Справа №761/40761/20 Головуючий у 1 інстанції: Саадулаєв А.І.
Провадження №22-ц/824/3979/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
19 травня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:
Головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою адвоката Ковальчука Віталія Володимировича представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Національної поліції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТБ СТУДІО», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «Студія 1+1», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист особистих немайнових прав,-
У грудні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через адвоката Ковальчука В.В. звернулися до суду з позовом до Національної поліції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТБ СТУДІО», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «Студія 1+1», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист особистих немайнових прав.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Національної поліції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТБ СТУДІО», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «Студія 1+1», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист особистих немайнових прав повернуто позивачам разом з доданими до неї документами.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Ковальчук В.В. представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ордер серії КВ №402785 не містить інформації щодо представництва інтересів ОСОБА_1 адвокатом Ковальчуком В.В. у Шевченківському районному суді м. Києва, оскільки зворотний бік цього ордеру містить продовження переліку органів, в яких адвокат уповноважений надавати правову допомогу, в тому числі і в Шевченківському районному суді м. Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що ордер на надання правової допомоги серії КВ № 402785, який виданий Адвокатським об'єднанням «Ковальчук і партнери», не містить інформації щодо представництва інтересів ОСОБА_1 у Шевченківському районному суді м. Києва, відтак у адвоката Ковальчука В.В. відсутні повноваження на здійснення представництва ОСОБА_1 у Шевченківському районному суді м. Києва,
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
За приписами ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 червня 2019 року (справа №9901/847/18).
До апеляційної скарги апелянтом долучено копію ордеру на надання правової допомоги серії КВ №402785 ОСОБА_1 адвокатом Ковальчуком В.В. (а.с. 26)
У графі «Назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено ТОВ «ТРК «Студія 1+1», ГО «Детектор медіа», ТОВ «ТТБ Студіо».
Водночас, на зворотному боці вказаного ордеру продовжено зазначення органів, в яких надається правова допомога, зокрема: в судах усіх юрисдикцій та рівнів, в тому числі, але не виключно, в Шевченківському районному суді м. Києва.
Отже, у даному випадку апелянтом дотримано вимоги Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, оскільки вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» про те, що правова допомога надається в судах усіх юрисдикцій та рівнів є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб'єктної юрисдикції судів.
До апеляційної скарги апелянтом також долучено копію ордеру на надання правової допомоги серії КВ №290494 ОСОБА_2 у судах усіх юрисдикцій та рівнів адвокатом Ковальчуком В.В. (а.с. 25)
Таким чином, ордер на надання правової допомоги від 22 жовтня 2020 року серія КВ №402785 містить усі обов'язкові реквізити, передбачені Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 та типовою формою ордеру, а відтак суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви згідно з п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справах: «Walchli v. France» від 26 липня 2007 року, «TOB «Фріда» проти України» від 08 грудня 2016 року).
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката Ковальчука Віталія Володимировича представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Т.О. Невідома
А.А. Пікуль