01 червня 2021 року
м. Київ
справа № 369/3444/15-ц
провадження № 22-ц/824/5915/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А.(суддя-доповідач)
суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.
за участю секретаря судового засідання - Парфенюк В.А.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - ОСОБА_2
на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року у складі судді Ковальчук Л.М.
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У березні 2015 року представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - Філіпчук Н.М. звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором №CL-016/068/2008 від 04 серпня 2008 року у розмірі 10 160,79 доларів США, що еквівалентно 263 352, грн та пеню у розмірі 41 657, 03 грн, а всього 305 009,70 грн та 3 050, 10 грн судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 04 серпня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та відповідачем укладено кредитний договір №CL-016/068/2008, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 38 570,32 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 15%.
У зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, станом на 16 лютого 2015 року утворилася заборгованість у сумі 10 160,79 доларів США, що еквівалентно 263 352,67 грн, яка складається з: 9 521,61 дол. США - залишок заборгованості за кредитом; 639,18 дол. США - сума несплачених відсотків; 41 657,03 грн - пеня за прострочене виконання зобов'язань.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № CL-016/068/2008 від 04 серпня 2008 року у розмірі 10 160,79 доларів США, що еквівалентно 263 352,67 грн, яка складається із заборгованості по кредиту - 9 521,61 доларів США, що еквівалентно 246 786,07 грн; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 639,18 доларів США, що еквівалентно 16 566,60 грн; пеня за прострочення виконання зобов'язання - 41 657,03 грн, що загалом становить 305 009,70 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2015 року скасовано.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 вересня 2020 року замінено позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з указаним рішенням, 16 лютого 2021 року генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - Іжаковський О.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не врахованого того, що станом на дату видачі довідок №016-5/118 та №016-5/117 від 30 квітня 2015 року, АТ «ОТП Банк» не мало жодного відношення до зобов'язань позичальника за кредитним договором, оскільки право вимоги із 24 грудня 2014 року вже перейшло до ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Звертає увагу суду на те, що відповідачем не надано суду жодних платіжних документів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором із зазначенням дати та суми такого погашення.
18 березня 2021 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_3 , в якому останній просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 217 т. 2), про причини неявки суд не сповістив, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач достроково погасив заборгованість, а позивачем не доведено наявність заборгованості за кредитним договором № CL-016/068/2008 від 04 серпня 2008 року.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом установлено, що 04 серпня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем був укладений Кредитний договір №CL-016/068/2008. Згідно умов п. 1 частини 1 Кредитного договору банк надав відповідачу кредит у розмірі 38 570,32 доларів США, цільове використання кредиту - купівля автомобіля марки Mitsubishi Pajero, річна база нарахування процентів 360 календарних днів у році, сума першочергового внеску - 15 % вартості автомобіля у відповідності до договору Купівлі-продажу, дата остаточного повернення кредиту 04 серпня 2015 року.
Згідно п. 2 частини № 1 Кредитного договору сторони домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка, яка становить 12,99 % відсотків річних.
Відповідно до умов п. 1.1. частини № 2 Кредитного договору банк надав позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині № 1 цього договору, а позичальник прийняв, зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому договорі.
Згідно умов п. 1.5.1 частини № 2 Кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця ануітетними платежами у строки та розмірі визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до цього договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.
Відповідно до умов п. 1.6.1. частини № 2 Кредитного договору позичальник зобов'язався повністю повернути банку суму кредиту та нараховані проценти не пізніше дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов, встановлених п. 1.5. цього договору.
Відповідно до умов п. п. 3.1.1. - 3.1.3 частини № 2 Кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно цього договору. За прострочення виконання боргових зобов'язань понад 15 календарних днів позичальник, крім пені передбаченої п. 3.1.1. цього договору, додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,01 % від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 25 грн. За прострочення виконання боргових зобов'язань понад 30 календарних днів позичальник, крім пені та штрафу передбачених п. п. 3.1.1, 3.1.2. цього договору, додатково сплачує на користь банку штраф у розмірі 0,02 % від суми прострочених боргових зобов'язань, але не менше 50 грн..
Згідно умов п. 6.3. частини № 2 Кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами обох частин цього договору (дата договору), включаючи всі додатки до нього, і діє до виконання сторонами, взятих на себе зобов'язань по цьому договору в повному обсязі.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 16 лютого 2015 року відповідач має заборгованість у розмірі 10 160,79 доларів США, що еквівалентно 263 352,67 грн (за офіційним курсом НБУ станом на 16 лютого 2015 року 1 долар США становить 25,918523) та пеню за прострочення виконання зобов'язань в розмірі 41 657,03 грн. Заборгованість складається із заборгованості по кредиту - 9 521,61 доларів США, що еквівалентно 246 786,07 грн; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 639,18 доларів США, що еквівалентно 16 566,60 грн; нарахованої пені за прострочення виконання зобов'язання - 41 657,03 грн.
25 грудня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг» укладено договір факторингу, за умовами якого (п.3.1) клієнт передає (відступає) фактору права грошової вимоги на кредитний портфель, який включає в себе права грошової вимоги за кредитними договорами, а фактор здійснює фінансування клієнта за плату на умовах цього договору.
Відповідно до витягу з Додатку № 1 до договору факторингу відступлено право вимоги й щодо кредитного договору, укладеного з відповідачем.
26 вересня 2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 4-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № CL-016/068/2008.
Відповідно до довідки від 30 квітня 2015 року № 016-5/118, виданої АТ «ОТП Банк», ОСОБА_1 достроково сплатив заборгованість по кредитному договору №CL-016/068/2008 від 04 серпня 2008 року.
Згідно з довідкою від 30 квітня 2015 року № 016-5/117, виданою АТ «ОТП Банк», у зв'язку з погашенням заборгованості по кредитному договору № CL-016/068/2008 від 04 серпня 2008 року, банк просить зняти будь-які обмеження щодо відчуження предмета застави відповідно до Договору застави автотранспортного засобу № PCL-016/068/2008 від 04.08.2008, посвідченого з легкового автомобіля MITSUBISI Pajero, реєстраційний № НОМЕР_1 , рік випуску - 2008, колір - чорний, кузов № НОМЕР_2 , тип - легковий (правовстановлюючий документ - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , видане Києво-Святошинським МРЕВ, 01.08.2008).
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до положень ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 545 ЦК України передбачено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Таким чином, на виконання вимог статті 545 ЦК України АТ «ОТП Банк» видано відповідачу довідки, згідно яких останній достроково погасив заборгованість за кредитним договором, а отже банк прийняв від ОСОБА_1 виконання зобов'язання та видав йому розписку у формі довідки.
Вказані обставини свідчать про повне дострокове погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором № CL-016/068/2008 від 04 серпня 2008 року та відсутність підстав для стягнення з нього заявлених у позовній заяві грошових коштів.
Доводи апеляційної скарги, що станом на дату видачі довідок №016-5/118 та №016-5/117 від 30 квітня 2015 року, АТ «ОТП Банк» не мало жодного відношення до зобов'язань позичальника за кредитним договором, оскільки право вимоги із 24 грудня 2014 року вже перейшло до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що як установлено матеріалами справи, ОСОБА_1 не було повідомлено про зміну кредитора, у зв'язку з чим останній виконав зобов'язання на користь первісного кредитора, що не заборонено законом.
Так, за загальним правилом, кредитор (первісний або новий в залежності від досягнутої домовленості) повинен повідомити боржника про таку заміну, інакше новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, а саме: виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові буде вважатися належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦК України); боржник матиме право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання (ч. 2 ст. 518 ЦК України).
Отже, не будучи обізнаним зі зміною кредитора, відповідач погасив кредит первісному кредитору, що вважається належним виконанням зобов'язання.
Аргументи апеляційної скарги про те, що відповідачем не надано суду жодних платіжних документів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором із зазначенням дати та суми такого погашення є неспроможними, оскільки стороною позивача не спростовано наявності та змісту довідки АТ «ОТП Банк» про повне дострокове погашення заборгованості відповідачем.
У судовому засіданні відповідач пояснив, що квитанції про оплату не збереглися, оскільки, він був впевнений, що кредитні зобов'язання виконані у повному обсязі та після сплати кредитних коштів пройшло більше п'яти років.
Зважаючи на те, що у матеріалах справи містяться докази виконання відповідачем у повному обсязі зобов'язання за кредитним договором, а саме довідки, видані АТ «ОТП Банк», після виконання зобов'язання пройшло більше п'яти років, судом першої інстанції дійдено вірного висновку, що правові підстави для задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості відсутні у зв'язку з повним погашенням відповідачем заборгованостіта недоведеністю позивачем наявності такої заборгованості за кредитним договором № CL-016/068/2008 від 04 серпня 2008 року.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, вже були досліджені судом першої інстанції та отримали належну правову оцінку, нових доводів або доказів, які б давали підстави для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права скаржником не надано.
При вирішенні даної справи місцевим судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, дослідивши матеріали справи, надавши об'єктивну оцінку зібраним доказам по справі та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено «02» червня 2021 року.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.В. Желепа
О.Ф. Мазурик