Справа № 191/1078/20
1-кп/206/52/21
20 травня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42019041690000017 від 18.02.2019 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.190, ч. 4 ст.358 КК України,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника-адвоката ОСОБА_7
04.06.2020 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду на підставі ст. 34 КПК України надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019041690000017 від 18.02.2019 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.190, ч. 4 ст.358 КК України.
Суд, ставить на обговорення учасників кримінального провадження питання, щодо встановлення розумного строку для подання доказів стороні обвинувачення, оскільки за тривалий проміжок часу у судові засідання не з'являються свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , по вказаному кримінальному провадженню.
Прокурор в судовому засіданні при вирішенні питання, щодо встановлення стороні обвинувачення розумного строку для подання доказів заперечував, посилаючись на ту обставину, що ухвала суду про привід свідків була направлено до виконання на ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області замість ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, з цих підтсав примусовий привід зазначених свідків виконано не було.
Інші учасники кримінального провадження в судовому засіданні при вирішенні зазначеного питання, вважали за можливе встановити строк для подання доказів стороні обвинувачення.
Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що з 04.06.2020 в провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська, знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.
Ухвалою суду від 17 червня 2020 року обвинувальний акт по вказаному кримінальному провадженню, призначено до судового розгляду та з того часу в судові засідання призначені на 26.06.2020, 16.02.2021, 02.07.2020, 10.07.2020, 14.07.2020, 27.10.2020, 12.11.2020, 04.12.2020, 11.12.2020, 24.12.2020, 11.01.2021, 11.02.2021, 17.03.2021, 05.04.2021, 15.04.2021, 13.05.2021 свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не з'явилися, яких прокурор зобов'язувався доставити до суду, крім того обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора, проте стороною обвинувачення не вжито дієвих заходів для розгляду кримінального провадження у розумінні строки, відповідно до положень закону про розумність строків.
За приписами статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із статтею 7 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 1 ст. 114 КПК України, суд, вважає за доцільне для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку розгляду кримінального провадження, встановити стороні обвинувачення строк для подання до суду доказів у зазначеному кримінальному провадженні, а саме забезпечення допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в судовому засіданні.
Відповідно до ст.28 КПК України, кожна процесуальна дія або рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки.
Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.
У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983р. у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов'язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п.1 ст.6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005р. у справі «Павлюлінець проти України»).
Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до ч. 2 ст. 327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.
В постанові (ВС/ККС у справі № 288/113/15-к від 11.08.2020), зазначено, що положеннями ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 23 КПК України, на необхідності дотримання яких суд неодноразово звертав увагу прокурора, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Крім того обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора. Проте, прокурором не вжито достатніх заходів для забезпечення явки свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є свідками сторони обвинувачення, протягом тривалого часу.
Разом з тим, до доводів прокурора, щодо обставини, що ухвала суду про примусовий привід свідків ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була направлена до виконаня у ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області замість ВП № 6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, колегія суддів відноситься критично та не приймає їх до уваги, оскільки відповідно до ст. 143 КПК України, виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручене відповідним підрозділам органів Національної поліції в цілому.
За таких обставин, з урахуванням об'єктивності розгляду справи, суд вважає за доцільне для забезпечення виконання стороною кримінального провадження вимог розумного строку розгляду кримінального провадження, встановити стороні обвинувачення строк для подання до суду доказів, а саме до 16.07.2021 до 12:00 години включно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 9, 22, 28, 26,114,372 КПК України, суд,-
Встановити строк для надання до суду доказів стороні обвинувачення по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42019041690000017 від 18.02.2019 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.190, ч. 4 ст.358 КК України, у строк до 16 липня 2021 року до 12:00 години включно. Зобов'язати сторону обвинувачення забезпечити явку до суду для допиту свідків: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3