Справа № 342/271/21
Провадження № 2-а/342/2/2021
02 червня 2021 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Гайдича Р.М.
секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городенка в залі Городенківського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трачук Олександр Дмитрович до ОСОБА_2 інспектора СРПП № 2 Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови,
Позивач звернувся до суду із вищенаведеним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою інспектора СРПП № 2 ст.сержанта Боднарчука М.Ю. серії БАА № 024429 від 28.08.2020 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 3 ст.121 КУпАП за те, що він 28 серпня 2020 року керував автомобілем «RENAULT LOGAN» реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Котилівка, який своєчасно не пройшов обов'язковий технічний огляд. ОСОБА_1 являється працівником ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" та використовує даний автомобіль згідно наказу по підприємству, відповідно до покладених на нього функціональних обов'язків. Автомобіль RENAULT модель LOGAN 2019 року випуску, тип - легковий автомобіль, седан - В, зареєстрований за ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО", повна маса 1590 кг., маса без навантаження 1142 кг. Працівником поліції, який зупинив автомобіль ОСОБА_1 було повідомлено позивачу, що причиною зупинки є - карантин. Після цього позивачу повідомили, що він скоїв правопорушення передбачене ч.3 ст.121 КУпАП, а саме експлуатував автомобіль, який не пройшов обов'язків технічний огляд. Після чого, працівники поліції у своєму службовому автомобілі винесли Постанову про скоєння порушення та надали її для ознайомлення та підпису ОСОБА_1 , при цьому не роз'яснили його права, не надали можливості надати пояснення по факту скоєння правопорушення. Позивач заявив, що він не скоював правопорушення, а тому від підпису та отримання копії цієї постанови відмовився. Позивач зазначає, що автомобіль Рено Логан є легковим автомобілем і відповідно вантажі ним не перевозять, а він працює агрономом і відповідно перевозити пасажирів з метою отримання прибутку не може.
09.04.2021 на електронну адресу суду від Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області поступив відзив (на позовну заяву в порядку ст.162 КАС України). В поданому відзиві просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі з підстав зазначений у даному відзиві.
26.04.2021, через поштове відділення, від представника позивача-адвоката Трачука О.Д. поступила до суду відповідь на відзив, де просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. На електронну адресу суду від представника позивача-адвоката Трачука О.Д. поступила заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 , інспектор СРПП № 2 Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області в судові засідання призначені по справі на 12.04.2021, 11.05.2021 та 02.06.2021 жодного разу не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини не явки суд не повідомляв.
Представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в судові засідання призначені по справі на 12.04.2021, 11.05.2021 та 02.06.2021 жодного разу не з'явився, про час та місце розгляду справи Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області було повідомлене у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалася сторона, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що: поліцейським СРПП №2 Городенківського ВП старшим сержантом поліції Боднарчуком Михайлом Юрієвичем було винесено 28.08.2020 постанову серії БАА № 024429, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді 340 грн.
З постанови вбачається, що ОСОБА_1 28.08.2020 біля 14-20 год. по вул.Височана с.Котиківка керував транспортним засобом Рено Логан, р.н. НОМЕР_1 , який мав пройти обов'язковий технічний огляд, але своєчасно його не пройшов, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 статті 121 КУпАП.
Позивач працює в Тернопільському підрозділі ТОВ «Агрохімічна компанія «Вітагро» на посаді агронома-консультанта. За ним закріплено автомобіль марки Рено Логан р.н. НОМЕР_1 .
Частина 3 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 31.3 "б" ПДР встановлено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно ст. 251 КУпАП визначено, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення.
В ст. 72 КАС України зазначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідачів, як на суб'єктів владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності рішення, в основу якого було покладено, доведений на думку поліцейського факт використання позивачем автомобіля, який підлягає обов'язковому технічному огляду, але своєчасно його не пройшов.
Під час розгляду справи відповідачами не було надано жодних доказів на підтвердження того, що автомобіль Рено Логан, яким кермував позивач 28.08.2020 в с.Котиківка, підлягає обов'язковому технічному огляду і своєчасно його не пройшов.
Суд зважає на те, що пунктами 1, 2 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 т., причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Зважаючи на вищенаведене, слід визначити, що відповідачами не було надано, під час розгляду справи, доказів використання позивачем легкового автомобіля Рено Логан в якості таксі чи автомобіля, який використовується ним для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Таким чином, одне тільки твердження в постанові поліцейського не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, у відповідача взагалі не було підстав притягувати позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 245 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
На підставі п. 3 ст. 288 КУпАП може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно ст. 44 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
Зважаючи на те, що суд приходить до переконання, що відповідачами не надано будь-яких достовірних доказів на підтвердження обґрунтованості винесеної постанови від 28.08.2020 року, а саме тільки зазначення у відзиві про правомірність дій поліцейського при винесенні оскаржуваної постанови, не є підтвердженням надання належних та допустимих доказів на підтвердження правомірних дій поліцейського при винесенні постанови, тому суд дійшов до висновку, що постанова серії БАА № 024429 від 28.08.2020 року по справі про адміністративне правопорушення та про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині, скасування постанови серії БАА №024429 від 28.08.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
З приводу судових витрат слід зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Що стосується судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, то слід зазначити, що відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи слідує, що позивачем ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Трачуком О.Д.
Відповідно до Додатку 1 до Договору про надання правової допомоги, загальна вартість послуг адвоката складає 5100 грн. Витрати складаються із витрат: на усну консультацію - 600 грн; складання процесуальних документів - 1700 грн.; виїзд та представництво в суді - 2800 грн.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не є складними. Сума накладеного штрафу на позивача є незначною. Водночас це не може бути безумовною підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу в сумі яку обґрунтовує позивач та його представник.
Суд враховує, що предметом розгляду у даній справі є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП, якою на позивача накладено штраф у розмірі 340 грн. Також враховується і те, що учасники справи викликались в судові засідання належним чином, однак в судові засідання ні позивач ні його представник не прибули. Судом враховується також і те, що відповідачі справи жодним чином не спростовували розмір судових витрат понесених позивачем, а представник відповідача просто ствердив у відзиві, що слід відмовити в їх задоволенні без належної аргументації своїх тверджень.
З огляду на наведене, суд вважає, що сплачена позивачем сума на професійну правничу допомогу є частково обґрунтованою, співмірною із складністю справи та іншими істотними обставинами справи.
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення частини судових витрат по справі за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, а саме про стягнення з ГУНП в Івано-Франківській області витрат позивача на судовий збір в розмірі 908 грн. та частини витрат на правову допомогу в сумі 4500 грн. (за усну консультацію, складання процесуальних документів, аналіз судової практики тощо). В частині судових витрат понесених на відвідування судових засідань слід відмовити, оскільки розгляд справи відбувався без особистої участі в судових засіданнях адвоката з котрим уклав договір позивач, а відповідно позивачем не підтверджено понесення витрат на «виїзд та представництво Клієнта в суді».
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 134, 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора СРПП № 2 Городенківського відділу поліції Коломийського ВП ГУНП у Івано-Франківській області Боднарчука Михайла Юрійовича серія БАА № 024429 від 28.08.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч.3 ст. 121 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 908,00 гривень. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень).
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Городенківський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Місцезнаходження відповідача Боднарчука Михайла Юрійовича інспектора СРПП № 2 Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області - вул. Героїв Євромайдану,5, м. Городенка, Івано-Франківська область.
Місцезнаходження відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області - вул. Академіка Сахарова,15 м. Івано-Франківськ.
Суддя: Гайдич Р. М.