Справа № 757/49326/20-п Головуючий в суді І інстанції Костантінова К.Е.
Провадження № 33/824/1700/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
31 травня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року у адміністративній справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі в розмірі 10 200, 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд першої інстанції виходив з того, що 13 жовтня 2020 року о 07 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем VW «Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Хрещатик 7/11, в м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, та у відповідності до висновку Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія», № 005983 від 13 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди), чим порушив п. 2.9 а) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що отримав копію повного тексту постанови 27 січня 2021 року.
За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята судом 18 грудня 2020 року, копію повного тексту постанови ОСОБА_1 отримав 27 січня 2021 року, а апеляційну скаргу подано 01 лютого 2021 року, через що, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує на те, що його огляд на стан наркотичного сп'яніння був проведений з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, а також положення ст. 266 КУпАП. Вважає, що судом не враховані вказані обставини, та не взято до уваги відомості, викладені в протоколі щодо неможливості надати зразки біологічного середовища (сечі) для проведення дослідження, та не надано правову оцінку наданого ним доказу, а саме результатів досліджень медичної лабораторії «Діла» від 13 жовтня 2020 року, що підтверджує факт повної відсутності будь-яких наркотичних речовин в його організмі. Зазначає, що він повідомляв про неможливість здачі біологічного матеріалу і пропонував взяти у нього кров для аналізу на стан наркотичного сп'яніння, однак лікарем йому було в цьому відмовлено і лікар-нарколог без будь-якого відповідного дослідження у висновку написала, що він перебуває у наркотичному сп'янінні, однак з цим висновком він не погодився і відмовився його підписувати.
Крім того вказує, що у матеріалах адміністративного провадження відсутні рапорт працівника поліції, будь-які пояснення, не залучалося жодних свідків, а також вони не відсторонили його від керування транспортним засобом, що у сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейських з процедурою оформлення адміністративних матеріалів за ст. 130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУаАП, оскільки ОСОБА_1 під час керування автомобілем перебував у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а) ПДР України.
Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 147344 вбачається, що 13 жовтня 2020 року о 07 год. 10 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем VW «Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Хрещатик 7/11, в м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, та у відповідності до висновку лікаря-нарколога перебував у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а) ПДР України.
В графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що не зміг здати лабораторний аналіз сечі (а.с.1).
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» № 005983 від 13 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння (канабіноїди) (а.с.2).
З витребуваної апеляційним судом копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та листа КМНЛ «Соціотерапія» № 005983 від 13 жовтня 2020 року вбачається, що сеча ОСОБА_1 не досліджувалася, будь-які інші відповідні лабораторні дослідження не виконувались, а заключний діагноз - стан сп'яніння внаслідок вживання канабіноїдів було встановлено клінічно, лише на підставі клінічних ознак, виявлених при проведенні його огляду) (а.с.35,36).
З огляду на те, що вказаний акт містить суперечності, а також з метою перевірки доводів апеляційної скарги щодо дотримання вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час огляду ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції двічі викликалася лікар-нарколог ОСОБА_2 , яка проводила огляд, але зазначена особа до суду не з'явилася (а.с.39).
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність особи за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, п. 7 Розділу ІІІ цієї Інструкції передбачена обов'язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
При цьому, відповідно до п. 12 цієї Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Згідно з п. 13 вказаної Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Однак, за фізичної неможливості ОСОБА_1 здати на лабораторний аналіз сечу, будь-які дослідження іншого його біологічного середовища лікарем для перевірки його стану отримано не було.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги щодо відсутності належних, достатніх і допустимих доказів, які б свідчили про керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння та у наслідку порушення ним п. 2.9 а) ПДР України, є обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи, оскільки висновки щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 13 жовтня 2020 року про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, отримані і складені з порушенням Інструкції, а відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені допустимими доказами, чого місцевий суд належним чином не врахував та не перевірив їх відповідними належними доказами.
Оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з порушеннями процесуального законодавства, що призвело до неправильного застосування матеріального закону, то дане судове рішення не може бути визнане законним і підлягає скасуванню.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду: Я.С. Мельник