31 травня 2021 року м. Рівне №460/851/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доПриватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»
про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.01.2021 №63992599, виданої на підставі виконавчого напису №60437 від 05.10.2020 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що оскаржувана постанова була винесена Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельником Юрієм Анатолійовичем з порушенням вимог ч.2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивачка( ОСОБА_1 ) ніколи не проживала та не була зареєстрована у м.Києві. Крім того, на думку позивачки, її було позбавлено права на оскарження винесеної постанови у зв'язку з тим, що приватний виконавець надсилав оскаржувану постанову боржнику (позивачці) на невірну адресу.
Ухвалою суду від 12.02.2021 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачці строк на усунення недоліків позовної заяви. 13.04.2021 позивачка усунула недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 27.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено на 13.05.2021. Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд".
12.05.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач стверджує, що діяв в межах повноважень та на підставі Закону України "Про виконавче провадження". Так, у виконавчому написі нотаріуса було зазначено адресу проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Відповідач додав також, що зареєстроване місце проживання позивача не є достатнім підтвердженням того, що на дату відкриття виконавчого провадження боржник проживав за цією адресою, позаяк маючи право на вільне пересування та вільний вибір місця проживання він не обмежений у можливості проживати чи перебувати за іншою, аніж зареєстрована, адресою.
В судове засідання представники відповідача та третьої особи не прибули. Позивачка подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представників учасників справи, на підставі наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.
23 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. із заявою №20072478 від 21.12.2020 про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. №60437 від 05.10.2020 про стягнення з боржника - ОСОБА_2 коштів у розмірі 11566,89 грн. У вказаній заяві, як і у виконавчому написі нотаріуса, були зазначені наступні адреси боржника: адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 09.01.2020 ОСОБА_2 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 10).
У відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження" 24.12.2020 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Вказана постанова була надіслана на адресу ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку на адреси, зазначені у виконавчому написі нотаріуса.
Відповідач не надав доказів отримання поштового відправлення позивачем.
15 січня 2021 відповідачем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка також була надіслана боржнику (позивачеві) засобами поштового зв'язку за адресами, вказаними у виконавчому написі нотаріуса (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ), а також за місцем роботи боржника (позивача) - до Рівненського окружного адміністративного суду.
Зі змістом вказаної постанови боржника було ознайомлено 21.01.2021 за місцем роботи.
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи №4497 від 22.01.2020, виданої Центром надання адміністративних послуг у місті Рівному, ОСОБА_1 з 27.08.2013 року по теперішній час зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .
Вказана адреса не співпадає з адресами, зазначеними у виконавчому написі нотаріуса та постановах приватного виконавця.
Крім того, надаючи відзив на позовну заяву та заяву про залишення позовної заяви без розгляду відповідач в черговий раз невірно зазначив адресу ОСОБА_1 , вказавши ї наступним чином: АДРЕСА_4 , хоча у позовній заяві та заявах, що позивачка надсилала відповідачу, позивачем зазначалась вірна адреса.
При цьому суд звертає увагу на те, що надаючи відповіді на заяви позивачки про надання матеріалів виконавчого провадження та про закриття виконавчого провадження, відповідач надсилав відповіді позивачці за вірною адресою.
Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За текстом частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: <…> 3) виконавчих написів нотаріусів; <…>.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
За текстом частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII, діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 5) обов'язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Судом встановлено, що виконавчий округ відповідача охоплює місто Київ.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У цій справі встановлено, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_3 ; доказів, які б підтверджували, що позивач (боржник у виконавчому провадженні) працює чи має майно у місті Києві, відповідач (доводячи правомірність спірної постанови) не надав.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що виконавче провадження було відкрито на підставі даних, зазначених у виконавчому написі нотаріуса у зв'язку з тим, що правомірність вказаного виконавчого напису, а також правомірність дій відповідача при відкритті виконавчого провадження не є предметом розгляду в даній адміністративній справі.
Крім того, слід звернути увагу на те, що у виконавчому написі нотаріуса зареєстрованим місцем проживання боржника було зазначено місто Рівне, тобто при відкритті виконавчого провадження відповідач володів достовірною інформацією про місце проживання боржника. Вказане свідчить про відсутність законних підстав для прийняття приватним виконавцем Мельником Ю.А., виконавчим округом якого є місто Київ, виконавчого документа, вчиненого приватним нотаріусом Гораєм О.С. і відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з фізичної особи (позивача), зареєстроване місце проживання якого знаходиться в Рівненській області, де вона проживає і отримує доходи.
Зважаючи на наведені мотиви, аргументи відповідача про те, що у виконавчому документі зазначено дві адреси, одна з яких (фактичне місце проживання) є київською, не спростовує того, що місце виконання рішення (у значенні статті 24 Закону № 1404-VIII) має визначатися за зареєстрованим місцем проживання боржника.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах розгляду адміністративних справ №160/15005/20 та №380/7750/20 досліджував питання місця виконання рішення та висловив наступну правову позицію. Сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв'язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. За описаної вище (мовиться про справу № 380/7750/20) ситуації визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон № 1404-VIII пов'язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином та допустимими доказами обґрунтовано правомірність позовних вимог, а відповідачем не спростовано твердження про протиправність оскаржуваної постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.01.2021 №63992599, виданої на підставі виконавчого напису №60437 від 05.10.2020 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича. За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Сторонами не надано доказів понесення судових витрат.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича (02094, вул. Юрія Поправки, 6, офіс 16, м.Київ) задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Юрія Анатолійовича про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 15.01.2021 №63992599, видану на підставі виконавчого напису №60437 від 05.10.2020 приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 31 травня 2021 року
Суддя Д.Є. Махаринець