Справа № 161/3642/21
Провадження № 2/161/1921/21
(заочне)
31 травня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Кирилюк В.Ф.
секретаря Самолюк І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом.
Свій позов обґрунтовує тим, що йому на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 15.01.1999 року. У вказаній квартирі також зареєстрований відповідач. Однак, за вказаною адресою не проживає з 2012 року, а також його будь-які речі та майно відсутні.
Покликаючись на викладені обставини, просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 .
Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності, заявлені вимоги підтримує із підстав вказаних у позовній заяві. Просить суд позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать матеріали справи.
Третя особа подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо задоволення позову не заперечує.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 15.01.1999 року за №44 та реєстраційним посвідченням від 05.04.1999 року від №8285 (а.с. 4, 5).
Згідно довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 25.02.2021 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований, зокрема, ОСОБА_2 (а.с. 6).
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 не проживає більше одного року без поважних причин, в квартирі відсутні його особисті речі та майно.
При перевірці Луцького РУП ГУНП України у Волинській області встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_2 не проживає з 2002 року.
Відповідно до ст.ст. 319 ч.1, 321 ч.1, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та права розпорядження своїм майном.
Права власника квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, згідно з якими власник має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб, розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
За змістом ч.1 ст. 405 ЦК України та ч.1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником, а якщо такої угоди не було укладено, то - нарівні з власником.
Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Саме таку правову позицію висловила колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у рішенні від 31 січня 2011 року та Верховний Суд України в постанові від 16.01.2012 року.
У відповідності до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, судом були вчинені усі процесуальні дії з метою реалізації сторонами своїх процесуальних прав та здійснення ними процесуальних обов'язків, зокрема належним чином були повідомлений відповідач, однак він в судове засідання не з'явився, не надав суду заперечень проти позову та доказів того, що йому чинились перешкоди у користуванні спірним житлом або причини, у зв'язку з якими він був відсутній за місцем своєї реєстрації є поважними.
На підставі ст.ст. 150, 156 ЖК України, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 247,258, 259, 263 - 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомо.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомо.
Повне судове рішення складено та підписано 01 червня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк