Справа № 369/15502/20
Провадження № 1-кс/369/1055/21
18.05.2021 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської областi ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020115380000909 від 30.11.2020 про арешт майна, -
До суду надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12020115380000909, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2020, про накладення арешту на транспортний засіб марки Fiat Ducato, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .
Подане клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні СД Вишнівського відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке 30.11.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020115380000909 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.11.2020 до Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення поліцейського УПП в м. Києві ДПП ОСОБА_4 про те, що 29.11.2020 за адресою: вул. Чорновола, 52, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл. під керуванням ОСОБА_5 , зупинено транспортний засіб марки Fiat Ducato, д.н.з НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова якого знищено кустарно.
30.11.2020 проведеним оглядом місця події за адресою: вул. Чорновола, 52, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл. транспортний засіб марки Fiat Ducato, д.н.з НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 та ключі були вилучені.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль Fiat Ducato, д.н.з НОМЕР_1 , білого кольору, 1999 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор зазначає, що на даний час виникла необхідність у проведенні експертизи, для встановлення відповідності номера кузова транспортного засобу.
Вказані речі та документи у відповідності до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним слідчий просить накласти арешт на перераховані речі та документи, з метою збереження останніх як речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі предметом вчинення кримінального правопорушення, знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також такими, що зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення. А тому виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно задля запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, відчуження.
В судове засідання учасники процесу, повідомлені про дату, час та місце його проведення, не з'явились.
Згідно вимог ч. 1 ст. 107 КПК України, застосування технічних засобів фіксування судового розгляду даного питання не здійснювалося.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Витягом з кримінального провадження № 12020115380000909 від 30.11.2020 підтверджується факт внесення 30.11.2020 до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ст. 290 КК України, а саме відносно того, що 29.11.2020 до Вишнівського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення поліцейського УПП в м. Києві ДПП ОСОБА_4 про те, що 29.11.2020 за адресою: вул. Чорновола, 52, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл. під керуванням ОСОБА_5 , зупинено транспортний засіб марки Fiat Ducato, д.н.з НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова якого знищено кустарно.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.11.2020, проведеного слідчим СВ Вишнівського відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 в період часу з 09 год. 20 хв. по 09 год. 40 хв. 29.11.2020, за результатами якого виявлено та вилучено: транспортний засіб марки Fiat Ducato, д.н.з НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 та ключі від авто.
Постановою дізнавача СД Вишнівського відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 від 30.11.2020 вилучені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12020115380000909.
Згідно висновку експерта від 09.02.2021 № СЕ-19/111-21/2065-ТР у кримінальному провадженні № 12020115380000909, ідентифікаційний номер кузова автомобіля марки Fiat Ducato, д.н.з НОМЕР_1 , змінам не піддавався.
Як встановлено положеннями ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації в юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Положеннями ч. 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У відповідності до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, зважаючи на встановлені обставини, беручи до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020115380000909 здійснюється із правовою кваліфікацією за ст. 290 КК України за фактом знищення ідентифікаційного номера кузова транспортного засобу Fiat Ducato, д.н.з НОМЕР_1 , слідчий суддя вважає за недоцільне накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , оскільки останнє не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
В той же час, враховуючи результати проведеної експертизи у кримінальному провадженні, беручи до уваги, що у органу досудового розслідування було достатньо часу, для проведення необхідних слідчих дій із вказаним вище транспортним засобом до 18.05.2021, а тому застосування заходу забезпечення кримінального провадження не відповідає принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відтак, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні клопотання або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього майна або частини тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12020115380000909 від 30.11.2020 про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1