27 травня 2021 року Справа № 480/270/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Сумській області, відповідач). Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач втретє відмовив у затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що в матеріалах проекту допущені виправлення, що не відповідає ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державний земельний кадастр". На думку позивачки, вказана відмова є протиправною, оскільки відповідно до положень частини дев'ятої статті 118 ЗК України після отримання погодженого проекту землеустрою відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність та не наділений повноваженням відмовляти у такому затвердженні та переданні земельної ділянки у власність.
Просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумський області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер - 5920984100:03:001:0197) ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області; стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумський області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумський області подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк десять днів з дня набрання законної сили рішенням.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, у відзиві на позовну заяву та зазначив, що позивачка звернулась до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуваний наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови стало те, що в матеріалах проекту не все сторінки підписані сертифікованим інженером - землевпорядником та не завірені особистою печаткою. Відповідно до ст. 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою в паперовій формі на відповідність положенням нормативно - правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера - землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою. Підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відсутні, оскільки такі повноваження належать до дискреційних повноважень відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 24.01.2020 №18-3316/16-20-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області для ведення особистого селянського господарства.
На замовлення ОСОБА_1 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивача для ведення особистого селянського господарства на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області (кадастровий номер земельної ділянки 5920984100:03:001:0197).
Розроблений проект землеустрою погоджено висновком Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 22.06.2020 № 7669/82-20 (а.с.14).
ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області.
Наказом від 25.08.2020 № 18-26224/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру відмовило позивачці у затвердженні проекту землеустрою посилаючись на те, що перелік обмежень у використанні земельної ділянки, не відповідає додатку 6 порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, що передбачено статтею 50 Закону України "Про землеустрій" (а.с.16).
Наказом від 28.09.2020 № 18-29605/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру відмовило позивачці у затвердженні проекту землеустрою посилаючись на те, що згідно статті 25 Закону України "Про землеустрій" у матеріалах проекту не всі сторінки підписані сертифікованим інженером - землевпорядником та не завірені особистою печаткою (а.с.17).
Наказом від 02.11.2020 № 18-33575/16-20-СГ ГУ Держгеокадастру відмовило позивачці у затвердженні проекту землеустрою посилаючись на те, що в матеріалах проекту допущені виправлення, що не відповідає ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державний земельний кадастр".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері набуття права власності на землю, у тому числі через проведення земельних торгів, врегульовані Земельним кодексом України № 2768-ІІІ від 25.10.2001 (далі - ЗК України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Отже перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.
У постановах від 24 січня 2020 року у справі №316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі №817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. ГУ Держгеокадастру в області не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.
За приписами частин дев'ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Отже підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов'язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 ЗК України не містить.
Оскільки на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області позивачем подано погоджений висновком № 7669/82-20 від 22.06.2020 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, то зауваження відповідача щодо проекту землеустрою та зазначення в якості підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою обставини про те, що в матеріалах проекту не все сторінки підписані сертифікованим інженером - землевпорядником та не завірені особистою печаткою, не відповідає вимогам положень статті 118 ЗК України.
Судом встановлено, що на підставі поданого позивачем проекту землеустрою здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, визначено її кадастровий номер 5920984100:03:001:0197.
Тому безпідставним є твердження відповідача щодо невідповідності землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою.
Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 02.11.2020 № 18-33575/16-20-СГ не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою захисту прав позивача суд, згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру від 02.11.2020 № 18-33575/16-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області.
Надаючи правову оцінку вимогам позивачки в частині зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд виходить з наступного.
У рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у постанові від 19.02.2020 у справі № 591/5935/17 Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним способом захисту прав позивача (у подібних правовідносинах) є зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою земельної ділянки та передати її у власність.
Виходячи із фактичних обставин у справі, приписів частини дев'ятої статті 118 ЗК України та правового висновку Верховного Суду, суд визнає, що у цій справі повноваження відповідача не є дискреційними та у відповідача є лише один варіант поведінки - затвердити проект землеустрою, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності свого наказу щодо відмови позивачці у затвердженні проекту землеустрою.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Що стосується клопотання позивачки щодо зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 02.11.2020 № 18-33575/16-20-СГ.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Клепалівської сільської ради Буринського району Сумської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 840,80грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко