Справа № 639/2195/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/713/21 Доповідач: ОСОБА_2
24 травня 2021 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.04.2021,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) у відношенні громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_9 .
Клопотання захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_9 - задоволено.
Застосовано до підозрюваного громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці для забезпечення його видачі на запит іноземної держави, поклавши на останнього наступні обов'язки:
- цілодобово не відлучатися з місця мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу органу, який проводить екстрадиційну перевірку або суду;
- з'являтись за кожною вимогою до органу, який проводить екстрадиційну перевірку чи суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини повідомити про це посадову особу чи орган що здійснив виклик;
- повідомляти вищезазначені органи про зміни місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання відповідному державному органу, а у разі відмови від прийняття - до Харківської обласної прокуратури свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановлено строк дії ухвали до 02.06.2021 (а. с. 84).
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, 01.04.2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкованадійшло клопотання начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) у відношенні громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вирішення питання про його фактичну передачу компетентним органам Республіки Туркменістан (а. с. 1 - 5).
В обґрунтування клопотання слідчий вказував, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.10.2020 ОСОБА_9 змінений запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Так, вказаною ухвалою суду зобов'язано ОСОБА_9 не залишати населений пункт, де мешкає за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу органу, який проводить екстрадиційну перевірку, чи суду, здати на зберігання відповідному державному органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, і в'їзд в Україну. Відповідно до протоколів про затримання від 31.03.2021 ОСОБА_9 о 19.30 годин у міжнародному аеропорту «Харків», пункт пропуску «Харків» затриманий громадянин Республіки Туркменістан ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з паспортом № НОМЕР_1 виданий 22.10.2012 дійсний до 21.10.2022.
Вказане свідчить про порушення ОСОБА_9 обов'язків, визначених ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.02.2021 та намагання вказаної особи покинути територію України та ухилитись від фактичної передачі компетентним органам Республіки Туркменістан.
Відповідно до ухвал суду про зміну запобіжного заходу зазначено про попередження ОСОБА_9 , що у разі порушення умов обраного запобіжного заходу слідчий суддя за клопотанням прокурора має право постановити ухвалу про застосування екстрадиційного арешту для видачі особи (ч. 3 ст. 585 КПК України).
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого слідчий суддя послався на те, що виконання ним процесуальних обов'язків і належну поведінку може забезпечити більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою, а саме - цілодобовий домашній арешт.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.04.2021, ухвалити нову, якоюзадовольнити клопотання начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) у відношенні громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 6 місяців 26 днів, до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його фактичну передачу компетентним органам Республіки Туркменістан.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши доводи прокурора, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, вислухавши думку захисника, яка заперечувала проти скарги сторони обвинувачення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 252, ст. 14, п. «а» ч. 2 ст. 252 Кримінального кодексу Республіки ТуркменістанКК України та наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Між тим, відповідно до позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, в контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Згідно з уставленою практикою Європейського суду з прав людини встановлюється існування презумпції на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення від 24.07.2003 у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).
Більш того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахла проти Сполученого Королівства», «будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, а також відповідати меті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі».
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу в цілому відповідає вимогам п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Слідчий суддя постановив ухвалу у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
В ч. 5 ст. 132 КПК України зазначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Доводи прокурора щодо невідповідності ухвали слідчого судді вимогам КПК України не підтверджуються дослідженими матеріалами кримінального провадження.
Суд, обираючи запобіжний захід, оцінив у сукупності те, що інкриміновані ОСОБА_9 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 252, ст. 14, п. «а» ч. 2 ст. 252 Кримінального кодексу Республіки Туркменістан (виготовлення з метою збуту, або збут підроблених грошових коштів, або цінних паперів за попередньою змовою групою осіб), які за аналогією українського законодавства відповідають правопорушенню, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, тобто виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, з метою збуту або збут підроблених грошей, за попередньою змовою групою осіб - (відомості матеріалів екстрадиційної перевірки). Санкція за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна. Враховуючи положення ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Суд, також встановив, що строки давності притягнення ОСОБА_9 до відповідальності за вчинений ним злочин відповідно до ст.49 КК України не закінчилися.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 199 КК України не належить до військових злочинів і не носить політичного характеру.
Згідно з довідкою медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях стан здоров'я ОСОБА_9 задовільний, етапом слідувати може без медичного супроводу.
Відповідно до інформації ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 на території України до кримінальної відповідальності не притягувався та не притягується.
За наявними обліками ДМС України ОСОБА_9 з питань отримання в Україні статусу біженця до органів міграційної служби України не звертався та такого статусу не отримував.
Згідно з інформацією ДМС України ОСОБА_9 не є громадянином України, паспортом громадянина України не документувався.
Запити інших держав про видачу ОСОБА_9 не надходили,
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 585 КПК України за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі, слідчий суддя може обрати щодо такої особи запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом). При вирішенні питання про можливість застосування запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя обов'язково враховує: 1) відомості про ухилення особи від правосуддя у запитуючій стороні та дотримання нею умов, на яких відбулося звільнення її з-під варти під час цього або інших кримінальних проваджень; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі в разі засудження, виходячи з обставин, встановлених під час заявленого кримінального правопорушення, положень закону України про кримінальну відповідальність і усталеної судової практики; 3) вік та стан здоров'я особи, видача якої запитується; 4) міцність соціальних зв'язків особи, у тому числі наявність у неї родини та утриманців.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважав за можливе застосувати до останнього більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість застосування до ОСОБА_9 ст. 181 та ч. 5 ст. 194 КПК України слідчим суддею.
Таким чином розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу та належним чином мотивував своє рішення.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_9 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Тому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, а доводи апеляційної скарги прокурора правильності цього висновку не спростовують.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції прокурора апеляційний суд не вбачає.
У випадку недотримання до ОСОБА_9 умов запобіжного заходу визначеного ухвалою слідчого судді то судова колегія зазначає, що слідчий та прокурор не позбавлені права звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді в порядку визначеному КПК України щодо зміни запобіжного заходу.
Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції прокурора апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.04.2021 щодо застосування у відношенні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді