28 травня 2021 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., розглянувши провадження у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Николайчука В.І., подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 травня 2021 року, -
Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 травня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і за його вчинення накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07 квітня 2021 року о 22 год. 39 хв. в м. Чернівці по вул. Заводська, 56-А керував транспортним засобом «Volkswagen Touran» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в ОНД м.Чернівці в лікаря-нарколога водій відмовився в встановленому законом порядку.
На вказану постанову суду захисник - адвокат Николайчук В.І., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 травня 2021 року року та провадження по справі 726/599/21 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
ЄУНСС: 726/599/21
Номер провадження:33/822/270/21 Головуючий у І інстанції: Байцар Л.В.
Категорія: ст.130 КУпАП Головуючий в апеляційній ін-ції: Потоцький В.П.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовував тим, що судом першої інстанції необґрунтовано не взято до уваги ряд обставин, які є доказами порушення певних нормативних актів та законів працівниками поліції, які, в свою чергу, тягнуть за собою наслідки у вигляді недійсності висновків.
Вказує на те, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп'яніння є необґрунтованими, а при проходженні огляду на стан сп'яніння працівниками поліції та лікарем не було залучено свідків, які повинні були також зафіксувати факт відмови особи від проходження такого огляду. Більш того, працівниками поліції було порушено та обмежено право ОСОБА_1 на захист.
Зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, а лише відмовився від заповнення заяви про проведення такого огляду у зв'язку з її незрозумілістю.
Крім того, апелянт вважає, що наявний в матеріалах справи Акт огляду складений працівником поліції, а не лікарем, що суперечить вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, не з'явились та про причини своєї неявки суд не повідомили, що у відповідності до ст.294 КУпАП, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вказані вимоги закону районним судом не було дотримано в повному обсязі та поза увагою суду залишилось наступне.
Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з абз.3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р за №1452735 (далі - Інструкція), ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено такі ознаки алкогольного сп'яніння: різких запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя (а.с.1).
Такі ж самі ознаки були зазначені і в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3)
Разом з тим, із відеозапису подій, який міститься в матеріалах справи, апеляційним судом встановлено, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що у нього виявлені такі ознаки алкогольного сп'яніння як: нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.
Тобто така ознака алкогольного сп'яніння як: нестійка хода, взагалі не була озвучена особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не була перевірена, оскільки в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 постійно знаходився у власному автомобілі.
Більш того, вказана в протоколі про адміністративне правопорушення ознака сп'яніння «почервоніння обличчя», є ознакою не алкогольного, а наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів (абз. 4, Розділ І), натомість ознакою алкогольною сп'яніння є різка зміна забарвлення шкірного покриву, однак такої працівниками поліції встановлено не було.
Крім того, як вбачається із дослідженого відеозапису подій (а.с.7 - диск), працівниками поліції було явно порушено права ОСОБА_1 , передбачені ст.268 КпАП, зокрема, право користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, оскільки його неодноразові прохання зателефонувати захиснику, який представляє його інтереси, були проігноровані працівниками поліції.
Як слідує з ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного,сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
Згідно зі ч.7 ст. 266 КУпАП у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних письмових доказів того, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом, як те прямо передбачено ч.1 ст.266 КупАП, та чи було допущено до керування транспортним засобом іншу уповноважену особу, що також ставить під сумнів законність складеного протоколу та викладених у ньому обставин.
У своєму рішенні Європейський суд з прав людини по справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За вказаних обставин, письмові докази не можна визнати належними у даній справі, оскільки не доводять «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову судді щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутністю події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Николайчука В.І., подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 05 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Потоцький