.02.2018, 23.02.2018 та 07.03.2018. Водночас, скарги були подані зазначеними особами до відповідача лише 21.06.2018, тобто з пропуском визначеного Законом 60-денного терміну.
15. Вирішуючи спір по суті, суди виходили з того, що перевірка обставин щодо строків подання скарги є обов'язком, а не правом Комісії. Зокрема, пунктом 5 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації передбачено, що Комісія перед розглядом скарги по суті повинна вивчити скаргу для встановлення чи дотримано вимоги законів щодо строків подання скарги.
16. Відповідно до пункту 7 Порядку (в редакції чинній станом на час подання скарг та їх розгляду) у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
17. Крім того, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження належного повідомлення позивача, як заінтересованої особи про розгляд скарг від 21.06.2018, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості взяти участь у розгляді скарг Міністерства юстиції України, які безпосередньо стосуються його прав та інтересів.
18. Відповідно до п.п. 8-10 Порядку під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
19. Суди дійшли висновку про відсутність належних доказів повідомлення позивача про розгляд відповідних скарг Міністерством юстиції України, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, встановивши, що з аналізу оголошень, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України слідує, що в них не вказано об'єкту оскарження, а також відсутня інформація щодо заінтересованих осіб, а тому позивач (заінтересована особа), на переконання колегії суддів з наведеної на веб-сайті інформації не міг дізнатися про час та місце розгляду відповідних скарг, а також надати письмові пояснення по суті цих скарг, що суперечить вимогам пунктів 9 - 11 Порядку №1128 від 25.12.2015.
20. Водночас у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі № 804/2296/17, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування наказів Міністерства юстиції України, оскільки апеляційним судом було встановлено, що відповідачем завчасно були направлені поштовою кореспонденцією листи з копіями скарги, зокрема, на адресу позивача, із зазначенням інформації про те, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарги буде опубліковано на офіційному веб-сайті Мін'юсту. Про час і місце розгляду скарги своєчасно було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства Юстиції України (цього факту сторони не заперечували). Тобто, відповідачем дотримано вимоги пунктів 9-11 Порядку щодо повідомлення скаржників, суб'єкта оскарження та заінтересованих осіб про час та місце розгляду скарги, направлення копій скарг. При цьому суд апеляційної інстанції врахував той факт, що на розгляді скарги були присутні як скаржники, їх представник, так і представник позивача. З урахуванням наведеного, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що вказане спростовує твердження позивача щодо допущених відповідачем порушень процедурних питань, що передують розгляду скарги.
21. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.05.2019 у справі № 810/328/18 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України, з огляду на встановлені судами обставини справи про те, що Міністерством юстиції України завчасно було розміщено оголошення про розгляд скарги ТОВ «Універсам Харків» у відповідному розділі офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України. Крім того, судами встановлено факт повідомлення відповідних осіб про надходження відповідної скарги також листами та надано відповідним особам копію скарги. З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суди дійшли висновку про те, що Міністерством юстиції України доведено виконання вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги ТОВ «Універсам «Харків» у строк, достатній для забезпечення присутності зацікавлених осіб на засіданні Комісії, підготовки доводів та зібрання доказів по суті розгляду скарги.
22. Отже, з наведеного вбачається, що висновки судів попередніх інстанцій у даній справі не суперечать висновкам, що викладені у постановах Верховного Суду. Такі висновки не є різними, а зроблені з урахуванням різних фактичних обставин справ, що не дає підстав вважати правовідносини у даній справі та справах, на які посилається скаржник подібними, як не дає і можливості касаційному суду проводити касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, оскільки неподібність правовідносин у справі, що переглядається та справах, які розглядалися Верховним Судом виключає здійснення касаційного провадження з підстави касаційного оскарження, що визначена у п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
23. Враховуючи зазначене, оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України судом касаційної інстанції встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, то колегія суддів на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі №910/3828/20.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 у справі №910/3828/20.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді С. В. Бакуліна
Н. М. Губенко