м. Вінниця
01 червня 2021 р. Справа № 120/3294/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 року позовну заяву задоволено: - визнано протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; - зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок стажу ОСОБА_1 згідно ст. 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за час перебування в засланні в потрійному розмірі; - зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка дає право на збільшення призначеної пенсії на 50% мінімальної пенсії за віком.
Позивачем надано до суду заяву про визнання дій протиправними (у порядку ст. 383 КАС України). У заяві зазначається, що на виконання судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії: - до страхового стажу, як репресованій особі, яку в подальшому реабілітовано, було зараховано в потрійному розмірі період перебування в засланні з 01.07.1943 року по 15.12.1955 року; - встановлено підвищення пенсії в розмірі 8,31 грн. виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком - 16,62 грн. відповідно до Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 831 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 01.08.1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 01.08.1996 року".
Позивач вказує на протиправність дій пенсійного органу в частині застосування норм Постанови КМУ № 831 від 26.07.1996 року "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 01.08.1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 01.08.1996 року", а саме, використання показника мінімальної пенсії за віком у розмірі 16,62 грн. під час здійснення перерахунку пенсії. Та вказує на ігнорування мотивувальної частини рішення суду у якій надавалась оцінка, що при визначенні розміру підвищення до пенсії, як особі, що зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована застосовуються норми ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оцінивши наявні у справі докази та наведені позивачем аргументи, суд при вирішення поданої заяви керується такими мотивами.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи наведене вище встановлено, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Суд зазначає, що у ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду по справі №520/11829/17 від 27 листопада 2018 року.
Згідно статті 3 Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, згідно зазначеної інформації у листі відповідача від 16.04.2021 року № 3712-3101/В-02/8-0200/21 управлінням здійснено перерахунок стажу позивача відповідно до ст. 58 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та перераховано на підставі норм ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка дає право на збільшення пенсії на 50% мінімальної пенсії за віком, однак виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком 16,62 грн., відповідно до Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 831.
Аналізуючи зазначене, суд приходить до переконання, що дії пенсійного органу в частині визначення мінімальної пенсії за віком не відповідають висновкам зазначеним у рішенні суду від 10.09.2020 року у цій справі, оскільки, згідно з п. "г" ч. 1 ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначені пенсії підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
Стаття 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений в розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом.
Прожитковий мінімум, відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії, як особі, що необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, підлягає застосування саме ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинними нормами законодавства не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Враховуючи викладене суд дійшов висновку що заява позивача про визнання дій головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як репресовані особі, яку у подальшому було реабілітовано, в частині підвищення пенсії в порядку п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виходячи з розміру мінімальної пенсії відповідно до Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 831 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 01.08.1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначається після 01.08.1996 року" є протиправною та такою, що підлягає задоволенню.
З підстав зазначеного задоволенню також підлягає вимога щодо зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка дає право на збільшення призначеної пенсії на 50% мінімальної пенсії за віком, застосовуючи розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", з моменту звернення із заявою про перерахунок 28.02.2020 року.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 256, 383 КАС України суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області при виконанні рішення суду від 10.09.2020 року у справі № 120/3294/20-а задовольнити.
Визнати дії головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як репресовані особі, яку у подальшому було реабілітовано, в частині підвищення пенсії в порядку п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виходячи з розміру мінімальної пенсії відповідно до Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 831 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 01.08.1996 року, та порядок обчислення пенсій, що призначається після 01.08.1996 року" є протиправною.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка дає право на збільшення призначеної пенсії на 50% мінімальної пенсії за віком, застосовуючи розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", з моменту звернення із заявою про перерахунок 28.02.2020 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Альчук Максим Петрович