(про відмову у відстроченні чи розстроченні виконання рішення суду,
зміні чи встановленні способу і порядку виконання судового рішення)
31 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/19805/20
категорія 106020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про відстрочення виконання судового рішення,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №240/19805/20 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано п.15 протоколу Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т,6, м.Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022) від 06.08.2020 №116 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 09.07.2020 внаслідок травми, що пов'язана із захистом Батьківщини, зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи внаслідок травми, що пов'язана із захистом Батьківщини з урахуванням вже отриманої суми одноразової допомоги.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 рішення ЖОАС залишено без змін.
14 травня 2021року від Міністерства оборони України надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №240/19805/20.
В обґрунтування позову вказано, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 оскаржена до Верховного Суду. Зазначена постанова не відповідає висновкам Верховного Суду у справах №806/2187/18 постанова від 21.08.2019, та №806/714/18 постанова від 20.02.2020, внаслідок чого існує значна вірогідність її скасування.
Ухвалою суду від 19.05.2021 призначено заяву про відстрочення виконання судового рішення в судовому засіданні на 31.05.2021 о 15:15.
В судове засідання 31.05.2021 о 15:15 сторони не з'явились.
Відповідно до ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
У відповідності до ч.9 ст.205 України суд вважає за можливе розглянути заяву у порядку письмового провадження за відсутності сторін, неявка позивача не перешкоджає розгляду заяви.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 року у справі №240/19805/21, що набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задоволено.
Згідно зі статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Відповідачем у заяві не вказано жодної підстави неможливості виконання рішення суду.
Посилання відповідача на можливе скасування рішень судів попередніх інстанцій Верховним Судом, не може бути аргументом на користь наявності істотних перешкод для виконання такого рішення.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
Суд вважає за необхідне зазначити, що при розгляді заяви щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Наявність таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст.ст.72-77 КАС України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З огляду на викладене, суд зазначає, що наведені обставини не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви Міністерства оборони України про відстрочення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.21 в адміністративній справі № 240/19805/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України .
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Панкеєва