Справа № 357/857/21 Головуючий в суді І інстанції Гребінь О. О.
Провадження № 33/824/1887/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
31 травня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Мельника Я.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2021 року у адміністративній справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на один рік, а також стягнуто з нього судовий збір у розмірі 454, 00 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що 07 січня 2021 року о 23 год. 45 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_3 , в стані наркотичного сп'яніння по вул. Олеся Гончара, 6, у м. Біла Церква, огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога у КНП Ставищенська ЦРЛ у смт. Ставище, Київської області, та за висновком лікаря № 18 від 07 січня 2021 року встановлено наявність наркотичного сп'яніння ОСОБА_2 , тому він порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а оскаржуване рішення прийняте без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Зокрема зазначає, що він не перебував у стані наркотичного сп'яніння, законних підстав на направлення для проведення огляду не було, оскільки у нього не було ознак сп'яніння. Вважає, що інспекторами поліції було допущено грубі порушення порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Також вважає безпідставним висновок місцевого суду про те, що оскільки він погодився пройти огляд на стан сп'яніння не у найближчому медичному закладі, а у смт. Ставище, то і відсутнє порушення порядку проведення такого огляду, оскільки він не знав про порядок проведення огляду, ніхто з працівників поліції права чи обов'язки з цього приводу не роз'яснив, а пройти огляд погодився, оскільки жодних наркотичних речовин не вживав, а саме по собі порушення поліцейськими порядку здійснення огляду на стан сп'яніння є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Окрім цього вказує на те, що відносно нього не було проведено лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, що є обов'язковим, і лікарем був використаний незрозумілий йому тест незрозумілого походження, при цьому факт невживання ним наркотичних засобів підтверджується результатами дослідження ТОВ «Сінево Україна» від 09 січня 2021 року № 23988931, тому вважає оскаржувану постанову незаконною і необґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи і вимоги апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №353311 від 07 січня 2021 року, складеного інспектором взводу ТОР БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Валігурою Я.М., 07 січня 2021 року о 22 год. 28 хв. ОСОБА_1 керував т/з Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_3 по вул. О. Гончара, 6 у м. Біла Церква, Київської області, в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога за адресою: Київська обл. смт. Ставище, висновок лікаря №18 від 07 січня 2021 року, чим порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).
Обставини, викладені у зазначеному протоколі, також підтверджуються записами з нагрудних камер поліцейських, долучених до матеріалів справи (а.с.4).
З висновку щодо результатів медичного огляду КНП «Ставищенська ЦРЛ» від 07 січня 2021 року, складеного на підставі даних, що містяться в акті огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 18 від 07 січня 2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 на час огляду перебував у стані наркотичного сп'яніння (а.с.2).
З результатів досліджень № 23988931 від 09 січня 2021 року, здійснених ТОВ «Сінео Україна» за результатами лабораторних аналізів ОСОБА_1 , вбачається, що показник «опіати (якісне визначення)» містить негативний результат (а.с.21).
Інспектор Валігура Я.М. в судовому засіданні у суді першої інстанції пояснив, що не направив водія ОСОБА_1 до медичного закладу в м. Біла Церква у зв'язку з відсутністю у останніх ліцензії на проведення відповідного дослідження, тому висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 був складений в Ставищенській центральній районній лікарні.
Частиною 1 статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (порушення вимог п. 2.9(а) ПДР України), а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (невиконання вимог п. 2.5 ПДР України).
Згідно з положеннями частин 2-6 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, зокрема даними протоколу про адміністративні правопорушення, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України, відеозаписами з нагрудних камер співробітників поліції, що здійснювали оформлення вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР, висновком щодо результатів медичного огляду від 07 січня 2021 року, тому висновок суду про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законним і обґрунтованим, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином досліджених доказів, і доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Посилання апелянта на результати дослідження ТОВ «Сінево Україна» № 23988931 від 09 січня 2021 року щодо негативного результату на опіати, не може свідчити про те, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення 07 січня 2021 року о 23 год. 45 хв у ОСОБА_1 не було ознак наркотичного сп'яніння, зазначених у протоколі, крім того це дослідження містить лише результат щодо одного виду наркотичних речовин (опіатів), однак не підтверджує відсутність у біологічних матеріалах ОСОБА_1 на момент проведення лабораторного дослідження інших видів наркотичних речовин.
Доводи апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, є безпідставними, оскільки огляд на стан наркотичного сп'яніння проведено в Ставищенській центральній районній лікарні, тобто у закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, з дотриманням вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що акт медичного огляду щодо виявлення ознак на стан сп'яніння містить суперечливі твердження стосовно клінічної картини огляду ОСОБА_1 , суд також вважає формальними, оскільки дані доводи не спростовують результатів лабораторних досліджень, які свідчать про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, а постанова судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2021 року відповідає вимогам закону, підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає, у зв'язку з чим вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду: Я.С. Мельник