Справа № 369/6444/21
Провадження № 1-кс/369/1268/21
18.05.2021 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської областi ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
власника майна ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021116380000900 від 07.05.2021 про арешт майна, -
До суду надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 12021116380000900, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2021, про накладення арешту на автомобіль чорного кольору марки «Фіат Гранд Пунто», д.н.з. НОМЕР_1 .
Подане клопотання мотивує тим, що у провадженні СД ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке 07.05.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021116380000900 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.05.2021 до ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява ОСОБА_4 про те, що 05.05.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , співмешканець заявниці ОСОБА_6 вчинив самовільні дії всупереч чинному законодавству, а саме без відому заявниці забрав зі стоянки транспортний засіб «Фіат Гранд Пунто», д.н.з. НОМЕР_1 .
06.05.2021 проведеним оглядом місця події на ділянці парковки за адресою: м. Київ, вул. Григоровича Барського, 1, було вилучено транспортний засіб «Фіат Гранд Пунто», д.н.з. НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацією транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 .
Прокурор зазначає, що наразі виникла необхідність у проведенні слідчих дій з вказаним транспортним засобом та його збереження в якості речового доказу за місцем проведення досудового розслідування в тому фіксованому стані, у якому його було виявлено та вилучено з місця події, у зв'язку з чим просить накласти арешт на транспортний засіб «Фіат Гранд Пунто», д.н.з. НОМЕР_1 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити його у повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає наступне.
Витягом з кримінального провадження № 12021116380000900 від 07.05.2021 підтверджується факт внесення 07.05.2021 до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за ст. 356 КК України, а саме відносно того, що 06.05.2021 до ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшла заява ОСОБА_4 про те, що 05.05.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , співмешканець заявниці ОСОБА_6 вчинив самовільні дії всупереч чинному законодавству, а саме без відому заявниці забрав зі стоянки транспортний засіб «Фіат Гранд Пунто», д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до змісту протоколу огляду місця події від 06.05.2021, який був проведений слідчим СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 в період часу з 18 год. 20 хв. по 19 год. 00 хв. 06.05.2021, за результатами останнього виявлено та вилучено транспортний засіб «Фіат Гранд Пунто», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 .
Постановою начальника СД ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 07.05.2021 вилучений транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021116380000900.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки «Фіат Гранд Пунто», д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 .
Як встановлено положеннями ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації в юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Положеннями ч. 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У відповідності до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, зважаючи на встановлені обставини, беручи до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021116380000900 здійснюється із правовою кваліфікацією за ст. 356 КК України, транспортний засіб належить потерпілій, у органу досудового розслідування було достатньо часу, для проведення необхідних слідчих дій із вказаним вище транспортним засобом до 18.05.2021, а тому застосування заходу забезпечення кримінального провадження не відповідає принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відтак, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні клопотання або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього майна або частини тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021116380000900 від 07.05.2021 про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1