Справа №369/3022/20 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук Л.М.
Провадження №22-ц/824/3629/2021 Доповідач: Гаращенко Д.Р.
20 травня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року в справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 64 908,10 грн та судовий збір у розмірі 2101 грн.
У мотивування вимог посилалося на те, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала заяву №б/н від 03 серпня 2018 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 25 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим станом на 22 січня 2020 року має заборгованість у розмірі 64 908,10 грн, з яких:
- 43 819,19 грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 12 183,64 грн - заборгованість за простроченими відсотками;
- 5338,22 - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
- 500 грн - штраф (фіксована частина);
- 3067,05 грн - штраф (процентна складова).
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що безпідставним є фактичне звільнення боржника від сплати заборгованості судовим рішенням з урахуванням того, що відповідачем заборгованість не оспорювалась та не заявлялись вимоги про визнання вказаного кредитного договору недійсним або нікчемним.
Зазначає, що відповідач особистим підписом у анкеті-заяві підтвердила, що вона згодна із тим, що анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Пам'яткою клієнта та Тарифами складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг.
З моменту підписання фізичною особою заяви між банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору.
Позичальнику на підставі анкети-заяви відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна Голд» та 13.09.2018 встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 14 000 грн, який у подальшому було збільшено.
Також посилається, що позичальник після отримання картки здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, отримувала кредитні кошти, а також частково здійснювала погашення заборгованості по кредитному договору, а тому зобов'язана повернути суму отриманих кредитних коштів та сплатити відсотки за користування кредитом.
Звертає увагу й на те, що сторони визначили процентну ставку, яка застосовується за межам пільгового періоду, в розмірі 42,00% річних, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту, в розмірі 84,00% річних, штраф у розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості.
Також просить суд апеляційної інстанції долучити та дослідити додаткові докази (виписку про рух коштів, довідку про термін дії картки, паспорт споживчого кредитування), оскільки дані докази мають важливе значення для правильного вирішення справи, повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.
03 серпня 2018 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої підписанням цієї анкети-заяви вона приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які розміщені на офіційному сайті банку privatbank.ua, і які разом з Пам'яткою клієнта та Тарифами становлять Договір банківського обслуговування, екземпляр якого вона отримала шляхом самостійного роздрукування. Зі змінами Умов та Правил надання банківських зобов'язується знайомитися самостійно на офіційному сайті банку privatbank.ua.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 22 січня 2020 року в ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 64 908,10 грн, з яких: 43 819,19 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 183,64 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 5338,22 - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 500 грн - штраф (фіксована частина), 3067,05 грн - штраф (процентна складова).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів у підтвердження укладення з відповідачем кредитного договору з визначенням умов надання кредиту та його погашення, погодження сторонами його істотних умов, видачі відповідачу грошових коштів.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах та нормах процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).
Однак, ні анкета-заява, підписана ОСОБА_1 , ні Умови та Правила надання банківських послуг, які надані суду позивачем, не містять ні розміру кредиту, ні розміру процентів за користування кредитом, які погодили сторони при укладенні договору, ні строки та порядок погашення.
Також в анкеті-заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Колегія суддів зазначає, що анкета-заява, підписана ОСОБА_1 , містить особисту інформацію відповідача, а саме, прізвище, ім'я, по батькові, серію та номер паспорта, ІПН, адресу проживання, адресу реєстрації, номери засобів зв'язку, місце роботи, розмір щомісячної заробітної плати, розмір додаткового доходу тощо.
Анкета-заява не містить жодних даних про те, яку картку отримала відповідач, строк її дії, розмір наданого кредиту.
Суду першої інстанції не було надано жодних доказів видачі картки ОСОБА_1 , повідомлення їй пін-коду, строку дії картки за цим позовом та наданим розрахунком заборгованості.
До апеляційної скарги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» долучено виписку про рух коштів ОСОБА_1 , довідку про термін дії картки, паспорт споживчого кредитування.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За приписами ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.
Колегія суддів не приймає додані до апеляційної скарги докази, так як вони подані з порушенням норм процесуального права.
Такі докази до суду першої інстанціїпозивачем не подавалися, вони не були предметом дослідження суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що дані докази мають важливе значення для правильного вирішення справи, повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею.
Апелянтом не надано суду апеляційної інстанції доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Саме лише посилання банку на важливість значення для правильного вирішення справи, повного та всебічного встановлення обставин справи цих доказів не може бути безумовною підставою для їх прийняття апеляційним судом.
Крім того, звертаючись до суду першої інстанції з позовною заявою, банк зазначав, що в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення суду.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, також посилався на Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, як невід'ємні частини спірного договору.
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів розуміла ОСОБА_1 , ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Отже, суд першої інстанції правильно виходив із того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів банку, які надав банк, відповідач розуміла, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач розмір заборгованості та умови договору не оспорювала, колегія суддів відхиляє, оскільки доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість рішення не впливають, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Т.О. Невідома
А.А. Пікуль