Справа № 129/1398/21
Провадження по справі № 1-кс/129/360/2021
31.05.2021 року м. Гайсин
Слідчий суддя Гайсинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 32019020000000080, -
Встановив:
ОСОБА_2 надіслав поштовим відправленням до Гайсинського районного суду Вінницької області клопотання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 32019020000000080, у якому заявлено одну вимогу, - «скасувати арешт мого майна, який накладений згідно ухвали слідчого судді №127/15823/19 від 07.06.2019 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що відділом поліції № 1 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області проводилось досудове розслідування у у кримінальному провадженні № 32019020000000080, в ході якого було проведено обшук житла за місцем проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , де під час обшуку вилучено належні ОСОБА_2 особисті речі, які у подальшому арештовані ухвалою слідчого судді №127/15823/19.
ОСОБА_2 у вказаному клопотанні не конкретизовано майно та предмети, з яких він просить скасувати арешт, а також не додано жодних копій документів на підтвердження обґрунтування його клопотання.
Із наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали слідчого судді №127/15823/19 від 07.06.2019 року, вбачається, що слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області, розглянувши 07.06.2019 року у справі №127/15823/19 клопотання старшого слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна постановив ухвалу, за якою ухвалив:
- клопотання старшого слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Вінницькій області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
- накласти арешт на мобільний телефон марки "NOKIA" модель RM-969, без сім-карти;мобільний телефон марки "ONOMI" модель I241, чорно-сірого кольору, без сім-карти;мобільний телефон марки "NOKIA" чорного кольору, модель RM-1011, з сім картами ПрАТ "Київстар" та сім - картою не відомого оператора;мобільний телефон марки "NOKIA" білого кольору, модель RM-1190, з сім картами ПрАТ "Київстар"; грошові кошти у сумі 15200,00 (п'ятнадцять тисяч двісті) грн., а саме 18 купюр номіналом 50 (п'ятдесят) грн., три купюри номіналом 100 (сто) грн., 28 купюр номіналом 500 (п'ятсот) грн.;Картка "Укргазбанк";Золота карта "Приватбаку";Карта "Ощадбанк" на ім'я;Карта "Приватбак";Карта Картко -тримачі мобільного оператора ПрАТ "Київстар".Чорнові записи, які зазначені на листках паперу формату А4 з зазначенням торгових марок відомих виробників алкогольних напоїв на 4 (чотирьох) арк.;Сім-карти мобільного оператора "Київстар" - 2 шт., "Діджус" - 2 шт., та не відомого оператора 1 шт., та флеш - накопичувач SAMSUNG micro sd;Флеш - накопичувач на 32 GB;Ноутбук марки «ASUS" модель UX501J серійний номер CN484T колір сірий металік з зарядним устройством, який знаходиться у чорній сумці, які є речовим доказом вчинення злочину, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.
Зі змісту ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2019 року у справі №127/15823/19 вбачається, що арешт вказаного майна було проведено у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017020000000061 від 11.02.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.ч. 1, 2 ст. 204, ч. 3 ст. 229 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (м. Вінниця).
ОСОБА_2 оскаржується застосований у кримінальному провадженні захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.
Відповідно до п.7) ч.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до п.1) ч.2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
Згідно із ч.1 та ч.2 ст. 38 КПК України, -
1. Органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання.
2. Досудове слідство здійснюють: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 247 КПК України розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється слідчим суддею апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до п. 1) ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Відповідно до змісту пункту 2) частини 2 статті 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики ЄСПЛ («Coeme and Others проти Бельгії»; «Jorgic проти Німеччини», пункт 64; «Richert проти Польщі», пункт 41; «Lavents проти Латвії», пункт 114; «Gorgiladze проти Грузії», пункт 67; «Kontalexis проти Греції», пункт 38; «Fruni проти Словакії», заява № 8014/07 від 21 червня 2011 року; «Buscarini проти Сан-Маріно», заява № 31657/96; «Posokhov проти Росії», заява №63486/00, п. 39, ECHR 2003-IV від 04.03.2003 року; «Gurov проти Молдови», заява № 36455/02, п. 37-39; «Pandjikidze and Others проти Грузії», пункты 108-111) під «судом» розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, а саме:
- суд утворений безпосередньо на підставі закону;
- суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції;
- суд діє в законному складі.
Під поняттям «суд, встановлений законом» розуміється наступне:
- дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності;
- дотримання правил автоматичного розподілу справ;
- наявність повноважень у судді;
- належний склад суду;
- наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.
За п.8 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій» до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку із утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах закріпленої за ними до утворення (ліквідації) районів територіальної юрисдикції, але не пізніше 01.01.2022 р.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до статті 19 цього ж Закону суд утворюється і ліквідовується законом.
Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.
Наведені норми слід розуміти таким чином, що система судоустрою хоча і будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, однак на практиці вона не завжди може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом держави.
Зміна ж адміністративно-територіального устрою може бути лише підставою для перегляду існуючої системи судоустрою в порядку визначеному Конституцією та законами України.
Таким чином до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Оскільки ОСОБА_2 оскаржується застосований у кримінальному провадженні захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна; зі змісту ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2019 року у справі №127/15823/19 вбачається, що арешт вказаного майна було проведено у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017020000000061 від 11.02.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч.ч. 1, 2 ст. 204, ч. 3 ст. 229 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (м. Вінниця); судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у цьому кримінальному провадженні здійснюється слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, то за таких обставин у їх сукупності, за діючими нормами територіальної підсудності (юрисдикції) для розгляду такого роду клопотань, з огляду на приписи ст.134, ст. 174, ч. 6 ст. 9, ч.1 та ч.2 ст. 38, п.1) ч.2 ст. 132, ст. 303, ст. 304 КПК України, п.8 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій», ст. 125 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правилами територіальної підсудності (юрисдикції), п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, подане до Гайсинського районного суду ОСОБА_2 клопотання про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні, є підсудним виключно у межах територіальної юрисдикції слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області, а не Гайсинському районному суду, а відтак слідчий суддя Гайсинського районного суду Вінницької області позбавлений можливості вирішити по суті вказане клопотання, а тому воно підлягає поверненню особі, якою подане це клопотання.
Керуючись ст.134, ст. 174, ч. 6 ст. 9, ч.1 та ч.2 ст. 38, п.1) ч.2 ст. 132, ст. 303, ст. 304 КПК України, слідчий суддя, -
Ухвалив:
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні № 32019020000000080, - повернути особі, яка звернулась із цим клопотанням ОСОБА_2 .
Ухвала окремому апеляційному оскарженню відповідно до ст. 309 КПК України не підлягає.
Слідчий суддя: