28 травня 2021 року м. Чернівці
справа № 725/2315/20
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.
секретар Скрипка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про постановлення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 від імені якої діє адвокат Дорошенко Олександр Олександрович на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 січня 2021 року (головуючий у 1-й інстанції Піхало Н. В.),
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 квітня 2021 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 , від імені якої діє адвокат Дорошенко Олександр Олександрович, на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 січня 2021 року, відмовлено.
28 квітня 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Поклітар Ганна Олександрівна, звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат за надання правничої професійної допомоги у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 5000 гривень.
Колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Провадження 22-з/822/38/21
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України визначено, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 2 ст. 15 ЦПК України визначено, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
На підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Згідно правил пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в задоволенні позову - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
До заяви на підтвердження витрат на правничу допомогу адвокатом надано наступні документи: акт №2 виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 23.04.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №145 від 23.04.2021 року(а.с.82,83 т.2).
Обсяги правової допомоги, наданої адвокатом клієнту визначено розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якого адвокатом здійснено наступні дії з зазначенням кількості годин:
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу тривалістю чотири години;
- консультаційна робота на усіх етапах ведення справи тривалістю 30 хвилин;
- представництво у судових засіданнях у суді 1-ої інстанції тривалістю 30 хвилин;
Усього на загальну суму 5000 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як убачається з матеріалів справи, зокрема технічного запису судового засідання, представник позивача у відповідності до зазначених вище вимог процесуального закону, перед судовими дебатами зробила відповідну заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, і у п'ятиденний строк після ухвалення рішення суду, подала заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат у справі та відповідні докази витрат на правничу допомогу (а.с.142-144).
Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача, з останнього на користь позивача слід стягнути витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, понесені ним за час розгляду справи апеляційним судом.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх не співмірності.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Такий висновок викладений у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19.
Клопотання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу чи заперечення щодо не співмірності цих витрат до апеляційного суду не надходило.
Отже, за відсутності заперечень з боку сторін відповідачів щодо розміру витрат понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги апеляційний суд вважає, що такі витрати підлягають стягненню в повному обсязі.
З урахуванням зазначених вище вимог процесуального закону з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу надану адвокатом Поклітар Г.О. у Чернівецькому апеляційному суді у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст. ст.141, 270 ЦПК України, апеляційний суд,-
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про постановлення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , витрати на професійну правничу допомогу, по 2500 гривень з кожного.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 28 травня 2021 року.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: І.М. Литвинюк
І.Б. Перепелюк