Справа № 639/2187/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/731/21 Доповідач: ОСОБА_2
24 травня 2021 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.04.2021,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 30.05.2021.
Визначено суму застави в розмірі 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок суду до спливу терміну тримання під вартою.
При внесені визначеної суми застави, ОСОБА_8 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
1) прибувати за викликом до суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3) здати за зберігання уповноваженому процесуальному прокурору у даному кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 01.04.2021 до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12021220500000243 від 13.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 1 - 6).
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим СВ відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12021220500000243 від 13.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
31.03.2021 року ОСОБА_8 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.04.2021, оскільки вважає, що суд першої інстанції при обранні запобіжного заходу не врахував відомості про особу підозрюваного, його репутацію, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність судимостей. Вказує, що районний суд не звернув увагу на те, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, та має проблеми зі здоров'ям, має на утриманні неповнолітню дитину. Просить постановити нову ухвалу, якою обрати відносно останнього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт за місцем його постійного мешкання: АДРЕСА_1 .
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Заслухавши суддю доповідача, захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги сторони захисту, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних причин.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, є неспроможними.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме: протоколом огляду місця події за адресою: м. Харків, пров. Разторгуївський, 2 від 12.03.2021; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.03.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23.03.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.03.2021; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.03.2021; протоколом огляду предмета за участю свідка ОСОБА_11 від 31.03.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 31.03.2021; протоколом огляду предмета за участю ОСОБА_13 від 31.03.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 31.03.2021; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.03.2021, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, враховуючи що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, характер інкримінованого злочину та вагомість наявних доказів про його вчинення, відсутність міцних соціальних зв'язків, репутацію та особу підозрюваного, який офіційно не працює, відповідно немає постійного джерела доходів, не одружений, крім того останній раніше судимий за вчинення корисливих тяжких злочинів, судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, вчинив злочин у період іспитового строку, на розгляді в Ленінському районному суді м. Харкові перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив вчинення кримінальних правопорушень.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст. 196 КПК України (а. с. 77 - 78).
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Керуючись положеннями ст. 182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст. ст. 177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.
За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваною покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Крім того, слідчий суддя застосував альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, яку встановив слідчий суддя, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків та розмір визначеної слідчим суддею застави не є завідомо непомірним для підозрюваного і в межах вимог ч. 4 ст. 182 КПК України.
Апеляційні доводи захисника, про наявність у ОСОБА_8 неповнолітньої дитини, не впливає на правильність встановленої щодо нього підозри та наявність існуючих ризиків.
Що стосується апеляційних доводів про наявність проблем зі здоров'ям підозрюваного, то колегія суддів зазначає, згідно копії виписки №2908 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ще 28.07.20 ОСОБА_8 був виписаний у задовільному стані. Рекомендовано: нагляд у терапевта і хірурга.
Згідно ст. 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Оскільки матеріали справи не містять інших відомостей про стан здоров'я ОСОБА_8 , а також і сторона захисту не представила такі, тому ці доводи колегія суддів вважає не обґрунтованими.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.04.2021 щодо застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді