27 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1040/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719)
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених у позові, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації будівлі (літ "Д") готелю ФОП ОСОБА_1 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони її використання (експлуатації) та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаної будівлі.
Позов УДСНС у Кіровоградській області мотивовано тим, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлені порушення, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, про що складено акт.
ФОП ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву в якому вказано, що державні інспектори Шевченко Д.Ю. та ОСОБА_2 18.02.2021 року перед проведенням перевірки не показали своїх посвідчень, а також відповідного розпорядчого документу на її проведення. Посвідчення на проведення заходу отримане нею поштою вже після проведення перевірки 24.02.2021 року (а.с.46).
Додатково ОСОБА_1 вказує, що позовна заява, що розглядається, не відповідає ч.2 ст.26 КАС України, оскільки не підсудна даному суду через те, що відповідач проживає в м.Світловодську. Стверджувала, що об'єкт готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який належить їй, не є об'єктом масового скупчення людей, на кожному поверсі є вогнегасники, через відсутність відвідувачів наймані працівники на час перевірки відсутні, система протипожежного захисту знаходиться у відмінному стані і не потребує ремонту. Вказала, що готель складається з двох поверхів і мансарди, прийнятий в експлуатацію у 2006 році і за цей час змін не проводилось.
ОСОБА_1 послалась на часткове усунення виявлених порушень та вказала, що блискавковідвід не передбачений за проектом з 2006 року, будівля готелю не створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою судді від 29.03.2021 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 21.04.2021 року.
21.04.2021 року розгляд справи відкладено на 12.05.2021 року в зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V).
Статтею 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Абзац перший частини п'ятої цієї ж статті визначає, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Судом встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за КВЕД 55.10. Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (основний вид) та КВЕД 96.09. Надання інших індивідуальних послуг (а.с.16).
Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухому майно, ОСОБА_1 належить на праві власності комплекс будівель готелю, що складається з: готелю літ. "Д", вольєру літ. "В", прохідної літ."КПП", огорожі літ."N" (а.с.13). Зазначений об'єкт ( АДРЕСА_2 ) не відноситься до об'єктів з масовим (постійним) перебуванням людей, однак є приміщенням для їх тимчасового розміщення в меншій кількості.
Згідно до ч.1 ст.6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів, зокрема, є доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Судом встановлено, що на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 27.01.2021 року №2768/1/1-21 та на виконання окремого доручення ДСНС України від 27.01.2021 року №В-25 «Про позапланові перевірки» Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (Світловодський міськрайонний відділ) прийнято наказ №6 від 04.02.2021 року, відповідно до змісту якого, наказано провести позапланові перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки об'єктів, зокрема, комплексу будівель готелю ФОП ОСОБА_1 інспекторам Світловодського міськрайонного відділу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.14).
Згідно ч.3 ст.6 Закону № 877-V суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
В відзиві на позов відповідач вказує, що перед проведенням позапланового заходу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , назвались державними інспекторами, однак посвідчень, або іншого документу, на виконання якого вони би мали право проводити захід державного нагляду, не надали, а посвідчення на проведення позапланового заходу, ОСОБА_1 стверджує, що отримала поштою вже після його проведення.
Матеріали справи містять копію посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №16 від 18.02.2021 року на звороті якого проставлена відмітка про вручення його Кучеренко Наталії Анатоліївні, яка є довіреною особою відповідача, відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 06.06.2015 року (термін дії 10 років), про що останнім повідомлено суд в своєму відзиві (а.с.15). Окрім цього, перевіряючі були допущені до проведення перевірки у встановленому порядку.
Судом встановлено, що за результатами перевірки позивачем складено акт від 19.02.2021 року №15, відповідно до змісту якого зафіксовано наступні порушення:
- не забезпечено захист будівлі літ. "Д" від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави розділу IV ППБУ);
- не забезпечено проведення обробки дерев'яних елементів горищних покриттів (крокв, лат) будівлі літ. "Д" засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункти 2.5, 2.6 глави 2 розділу III ППБУ);
- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);
- не пройдено посадовими особами навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (пункт 16 розділу II ППБУ);
- для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу II ППБУ);
- не забезпечено працівників об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту органів дихання (пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);
- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);
- не забезпечено приміщення первинними засобами пожежогасіння (пункт 3.6 глави 3 розділу V ГШБУ);
- не укладено угоду на технічне обслуговування наявної системи протипожежного захисту з організацією, яка має відповідну ліцензію (пункт 1.4 глави 1 розділ V ППБУ; пункти 7.4, 8.4 додатка Ж ДБН В.2.5-56:2014);
- не виведено сигнал тривожних сповіщень від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання (пункти 1.2, 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014);
- не проведено ремонт наявних систем протипожежного захисту (пункти 1.1, 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; пункти 6.3, 7.4, 8.4 додатка Ж ДБНВ.2.5-56:2014);
- не забезпечено об'єкт відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір." (пункт 8 розділу II ППБУ).
З актом ознайомлена ОСОБА_4 , про що здійснено відповідний напис та проставлено підпис, а також надано їй копію акту. Будь-яких заперечень, пояснень або зауважень до порядку проведення перевірки, змісту акту та/або змісту порушень в акті під час його підписання не зазначено.
Додатково копію акту 19.02.2021 року направлено поштою ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується фіскальним чеком (а.с.24).
Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Судом встановлено, що 19.02.2021 року позивачем винесено відповідачеві припис про усунення вищевказаних порушень та надано строк до 19.03.2021 року (а.с.134-136). Припис отримала довірена особа відповідача 19.02.2021 року, про що проставлено відповідну відмітку. Також припис надіслано на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом, що підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.137).
В ході розгляду справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 за результатами виявлених порушень направила на ім'я начальника Світловодського МРВ письмову інформацію, де вказала, що:
- забезпечення захисту будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів треба здійснювати через діючу електричну підстанцію, що знаходиться поруч, а встановлення такого засобу безпосередньо на самій будівлі потребує додаткового часу. Про те, чи буде нею таке забезпечення здійснене в майбутньому та чи розпочато такий процес відповідач не повідомила;
- обробка дерев'яних елементів, горищних покриттів засобами вогнезахисту вже проведена, відкритий доступ до таких елементів за технічними характеристиками будівлі відсутній, зміни проекту з часу прийняття об'єкту в експлуатацію не відбувались. Про те, чи буде нею така обробка здійснена в майбутньому та чи розпочатий такий процес відповідач не повідомила;
- проведення вимірювань опору ізоляції проводів, кабелів, електроапаратів електромережі, здійснено 01.03.2021 згідно укладеного договору №09/21 між нею та ПП «АБВ-МАЙСТЕР ПЛЮС». В підтвердження відповідачем надано копію технічного звіту (а.с.50-52);
- довірена особа ФОП ОСОБА_1 . ОСОБА_4 пройшла навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, про що свідчить виписка з протоколу №10 від 13.03.2021 року засідання відповідної комісії. Їй видано посвідчення за № НОМЕР_2 (а.с.53);
- затверджено та розміщено в кожному номері готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» Інструкцію про заходи пожежної безпеки (а.с.54);
- не забезпечено працівників засобами колективного та індивідуального захисту згідно п.2 ч.1 ст.20 КЦЗУ через їх відсутність. Повідомлено, що такі засоби в наявності та можуть бути надані ОСОБА_4 за запитом;
- ОСОБА_4 призначено відповідальною особою за здійснення навчання з питань цивільного захисту у тому числі правилам техногенної безпеки (наказ №12 від 17.03.2021 року) та укладено з Центром НМЦ та БЖД Кіровоградської області договір про надання освітніх послуг ( ОСОБА_4 зарахована на жовтень 2021 року на курси з правил техногенної безпеки (а.с.55-56);
- приміщення забезпечене первинними засобами пожежогасіння та виконані роботи з технічного обслуговування вогнегасників, про що надані копії актів (а.с.57-58);
- укладена угода №02/21 від 02.03.2021 року на виконання робіт з технічного обслуговування установок пожежної сигналізації, а ОСОБА_4 призначено відповідальною за збереження та технічну експлуатацію АПС об'єкта (а.с.59-62);
- виведення сигналу тривожних сповіщень від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання є, на думку ОСОБА_1 , недоречним;
- ремонт наявних систем протипожежного захисту, на думку, ОСОБА_1 , не потрібен;
- територія об'єкта, а також споруди, приміщення забезпечені відповідними знаками безпеки.
Мотивуючи свою позицію ухиленням від виконання відповідачем виявлених порушень, що тягне, на думку позивача, загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся з позовом про заборону експлуатації будівлі готелю до повного усунення порушень.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.
У пунктах 29, 33 та 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Пунктами 1, 3 та 4 частини першої статті 7 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Пункт 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Ч.2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлює, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
За правилами статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
При цьому, як обумовлено частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
В своєму відзиві на позов, ОСОБА_1 стверджувала, що позовна заява не відповідає ч.2 ст.26 КАС України оскільки повинна розглядатись за місцем проживання або знаходження відповідача, так як місце реєстрації ФОП ОСОБА_1 - місто Світловодськ.
Згідно ч.2 ст.26 КАС України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Судом встановлено, що місцезнаходження (місце проживання, перебування) обох сторін у даній справі знаходиться в межах одного територіального округу - Кіровоградської області, на яку поширюється юрисдикція Кіровоградського окружного адміністративного суду, а тому посилання відповідача в цій частині є безпідставним.
Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.
При цьому, у відповідності до усталеної практики Верховного Суду, зокрема викладеної у постановах від 19 вересня 2019 року у справі №826/19328/16 та від 19 листопада 2019 року у справі №580/31/19, необхідним є усунення всіх виявлених порушень, які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для застосування заходів реагування, як крайнього тимчасового заходу впливу на порушника, повинні бути факти неусунення саме тих порушень, які окремо чи у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
У випадку, що розглядається, на день розгляду даної адміністративної справи суб'єктом господарювання частково усунуті раніше виявлені контролюючим органом порушення. При цьому вказаний факт відповідачем не заперечується.
Так, на момент ухвалення рішення не усунутими залишились такі порушення:
- не забезпечено захист будівлі літ. "Д" від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави розділу IV ППБУ);
- не забезпечено проведення обробки дерев'яних елементів горищних покриттів (крокв, лат) будівлі літ. "Д" засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункти 2.5, 2.6 глави 2 розділу III ППБУ);
- для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу II ППБУ);
- не забезпечено працівників об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту органів дихання (пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);
- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);
- не виведено сигнал тривожних сповіщень від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту на пульт пожежного спостерігання (пункти 1.2, 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014);
- не забезпечено об'єкт відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір." (пункт 8 розділу II ППБУ).
У той же час суд уважає, що часткове усунення виявлених порушень не свідчить про відсутність загрози життю та здоров'ю людей та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування відповідних заходів реагування.
Позивач посилається на те, що подальша робота об'єкта відповідача з порушеннями, що залишились створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей, а їх неусунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки відвідувачів та співробітників об'єкту у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.
Суд вважає, що вказані порушення не є формальними, оскільки у своїй сукупності ускладнять порядок забезпечення своєчасного виявлення пожежі та її гасіння, попередження людей про небезпеку та їх своєчасну евакуацію, що створить загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають в приміщеннях відповідача.
Так, у пункті 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки), визначено, що ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пунктом 4 розділу І Правил пожежної безпеки встановлено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
За підпунктом 2.5 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки, у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Так, матеріали справи містять копію акту прийняття виконаних робіть з вогнезахисної обробки від 02.11.2006 року, відповідно до змісту якого Кіровоградською аварійно-рятувальною службою «Надія» оброблено дерев'яні конструкції горищного приміщення готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належить відповідачу в 2006 році (а.с.109).
Згідно п.2.7. 2 розділу V Правил пожежної безпеки упродовж строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) повинні здійснюватись заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані. Для цього наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об'єкт, на якому виконано вогнезахисне обробляння, призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву. Ця особа здійснює нагляд за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) у порядку, визначеному регламентом робіт з вогнезахисту.
Відповідно до абзацу першого п.2.8. 2 розділу V Правил пожежної безпеки не менше одного разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення).
Матеріали справи не містять документальних доказів здійснення нагляду за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) та його перевірки відповідачем.
