Справа № 541/771/21 Номер провадження 11-сс/814/425/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
20 травня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 19 квітня 2021 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури ОСОБА_9 про накладення арешту на майно.
Накладено арешт, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власниками наступним майном: паперовим мішком з надписом «Pioneer seed corn», що має відповідне маркування: P9241-I932; MR MAXIM XL 035 FS+ FEUVER 300 FS BATCH N.:4689253В, щ обув вилучений 07 квітня 2021 року при проведенні огляду транспортного засобу «Skоda Octavia» д.н.з. « НОМЕР_1 », який зберігається в камері зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Рішення слідчого судді мотивовано, тим що майно на яке накладено арешт відповідають критеріям ст. 98 КПК, та наявні достатні підстави для накладення арешту. Відзначено, що відсутність оголошених підозр в межах кримінального провадження, не спростовують висновків щодо відповідності майна речовим доказам у кримінальному провадженні.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, захисником - адвокатом ОСОБА_7 діючи в інтересах ОСОБА_8 , подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 19 квітня 2021 року в межах кримінального провадження № 12021170550000181 від 24 березня 2021 року та постановити нове яким відмовити у задоволенні клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури про накладення арешту на паперовий мішок.
З рішенням районного суду не погоджується, так як вважає, що останнє є безпідставним, необґрунтованим, та незаконним.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що апелянт вважає, що слідчим суддею порушено вимоги ст. 173 КПК України та відсутні підстави передбачені ст. 170 КПК України для арешту майна.
Відзначила, що ОСОБА_8 є свідком у справі, підозра йому не оголошувалась, майно на яке накладено арешт не є речовим доказом, та не може бути арештоване.
Заслухавши доповідача, позицію учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 20 травня 2021 року у провадженні СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170550000181 від 24 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 28 грудня 2020 року по 11 год. 20 хв. 24 березня 2021 року невстановленою особою таємно, шляхом пошкодження воріт та металевої решітки з ангару ТОВ «Агротех-Гарантія», розташованого в с. Шульги вул. Кооперативна вчинено крадіжку близько 200 мішків з зерном кукурудзи, чим завдана майнова шкода ТОВ «Агротех- Гарантія», розмір якої встановлюється.
07 квітня 2021 року за добровільної письмової згоди власника ОСОБА_8 , проводився огляд транспортного засобу «SKODA Octavia», д.н.з. « НОМЕР_1 ». В ході огляду транспортного засобу вилучено п'ятнадцять паперових мішків білого кольору, з яких чотирнадцять мають написи «Сади Україна», «Гібрид соняшника» та один паперовий мішок з написом «PINEER SEED CORN» та маркуванням «P9241-I932;MR MAXIM XL 035 FS+ FEUVER 300 FS BATCH N.: 4689253В» .
Допитаний в ході досудового слідства свідок ОСОБА_10 вказав, що один мішок який перебував у «SKODA Octavia» повинен був містити в собі кукурудзу. Відзначив, що він впізнав мішки за ідентифікуючими ознаками, а саме напис P9241-I932 та що саме такі паперові мішки з насінням були викрадені у ТОВ.
Вищевказаний об'єкт оглянуто, вилучено з метою збереження майна, яке визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12021170550000181 від 24 березня 2021 року відповідно до постанови слідчого від 07 квітня 2021 року.
В ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені в ході огляду транспортного засобу речі, оскільки дані речові докази мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні.
08 квітня 2021 року прокурор Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді із клопотання про накладення арешту, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власникам: паперовим мішком з надписом «PINEER SEED CORN» та маркуванням «P9241-I932;MR MAXIM XL 035 FS+ FEUVER 300 FS BATCH N.: 4689253В», який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Я. Усика, 34, м. Миргород, Полтавської області.
Ухвалою слідчого судді Миргоросдського міськрайонного суду Полтавської області від 19 квітня 2021 року вказане клопотання було задоволено та накладено арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власниками наступним майном: паперовим мішком з надписом «Pioneer seed corn», що має відповідне маркування: P9241-I932; MR MAXIM XL 035 FS+ FEUVER 300 FS BATCH N.:4689253В, що був вилучений 07 квітня 2021 року при проведенні огляду транспортного засобу «Skоda Octavia» д.н.з. « НОМЕР_1 », який зберігається в камері зберігання речових доказів Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області.
Рішення мотивовано тим, що начас досудового розслідування обставини кримінального провадження містять об'єктивні дані, які вказують на те, що виявлене та вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, на думку, слідчого судді наявні достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, яке є майном третьої особи.
Разом з тим, перевіривши клопотання прокурора апеляційний суд вважає, що клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону. В клопотанні прокурор, як на підставу накладення арешту на майно послався лише на те, що вилучений паперовий мішок відповідає критеріям зазначених у ст. 98 КПК України, та є законна необхідність у накладенні арешту з метою збереження речового доказу для проведення подальших слідчих дій. Тим самим, прокурор обмежився лише вказанням маркування мішка та те що мішок, а саме “паперовий” є речовим доказом та він необхідний для “подальших слідчих дій”, без будь якої належної конкретизації.
Досліджуючи клопотання, не зрозуміло чи одразу після проведення огляду автомобіля, під час якого було вилучено паперовий мішок, прокурор чи слідчий звернулися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді та чи було його задоволено.
З огляду на це, перед вирішенням питання про накладення арешту на майно, не зрозуміло чи порушено органом досудового розслідування вимоги ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 234, ч. 2 ст. 237 КПК України.
У той же час колегія суддів наголошує, що заява ОСОБА_8 на огляд автомобіля, не є підставою для проникнення до володіння особи без ухвали слідчого судді.
Крім того, з прохальної частини клопотання прокурора вбачається, що арешт необхідно накласти саме на паперовий мішок з написом «Pioneer seed corn», з маркуванням: P9241-I932; MR MAXIM XL 035 FS+ FEUVER 300 FS BATCH N.:4689253В, однак при розгляді справи постало питання, відносно вмісту зазначеного мішка, про який мова в прохальній частині клопотанні не йдеться. Якщо мішок порожній, тому яку він містить цінність для кримінального провадження, якщо все-таки накладається арешт на мішок із невідомим вмістом, тому де вміст знаходиться, які слідчі дії далі плануються вчиняти із вмістом мішка та не зрозуміло чому вказане не відображено в клопотанні.
Отже, з огляду на вищевказане вбачається, що клопотання прокурора є неконкретизованим та неповним, яке, згідно імперативної вказівки законодавця, за таких обставин підлягає обов'язковому уточненню, шляхом повернення клопотання відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України прокурору для усунення недоліків.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.171 КПК України, на що слідчий суддя не звернув уваги та не виконав приписів ч. 3 ст. 172 КПК України, згідно яких встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, своєю ухвалою повинен був повернути клопотання прокурору для усунення недоліків, в зв'язку з чим постановлена слідчим суддею ухвала не містить належного обґрунтування прийнятого ним рішення, що вказує на допущення слідчим суддею істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та вказує на необхідність скасування ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді незаконною та невмотивованою, та приходить до висновку про те, що при розгляді клопотання та постановленні ухвали були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які унеможливлювали прийняття законного та обґрунтованого рішення, які у відповідності до вимог ст. 409 та 412 КПК України є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.171 КПК України, яка не була усунута слідчим суддею районного суду в супереч норм ч.3 ст.172 КПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з прийняттям нової ухвали про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, з підстав його невідповідності вимогам ст.171 КПК України.
Керуючись ст.ст. 392,404,405,409,418,419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Миргородського міськрайонного суду від 19 квітня 2021 року, якою накладено арешт - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою матеріли клопотання прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_12 про арешт майна у кримінальному провадженні №12021170550000181, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, повернути прокурору для усунення недоліків та приведення у відповідність з вимогами ст. 171 КПК України, надавши для цього строк 72 години з моменту отримання повного тексту ухвали.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4