24 травня 2021 року м. Рівне №460/2156/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії, -
24.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі по тексту, - відповідач, Управління) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в нарахуванні і виплаті щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених коштів допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус учасника бойових дій, який дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій. Повідомив, що звернувся до відповідача із заявою про виплату йому щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 10.03.2021 повідомив, що розмір виплаченої у 2020 році позивачу допомоги до 5 травня становив 1390,00 грн. і Управління не має повноважень щодо здійснення перерахунку розміру щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році. Позивач вважає, що з 27.02.2020 він як учасник бойових дій набув право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що становить 8190 грн. За таких обставин, стверджує, що відмова відповідача щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у належному розмірі є такою, що порушує його права на гарантований соціальний захист, є протиправною, а тому просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 29.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.23-24).
12.05.2021 відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, у встановлений судом строк подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача є безпідставними і необґрунтованими, оскільки у квітні 2020 р. позивачу до 05 травня виплачено разову грошову допомогу у повному обсязі, у розмірі 1390 грн., який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112. В обґрунтування заперечень також зазначив, що Управління соцзахисту не наділене повноваженнями щодо здійснення перерахунку розміру щорічної разової допомоги до 5 травня у 2020 році, а оскільки постанова КМУ №112 від 19.02.2020 є чинною, то відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що визначені чинним законодавством. Також наголосив на тому, що позивачем пропущено визначений ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позову (а.с.26-27).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяви по суті і матеріали, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 в періоди з 31.08.2019 по 14.12.2019 брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, що підтверджується довідкою 7 центру захисту інформації та кібернетичної безпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах від 23.03.2021 №366/381 (а.с.19).
У зв'язку з цим, позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується копією відповідного посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.02.2020 (а.с.18).
Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради і отримує щорічну грошову допомогу до 5 травня, що не заперечується обома сторонами.
Згідно з довідкою Управління №45 від 16.04.2021 ОСОБА_1 в 2020 році отримав разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1390,00 грн., яку перераховано на рахунок установи платіжним дорученням №16 від 14.04.2020 (а.с.28).
02.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, якою просив нарахувати та виплатити йому як учаснику бойових дій недоплачену частину одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги (а.с.20).
У відповідь на вказане звернення позивача листом №В-1068 від 10.03.2021 відповідач повідомив, що розмір, виплаченої у 2020 році позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня, становив - 1390 грн. і Управління не має повноважень щодо здійснення перерахунку розміру цієї допомоги до 5 травня у 2020 році (а.с.21).
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо недоплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд керується та виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII).
Статтею 12 Закону №3551-XII встановлені пільги учасникам бойових дій.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину 5 статті 12 Закону України № 3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої, разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.
У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні (на кожен бюджетний рік) постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, №233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року та №112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), частиною п'ятою якої встановлено щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено в 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року -1638 гривень.
За таких обставин, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190 гривень.
Отже, виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1390 гривень не відповідає вимогам статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання цієї допомоги у належному розмірі.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 року по зразковій справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до подібних спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Враховуючи те, що разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов висновку про порушення відповідачем прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Таким чином, бездіяльність відповідача, що полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком є протиправною.
За наведених обставин, належним способом захисту порушених відповідачем прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
При цьому, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд вважає безпідставними, виходячи з такого.
В силу вимог частин 1, 2, 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на приписи вказаних норм, при вирішенні цієї справи, суд застосовує норми ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як правового акту, який має вищу юридичну силу, ніж норми постанови КМ України від 19 лютого 2020 року № 112.
Враховуючи те, що в ході розгляду цієї справи судом встановлено протиправність бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, то наявні підстави для задоволення і похідної позовної вимоги - про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком , з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Стосовно тверджень відповідача про те, що Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради не наділене повноваженнями для перерахунку і виплати грошової допомоги, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
За приписами статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики), відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 Мінсоцполітики виплати організовує шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 року районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Як зазначає сам відповідач, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги, зокрема особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Рівненській області.
В даному випадку, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій в сумі 1390 грн. здійснило Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, що ним підтверджується як у відзиві, так і в довідці №45 від 16.04.2021 (а.с.28), а тому останнє є належним відповідачем у справі.
Що стосується доводів відповідача щодо пропуску строку звернення до суду з цим позовом, то суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, встановлений законом кінцевий строк, до спливу якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого особа могла очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована і виплачена, є 30 вересня відповідного року.
Таким чином, перебіг строку звернення особи до суду з позовними вимогами щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Правова позиція аналогічного змісту викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 року по справі № 607/7919/17, від 14.08.2018 по справі №473/2190/17, де предметом розгляду було питання здійснення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
З огляду на викладене, шестимісячний строк звернення до суду у цій справі повинен обраховуватись з 30 вересня 2020, оскільки з цього моменту позивачу повинно бути відомо, що виплата допомоги у встановлений законом кінцевий строк не була проведена уповноваженим суб'єктом влади, а відтак його право на отримання допомоги до 5 травня у належному розмірі порушене.
З матеріалів справи слідує, що позивач позовну заяву подав до суду 24.03.2021, отже, у межах визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.
За таких обставин, доводи відповідача щодо пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими і спростовуються наявними в справі матеріалами.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Суд пам'ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Підстави для застосування судом положень ст.139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 03195441) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 24 травня 2021 року
Суддя Н.С. Гудима