Згідно абзацу другого та третього п.2.8. 2 розділу V Правил пожежної безпеки у разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) господарчий орган повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни). Ремонт вогнезахисного покриву (просочення) здійснюється в порядку, визначеному Регламентом та проектом проведення робіт.
Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, господарчий орган повинен забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного обробляння. Заміна та повторне вогнезахисне обробляння здійснюються в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисного обробляння.
Судом встановлено, що дерев'яні конструкції було оброблено 02.11.2006 року засобом вогнезахисним ДСА-1 СВБ UA 1.016.0090630-05, строк вогнезахисної ефективності якого 1-2 роки (https://www.dneprkraska.com.ua/ognezashchita/dsa-1/reglament-ua).
При цьому суд не приймає твердження ОСОБА_1 про те, що готель вже експлуатується та введений у дію ще в липні 2006 року. Як описано вище, обробку дерев'яних конструкцій треба проводити повторно.
Відповідно до п.1.21. розділу ІV Правил пожежної безпеки повинно бути забезпечено захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".
Судом встановлено, що захист будівлі готелю відповідача від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не забезпечено, що відповідачем підтверджено.
Так, згідно п.4.1. ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд", безпосередня небезпечна дія блискавки - це пожежі, механічні пошкодження, травми та загибель людей і тварин, а також пошкодження електричного і електронного устаткування. Наслідками удару блискавки можуть бути вибухи і виділення небезпечних продуктів - радіоактивних і отруйних хімічних речовин, а також бактерій та вірусів.
Згідно п.1.2. та п.1.4. розділу ІV Правил пожежної безпеки будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування.
Згідно з пунктом 1.1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) вимоги цих будівельних норм поширюються на проектування, монтування, перевірку відповідності і підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту.
Отже, указані вимоги державних будівельних норм застосовуються також і до будівель, які експлуатуються.
Аналогічна правова позиція за подібних правовідносин також була висловлена Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2021 року у справі №160/1728/19.
Так, відповідно до п.5.8. БН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» тривожні сповіщення від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту будинків та споруд виводяться на пульти пожежного спостерігання з урахуванням вимог п.5.6. та таблиці А.1 додатку А цих будівельних норм.
Згідно п.5.6. БН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» побудова системи протипожежного захисту, її технічні характеристики (наприклад, вид вогнегасної речовини, спосіб гасіння, тип і кількість пожежних сповіщувачів, тощо) визначаються проектною організацією в залежності від функціонального призначення, конструктивних та об'ємно-планувальних рішень будинку (споруди).
Судом встановлено, що за описаними порушеннями відповідач ніяких робіт з їх усунення не розпочинав, а зайняв позицію відсутності необхідності для застосування вказаних позивачем заходів або стверджував про відсутність правових підстав для цього.
Суд вважає, що відсутність захисту будівель, споруд та зовнішніх установок, належних відповідачу, від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, як і непроведення повторної обробки дерев'яних конструкцій вогнезахисним засобом, а також невиведення сигналу тривожних сповіщень від приладів приймально-контрольних пожежних систем протипожежного захисту будинків та споруд на пульт пожежного спостерігання несуть реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають в приміщеннях відповідача, та свідчить про безпідставність твердження відповідача про відсутність підстав для застосування заходів реагування.
Що стосується порушень таких як незатвердження керівником об'єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 розділу II ППБУ), незабезпечення працівників об'єкта засобами колективного та індивідуального захисту органів дихання (пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ), нездійснення навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ) та незабезпечення об'єкта відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір." (пункт 8 розділу II ППБУ) суд вважає за необхідне вказати наступне.
Самі по собі вказані порушення не несуть реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають в приміщеннях відповідача, та не свідчать про наявність підстав для застосування заходів реагування у вигляді заборони експлуатації будівлі, а тому оцінюються судом як додаткові разом з вищевказаними порушеннями, описаними вище, що несуть реальну загрозу.
Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), обґрунтовано звернувся до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді заборони експлуатації будівлі готелю до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд зауважує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб'єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі судові витрати позивачем у даній справі не понесені.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації приміщення готелю (літ."Д"), що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, місто Світловодськ, вулиця Новогеоргіївська, 2-г шляхом накладення печаток на вхідні двері та відімкнення від джерел електроживлення до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки №15 від 19.02.2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова