26 лютого 2021 року Справа № 160/17197/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу №160/17197/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
23.12.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у видачі ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та викладену в листі №229356 від 25.11.2020.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області видати ОСОБА_1 недоотриману пенсію померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що його мати - ОСОБА_2 перебувала у відповідача на обліку та отримувала пенсію за віком. Вони проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями їх паспортів та довідкою за №11704 від 22.10.2020. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.07.2020 мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 , як член сім'ї померлої, звернувся 21.08.2020 до пенсійного органу із заявою про виплату йому пенсії, яка належала його матері і залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю, до якої додав копії відповідних документів, однак у вересні 2020 року позивач отримав лист, згідно з яким у задоволенні заяви останнього відмовлено, оскільки в документах, які засвідчують родинні стосунки наявні розбіжності у прізвищах, а саме: прізвище в свідоцтві про народження, в паспорті позивача зазначено « ОСОБА_3 », в той час як в свідоцтві про смерть матері зазначено прізвище « ОСОБА_3 ». З огляду на викладене, ОСОБА_1 звернувся до Соборного районного у м. Дніпрі відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) щодо виправлення помилки в свідоцтві про смерть його матері та в листопаді 2020 року отримав повторне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 18.11.2020, в якому зазначено правильне прізвище матері позивача « ОСОБА_3 ». Позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про виплату йому пенсії, що належала його матері і залишилася недоотриманою, у зв'язку з її смертю, додавши до цієї заяви оригінал повторного свідоцтва про смерть матері, де зазначено її прізвище « ОСОБА_3 ». Відповідач повторно відмовив позивачу у задоволенні його заяви, посилаючись на те, що надані копії свідоцтва про смерть, свідоцтва про народження, паспорт, що не відповідають дійсності, оскільки для сканування позивачем надавалися тільки оригінали документів, крім паспорта померлої матері, який знаходиться в Чечелівському районному в м.Дніпрі Відділі державної реєстрації цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Позивач вважає відмову відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з означеним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 відкрито провадження у справі №160/17197/20, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі №160/17197/20 суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати суду належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для відмови у видачі ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
19.01.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №4029/21), в якому відповідач заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1 та зазначив, що на обліку в пенсійному органі перебувала ОСОБА_2 , як отримувач пенсії по дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . 19.11.2020 позивач звернувся до пенсійного органу щодо виплати йому недоотриманої пенсії за померлу ОСОБА_2 , однак відповідач відмовив у такій виплаті, у зв'язку з розбіжностями в документах, а саме: прізвище в свідоцтві про смерть не співпадає із прізвищем, зазначеним у свідоцтві про народження. Відповідач у відзиві на адміністративний позов посилався на приписи ч. 6 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, в якій зазначено, що суд, зокрема, розглядає справи належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним в свідоцтві про народження або в паспорті.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Жовтневим РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області 09.09.2009) народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Халчеранга Кирінського району Читинської області та у відповідності до свідоцтва про народження його батьками зазначено (мовою оригіналу) « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 ».
Згідно із відміткою у паспорті зареєстрованим місцем проживання позивача з 07.09.1982 є: АДРЕСА_1 .
Як слідує зі змісту позовної заяви, 20.07.2020 ОСОБА_1 отримано у Чечелівському районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) свідоцтво про смерть ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце народження - Російська Федерація, Курська область, Обоянський район, село Філатово; дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис за №1931) серія НОМЕР_5 .
Згідно наданої позивачем до суду копії паспорту серії НОМЕР_6 , що виданий 21.12.2000 Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце народження - село Філатово, Обоянський район, Курська область), місцем реєстрації останньої з 07.08.1990 вказано таку адресу: АДРЕСА_1 .
21.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою щодо виплати йому недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .
За результатами розгляду звернення позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено останньому лист за вих. №16922-17331/П-04/8-0400/20 від 01.09.2020, в якому відповідач зазначив, що доданих до звернення позивача документах прізвище в свідоцтві про народження, паспорті та свідоцтві про смерть відрізняються, у зв'язку з чим підстави для виплати позивачу недоотриманої пенсії ОСОБА_2 відсутні.
Надалі позивачем було отримано у Відділі обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради довідку за №11704 від 22.12.2020 про склад сім'ї за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації - 07.08.1990; дата зняття з реєстрації - 10.11.2020); ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дата реєстрації - 07.09.1982; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 09.09.2009 Жовтневим РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області; ІДН НОМЕР_3 ).
Крім того, позивачем отримано повторно видане Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) свідоцтво про смерть ОСОБА_2 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце народження - Російська Федерація, Курська область, Обоянський район, село Філатово; дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис за №1931) серія НОМЕР_7 .
19.11.2020 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою щодо виплати йому недоотриманої пенсії матері.
За результатами розгляду звернення позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено останньому лист за вих. №229356 від 25.11.2020, в якому відповідач зазначив, що при розгляді заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів було виявлено, що в свідоцтві про народження та копії свідоцтва про смерть, прізвище померлої не відповідає прізвищу в свідоцтві про народження, у зв'язку з чим підстави для виплати позивачу недоотриманої пенсії померлого пенсіонера відсутні.
Також в означеному листі пенсійний орган зауважив, що позивач має вступити у спадщину.
Не погодившись із вищезазначеною позицією пенсійного органу, ОСОБА_1 звернувся до суду із означеним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України проголошено право громадян на соціальний захист.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 1227 Цивільного кодексу України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 52 Закону № 1058-IV.
Згідно із приписами ч. 1 і ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч. 3 ст. 52 Закону №1058-IV).
Вищевказана норма закону кореспондується зі статтею 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1999, згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. У разі смерті пенсіонера його сім'ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).
Абзацами 1,3 пункту 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України №13-1 від 07.07.2014) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Крім того за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду (пункт 2.16 Порядку №22-1).
Також за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку № 22-1).
Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а вразі відсутності членів сім'ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Абзацом 1 частини 2, частиною 4 статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абзац шістнадцятий частини першої статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції»).
Відповідно до частини 2 статті 64 Житлового Кодексу Української РСР, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на обліку у Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перебувала ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та отримувала пенсію за віком та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Документом, що підтверджував означену особу є паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , який був виданий 21.12.2000 Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце народження - село Філатово, Обоянський район, Курська область).
Як вбачається зі змісту вказаного паспорту місцем проживання ОСОБА_2 , яка була зареєстрована з 07.08.1990 наступна адреса: АДРЕСА_1 .
Також за цією адресою зареєстровано позивача, про що наявна відмітка у паспорті останнього на сторінці із відомостями про місце проживання особи.
Вищенаведені обставини також підтверджуються змістом виданої Відділом обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради довідки за №11704 від 22.12.2020.
Так, зокрема, в означеній довідці про склад сім'ї, що обліковувався за відповідною адресою ( АДРЕСА_1 ) зазначено ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації - 07.08.1990; дата зняття з реєстрації - 10.11.2020) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дата реєстрації - 07.09.1982; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 09.09.2009 Жовтневим РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області; ІДН НОМЕР_3 ).
При цьому, зі змісту свідоцтва про народження позивача слідує, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Халчеранга Кирінського району Читинської області та у відповідності до свідоцтва про народження його батьками зазначено (мовою оригіналу) « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 ».
Усі вищенаведені документи в своїй сукупності підтверджують родинні стосунки позивача із померлим пенсіонером, що також не заперечується відповідачем.
При цьому, суд зауважує, що дійсно, у свідоцтві про народження позивача, паспорті серії НОМЕР_6 та повторному свідоцтві про смерть його матері серії НОМЕР_7 від 18.11.2020 прізвища померлої особи відрізняються.
Так, у свідоцтві про народження позивача усі відомості складені російською мовою, в той час як решта документів оформлена українською мовою.
Одночасно з цим, наразі існують розбіжність у прізвищі матері позивача у документі, який посвідчував її особу (зокрема, у паспорті зазначено « ОСОБА_3 ») та у чинному свідоцтві про її смерть серії НОМЕР_7 від 18.11.2020 (у свідоцтві зазначено « ОСОБА_3 »).
Означена обставина виникла внаслідок того, у документі, який посвідчує особу позивача зазначено прізвище « ОСОБА_3 », в той час як у паспорті його матері зазначено прізвище « ОСОБА_3 », що й стало підставою для відмови пенсійного органу у задоволенні заяви позивача від 21.08.2020 згідно листа Головного управління Пенсійного органу України в Дніпропетровській області за вих. №16922-17331/П-04/8-0400/20 від 01.09.2020.
Разом з тим повторна видача свідоцтва про смерть особи серії НОМЕР_7 від 18.11.2020 не усунула наявні розбіжності, а призвела до створення нових, результатом чого стала відмова пенсійного органу у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.11.2020, що відображена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вих. №229356 від 25.11.2020.
Підсумовуючи вищевикладені обставини, з урахуванням усіх наявних у матеріалах справи документів й зазначених у них відомостях, суд встановив, що ОСОБА_1 є членом сім'ї, який проживала разом з пенсіонером на день його смерті, у зв'язку з чим позивач має право на виплату недоотриманих за життя померлої матері, належних їй сум пенсії за всі періоди невиплати йому пенсії у відповідності до статей 46 та 52 Закону №1058-IV.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вся недоотримана пенсія померлого пенсіонера має бути виплачена позивачу.
Разом з тим, що стосується доводів відповідача в контексті наявних розбіжностей у прізвищі померлого, пенсіонеру в наданих позивачем до пенсійного органу документах, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки, як вбачається із возовної заявт та поданих позивачем до суду копій документів, які також надавалися до відповідача разом із заявою від 19.11.2020, в їх сукупності можливо ідентифікувати, що померлим пенсіонером, є саме мати позивача - ОСОБА_2 , а, отже, неправильне зазначення прізвища останньої в паспорті або у свідоцтві про смерть, не є належною та достатньою підставою для відмови в задоволенні заяви позивача.
Таким чином, суд зауважує, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі №593/283/17.
Наведене свідчить, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії померлої матері є порушеним, а відмова відповідача у виплаті позивачу недоотриманої пенсії померлої матері є протиправною.
Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із приписами статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
Разом з тим, стосовно заявленої ОСОБА_1 до суду позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача видати позивачу недоотриману пенсію померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 слід зазначити таке.
На момент звернення позивача із відповідними заявами та отримання від пенсійного органу листів за вих. №16922-17331/П-04/8-0400/20 від 01.09.2020 та за вих. №229356 від 25.11.2020, визначений ч. 2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 строк для звернення позивача із заявою щодо виплати недотриманої ОСОБА_2 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсії ще не настав.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду у Дніпропетровській області видати позивачу недоотриману пенсію померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , є такими, що заявлені передчасно.
Водночас з урахуванням, вищенаведеного, суд вважає, що в такому випадку належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання пенсійного органу, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, здійснити повторний розгляд документів, які подавалися ОСОБА_1 стосовно виплати недоотриманої пенсії померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги фактичні обставини у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 139, 242 - 246, 247, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за вих. № 229356 від 25.11.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити повторний розгляд документів, які подавалися ОСОБА_1 стосовно виплати недоотриманої пенсії померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та прийняти законне та обгрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити повністю.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 630 (шістсот тридцять ) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення складений 26.02.2021.
Суддя О.В. Царікова