11 травня 2021 року м. Рівне №460/7125/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Сищук К.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Парфелюк Г.І.,
відповідача: представник Дем'янюк С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРК"
доПоліської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРК» (далі - позивач) звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 14 липня 2020 року UA204120/2020/000236/2 про коригування митної вартості товару.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність, 18.06.2020 уклав Контракт з компанією LIKIT KIMYA SAN. ve TIC.A.S. (Стамбул, Туреччина) про поставку товару «Кислота оцтова 99,5% технічна» в кількості 48000 кг загальною вартістю 20160,00 доларів США та 03.07.2020 здійснив попередню оплату в сумі 10080,00 доларів за першу партію товару в кількості 24000 кг. На підставі інвойсу №025938 товар в кількості 24000 кг 07.07.2020 в місті Тегірдаг (Туреччина) було відвантажено у наданий на замовлення ТОВ «ВАРК» автомобільний транспортний засіб IL BB 705/X 172 CC з оформленням автомобільної товаро-транспортної накладної (CMR) серії АС №0212380.
Під час декларування митну вартість товару здійснено за основним методом - за ціною контракту. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за товар (фактурна вартість), додано у якості складових митної вартості невключені до ціни товару витрати на його транспортування до місця ввезення в Україну та експедиторські послуги за кордоном в сумі 50000,00 грн.
Разом із електронною митною декларацію типу IM40ДЕ №UA204120/2020/054770 від 13.07.2020 для підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення декларантом подані наявні документи за переліком, який визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
Проте, електронним повідомленням від 13.07.2020 митниця проінформувала декларанта, що за наслідками опрацювання ЕМД і доданих документів встановлено розбіжності та запропонувала в 10-денний термін надати додаткові документи. У відповідь на запит митного листом від 14.07.2020 митного органу була надана проформа-інвойс №REX20-298 від 07.07.2020; висновок державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №112/16 від 14.07.2020 про вартісні характеристики товару «кислота оцтова», що постачається компанією LIKIT KIMYA SAN. ve TIC.A.S. (Туреччина) в адресу ТОВ «ВАРК» (Україна) згідно з контрактом б/н від 18.06.2020; договір №130618 від 02.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між позивачем та Експедитором ТОВ «ЮТЕК-М»; договір №74 від 01.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між ТОВ «ЮТЕК-М» та ТОВ «ТрансАгент»; договір №91 від 30.06.2020 на надання транспортних послуг між ТОВ «ТрансАгент» та перевізником - компанією S.C. «VIAM-TRANS» S.R.L. (Молдова); рахунок ТОВ «ЮТЕК-М» №10 від 10.07.2020 в адресу ТОВ «ВАРК» про оплату транспортно-експедиційних послуг; рахунок ТОВ «ВАРК» №21 від 02.07.2020 про оплату за поставку кислоти оцтової в адресу ФОП ОСОБА_1 .
Проте, електронним повідомленням від 14.07.2020 митний орган повідомив декларанта про відмову у митному оформленні товару у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості №UA204120/2020/000236/2.
Позивач не погоджується із прийнятим рішенням та вважає, що воно має бути скасоване як протиправне. З цього приводу зазначив, що митниця безпідставно витребовувала у декларанта додаткові документи, штучно створила умови і підстави для відмови у визнанні заявленої митної вартості, при тому що надані документи були достатніми для визначення митної вартості за основним методом та містили усі відомості, які мали вплив на її формування. В порушення вимог статей 55, 64 МК України рішення відповідача не містить належного обґрунтування визначеної митницею митної вартості, пояснення щодо коригування з урахуванням комерційних умов порівнюваних поставок.
З цього приводу зазначив, що під час декларування декларантом позивача митному органу було надано усі необхідні і наявні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Подані документи не містили розбіжностей та/або ознак підробки. Усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості у тому числі ціни, яка була сплачена за товар, у документах наявні. Відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості штучно створив ознаки розбіжностей у документах, витребував документи, які фактично були надані під час декларування, містили усі відомості про складові митної вартості. Позивачем двічі подавались митному органу документи на підтвердження транспортно-експедиційних послуг (договори, довідка про транспортні витрати, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг. Рішення не містить пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов у даному декларуванні з порівнюваним декларуванням.
З наведених підстав позивач вважає спірне рішення необґрунтованим, прийнятим з порушенням митного законодавства та просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд визначено проводити за правилами загального позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією №UA204120/2020/054770 від 13.07.2020, встановлено розбіжності та відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
В обгрунтування своєї позиції відповідач у відзиві вказав, що під час митного контролю митним органом було виявлено такі розбіжності і неточності: 1) у комерційному інвойсі №025938 від 07.07.2020 та сертифікаті про походження товару №S0627372 від 07.07.2020 зазначено проформу інвойс №REX20-298, однак така не подана до митного оформлення; 2) відповідно до банківського платіжного документу від 03.07.2020 оплата за товар здійснена за проформою інвойсом від 18.06.2020, разом з тим до митного оформлення подано проформу-інвойс від 24.06.2020; 3) поданий сертифікат аналізу від 07.07.2020 неможливо поширити на заявлену партію товару, оскільки не містить дати, яка підтверджує видачу документу та посилання на партію товару; 4) документ №20590100AN000353 від 05.05.2020 не є копією митної декларації країни відправлення та не містить відомостей чи посилань, які б стосувались даної поставки товару; 5) документ 212/227 від 06.07.2020 містить посилання на документи (специфікацію; лист-повідомлення б/н від 02.07.2020 з ціновою пропозицією постачальника; дані інформаційного агентства ICIS щодо актуальних цін на товар «оцтова кислота» станом на 26.06.2020), однак такі документи не подані митному органу до митного оформлення; 6) для підтвердження транспортно-експедиційних послуг надано довідку транспортних витрат від 10.07.2020 №10/07/20, де постачальником є ТОВ «Ютек-М», а відповідно до відміток на автотранспортній накладній від 07.07.2020 №0212380 перевізником є фірма S.C. «VIAM-TRANS» S.R.L.
У зв'язку з цим, митним органом були витребувані додаткові документи відповідно до положень частини 3 статті 54 Митного кодексу України, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; 2) прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; 3) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) сертифікат якості, який ідентифікує партію; 5) проформу-інвойс №REX20-298; 6) проформу-інвойс (контракт продажу) б/н від 18.06.2020; 7) копію експортної декларації країни відправлення; 8) договір (угоду, контракт) про перевезення з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів (про перевезення), митна вартість яких визначається; 9) специфікацію товару, лист-повідомлення б/н від 02.07.2020 з ціновою пропозицією постачальника та дані інформаційного агентства ICIS щодо актуальних цін на товар «оцтова кислота» станом на 26.06.2020.
Згідно позиції відповідача через ненадання додатково витребуваних документів декларантом Поліською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості від 14.07.2020 №UA204120/2020/000236/2 та митну вартість визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей.
З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, та у задоволенні позову просив відмовити.
Ухвалою суду від 02.12.2020 продовжено строк підготовчого засідання у справі на тридцять днів.
Ухвалою суду від 13.01.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, додатково до наведеного у відзиві обґрунтування пояснив, що позивач здійснив готівкову оплату за товар, відтак митниця обґрунтовано поставила під сумнів ціну товару, що була сплачена покупцем згідно зовнішньо-економічного контракту.
Суд, заслухавши усні пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
18 червня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРК» уклало Контракт з компанією LIKIT KIMYA SAN. ve TIC.A.S. (Стамбул, Туреччина) про поставку товару «Кислота оцтова 99,5% технічна» в кількості 48000 кг загальною вартістю 20160,00 доларів США.
Згідно з умовами контракту покупець 03.07.2020 здійснив попередню оплату в сумі 10080,00 доларів за першу партію товару в кількості 24000 кг.
На оплачену партію товару продавцем було видано інвойс від 07.07.2020 №025938 та товар в кількості 24000 кг 07.07.2020 в місті Тегірдаг (Туреччина) було відвантажено у наданий на замовлення ТОВ «ВАРК» автомобільний транспортний засіб IL BB 705/X 172 CC з оформленням автомобільної товаро-транспортної накладної (CMR) серії АС №0212380.
Уповноваженим ТОВ «ВАРК» декларантом 13.07.2020 подано на Поліську митницю Держмитслужби електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №UA204120/2020/054770, згідно якої задекларовано ввезення в Україну ТОВ «ВАРК» в митному режимі «імпорт» товару «Кислота оцтова 99,5% технічна…» в кількості 24000кг фактурною вартість 10080,00 доларів США, що складає 271661,04 грн згідно курсу НБУ на дату декларування.
Під час декларування митний брокер заявив загальну митну вартість товару, визначену на основним методом (за ціною контракту) в сумі 321661,04 грн. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена за товар (фактурна вартість), додано у якості складових митної вартості невключені до ціни товару витрати на його транспортування до місця ввезення в Україну та експедиторські послуги за кордоном в сумі 50000,00 грн.
На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано зокрема такі документи: проформа-інвойс (контракт продажу); банківський платіжний документ від 03.07.2020 про оплату за товар; інвойс №025938 від 07.07.2020; товаро-транспортна накладна (CMR) серії АС №0212380 від 07.07.2020; довідка експедитора ТОВ «ЮТЕК-М» №10/07/20 від 10.07.2020 про транспортні витрати; договір №130618 від 02.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між позивачем та Експедитором ТОВ «ЮТЕК-М»; договір №74 від 01.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між ТОВ «ЮТЕК-М» та ТОВ «ТрансАгент»; договір №91 від 30.06.2020 на надання транспортних послуг між ТОВ «ТрансАгент» та перевізником - компанією S.C. «VIAM-TRANS» S.R.L. (Молдова); сертифікат походження товару № S 0627372 від 07.07.2020; сертифікат аналізу б/н від 07.07.2020; внутрішня митна декларація Туреччини №20590100AN000353; висновок державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №212/227 від 06.07.2020 про вартісні характеристики товару «кислота оцтова».
Електронним повідомленням від 13.07.2020 митниця проінформувала декларанта, що за наслідками опрацювання ЕМД №UA204120/2020/054770 (вн. №1932) і доданих документів встановлено розбіжності. Зокрема: у комерційному інвойсі №025938 від 07.07.2020 та сертифікаті про походження товару №S0627372 від 07.07.2020 зазначено проформу інвойс №REX20-298, однак така не подана до митного оформлення; відповідно до банківського платіжного документу від 03.07.2020 оплата за товар здійснена за проформою інвойсом від 18.06.2020, разом з тим до митного оформлення подано проформу-інвойс від 24.06.2020; поданий сертифікат аналізу від 07.07.2020 неможливо поширити на заявлену партію товару, оскільки не містить дати, яка підтверджує видачу документу та посилання на партію товару; документ №20590100AN000353 від 05.05.2020 не є копією митної декларації країни відправлення та не містить відомостей чи посилань, які б стосувались даної поставки товару; документ 212/227 від 06.07.2020 містить посилання на документи: 1. Специфікацію; 2. Лист-повідомлення б/н від 02.07.2020 з ціновою пропозицією постачальника; 3.Дані інформаційного агентства ICIS щодо актуальних цін на товар «оцтова кислота» станом на 26.06.2020, однак такі документи не подані митному органу до митного оформлення; для підтвердження транспортно-експедиційних послуг надано довідку транспортних витрат від 10.07.2020 №10/07/20, де постачальником є ТОВ «Ютек-М», а відповідно до відміток на автотранспортній накладній від 07.07.2020 №0212380 перевізником є фірма S.C. «VIAM-TRANS» S.R.L.
З огляду на ці обставини митниця запропонувала декларанту в 10-денний термін надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; сертифікат якості, який ідентифікує партію; проформу-інвойс №REX20-298; проформу-інвойс (контракт продажу) б/н від 18.06.2020; копію експортної декларації країни відправлення; договір (угоду, контракт) про перевезення з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів (про перевезення), митна вартість яких визначається; специфікацію товару, лист-повідомлення б/н від 02.07.2020 з ціновою пропозицією постачальника та дані інформаційного агентства ICIS щодо актуальних цін на товар «оцтова кислота» станом на 26.06.2020.
У відповідь на запит декларант листом від 14.07.2020 надав митного органу проформу-інвойс №REX20-298 від 07.07.2020 та повідомив, що у МД №UA204120/2020/054770 від 13.07.2020 вказано помилкові реквізити проформи-інвойсу (контракту продажу) б/н від 24.06.2020. Фактичні реквізити проформи-інвойсу (контракту продажу) - б/н від 18.06.2020 та надав цей документ митному органу.
Також сертифікат аналізу б/н від 07.07.2020 наданий постачальником на всю партію товару (1000000 кг), отриману від виробника зі США, за яким відбувалась поставка товару; експортна декларація на цей вантаж кампанією постачальником не оформляється, оскільки товар ввезено в Туреччину без розмитнення та в подальшому постачається в режимі реекспорту, а наданий документ №20590100AN000353 від 05.05.2020 є транзитною декларацією.
Додатково декларант надав висновок державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» №112/16 від 14.07.2020 про вартісні характеристики товару «кислота оцтова», що постачається компанією LIKIT KIMYA SAN. ve TIC.A.S. (Туреччина) в адресу ТОВ «ВАРК» (Україна) згідно з контрактом б/н від 18.06.2020; дані інформаційного агентства ICIS щодо цін на кислоту оцтову станом на 26.06.2020; договір №130618 від 02.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між позивачем та Експедитором ТОВ «ЮТЕК-М»; договір №74 від 01.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між ТОВ «ЮТЕК-М» та ТОВ «ТрансАгент»; договір №91 від 30.06.2020 на надання транспортних послуг між ТОВ «ТрансАгент» та перевізником - компанією S.C. «VIAM-TRANS» S.R.L. (Молдова); рахунок ТОВ «ЮТЕК-М» №10 від 10.07.2020 в адресу ТОВ «ВАРК» про оплату транспортно-експедиційних послуг; рахунок ТОВ «ВАРК» №21 від 02.07.2020 про оплату за поставку кислоти оцтової в адресу ФОП ОСОБА_1 .
Митний орган 14 липня 2020 року прийняв рішення про коригування митної вартості №UA204120/2020/000236/2.
Згідно з графою 33 цього рішення митна вартість товару не може бути визнана митницею за ціною договору та за рівнем визначеним декларантом у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності; декларант відмовився надати усі додаткові документи, витребувані митницею згідно з переліком та відповідно до умов, передбачених ч.2-4 ст.53 МК України; митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів через наявність інформації про іншу, раніше визнану, митну вартість ідентичних (аналогічних товарів).
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду.
Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам сторін суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, який переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару (кислота оцтова) за основним методом - за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У даному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, що наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що з урахуванням специфіки та умов зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу товару, що був предметом декларування, позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) разом із митною декларацією подано документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (рахунок сплачено), транспортні (перевізні) документи. Страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування не подавалися, оскільки такі не були передбачені для цієї зовнішньоекономічної операції; імпорт товару не підлягав ліцензуванню.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другою статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом.
Так, проформа-інвойс (контракт продажу) від 18.06.2020, банківський платіжний документ від 03.07.2020 про оплату за товар та комерційний інвойс №025938 від 07.07.2020 містять усі необхідні відомості щодо комерційних умов поставки, включно з ціною товару, що була сплачена за товар у формі передоплати. А транспортні перевізні документи, у тому числі, договір №130618 від 02.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між позивачем та Експедитором ТОВ «ЮТЕК-М»; договір №74 від 01.06.2018 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування між ТОВ «ЮТЕК-М» та ТОВ «ТрансАгент»; договір №91 від 30.06.2020 на надання транспортних послуг між ТОВ «ТрансАгент» та перевізником - компанією S.C. «VIAM-TRANS» S.R.L. (Молдова) та рахунок ТОВ «ЮТЕК-М» №10 від 10.07.2020 в адресу ТОВ «ВАРК» про оплату транспортно-експедиційних послуг, містять достатні дані, якими підтверджується вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну.
Суд відхиляє наведені під час судового розгляду усні пояснення представника відповідача про те, що під час даної імпортної операції позивачем, як покупцем згідно контракту, здійснювалась окрім передоплати згідно банківського платіжного документу оплата готівкою за придбаний товар - кислота оцтова. Такі доводи є виключно припущенням позивача та не підтверджуються іншими доказами по справі. Крім того, на замовлення позивача державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» підготовлено висновок №112/16 від 14.07.2020 про вартісні характеристики товару «кислота оцтова», що постачається компанією LIKIT KIMYA SAN. ve TIC.A.S. (Туреччина) в адресу ТОВ «ВАРК» (Україна) згідно з контрактом б/н від 18.06.2020. За цим висновок контрактна ціна товару 420 доларів США за тону, на умовах поставки EXW Tekirdag, Turkey (відповідно до правил «Інкотермс-2010»), для поставки 48 тон кислоти оцтової 99,5%, у цистернах по 24 тони, відповідає ціні постачальника при поставках в Україну з урахуванням дати укладення контракту від 18.06.2020. Висновок ДП «Держзовнішінформ» про вартісні характеристики товару відповідачем не спростовано.
Суд також відхиляє аргументи представника відповідача, наведені ним під час судового засідання, про те, що опосередковане замовлення позивачем послуг з транспортування товару через дві посередницькі експедиторські компанії може бути свідченням приховання реальної (більшої) вартості транспортування. Наведений аргумент також є припущенням і не підтверджується належними доказами. Відповідач (суб'єкт владних повноважень) є володільцем загальнодержавної інформаційної системи щодо митного оформлення товарів, у тому числі, відомостей що стосуються митного оформлення ідентичних/аналогічних товарів і зокрема вартості транспортування (тарифу) товару кислота оцтова автомобільними цистернами. Проте, в суд відповідач не надав доказів того, вартість транспортування позивачем товару до місця ввезення в Україну є відмінною від інших подібних транспортувань.
Аргументи, про які зазначено у графі 33 спірного рішення - митна вартість товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності, не знаходять підтвердження матеріалами справи. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на аргументованих доводах, що обумовлені достовірними відомостями..
Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд також зауважує, що згідно розділу ІІІ графи 33 рішення про коригування митної вартості відповідач умовою визнання заявленою декларантом митної вартості вказав подання додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; сертифікат якості, який ідентифікує партію; проформу-інвойс №REX20-298; проформу-інвойс (контракт продажу) б/н від 18.06.2020; копію експортної декларації країни відправлення; договір (угоду, контракт) про перевезення з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів (про перевезення), митна вартість яких визначається; Специфікацію товару, лист-повідомлення б/н від 02.07.2020 з ціновою пропозицією постачальника та дані інформаційного агентства ICIS щодо актуальних цін на товар «оцтова кислота» станом на 26.06.2020.
Водночас, матеріалами справи (письмовими доказами) підтверджується надання декларантом цих документів. Представник відповідача в судовому засідання не заперечував цієї обставини.
Наведене дає підстави погодитися з доводами позивача про штучне створення відповідачем передумов для невизнання заявленої митної вартості і її коригування.
Крім того, суд зауважує, що вимога надати виписку з бухгалтерських документів, що стосуються формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки може мати місце у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існує взаємозв'язок між продавцем і покупцем і цей зв'язок вплинув на заявлену декларантом митну вартість (частина третя статті 53 МК України). Але у такому випадку за правилами, визначеними частиною тринадцятою статті 58 МК України, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію ЄАІС Держмитслужби та навів номери і дати митних декларацій, митну вартість з яких взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників ЄАІС. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, при цьому відповідач не надав жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, визначену ним за резервним методом.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 14 липня 2020 року №UA204120/2020/000236/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення підлягає скасуванню як протиправне. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб'єкта, та позов задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищенаведене, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРК" (93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Лисичанська, будинок 5-В/10, код ЄДРПОУ 41423901) до Поліської митниці Держмитслужби (33028, місто Рівне, вул.Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби №UA204120/2020/000236/2 від 14.07.2020 про коригування митної вартості товару "Кислота оцтова 99,5% технічна", що декларувався ТОВ "ВАРК" згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA204120/2020/054770 від 13.07.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРК" судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 01 червня 2021 року
Суддя У.М. Нор