Справа № 524/7004/20 Номер провадження 33/814/205/21Головуючий у 1-й інстанції Малтиз А. В. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.
24 травня 2021 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., з секретарем судового засідання Лимар О.М., з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Чупілка С.П., потерпілої ОСОБА_2 та представника в її інтересах - адвоката Ковальчука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Чупілка С.П. - захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 січня 2021 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючу в ТОВ «Коста» швачкою, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 170 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 454 грн.
Згідно з постановою, 20 жовтня 2020 року о 14 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила відносно своєї сестри ОСОБА_2 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюваннях в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся адвокат Чупілко С.П. - захисник в інтересах ОСОБА_1 .
В поданій апеляційній скарзі захисник просить постанову районного суду скасувати, а справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на підстав п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Зазначає, що в ході судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнала та пояснила, що дійсно вона проживає зі своєю ріднею в приватизованій трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . За період сумісного проживання між нею та ріднею, в тому числі ОСОБА_2 , склалися неприязні відносини, у зв'язку з чим вона з ними тривалий час не спілкується. 20.10.2020 вона почувала себе зле, а тому, знаходячись у своїй кімнаті вказаної квартири, гучно плакала, при цьому ніяких неправомірних дій відносно ОСОБА_2 , яка знаходилася в квартирі, інших членів сім'ї в квартирі не було, не вчиняла, а саме: не ображала, не погрожувала фізичною розправою. Близько 14 год. в квартиру прийшли працівники патрульної поліції, які повідомили її проте, що їх викликала ОСОБА_2 . Під час спілкування з працівниками поліції вона розповіла їм про те, що ніяких неправомірних дій відносно ОСОБА_2 не вчиняла. Але, не зважаючи на це, відносно неї працівниками поліції був складений адміністративний протокол, з чим вона не погоджується.
Окрім того, допитана в якості потерпілої ОСОБА_2 підтвердила покази ОСОБА_1 в частині того, що дійсно 20.10.2020 її сестра ОСОБА_1 , знаходячись у вказаний квартирі, в своїй кімнаті, гучно плакала, кричала. Більше у квартирі нікого із членів сім'ї не було. Передбачаючи те, що поведінка ОСОБА_1 може перерости в конфлікт, вона викликала працівників патрульної поліції.
Вказує, що допитані в якості свідків - мешканці вказаної квартири ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - підтвердили факт того, що 20.10.2020 з самого ранку у вказаній квартирі не були, тобто не були свідками подій, які відбувалися у квартирі, що стало підставою для внесення даних в протокол про адміністративне правопорушення, і про події дізналися у вечері від ОСОБА_2 .
Звертає увагу, що з матеріалів, які були долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, згідно довідки наданої місцевою поліцією, ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не притягувалася.
На підставі викладеного вважає, що в ході судового розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не було встановлено факту, що 20.10.2020 вона, знаходячись у вказаній квартирі, вчинила неправомірні дії, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а тому постанова судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 19.01.2021 відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а матеріали про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю події правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Чупілка С.П. на підтримку поданої апеляційної скарги, заперечення потерпілої ОСОБА_2 та її представника Ковальчука О.М. проти задоволення апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З матеріалів провадження вбачається, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаних вимог не дотримався.
Так, диспозиція ч. 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно зі ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Нормами наведеного Закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так з протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 543668 від 20.10.2020 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є сестрами та спільно проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім цього, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення відносно своєї сестри ОСОБА_2 домашнього насильства, а саме умисних дій психологічного характеру, що полягає у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичної розправою.
До протоколу також додані протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.10.2020 та письмові пояснення ОСОБА_2 про те, що її сестра ОСОБА_1 систематично вчиняє домашнє насильство - психологічне, фізичне. Постійно виражається нецензурною лайкою на неї, постійно кричить, агресивно себе поводить.
Судом першої інстанції було допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які надали пояснення, що вони разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом проживають в одній квартирі та на протязі останніх років ОСОБА_1 постійно влаштовує сварки з усіма співмешканцями квартири, висловлюється нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 та погрожує їй розправою, влаштовує багаточасові плачі в голос, що заважає іншим мешканцям квартири.
ОСОБА_1 в свою чергу надає пояснення про те, що вона на стадії вагітності втратила дитину. Втрату дитини, та як наслідок неможливість мати дітей, пов'язує з діями своєї сестри ОСОБА_2 та інших осіб, які разом з нею проживають. При цьому вона не заперечує, що часто плаче в голос в квартирі, що викликає незадоволення у інших мешканців. В свою чергу вона пропонувала продати або обміняти квартиру, забезпечивши її окремим житлом.
Також слід звернути увагу на відеозапис спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими 20.10.2020, на який як на один із доказів винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, послався районний суд.
На вказаному відеозаписі не зафіксовано будь-яких дій ОСОБА_1 спрямованих відносно її сестри ОСОБА_2 , які б охоплювалися диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Натомість зі змісту подій що відбувалися вбачається, що між членами родини, які проживають спільно в одній квартирі, існує конфлікт на ґрунті спільного побуту. На відеозаписі ОСОБА_1 також вказує на вчинення саме потерпілою ОСОБА_2 психологічного насильства відносно неї, а також наявність конфлікту з іншими родичами.
Про це також свідчить талон-повідомлення єдиного обліку № 16893 інспектора Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 , відповідно до якого 22.06.2020 ОСОБА_1 зверталась з заявою про погрози фізичної розправи з боку її батька, та повідомлення начальника Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Жука І. від 27.06.2020 про те, що з ОСОБА_3 проведено профілактичну бесіду, в ході якої попереджено про не допущення в подальшому вчинення жодних неправомірних дій.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи наведені обставини, матеріали справи не містять достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, які їй постановлено у провину у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 543668 від 20.10.2020, а показання допитаних свідків судом першої інстанції не можуть братися до уваги, оскільки вони також є учасниками конфлікту на ґрунті спільного побуту.
Враховуючи викладене, вважаю, що постанова районного суду підлягає скасуванню з закриттям справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Чупілка С.П. - захисника в інтересах ОСОБА_1 задовольнити, а постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Н.М. Харлан