Копія
18 лютого 2021 року Справа № 160/1188/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування постанов від 05.01.2021 року у виконавчому провадженні №64030520,-
Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельської Дани Сергіївни від 05.01.2021р., а саме:
- про відкриття виконавчого провадження №64030520;
- про стягнення з позивача на користь держави в особі відповідача виконавчого збору у виконавчому провадженні №64030520 у сумі 24000,00 грн.;
- про стягнення з позивача на користь відповідача розміру мінімальних витрат виконавчого провадження №64030520 у сумі 200,00 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними постановами, оскільки резолютивна частина виконавчого листа від 02.10.2020 року по справі №160/3764/19 не відповідає резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та викладена без врахування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 року у справі №160/3764/19. Державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження некоректно процитував лише резолютивну частину рішення першої інстанції без врахування постанови апеляційного інстанції. Відповідні порушення у складанні виконавчого листа тягнуть за собою повернення виконавчого документу, проте відповідач в порушення Закону України «Про виконавче провадження» прийняв такий виконавчий лист до виконання та виніс оскаржувані постанови.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
18.02.2021 року до суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що при ознайомленні з позовною заявою, відповідач дізнався про внесення до Автоматизованої системи виконавчого провадження помилки у зобов'язальній частині постанови про відкриття виконавчого провадження. Відповідач зазначає, що сторонами виконавчого провадження не було повідомлено державного виконавця про внесення даних з помилкою. Помилка при внесенні даних до Автоматизованої системи виконавчого провадження не може слугувати підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та інших постанов, винесених при примусовому виконанні виконавчого документу.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
На виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровські області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), 04.01.2021 за вхід. № 36 за заявою про примусове виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у справі 160/3764/19 ОСОБА_1 , надійшов виконавчий лист № 160/3764/19, виданий 02.10.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку».
Відповідно до автоматизованого розподілу, виконавчий документ про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради, переданий на примусове виконання головному державному виконавцю Загребельській Д.С.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень 05.01.2021 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 64030520 копії якої, згідно з супровідним листом від 05.01.2021 року за вих. № 02133/69 направлено сторонам виконавчого провадження.
На підставі ч. 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем у виконавчому проваджені № 62491331, винесена постанова про стягнення виконавчого збору від 07.07.2020 року, копії якої згідно супровідного листа від 07.07.2020 року, за вих. № 02133/14435 направлено сторонам виконавчого провадження.
05.01.2021 року головним державним виконавцем у виконавчому проваджені №64030520, винесена постанова про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження, копії якої згідно з супровідним листом від 05.01.2021 за вих. №02133/73 направлені сторонам виконавчого провадження.
Не погоджуючись з оскаржуваними постановами, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Підставою для звернення до суду позивач зазначив невідповідність вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, визначеної у виконавчому листі, рішенням судів, прийнятим у справі №160/3764/19 та невідповідність зобов'язальної частини постанови про відкриття виконавчого провадження №64030520 виконавчому листу №160/3764/19.
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі №160/3764/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю:
- визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради щодо скасування та припинення надання пільг ОСОБА_1 , передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку»;
- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 з 01.07.2013 року надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку».
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 року апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті Кривому Розі ради задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі №160/3764/19 скасовано в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , які стосуються періоду з 01 липня 2013 року по 22 жовтня 2018 року. В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі № 160/3764/19 залишено без змін. Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01 липня 2013 року по 22 жовтня 2018 року залишено без розгляду.
02.10.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №160/3764/19 із зобов'язанням Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку».
У виконавчому листі зазначено, що рішення суду набрало законної сили 31.10.2019 року.
Приймаючи оскаржувані постанови, відповідачем предметом виконавчого провадження №64030520 визначено «зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 з 01.07.2013 року надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку».
Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо необхідності повернення виконавчого листа на адресу стягувача через його невідповідність резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 року у справі №160/3764/19 та постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 року, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016(далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012 № 512/5, у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
З аналізу наведених норм, судом встановлено, що після надходження виконавчого листа та заяви про примусове виконання рішення, державний виконавець зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня з дня надходження до нього виконавчого документа, в той час як підстави для повернення виконавчого листа визначені ч.4 ст.4 Закону України «По виконавче провадження», в якій вказано, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок
Судом не встановлено, що при пред'явленні виконавчого листа №160/3764/19, виданого 02.10.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, були наявні обставини, передбачені ч.4 ст.4 Закону України «По виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Судом встановлено, що виконавчий лист №160/3764/19, виданий 02.10.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, містив всі передбачені цією статтею реквізити, а тому підстав для повернення виконавчого листа у державного виконавця не було.
Більше того, суд звертає увагу, що в силу ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документом, на підставі якого розпочинається виконавче провадження, є саме виконавчий лист, а не рішення суду. Законом не передбачено обов'язок державного виконавця перевіряти виконавчий лист на відповідність змісту рішення суду, на виконання якого він виданий.
Державний виконавець не несе відповідальності за оформлення та складання виконавчого листа, оскільки відповідальною особою, якою здійснюється оформлення виконавчого листа є суд, яким він виданий.
Суд не надає правову оцінку оформленню виконавчого листа, оскільки у випадку незгоди з оформленням виконавчого листа або зазначенням в ньому відомостей, які не відповідають дійсності, позивач має право і можливість реалізувати своє право на усунення порушень законодавства шляхом звернення до суду, яким видано виконавчий лист із заявою в порядку ст. 374 КАС України «Виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню».
Доказів звернення до суду у встановленому процесуальним законодавством порядку, позивачем суду не надано, а тому виконавчий лист №160/3764/19, виданий 02.10.2020 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, як на момент пред'явлення його до виконання, так і на момент розгляду цієї справи судом, є чинним та обов'язковим для виконання державним виконавцем.
Отже, позовна заява з цих підстав задоволенню не підлягає.
Стосовно твердження позивача про невідповідність предмету виконавчого провадження №64030520 «зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 з 01.07.2013 року надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку», зобов'язальній частині виконавчого листа: «зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку», суд зазначає наступне.
У відзиві на позовну заяву відповідачем визнано наявність помилки, допущеної при внесенні до Автоматизованої системи виконавчого провадження інформації про зобов'язальну частину постанови про відкриття виконавчого провадження.
16.02.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Загребельською Даною Сергіївною було винесено постанову у ВП №64030520 про внесення змін (доповнень) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме:
- замість резолютивна частина: зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 з 01.07.2013 року надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку»;
- зазначити резолютивна частина: зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради поновити ОСОБА_1 надання пільг, передбачених статтею 22 Закону України «Про пожежну безпеку».
Відповідно до ч.3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Таким чином, станом на день прийняття рішення у цій справі, відповідачем самостійно усунуто помилки, допущені при відкритті виконавчого провадження №64030520, в порядку, визначеному ч.3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд зазначає, що помилка при внесенні даних до Автоматизованої системи виконавчого провадження не може слугувати підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та інших постанов, винесених при примусовому виконанні виконавчого документу.
Отже, станом на день розгляду справи, судом не встановлено належних правових підстав для скасування постанов, прийнятих у виконавчому провадженні №64030520.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення виконкому Металургійної районної у місті ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування постанов від 05.01.2021 року у виконавчому провадженні №64030520 - відмовити.
Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядку, визначеному ст.272 КАС України.
Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядку, встановленому ч. 6 ст.287 КАС України.
Суддя (підпис) В.В. Кальник
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя В.В. Кальник
18.02.2021
Рішення не набрало законної сили 18 лютого 2021 р.
Суддя В.В. Кальник