27 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/6559/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року (суддя Бойченко Ю.П., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 19.01.2021 року) в справі №280/6559/20 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання надати статус учасника бойових дій,-
16.09.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Комісії з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач або Комісія), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову йому у наданні статусу учасника бойових дій у відповідності до пункту 11 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оформлене витягом із протоколу від 08.05.2020 №7; зобов'язати відповідача надати йому статус учасника бойових дій у відповідності до пункту 11 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видати посвідчення встановленого зразка та нагрудний знак «Ветеран війни - учасник бойових дій».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що Комісія Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни під час розгляду питання про надання заявникам статусу учасника бойових дій, зокрема при зверненні ОСОБА_1 керувалась Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020 року № 122. Вказував, що відповідно підпункту 3 пункту 13 Положення, Комісія приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, які брали участь у розмінуванні чи траленні бойових мін, на підставі таких документів: заяви військовослужбовця або клопотання командира (начальника); копії посвідчення спеціаліста з розмінування; витягу із наказу командира військової частини про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін); витягів із наказів командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін); актів про виконання робіт із розчищення місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних речовин (бойових мін). Розширеного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій не передбачено. Для отримання статусу учасника бойових дій особам, які брали участь у розмінуванні чи траленні бойових мін, зацікавлені особи повинні надати разом з заявою перелік доказів, визначений у підпункті 3 пункта 13 Положення. ОСОБА_1 окрім заяви та копії військового квитка, яким підтверджується проходження ним військової служби в військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 на посаді водія, жодного офіційного документа, яким підтверджується його участь в розмінуванні не надано. Апелянт вказує, що у оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вказував, що при прийнятті рішення Комісією повинні були взяті до уваги показання свідків (не менше двох), які при цьому в період, що потребує підтвердження, разом із громадянином ОСОБА_1 брали участь у збройній боротьбі у складі організацій, структур та формувань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, та отримали статус учасника бойових дій за такий період. Судом робиться посилання на показання свідків ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 допитах Комунарським районним судом м. Запоріжжя в ході розгляду справи № 333/4490/19, які свідчать про залучення громадянина ОСОБА_1 до розмінування території військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . Однак, у судовому рішенні від 19.01.2021 року судом не зазначено, що рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі №333/4490/19 датовано 12.08.2020 року, тобто через три місяці після прийняття рішення Комісією. Апелянт вказував, що судом першої інстанції некоректно трактуються вимоги пункту 13 Положення, стосовно застосування показань свідків при прийнятті рішення Комісією. Норма Положення щодо можливості використання показів свідків при вирішенні питання про надання статусу учасника бойових дій стосується осіб, які визначені підпунктом 14 пункту 13 Положення, а саме тих, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ», Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони «Карпатська Січ», Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті» визнані борцями за незалежність України у XX столітті. Позивач не підпадає під перелік учасника збройної боротьби за незалежність України у XX столітті, тобто при розгляді його заяви про отримання статусу учасника бойових дій, розгляд Комісією показань свідків не передбачено.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з нижче приведених обставин.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що пунктом 13 Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020 року № 122, передбачено, що за відсутності в особи з незалежних від неї причин необхідних документів, які підтверджують її право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги завірені в установленому законодавством порядку показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, разом із такою особою брали участь у збройній боротьбі у складі організацій, структур та формувань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, та отримали статус учасника бойових дій за такий період. Та за правилами пункту 15 Положення, крім документів, зазначених у пунктах 13 - 14 цього Положення, підставами для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни можуть бути такі документи: оригінали довідок відповідного періоду, підписані й завірені печаткою; партизанський квиток; посвідчення учасника підпілля; посвідчення до знака «За розмінування»; грамоти, фотографії (оригінали); газетні матеріали періоду, який потребує підтвердження; історичні довідки, документи та інші архівні матеріали; документи потрібного періоду, де зазначено прізвище, ім'я, по батькові заявника; документи, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період; інші документи, на підставі яких можна зробити достовірний висновок про участь у бойових діях. Протоколом Комісії з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби Міністерства оборони України від 08.05.2020 року №7, відмовлено у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та таке рішення без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Суд першої інстанції послався на показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , допитаних Комунарським районним судом м. Запоріжжя в ході розгляду справи №333/4490/19 та вказував, що Комісією слід було врахувати показання свідків при розгляді питання. Суд першої інстанції вказував, що відповідач при прийнятті спірного рішення не робив запити до відповідних архівних установ та не заслуховував пояснення позивача, свідків, досліджував інші докази особистої участі заявника в бойових діях в даному випадку фото- та відеодокази. Позивачем на підтвердження того, що він дійсно брав участь у роботах з розмінування місцевості поблизу с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області надано фото- та відеодокази, а також ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2020 у справі №333/4490/19, в якій відображено показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили що ОСОБА_1 залучався до розмінування.
Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 з 26.04.2006 року по 26.04.2007 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах України у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія, що підтверджується записами у військовому квитку від 26.04.2006 року серії НОМЕР_2 .
Позивач повідомляє суд, що Військова частина, де він проходив строкову службу розташовувалась поблизу с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області де у 2004-2005 роках на її території внаслідок пожеж відбувались вибухи боєприпасів. Разом з іншими солдатами цілодобово знаходився на території вказаної військової частини в небезпечних для життя і здоров'я умовах, внаслідок вибухів отримав легкі поранення рук та тулубу. Залучався до робіт у складі груп розмінування із пошуку та виявлення вибухонебезпечних предметів, після чого здійснював очистку місцевості, а саме завантаження вказаних предметів та перевезення, переміщення їх з одного пункту до іншого.
Встановлено, що 02.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій. Листом від 28.05.2019 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання статусу учасника бойових дій призупинила свою роботу, вказано, що питання первинного встановлення учасника бойових дій розглядається комісією Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України на підставі переліку документів визначених Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 запропонував ОСОБА_1 , надати документи, які підтверджують обставини, викладені у його заяві щодо отримання статусу учасника бойових дій, після чого документи будуть передані на розгляд комісії Міністерства оборони України.
ОСОБА_1 звернувся до Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України із заявою від 29.05.2019 року щодо надання статусу учасника бойових дій. Листом від 11.06.2019 року №226/2641 Департамент кадрової політики Міністерства оборони України відмовив позивачу у наданні статусу учасника бойових дій.
Встановлено, що позивач самостійно звертався до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України із запитами від 31.05.2019 року та 12.07.2019 року щодо підтвердження участі в розмінуванні військової частини НОМЕР_1 та її прилеглої території, розташованої поблизу с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області.
Згідно архівної довідки від 31.05.2019 року №СЗ/1386 Галузевий державний архів Міністерства оборони України повідомив, що в перевірених наказах командира в/ч НОМЕР_1 по стройовій частині відомості щодо залучення особового складу, в тому числі ОСОБА_1 , до розмінування не відображені, донесення надзвичайних подій в/ч НОМЕР_1 на зберігання до архіву не надходили.
Не погоджуючись з листом від 11.06.2019 року №226/2641, яким повідомлено про відмову у надання статусу учасника бойових дій, ОСОБА_1 оскаржив дії Комісії з питань визначення учасників бойових дій Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України у судовому порядку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.03.2020 у справі №280/6548/19, визнано протиправною бездіяльність Комісії з питань визначення учасників бойових дій Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви від 29.05.2019 року ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій та не прийняття рішення за результатами розгляду заяви та зобов'язано Комісію з питань визначення учасників бойових дій Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2019 року про надання статусу учасника бойових дій, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ та прийняти рішення згідно з Положенням про комісію Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 року №200.
На виконання рішення суду Комісією з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби Міністерства оборони України прийнято рішення, оформлене витягом з протоколу від 08.05.2020 року №7, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій.
