27 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/7891/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 року (суддя Семененко М.О., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 11.01.2021 року) у адміністративній справі №280/7891/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити дії, суд, -
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку раніше призначеного йому грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачу йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 1703.2020 року №08/02/1003, починаючи з 19.02.2020 року з урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період; відповідно ст.371 КАС України допустити негайне виконання рішення; відповідно до ст.382 КАС України зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення до 56 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із 62 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення, виклавши третій абзац резолютивної частини в наступній редакції: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці йому, виходячи із 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області ід 17.03.2020 року №08/02/1003 з урахуванням раніше виплачених сум. Апелянт зазначав, що виконуючи рішення суду, пенсійний орган здійснив перерахунок його довічного грошового утримання у розмірі 56 відсотків суддівської винагороди працюючого судді, про що повідомив листом від 29.09.2020 року №08/02/1003. Апелянт зазначав, що постаново Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.04.2017 року у справі №310/960/17, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року, йому встановлено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді, при цьому суд визначив стаж роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, 26 років 10 місяців 21 день. Відсоток встановлювався рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2018 року у справі №280/5015/18 та від 01.04.2019 року у справі №280/801/19 та має бути сталим. На думку апелянта, суд не застосував вимоги статей 22, 58, 129-1 Конституції України. ч.4 ст.78 КАС України, ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не взяв висновки Верховного Суду при розгляді ці категорії справ.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року у справі №280/4130/20, яке набрало законної сили, визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі заяви від 06.05.2020 року та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 року №08/02/1003 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року. На виконання вказаного рішення суду від 18.08.2020 року пенсійним органом проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при перерахунку враховано збільшений розмір суддівської винагороди, вказаний у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 року №08/02/1003, проте змінено відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Суд зазначив, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, згідно пунктів 22, 23 яких право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 року №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», п.24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у п.23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року, зокрема для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно до п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 року № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами, отже з 19.02.2020 року для всіх судді у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу, визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Суд вважав, що при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений ч.3 ст.142 цього Закону, а саме: 50 відсотків зі збільшенням на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір. Суд зазначив, що постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.04.2017 року у справі №310/960/17, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року, встановлено, що до стажу роботи на посаді судді, який дає право позивачу як на відставку, так і на отримання щомісячного довічного грошового утримання, має враховуватись трудовий стаж 26 років 10 місяців 21 день, а тому при визначенні позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсоткове значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, становить 62%, а саме: 50% (20 років роботи на посаді судді) + 6 х 2% (за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років).
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до наказу голови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області №68-к від 14.12.2016 року суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Бердянського міськрайонного суду Запорізької області на підставі рішення Вищої ради юстиції №3140/0/15-16 від 08.12.2016 року про звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.04.2017 року у справі №310/960/17, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017року, визнано протиправними дії Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо призначення ОСОБА_1 з 15.12.2016 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством, а саме, у розмірі 86% від суддівської винагороди судді та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90% суддівської винагороди судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказаним рішення суду встановлено, що до стажу роботи на посаді судді, який дає право ОСОБА_1 на отримання щомісячного довічного грошового утримання, має враховуватися стаж 26 років 10 місяців 21 день.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року у справі №280/4130/20, яке набрало законної сили 18.09.2020 року, визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі заяви від 06.05.2020 року та зобов'язано здійснити йому, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 року №08/02/1003, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року. На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; враховано збільшений розмір суддівської винагороди, вказаний у довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 року №08/02/1003, проте змінено відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Встановлено, що ОСОБА_1 10.10.2020 року звернувся до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 17.03.2020 року №08/02/1003. Листом від 16.10.2020 року №9347-9330/П-02/8-0800/20 йому було відмовлено.
Згідно ст.142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.3 статті 135 вище вказаного Закону базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а саме пунктами 22, 23, 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VI «Про судоустрій і статус суддів». До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
Законом України від 16.10.2019 року №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який набрав чинності 07.11.2019 року, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
Пунктом 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року, зокрема для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону від 07.07.2020 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами. Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням ч.1 ст.126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Отже, з 19.02.2020 року для всіх судді у відставці незалежно від проходження кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або конкурсу, визначено однаковий підхід для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру, встановленого Законом України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» грошова винагорода судді, визначається з урахуванням трьох складових: 1) стажу роботи на посаді судді; 2) розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді; 3) відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. При визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений ч.3 ст.142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», а саме: щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Отже, щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 має обраховуватися з розрахунку стажу роботи на посаді судді, який дає право на його отримання, а саме: 26 років 10 місяців 21 день - 62 відсотки (50 відсотків за 20 років та 12 відсотків за 6 повних років).
Встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 19.02.2020 року ОСОБА_1 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, що є неправомірним.
Однак, неможливо погодитися з твердженням ОСОБА_1 про перерахунок йому щомісячного довічного грошового утримання виходячи із 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Аналізуючи обставини у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.01.2021 року у справі №280/7891/20 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова