ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
21 травня 2021 року Справа № 923/1435/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро", м. Херсон, код ЄДРПОУ 37959564,
до: Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, м. Берислав, Бериславський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 37567646,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, м. Київ,
про стягнення 4932302,00 грн. збитків.
За участю представників сторін:
від позивача - директор Єрмоленко О.М., Когут Є.М., адвокат Стельникович О.І.;
від відповідача - адвокат Ковальчук І.М., договір від 05.02.2021;
від 3-ї особи - не з'явився.
У відповідності до ч.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи.
30 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Бериславської районної державної адміністрації херсонської області про стягнення збитків у розмірі 4932302,00 грн.
Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом, позивач зазначає, що Бериславською районною державною адміністрацією було вчинено неправомірні дії стосовно розподілу земельної ділянки орендованої позивачем, передання її складових без попереднього вилучення в оренду іншим юридичним особам, внаслідок чого ТОВ "Зерноком Херсон Агро" у період з 2018-2020 не мало доступу до орендованої земельної ділянки, як наслідок не мало можливості здійснювати власну господарську діяльність. З урахуванням зазначеного позивач з посиланням на приписи ст.ст. 22, 1173, 1174 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 4932302,00 грн. збитків у вигляді неодержаного доходу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2020р., справу розподілено судді Нікітенко С.В.
Одночасно з позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 04 січня 2021 року суд повернув ТОВ "Зерноком Херсон Агро" заяву про забезпечення позову (вх. №2917/20 від 31.12.2020).
Ухвалою від 05 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
05 січня 2021 року до суду від позивача у справі надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд застосувати заходи забезпечення позову до Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області, шляхом винесення ухвали, якою накласти арешт на все належне рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти у межах суми позовних вимог в розмірі 4932302,00 грн., які знаходяться у банківських, казначейських установах на всіх рахунках Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області.
Ухвалою від 06 січня 2021 року суд відмовив позивачу у задоволені заяви про забезпечення позову (Вх. №35/21 від 05.01.2021).
14 січня 2021 року до суду від ТОВ "Зерноком Херсон Агро" надійшов супровідний лист з доказами направлення додатків до позовної заяви відповідачу у справі. Одночасно позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатковим обґрунтуванням підстав звільнення від сплати судового збору при зверненні з даною позовною заявою.
Ухвалою від 18 січня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/1435/20 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надіслати (надати) до суду: відповідачу - відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів, а також у разі надходження відповіді позивача заперечення на відповідь на відзив позивача. В свою чергу позивачу у визначені строки запропоновано надати відповідь на відзив.
Також вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державну казначейську службу України та запропоновано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати письмові пояснення або свої міркування по суті заявленого позову.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 03.02.2021 була отримана особисто адвокатом позивача за клопотанням в приміщенні Господарського суду Херсонської області - 19.01.2021.
02 лютого 2021 року до суду від Державної казначейської служби України надійшли пояснення по суті заявленого позивачем позову, просить суд врахувати надані пояснення та прийняти обґрунтоване рішення. Судом прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи пояснення третьої особи у справі.
08 лютого 2021 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем позовні вимоги не визнаються, оскільки є безпідставними. За твердженням відповідача, позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У зв'язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 09 лютого 2021 року відкладено підготовче засідання у справі.
17 лютого 2021 року від позивача у справі надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивачем спростовуються доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.
Одночасно від позивача надійшло клопотання по поновлення строку для подання доказів у справі доданих до відзиву на позовну заяву.
Судом задоволено клопотання позивача про поновлення строку для подання документів, про що зазначено в ухвалі суду 04.03.2021. Дану відповідь на відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
02 березня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшли заперечення на відповідь позивача з додатковим обґрунтуванням своєї позиції. Заперечення відповідача прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
02 березня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про витребування у Бериславського відділу поліції копії матеріалів кримінальних проваджень.
У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження.
З урахуванням зазначеного, суд констатує про втрату відповідачем інтересу до питання про розгляд клопотання про витребування у Бериславського відділу поліції копії матеріалів кримінальних проваджень.
За таких обставин, суд залишає без розгляду клопотання відповідача про витребування у Бериславського відділу поліції копії матеріалів кримінальних проваджень.
Ухвалою від 04.03.2021 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 923/1435/20 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 01.04.2021 року.
19 березня 2021 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
01 квітня 2021 року через відділ документального забезпечення роботи Господарського суду Херсонської області від позивача у справі надійшла заява про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справи № 923/1435/20.
Для необхідності додаткового вивчення заявленого позивачем відводу, у підготовчому засіданні 01.04.2021 суд оголосив перерву до 14:00 год. 02.04.2021, про що представники сторін повідомленні під розписку, яка долучена до матеріалів справи.
Державна казначейська служба України повідомлена про дату, час та місце проведення підготовчого засідання у справі телефонограмою, яка долучена до матеріалів справи, також судом направлено на електрону адресу третьої особи у справі ухвалу про повідомлення / виклик.
Ухвалою від 02.04.2021 суд залишив без розгляду заяву ТОВ "Зерноком Херсон Агро" (Вх. №947/21 від 01.04.2021) про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справи № 923/1435/20.
У підготовчому засіданні 02.04.2021 суд оголосив перерву до 16:00 год. 15.04.2021.
09 квітня 2021 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про витребування доказів, в якій позивач просить суд витребувати від Головного управління національної поліції в Херсонській області копію матеріалів кримінального провадження №12018230090000473 від 19.05.2018, оскільки вказані документи є доказами позовних вимог.
09 квітня 2021 року до суду від позивача у справі надійшла заява про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справи № 923/1435/20.
Ухвалою від 12 квітня 2021 року визнано заяву позивача про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справи № 923/1435/20 необґрунтованою та передано матеріали справи № 923/1435/20 та заяву ТОВ "Зерноком Херсон Агро" про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справи № 923/1435/20 для вирішення питання щодо визначення іншого складу суду для розгляду вказаної заяви.
Ухвалою від 13 квітня 2021 року суддя Павленко Н.А. відмовила у задоволенні заяви (Вх. №1067/21 від 09.04.2021) ТОВ "Зерноком Херсон Агро" про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справи № 923/1435/20.
У підготовчому засіданні 15 квітня 2021 року суд розглянув клопотання позивача про долучення доказів. За результатами розгляду зазначеного клопотання суд з урахуванням приписів ч.8 ст. 80, ст. 118 ГПК України не прийняв до розгляду поданий 19.03.2021 позивачем доказ - наказ ТОВ "Зерноком Херсон Агро" від 16.09.2018 про затвердження плану сівозмін.
Також у підготовчому засідання 15.04.2021 було розглянуто клопотання позивача про витребування доказів від 09.04.2021.
За результатами розгляду даного клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню.
Ухвалою від 15 квітня 2021 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/1435/20 та призначив справу № 923/1435/20 до судового розгляду по суті на 13 травня 2021 року о 14:30 год.
11 травня 2021 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та про виклик експерта, одночасно позивач просить суд поновити строк для долучення доказів та виклик експерта.
За результатами розгляду даного клопотання, суд дійшов висновку про доцільність поновлення позивачу строку для долучення доказів. Надані позивачем докази судом прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи.
Щодо клопотання позивача про виклик, як експерта заступника директора Інституту зрошувального землеробства Національної академії аграрних наук України з наукової роботи доктора сільськогосподарських наук професора Коковіхіна С.В. для надання детальних тлумачень роз'яснення щодо наукового обґрунтованого формування сівозміни і надання відповідей суду та учасників справи, суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на приписи ст. 98 ГПК України.
Відповідно до частини 5 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України, суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Разом з тим, матеріали справи № 923/1435/20 не містять висновку експерта.
З урахуванням зазначеного, а також враховуючи предмет позову та обставини, які підлягають доказуванню у даній справі, суд дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні клопотання пор виклик експерта.
13 травня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшли заперечення на клопотання позивача про долучення доказі до матеріалів справи, вказані заперечення прийнято судом до розгляду та залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 13 травня 2021 року оголошено перерву до 10:00 год. 21 травня 2021 року та протокольною ухвалою суд підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод продовжив строк розгляду справи по суті.
На адресу Державної казначейської служби України направлено ухвалу суду від 13.05.2021 про повідомлення/виклик.
20 травня 2021 року до від позивача у справі надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів у справі та залучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Судом визнано поважними причини пропуску позивачем строку для надання доказів, поновлено позивачу строк для надання доказів, прийнято до розгляду та залучено до матеріалів справи надані позивачем докази.
Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.05.2021 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
У судовому засіданні 21.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про орієнтований час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Матеріали справи свідчать, що на підставі розпорядження Голови Бериславської районної державної адміністрації від 03 листопада 2016 року за № 634 «Про передачу земельної ділянки в оренду», 08 листопада 2016 року між Бериславською районною державною адміністрацією (надалі - відповідач, орендодавець або Бериславська РДА), як орендодавцем, з однієї сторони, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерноком Херсон Агро» (надалі - позивач або орендар), як орендарем, з іншою сторони, був укладений договір оренди землі (надалі - Договір)
Згідно пунктів 2 розділу «Об'єкт оренди», 8 розділу «Строк дії договору» та 43 розділу «Прикінцеві положення» якого «...В оренду передається земельна ділянка загальною площею 120,8759 га. (кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306), в тому числі рілля - 120,8759 га, з цих земель рілля (невитребувані паї) - 120,0002 га та рілля під проектними шляхами і прогонами - 0,8757 га., із земель резервного фонду (невитребувані паї) на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Договір укладено на 20 років до моменту реєстрації права власності на земельні ділянки власниками земельних паїв в Державному реєстрі прав. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації...».
08 листопада 2016 року між вище орендодавцем і орендарем був підписаний акт приймання - передачі земельної ділянки.
18 листопада 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано за позивачем речове право - право оренди земельної ділянки на підставі Договору оренди землі, про що в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про інше речове право за № 17503534.
Позивач зазначає, що 20.12.2017 винесено незаконне розпорядження голови Бериславської РДА № 753 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яку орендує ТОВ «Зерноком Херсон Агро».
Надалі, 27.12.2017 незаконно без укладення договору з ТОВ «Зерноком Херсон Агро» та без нотаріально засвідченої згоди директора, ФОП Станкевич М.В. розробляє технічну документацію, щодо роз'єднання земельної ділянки КН 6520685500:03:010:0306 на КН 6520683500:03:001:0112 та КН 6520683500:03:001:0113.
05 березня 2018 року розпорядженням голови Бериславської РДА № 96 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок - незаконний розподіл затверджено.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.07.2019, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 та постановою Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №923/689/18, визнано незаконним та скасовано розпорядження Голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 05 березня 2018 року за № 96 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок».
Також 10 квітня 2018 року винесено розпорядження Бериславської РДА №166 про передачу земельної ділянки в оренду, за яким земельну ділянку в контурі №15 КН 6520683500:03:001:0113 передано в оренду ТОВ «Берегиня».
Позивач, направленим/поданим листом від 11 квітня 2018 року на ім'я голови Бериславської районної державної адміністрації сповістив про те що жодних дій на розірвання договірних відносин не вчиняв, просив утриматись від передання іншим особам земельної ділянки в оренду.
Також другим супровідним листом, направленим/поданим 11 квітня 2018 року позивачем на ім'я голови Бериславської районної державної адміністрації, з метою приведення наявних між орендарем і орендодавцем орендних правовідносин у відповідність до існуючих обставин, надано було на підписання в установлені законодавством строки з метою проведення в подальшому державної реєстрації три підписані діючим на той час директором ТОВ «Зерноком Херсон Агро» Єрмоленко Олесею Миколаївною оригінальні примірники додаткової угоди № 1 від 10 квітня 2018 року до Договору оренди землі б/н від 08 листопада 2016 року про внесенні змін до нього, однак відповіді не надійшло.
Позивач також вказує, що 23.04.2018 було винесено незаконне розпорядження Бериславської РДА №190 про передачу земельної ділянки КН 6520683500:03:001:0112 в оренду ТОВ «Зерноком Агроюг» разом з посівами та врожаєм пшениці 2018 року, належних ТОВ «Зерноком Херсон Агро».
08 травня 2018 року відповідач надав відповідь в якій повідомив, що договір оренди між позивачем і відповідачем не було розірвано.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.02.2020 та постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 року у справі № 923/965/19 встановлено законність розпорядження Голови Бериславської районної державної адміністрації від 03 листопада 2016 року за № 634 «Про передачу земельної ділянки в оренду» та відповідно факт оренди позивачем земельної ділянки з кадастровим номером: 6520685500:03:010:0306.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.08.2020 у справі № 923/1040/18 визнано недійсним договір оренди землі, яка має кадастровий номер: 6520685500:03:001:0113, укладений 20.04.2018 року між Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Берегиня” і Бериславською районною державною адміністрацією. Рішення набрало законної сили 15.09.2020.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.08.2020 у справі № 923/1041/18 визнано недійсним договір оренди землі, яка має кадастровий номер: 6520685500:03:001:0112, укладений 25 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг" і Бериславською районною державною адміністрацією. Рішення набрало законної сили 24.09.2020.
Отже, позивач зазначає, що рішеннями у справах № 923/689/18, № 923/1041/18, № 923/1040/18 суди встановили неправомірність дій відповідача, яка полягала у прийнятті рішень про розподіл земельної ділянки орендованої позивачем, передання її складових, без попереднього вилучення, в оренду іншим юридичним особам, внаслідок чого позивач упродовж періоду з 2018 по 2020 роки не мав доступу до орендованої земельної ділянки і не мав змоги здійснювати власну господарську діяльність, що окрім іншого підтверджується довідкою Ольгівської сільської ради від 15.08.2019. Тобто причинно-наслідковий зв'язок між рішеннями відповідача та обмеженнями прав позивача щодо користування орендованою земельною ділянкою.
Позивач також вказує, що 19.10.2020 отримавши останні докази протиправності діянь відповідача у вигляді рішень судів у справах № 923/689/18, № 923/1041/18, № 923/1040/18, вернувся до відповідача з клопотанням про затвердження розрахунку упущеної вигоди/неодержаного доходу у розмірі 4932302,00 грн. за період з 2018 по 2020 роки. Проте відповідач жодним чином не відреагував на звернення позивача.
16 листопада 2020 року позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування завданої шкоди. Лише після другої вимоги відповідач повідомив позивача про дату засідання скликання комісії відповідно до Порядку. Та призначив її на 15.12.2020 року.
14 грудня 2020 року позивач отримав листа від відповідача про відкладення засідання комісії на 23.12.2020 року. Засідання, призначене на 23.12.2020 року також не відбулось через відкладення за ініціативою відповідача на 30.12.2020 року.
29 грудня 2020 року позивач отримав від відповідача лист, в якому зазначалось про неможливість проведення засідання згідно Порядку.
Позивач також вказує, що станом на 30.12.2020 відповідач вже два місяці ухиляється від визначення та затвердження обсягу збитків, які поніс позивач. Враховуючи викладене, позивач вбачає відкрите небажання відповідача, як органу державної влади, добровільно встановлювати обсяг нанесених ним збитків та відповідно їх сплачувати, як того вимагає Порядок та чинне законодавство в цілому.
Отже, за твердженням позивача, внаслідок грубого порушення відповідачем прав позивача, як орендаря земельної ділянки, наслідком чого стало неможливість оброблення та збирання врожаю на земельній ділянці (тимчасове невикористання земельної ділянки) через незаконне надання її в оренду третім особам, підприємству нанесено збитків у вигляді упущеної вигоди - чистого прибутку у розмірі - 4932302,00 грн. Що є сумою чистого прибутку у 2019 році - 3039357,00 грн. та у 2020 році - 1892945,00 грн.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Предметом позову у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" про стягнення з Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області 4932302,00 грн. в рахунок відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
В силу приписів статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно із частиною 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини 2 статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на сторону обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на зазначене позивач повинен довести, що шкода заподіяна відповідачем саме порушення ним умов Договору, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміром відшкодування. При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, предметом спору є наявність чи відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування шкоди внаслідок прийняття незаконних рішень, які були скасовані судом.
Так, проаналізувавши наявні у справі докази суд погоджується з твердженнями позивача, що судовими рішеннями у справах № 923/689/18, № 923/1041/18, № 923/1040/18, які відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиційну силу, встановлено неправомірність дій Бериславської районної державної адміністрації, які виразились у прийнятті рішень про розподіл земельної ділянки, яка орендується позивачем, укладення з іншими суб'єктами господарювання договорів оренди земельної ділянки, яка орендується позивачем, передання її складових, без попереднього вилучення, в оренду іншим юридичним особам, внаслідок чого позивач з 20 квітня 2018 року по 24 вересня 2020 року не мав доступу до орендованої земельної ділянки і не мав змоги нею користуватись.
Крім того, довідкою Ольгівської сільської ради від 15.08.2019 (т.1, а.с. 97) підтверджується, що у 2019 році орендованою позивачем земельною ділянкою користувались зовсім іншім суб'єкти господарювання.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач з 20 квітня 2018 року по 24 вересня 2020 року не міг користуватись орендованою земельною ділянкою загальною площею 120,8759 га. (кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306) доки судом не було визнано недійсними договори оренди землі з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113, укладений 20 квітня 2018 року між СТОВ "Берегиня” і Бериславською районною державною адміністрацією, а також з кадастровим 6520685500:03:001:0112, укладений 25 квітня 2018 року між ТОВ "Зерноком Агроюг" і Бериславською районною державною адміністрацією.
Суд також дійшов висновку, що позивач мав сподівання, що за Договором від 08.11.2016 за яким він є користувачем земельної ділянки (кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306), він буде отримувати прибуток від продажу вирощених на ній сільськогосподарських культур.
Однак, відповідач, прийнявши незаконні рішення та на їх виконання уклавши незаконні договори оренди, визначив інших користувачів змеленої ділянки (кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306) та своїми діями позбавив позивача можливості користуватись земельною ділянкою та сподівання отримувати прибуток, що свідчить про доведеність протиправної поведінки відповідача, наслідком якої є завдання позивачу шкоди та знаходиться у прямому причинному зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.
Враховуючи положення статті 1173 ЦК України суд зазначає, що відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів.
Разом з тим, суд вважає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами його твердження в частині того, що в 2018 році позивач посіяв би, а в 2019 року зібрав урожай ріпаку, а в 2019 році посіяв би озиму пшеницю, а в 2020 році зібрав би урожай цієї пшениці.
Суд вважає, що надані позивачем договори поставки (т.1, а.с. 141-150) жодним чином не підтверджують вищевказані доводи позивача.
Навіть неприйнятий судом до розгляду Наказ позивача від 16.09.2018 (т.2, а.с. 97) про затвердження плану сівозмін не підтвердив би того, які б сільськогосподарські культури у 2018-2020 роках посіяв би позивач та чи посіяв би взагалі. Цей доказ (Наказ від 16.09.2018) повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача), який невідомо коли був складений, позивач може вносити в нього будь-які зміни та складений в односторонньому порядку.
Отже з наданих позивачем доказів, суд не може точно встановити, які ж сільськогосподарські культури у 2018-2020 роках посіяв би позивач та чи посіяв би взагалі.
Суд звертає увагу, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Крім того, щодо наданого позивачем розрахунку розміру збитків, то перевіряючи в ході розгляду справи по суті спору вірність розрахунків позивача, а також враховуючи, що для його здійснення необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд дійшов висновку про те, що вказані розрахунки завданої шкоди у вигляді упущеної вигоди є суто теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідним висновком експерта, відповідними первісними бухгалтерськими документами, які (документи) б свідчили про нанесення шкоди позивачу у вигляді упущеної вигоди у розмірі 4932302,00 грн. та такий розмір такої спричиненої шкоди підтверджено відповідним розрахунком.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування своєї правової позиції по наявному спору, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах розглядуваного спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Наведене вище у тексті цього рішення надає суду підстави для висновку про те, що позивачем не доведено, які ж точно сільськогосподарські культури у 2018-2020 роках посіяв би позивач і чи посіяв би взагалі, та не надано суду належного і обґрунтованого розрахунку суми шкоди у вигляді упущеної вигоди.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Таким чином, враховуючи, що за подання цього позову до суду судовий збір не справляється, то витрати по сплаті розміру судового збору на сторін не покладаються.
Щодо заявлених позивачем судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 100000,00 грн., то оскільки суд відмовив у задоволенні позову, вказані судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03.06.2021.
Суддя С.В. Нікітенко