Як встановлено, Департаментом кадрової політики Міністерства оборони України 18.05.2020 року здійснено запит до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України щодо наявності ОСОБА_1 у наказах командира військової частини НОМЕР_1 за період з 26.04.2006 року по 26.04.2007 року щодо його призначення до групи розмінування, щодо наявності ОСОБА_1 , у наказ командира військової частини щодо проведення розмінування, наявності актів виконання робіт з проведення розмінування місцевості військової частини.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя за-для встановлення факту, що має юридичне значення, просив встановити факт його участі у розмінуванні території, залучення його до робіт у складі груп розмінування із пошуку та виявлення вибухонебезпечних предметів, після чого здійснював очистку місцевості.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2020 року у справі №333/4490/19 провадження у цивільній справі про встановлення факту, що має юридичне значення закрито. В ухвалі Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.08.2020 року у справі №333/4490/19 вказано, що судом допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які надали пояснення. Допитаний свідком ОСОБА_2 пояснив, що він у період 2002-2009 р.р. по контракту проходив службу на посаді командира роти забезпечення у військовій частині в/ч НОМЕР_1 , що розташовувалася поблизу АДРЕСА_2 , починаючи з 2004 року на території вказаної військової частини було декілька вибухів. У серпні 2006 року також були вибухи. ОСОБА_1 у той час проходив строкову військову службу та перебував на посаді водія чергового тягача. Після вибуху у 2006 році почалися роботи по розмінуванню. Під час добових нарядів ОСОБА_1 постійно залучався до розмінування і в його обов'язки входило забезпечення перевозки металобрухту та вибухових снарядів зі спеціалістами. Завдання по розмінуванню заявнику надавав безпосередньо старший автомобіля. Жодні документи щодо залучення ОСОБА_1 до розмінування не складалися командиром військової частини. Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у період 2006-2007 р.р. у військовій частині в/ч НОМЕР_1 , розташованій поблизу АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 перебував на посаді водія чергового тягача, тому з останнім він кожного дня спілкувався по роботі, так як в його обов'язки входило перевірка технічного стану автомобілів, які виїжджають з гаража та складання відповідних шляхових листів. Під час перевірки ОСОБА_1 був біля автомобіля, після того, як він давав дозвіл на виїзд заявник виконував завдання командирів військової частини. У серпні 2006 року на території військової частини в/ч А-2985 відбувся черговий вибух, після чого впродовж 2-3 місяців щоденно вибухали снаряди, які розліталися на відстань, приблизно 10-11 км. Після закінчення вибухів, розмінуванням території займалися військовослужбовці їх військової частини та придані сили. ОСОБА_1 був водієм тягача, фактично єдиного автомобіля, який займався вивозом снарядів та металобрухту до місця утилізації.
Згідно ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 6 вищевказаного Закону, учасниками бойових дій визнаються: особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.
Згідно загальної частини Програми ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території 275 артилерійської бази ракет і боєприпасів у с. Новобогданівці Мелітопольського району Запорізької області на 2006-2008 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2006 року № 47, загальна площа території, яку займає база боєприпасів, становить 263 гектари, з них технічної ділянки - 173 гектари. На цій території знаходилося 107 місць зберігання боєприпасів (36 сховищ та 71 майданчик відкритого зберігання). Внаслідок пожежі, яка виникла 6 травня 2004 р., вибухами було знищено значну частину боєприпасів (60 відсотків), а решту розкидано на площі понад 400 гектарів. Внаслідок цього було завдано значних матеріальних збитків с. Новобогданівці Мелітопольського району Запорізької області. Незважаючи на проведену Міноборони роботу з розмінування території бази боєприпасів, велику небезпеку становлять вибухонебезпечні предмети, що залишилися на об'єкті. Небезпека постійно зростає, оскільки вибухові речовини після тривалого зберігання стають більш здатними до самопідриву, самозаймання, про що свідчить пожежа 23 липня 2005 р., яка виникла внаслідок детонації та вибуху боєприпасів. Це зумовлює нагальну потребу в подальшому проведенні робіт з очищення від них місцевості. Загальне керівництво, оперативне управління та систематичний контроль за виконанням комплексу робіт, передбачених Програмою, ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів здійснює МНС. МНС у встановленому законодавством порядку на конкурсній основі залучає до виконання робіт підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Таким чином, очищення місцевості від вибухонебезпечний предметів, розмішування території у наслідок нещасного випадку у с. Новобогданівці Мелітопольського району Запорізької області, здійснювало МНС України, МНС у встановленому законодавством порядку на конкурсній основі залучало до виконання робіт підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Позивач звернувся до Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України із заявою щодо надання статусу учасника бойових дій 29.05.2019 року.
На час звернення позивача, діяло Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, у редакції наказу Міністерства оборони України від 07.05.2015 року № 200 «Про затвердження Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості».
Згідно пунктів 6, 12 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.05.2015 року № 200, на Комісії Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_3 покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа: військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, які проходять військову (державну) службу, працюють у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та військовій частині НОМЕР_3 ; осіб, які в складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу військових частин безпосереднього підпорядкування Міністерству оборони України або військовій частині НОМЕР_3 . Комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі таких документів: заяв громадян або клопотань командирів (начальників); довідок відповідного періоду, підписаних і завірених печаткою; партизанського квитка; посвідчення учасника підпілля; посвідчення до знака «За розмінування»; грамот, фотографій (оригіналів); газетних матеріалів того періоду, який потребує підтвердження; історичних довідок, документів та інших архівних матеріалів; документів потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я та по батькові заявника; документів, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період; інших документів, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні (траленні бойових мін). Крім того, підставою для надання статусу учасника бойових дій є такі документи: зокрема, для військовослужбовців, які брали участь у розмінуванні або траленні бойових мін: витяг із наказу командира військової частини про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін); витяг із наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін); акт про виконання робіт із розчищення місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних речовин (бойових мін).
Комісією з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби Міністерства оборони України розглянуто заяву ОСОБА_1 керуючись Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020 року № 122. Комісією розглянуто питання з застосуванням того нормативного акту, який діяв на час розгляду заяви.
Згідно з пунктами 6, 12 Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020 року № 122 на Комісію Міноборони покладається вирішення питань про визнання: учасниками бойових дій: відповідно до пунктів 1 - 5, 7 - 18 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» осіб із числа: військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Збройних Сил України, які проходять (проходили) військову службу в апараті Міноборони, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях безпосереднього підпорядкування Міноборони; осіб, звільнених зі Збройних Сил України, які набули право на визнання їх учасниками бойових дій під час проходження військової служби в апараті Міноборони, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях безпосереднього підпорядкування Міноборони. Комісії зобов'язані: приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій, учасниками війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; реєструвати заяви в спеціальній книзі обліку; розглядати заяви та інші документи в місячний строк з дня їх отримання; робити запити до відповідних архівних установ (за потреби), про що повідомляти заявника; заслуховувати (за потреби) пояснення осіб, які подали заяви, свідків, досліджувати інші докази особистої участі заявника в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (сил); доводити рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, до відома громадянина в письмовій формі, а також роз'яснювати порядок його оскарження; розглядати документи стосовно надання статусу учасника бойових дій, учасника війни відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а в разі відсутності підстав, що підтверджуються документами, - повертати їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів чи особисто заявнику з метою подальшого доопрацювання; проводити засідання Комісії не рідше ніж один раз на місяць (за наявності документів).
Згідно пп. 3 п. 13, п. 15, п. 18 вищевказаного Положення, комісії приймають рішення про надання особам статусу учасника бойових дій на підставі таких документів: для військовослужбовців, які брали участь у розмінуванні чи траленні бойових мін: заява військовослужбовця або клопотання командира (начальника); копія посвідчення спеціаліста з розмінування; витяг із наказу командира військової частини про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін); витяг із наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін); акт про виконання робіт із розчищення місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних речовин (бойових мін). Крім документів, зазначених у пунктах 13 - 14 цього Положення, підставами для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни можуть бути такі документи: оригінали довідок відповідного періоду, підписані й завірені печаткою; партизанський квиток; посвідчення учасника підпілля; посвідчення до знака «За розмінування»; грамоти, фотографії (оригінали); газетні матеріали періоду, який потребує підтвердження; історичні довідки, документи та інші архівні матеріали; документи потрібного періоду, де зазначено прізвище, ім'я, по батькові заявника; документи, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період; інші документи, на підставі яких можна зробити достовірний висновок про участь у бойових діях. Документи, які подаються на розгляд Комісій, готують відповідні підрозділи служби персоналу, органи соціального забезпечення обласних та Київського міського військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) чи особисто заявник.
