Справа № 758/1140/21 Головуючий в суді І інстанції Будзан Л.Д.
Провадження № 33/824/2088/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
31 травня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Мельника Я.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду Київської області від 18 березня 2021 року у адміністративній справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
Постановою Подільського районного суду Київської області від 18 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 05 січня 2021 року о 05 год. 50 хв. у м. Києві на перехресті пр-ту Василя Порика та пр-ту Свободи керував транспортним засобом «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана постанова є незаконною і необґрунтованою, а розгляд справи проведений без об'єктивного дослідження всіх обставин, які мають істотне значення, оскільки судом не враховано, що вночі він розпивав спиртні напої у кафе, та зрозумівши, що не зможе сам керувати транспортним засобом, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_2 , який і перебував за кермом, а він особисто не керував автомобілем, а тому вважає оскаржувану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП , суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння відмовився пройти у встановленому порядку зазначений медичний огляд всупереч вимогам п. 2.5 ПДР, при цьому доводи ОСОБА_1 про те, що він не перебував за кермом автомобіля, спростовується відеозаписом із нагрудного відеореєстратора інспектора та показаннями самого ОСОБА_1 , який підтвердив факт перебування за кермом та його зупинку поліцейськими, через що суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 189451 від 05 січня 2021 року, складеного інспектором роти №4 батальйону №1 полку 1 УПП в м. Києві ДПП лейтенантом поліції Федоренком О.В., вбачається, що 05 січня 2021 року о 05 год. 00 хв. в м. Києві на перехресті пр-ту. Василя Порика та пр-ту Свободи ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків відмовився. Вказані обставини також підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.1,2).
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на якому водій ОСОБА_1 визнав факт керування ним транспортним засобом, вказавши, що їхав по кільці, а працівники поліції його зупинили (файл 20210105085645004537, DSJ_0000 515-_000 515, час запису з 05:36:26).
Будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв і не подавав, а дії працівників поліції не оскаржував.
Згідно з положеннями частин 2-6 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (постанова КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року).
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності у т.ч. відеозаписом.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, підтверджується належними і допустимими доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 189451 від 05 січня 2021 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в протоколі вказані відомості щодо часу та місця керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначені виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, протокол має підписи двох свідків правопорушення, а також містяться письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за змістом яких в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі для визначення стану сп'яніння, а також відеозаписом, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 у присутності цих свідків від проходження огляду як з використанням технічного приладу на місці, так і у закладі охорони здоров'я, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому суд першої інстанції прийняв законну і обґрунтовану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він керував транспортним засобом, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з оцінкою пояснень ОСОБА_1 та показання свідка ОСОБА_2 як таких, що надані ними з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду Київської області від 18 березня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду: Я.С. Мельник