Справа № 533/300/20 Номер провадження 22-ц/814/1361/21Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А. В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
25 травня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: судді: Кривчун Т.О.
Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.
Секретар: Яковенко В.С.
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адв. ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 22 березня 2021 року (повний текст складено 26.03.2021 року)
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Козельщинська державна нотаріальна контора, Мальцівська сільська рада Козельщинського району Полтавської області, про визнання заповіту недійсним.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_4 .У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла баба позивача, ОСОБА_5 .
Вказує, що він, як внук померлої за правом представлення, має право на спадкування за законом частки в майні померлої баби, нарівні з її дочкою, його тіткою, відповідачем по справі ОСОБА_3 .
Зазначає, що позивачем подано заяву про прийняття спадщини у встановлений законом термін. Однак, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із наявністю спірного заповіту, яким померла ОСОБА_5 заповіла все своє майно ОСОБА_3 .
Вважає, що вказаний заповіт є недійсним, оскільки волевиявлення спадкодавця при його складанні не було вільним та не відповідало її волі, оскільки саме він піклувався про бабу. У свою чергу, відповідач лише інколи приїжджала до баби, а останнім часом повністю обмежила ОСОБА_5 у спілкуванні з родичами, здійснювала психологічний тиск на неї, поставила її в матеріальну та іншу залежність від себе. Таким чином, відповідач фактично примусила бабу до складання заповіту та навіть була присутня при його посвідченні.
З урахуванням наведеного прохав суд визнати недійсним заповіт, посвідчений секретарем Чапаєвської сільської ради 31 серпня 2015 року за реєстром №17; вирішити питання судових витрат.
Заочним рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 22 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Козельщинська державна нотаріальна контора, Мальцівська сільська рада, про визнання заповіту недійсним, відмовлено в повному обсязі.
Вказане рішення оскаржив позивач, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що за показаннями свідків було встановлено, що на момент складення заповіту ОСОБА_6 самостійно не виходила з двору, пенсію їй приносив листоноша, а продукти харчування позивач або сусіди, а в день посвідчення заповіту померлій було видано висновок щодо встановлення їй групи інвалідності. Вважає, що за вказаних обставин, факт того, що заповідач самостійно, цілеспрямовано прибула до сільської ради для складання заповіту, є сумнівним, що, в свою чергу, вказує на те, що волевиявлення заповідача не могло бути вільним при складенні оспорюваного заповіту.
Зауважує, що місцевим судом не було враховано при постановленні оскаржуваного рішення показань свідка ОСОБА_7 , який, перебуваючи на посаді секретаря Чапаєвської сільської ради Козельщинського району, посвідчив спірний заповіт, оскільки останній не зміг чітко вказати на те, чи була присутня відповідач по справі при вчиненні відповідної нотаріальної дії з посвідчення складеного ОСОБА_5 заповіту.
Окрім того, апелянт вказує на те, що ОСОБА_7 , який перебуваючи на посаді секретаря Чапаєвської сільської ради Козельщинського району, посвідчив спірний заповіт, є родичем сторін по справі та безпосередньо спадкодавця, відтак, не мав прав на вчинення відповідної нотаріальної дії.
У судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали та прохали її задовольнити з зазначених у ній підстав.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Як установлено місцевим судом та убачається з матеріалів справи, відповідно до актового запису №1 в Книзі записів актів громадського стану про народження Улинівського С/ЗНГС Козельщинського району Полтавської області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками записано: ОСОБА_8 (батько), ОСОБА_5 (мати), що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 03.01.1955 року (т.1, а.с.14).
Відповідно до актового запису №199 в Книзі реєстрації актів про народження виконавчого комітету Лазо райЗАГС Лазовського району Приморського краю, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками записано: ОСОБА_4 (батько), ОСОБА_9 (мати), що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 25.12.1982 року (т.1, а.с.14).
З наведеного вбачається та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_4 , який, в свою чергу, є батьком позивача
Згідно актового запису №70, складеного Новосанжарським РВДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 04.05.2019 року, т.1, а.с.15).
У відповідності до актового запису №2, складеного Виконавчим комітетом Мальцівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (повторне Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане 19.07.2019 року Козельщинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, т.1, а.с.16).
19.07.2019 року позивач подав до Козельщинської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , спадкова справа №156/2019 (т.1, а.с.18), після чого 20.07.2019 року позивачем було подано ще одну заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини за правом представлення свого померлого батька ОСОБА_4 (т.1, а.с.19).
Також, установлено, що 19.06.2019 року заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до Козельщинської державної нотаріальної контори подала також ОСОБА_3 , спадкова справа №156/2019 (т.1, а.с.20).
Як убачається з матеріалів справи, 13.10.1996 року ОСОБА_5 було складено заповіт, згідно якого вона заповідала все належне їй майно своєму сину ОСОБА_4 (т.1, а.с.32).
Проте, в подальшому, 31.08.2015 року, ОСОБА_5 було складено заповіт, який посвідчений секретарем Чапаєвської сільської ради Козельщинського району Полтавської області Педай Г.В. та зареєстрований в реєстрі за №17, згідно якого вона заповідала все належне їй майно ОСОБА_3 (т.1, а.с.33).
Відомості про посвідчення даного заповіту містяться в книзі реєстрації заповітів Чапаєвської сільської ради Козельщинського району Полтавської області за 2015 рік за відповідним порядковим номером - 17 (т.1, а.с.135-136).
У подальшому, 20.02.2020 року, Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , у зв'язку з наявністю посвідченого Чапаєвською сільською радою Козельщинського району Полтавської області 31.08.2015 року за реєстровим №17 заповіту на все спадкове майно на іншу особу, який є чинним і який позбавляє права на спадкування усіх спадкоємців за законом в тому числі і ОСОБА_1 (т.1, а.с.17).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не взяв до уваги показання свідків про те, що з 2017-2018 років ОСОБА_5 мала поганий фізичний стан здоров'я, не могла самостійно пересуватися, певний час догляд здійснював батько позивача, потім позивач, та в подальшому, відповідач забрала ключі від будинку ОСОБА_5 у родичів, та доручила сторонній особі догляд за ОСОБА_5 , оскільки, на думку суду, вказані факти не стосуються обставин складання заповіту у 2015 році.
Відтак, місцевим судом в оскаржуваному рішенні встановлено факт недоведеності того, що волевиявлення заповідача, ОСОБА_5 при складенні нею 31.08.2015 року заповіту, не було вільним і не відповідало її волі.
Такий висновок суду в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов'язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Статтею 1247 ЦК України встановлено загальні вимоги до форми заповіту, за якими заповіт повинен складатися у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, має бути особисто підписаний заповідачем (якщо особа не може підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу). Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (частина друга статті 1257 ЦК України).
Згідно статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи даний спір, суд правильно виходив із того, що заповіт ОСОБА_5 відповідає положенням ЦК України, Закону України «Про нотаріат», та чинної на час його нотаріального посвідчення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, складений у письмовій формі, із зазначенням місця його складення - село Чапаєвка Козельщинського району Полтавської області, часу складення - 31.08.2015 року, імені та дати народження заповідача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , її ідентифікаційного номеру - НОМЕР_5 , місця народження заповідача - село Улинівка Козельщинського району Полтавської області, його місця реєстрації і проживання, та підписаний особисто заповідачем, особу якої установлено (т.1, а.с.33).
Перевіряючи рішення суду першої інстанції на предмет законності і обгрунтованості в межах доводів апеляційної скарги позивача, суд апеляційної інстанції виходить з того, що, оскільки заповідач не був визнаний судом недієздатним чи обмежено дієздатним, мав право на складання заповіту, заповіт має письмову форму та посвідчений уповноваженою на те особою - секретарем Чапаєвської сільської ради Козельщинського району Полтавської області Педай Г.В., його зміст був зачитаний уголос та власноруч підписаний заповідачем у присутності секретаря, заповіт відповідав волі ОСОБА_5 , доказів протилежного суду не надано, та був зареєстрований у встановленому законом порядку, відтак, підстав для визнання його недійсним не встановлено.
Особистий підпис заповідача у заповіті свідчить про його вільне волевиявлення та відповідність його волі розпорядженню про призначення спадкоємців за заповітом.
Справжність підпису від імені заповідача у заповіті не спростовано на підставі належних та допустимих доказів, вимоги про внесення відомостей про заповіт до Спадкового реєстру виконано.
Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що оспорюваний заповіт складено та посвідчено з дотриманням вимог законодавства, чинного на момент вчинення нотаріальної дії щодо його посвідчення, а позивачем не доведено належними доказами підстав недійсності заповіту, тому на законних підставах відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Призначення, зокрема, ОСОБА_3 , спадкоємцем, є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України. Волевиявлення заповідача було вільним і зміст заповіту щодо призначення відповідача спадкоємцем майна відповідало її внутрішній волі.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що, за показаннями свідків було встановлено, що на момент складення заповіту ОСОБА_6 самостійно не виходила з двору, пенсію їй приносив листоноша, а продукти харчування позивач або сусіди, а в день посвідчення заповіту померлій було видано висновок щодо встановлення їй групи інвалідності, тому самостійно прибути до сільської ради для складання заповіту вона не могла, що свідчить про відсутність її волевиявлення на складання оспорюваного заповіту, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказане жодним чином не свідчить про те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, належних та допустимих доказів, які б реально доводили відповідний факт, на момент складення заповіту від 31.08.2015 року, матеріали справи не містять.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_7 , який перебуваючи на посаді секретаря Чапаєвської сільської ради Козельщинського району, посвідчив спірний заповіт, є родичем сторін по справі та безпосередньо спадкодавця, відтак, не мав прав на вчинення відповідної нотаріальної дії, колегія суддів також до уваги не приймає, оскільки достовірних доказів того, що ОСОБА_7 відноситься до кола осіб, відносно сторін по справі та спадкодавця, щодо яких міститься застереження в ст.9 ЗУ «Про нотаріат», матеріали справи не містять.
Окрім того, секретар Чапаєвської сільської ради Козельщинського району Полтавської області Педай Г.В.не є стороною даного спору, та вимоги про можливе порушення ним положень ст.9 ЗУ «Про нотаріат» при посвідченні спірного заповіту не є предметом даного судового розгляду.
Таким чином, місцевим судом було належно оцінено надані сторонами докази та пояснення свідків, та за відсутності доказів визнання заповідача недієздатним чи обмежено дієздатним, доказів здійснення на нього фізичного чи морального впливу, при складанні заповіту, вірно було зазначено про недоведеність позовних вимог.
Обставини та докази, на які посилається позивач на підтвердження своїх доводів про недійсність заповіту, у повній мірі перевірені судом першої інстанцій та правомірно відхилені.
Суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382,383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 22 березня 2021 року, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун
СУДДІ Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак
Повний текст постанови виготовлено 25.05.2021 року.