Згідно абз. 2 п. 14 вищевказаного Положення, рішення про надання особам статусу учасника війни оформлюється протоколом.
Суд вказує, що діючим на час звернення позивача з заявою про визначення його учасником бойових дій Положенням та Положенням, дійсним на час розгляду питання про надання йому статусу учасника бойових дій, було передбачено чіткий та вичерпний перелік документів, які повинні бути подані разом з заявою до відповідної Комісії. Для військовослужбовців, які брали участь у розмінуванні або траленні бойових мін, документами необхідними для подання є витяг із наказу командира військової частини про призначення до групи розмінування (тралення бойових мін), витяг із наказу командира військової частини про виїзд у складі групи на розмінування (тралення бойових мін). акт про виконання робіт із розчищення місцевості (територіальних і нейтральних вод) від вибухонебезпечних речовин (бойових мін). Звісно, нормами передбачено, що у разі втрати документів або неможливості їх подання, особа може надати інші підтверджуючі докази своєї приналежності до обставин бойових дій, зокрема, довідки відповідного періоду, підписані і завірені печаткою, партизанський квиток, посвідчення учасника підпілля, посвідчення до знака «За розмінування»; грамоти, фотографії, газетні матеріали того періоду, який потребує підтвердження, історичні довідки, тощо.
Проте, ОСОБА_1 до своїх заяви про надання йому статусу учасника бойових дій надав лише копію військового квитка, інші документи, підтверджуючі його участь у розмінуванні території, очищенні території від бойових припасів поблизу с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області, де у 2004-2005 роках на її території внаслідок пожеж відбувались вибухи боєприпасів ОСОБА_1 не надав.
Згідно архівної довідки від 31.05.2019 року №СЗ/1386 Галузевий державний архів Міністерства оборони України повідомив, що в перевірених наказах командира в/ч НОМЕР_1 по стройовій частині відомості щодо залучення особового складу, в тому числі ОСОБА_1 , до розмінування не відображені, донесення надзвичайних подій в/ч НОМЕР_1 на зберігання до архіву не надходили.
Суд зазначає, що посилання позивача на покази двох свідків, які підтверджують участь його у розмінуванні території, є необґрунтованими, оскільки норми Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020 року № 122 не передбачають для військовослужбовців, які брали участь у розмінуванні чи траленні бойових мін у якості підтвердження своєї участі у розмінуванні чи траленні бойових мін врахування показань свідків. Така особливість як наявність показань свідків можлива коли розглядається питання про надання статусу учасника бойових дій для осіб, які в складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу військових частин Збройних Сил України (пп. 11 п. 13 Положення).
Комісія з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби Міністерства оборони України при розгляді заяви ОСОБА_1 могла б робити запити до відповідних архівних установ та заслухати пояснення заявника, свідків, досліджувати інші докази особистої участі заявника в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (сил). Проте, чинний порядок розгляду заяв визначає за Комісією таке право а не обов'язок, запит інформації з відповідних архівних установ та отримання пояснень від осіб, свідків можливе за потреби. Пункт 18 Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020 року № 122, передбачає, що документи, які подаються на розгляд Комісій, готують відповідні підрозділи служби персоналу, органи соціального забезпечення обласних та Київського міського військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) чи особисто заявник.
З огляду на правильність прийняття Комісією рішення, оформленого протоколу, таке рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судові витрати здійснені позивачем та іншою стороною у справі, яка не є суб'єктом владних повноважень та у випадку задоволення позову позивача, повертаються їм за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Судові витрати позивачем по справі не здійснювались та не надано доказів їх здійснення. За відсутності здійсненних судових витрат їх розподіл та стягнення не здійснюється.
Також не передбачено повернення суб'єкту владних повноважень, судових витрат у разі задоволення апеляційної скарги. Суб'єкту владних повноважень повертаються судові витрати - судовий збір, що здійснені як витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати, як таке, що прийняте без додержанням вимог матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 242, 315, 317, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2021 року в справі №280/6559/20 - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комісії з питань розгляду матеріалів, пов'язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання надати статус учасника бойових дій - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова