Справа № 743/1443/17
Провадження №1-кп/743/3/21
19 травня 2021 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників обвинуваченої - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження в ЄРДР № 12017270010006856 від 19.08.2017 про обвинувачення
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянки України, уродженки с. Слобода Чернігівського району Чернігівської області, з професійно - технічною освітою, пенсіонерки, вдови, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_8 , 12 серпня 2017 року, близько 09 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин зі своїм чоловіком ОСОБА_9 , умисно нанесла один удар ножом в область грудної клітки зліва, в результаті чого спричинила потерпілому тілесні ушкодження у вигляді одного проникаючого поранення грудної клітки зліва з ушкодженням аорти та гематораксом, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Умисні дії ОСОБА_8 , які виразилися в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого підлягають кваліфікації як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_8 в судовому засіданні свою вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала частково. Зокрема, вона не заперечувала, що її чоловік ОСОБА_9 отримав тілесне ушкодження від ножа, який вона тримала в руках, але це трапилось випадково. Так, ОСОБА_8 показала, що 12.08.2017 приблизно о 09 годині ранку до них додому прийшли гості. Вона святкувала свій день народження. Разом з гостями вона та її чоловік ОСОБА_9 вживали спиртні напої. Під час святкування чоловік дуже сп'янів, почав до неї грубо чіплятися, обзивати нецензурними словами, розпочав з нею сварку, вилив їй в обличчя лимонад зі стакану. На зауваження ОСОБА_10 не реагував, через це гості повиходили з будинку. Вона вирішила дорізати ковбаси, оскільки думала, що гості вийшли на «перекур», щоб ОСОБА_10 заспокоївся у їх відсутність, та скоро повернуться. Вона нарізала ножом ковбасу, а чоловік продовжував її ображати. Не витримавши такої поведінки чоловіка, вона, тримаючи в руках ніж, почала до нього наближатися, а чоловік послизнувся на розбитій чашці та випадково наштрикнувся на ніж. Умислу на спричинення смерті чоловікові у неї не було. Вона відразу вибігла на вулиці, та почала гукати до односельців, щоб викликали швидку. Потім вона відвідувала чоловіка в лікарні, майже весь час знаходилась з ним. У весь час знаходження в Ріпкинській ЦРЛ її чоловік самостійно пересувався, піднімався та спускався по сходах, мав апетит, просився додому. Навіть коли його доправили до обласної лікарні, що на думку обвинуваченої не було доцільним, її чоловік почув себе не гірше. Вважає, що смерть її чоловіка це наслідок помилки лікарів, які невдало зробили операцію. При цьому, просила суворо не карати, дуже переймається через смерть чоловіка, з яким прожили разом більше 30 років, не бажала настання його смерті, протягом всіх останніх років картає себе, що в наслідок цієї трагічної події на старість залишилася на самоті.
Фактично такі ж покази обвинувачена ОСОБА_8 давала під час проведення слідчого експерименту. Крім того, в ході слідчої дії обвинувачена видала ніж, яким були нанесені тілесні ушкодження. В ході експерименту обвинувачена розповіла про механізм завдання тілесних ушкоджень. Так, вона спочатку нарізала продукти харчування, а чоловік її ображав та вилив в обличчя лимонад, то вона з ножом почала йти за чоловіком, який від неї відходив. При цьому вона тримала ніж лезом до низу і не розуміє яким чином трапилось так, що ніж потрапив у грудну клітину чоловіка.
Крім того, з дослідженого в судовому засіданні протоколу і запису до протоколу аудіо-відеоконтролю від 07.09.2017, проведеного на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду, вбачається, що 23-24.08.2017, знаходячись у службовому приміщенні Ріпкинського відділення поліції, ОСОБА_8 повідомляла співрозмовниці про те, що вона з необережності, на ґрунті триваючого конфлікту з чоловіком, який її бив, нанесла останньому удар ножом, однак яким чином це зробила - не пам'ятає.
Незважаючи на таку позицію обвинуваченої, її вина в умисному заподіянні своєму чоловікові - ОСОБА_9 тяжкого тілесного ушкодження, від якого настала смерть останнього, повністю підтверджується доказами, зібраними стороною обвинувачення та перевіреними судом.
Так, допитна в суді потерпіла ОСОБА_7 показала, що обвинувачена та загиблий ОСОБА_9 є її батьками. Між матір'ю та батьком виникали сварки на ґрунті зловживання батьком алкогольними напоями. 12.08.2017 вона дізналась, що мати «підрізала» батька і той знаходиться у лікарні. Під час відвідування запитувала батька про обставини отримання тілесних ушкоджень, на що той неохоче відповідав. Все ж він розповів, що у ході конфлікту з матір'ю отримав тілесні ушкодження. Мати також була в лікарні, поряд з батьком. Але потерпіла не питала у матері подробиць цієї події, обмежилася її поясненням, що це трагічна випадковість. Особисто у неї до матері немає претензій, їй однаково жалко мати та батька через цю ситуацію, просить не карати суворо матір, яка після подій переїхала у с. Іванівка Чернігівського району та проживає тепер разом з родиною потерпілої у її будинку. Вважає, що смерть батька за таких обставин є дійсно трагічною випадковістю.
Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_11 показала, що знайома з подружжям ОСОБА_12 з того часу, як вони приїхали проживати в с. Чижівка, вони підтримували дружні стосунки. 12.08.2017 зранку вона прийшла до ОСОБА_13 разом з ОСОБА_14 . Вони всі разом вживали спиртні напої, оскільки святкували день народження ОСОБА_15 . Близько 09 години між подружжям ОСОБА_12 розпочалась сварка, а точніше, дуже сп'янілий ОСОБА_16 почав чіплятися до ОСОБА_15 , нецензурно лаятись в її бік. ОСОБА_15 переважно відмовчувалась, або просила його заспокоїтись. Вмовляння на ОСОБА_10 не впливали, він продовжував принижувати ОСОБА_15 . Святкування було зіпсоване, через це свідок з ОСОБА_17 вирішили піти по своїх справах. Через деякий час, коли свідок сиділа на лавочці неподалік від дому ОСОБА_12 , то бачила як вибігла ОСОБА_15 та почала кричати, щоб викликали карету швидкої допомоги, бо чоловікові погано. Що саме відбулося в будинку, свідку не відомо, з цього приводу с ОСОБА_13 вона не спілкувалася.
Покази свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_14 .
Допитана судом свідок ОСОБА_18 дала наступні покази. Приблизно о 08 год. 00 хв. 12.08.2017 вона приходила привітати ОСОБА_13 з днем народження, але в будинку не лишалася, відразу пішла додому. Приблизно через 2 години вийшла ОСОБА_13 і сказала, що чоловікові погано, викликали карету швидкої допомоги. Зайшовши до будинку разом з лікарем, свідок побачила ОСОБА_19 , який лежав на підлозі, він був у свідомості, поводив себе спокійно, в будинку був порядок, розбитого посуду не бачила. Подружжя ОСОБА_12 знає з того часу, як вони переселилися у с. Чижівка у будинок неподалік від будинку свідка. Обвинувачену знає як спокійну, врівноважену людину. Ольга вела господарство, збирала гриби, була доброю роботящею господинею. Сварок між подружжям свідок не чула та присутньої при їх конфліктах не була.
Свідок ОСОБА_20 суду показала, що 12.08.2017 о 13 год. 30 хв. надійшов виклик з с. Чижівка про отримання чоловіком ножового поранення. Прибувши о 13 години 45 хвилин на місце події, а саме в буд. АДРЕСА_2 , свідок побачила в кімнаті будинку на підлозі чоловіка з ножовим пораненням, який скоріш за все до цього спав, оскільки по прибуттю лікаря не розумів, що відбувається та не зміг пояснити, що з ним сталося. Під час розмови з господинею будинку - ОСОБА_8 , остання зазначила, що у ході конфлікту ударила чоловіка ножом. При цьому, як зауважила свідок, вона не бачила плям крові на підлозі, а одежа ОСОБА_9 також не була забруднена кров'ю. Для надання кваліфікованої медичної допомоги хворий ОСОБА_9 був доставлений до Ріпкинської ЦРЛ о 14 год. 25 хв.
Допитаний судом в якості свідка лікар - хірург Ріпкинської ЦРЛ ОСОБА_21 показав, що він надавав медичну допомогу ОСОБА_9 , який був доставлений до Ріпкинської ЦРЛ 12.08.2017 після 14 год. Хворий перебував у стані алкогольного сп'яніння, з приводу отримання тілесного ушкодження зазначив, що отримав тілесні ушкодження під час сварки. У ОСОБА_9 була виявлена колото-різана рана між 7 та 8 ребрами шириною приблизно 0,5-2 см. В ході ревізії рани встановлено, що рана проникаюча, з неї виходило повітря, у зв'язку з чим була поставлена дренажна трубка. Через декілька днів, після обстеження ОСОБА_9 було виявлено, що стан хворого погіршується, з рани через трубку витікає сукровиця, а рівень гемоглобіну в крові став знижуватися. У зв'язку цим, 16.08.2017 було прийнято рішення транспортувати ОСОБА_9 до торакального відділення Чернігівської обласної лікарні.
Свідок ОСОБА_22 суду показав, що він працює хірургом в торакальному відділенні КЛПЗ «ЧОЛ», куди 16.08.2017 з Ріпкинської ЦРЛ було доставлено ОСОБА_9 , який пояснював, що впав на якусь арматуру, більше про обставини отримання тілесного ушкодження нічого суттєвого не повідомляв. Після обстеження хворого було прийнято рішення про оперативне втручання, на що хворий дав письмову згоду. Під час проведення ревізії рани було виявлено гематому об'ємом близько 300 мл в області аорти, яка притискала край рани і перешкоджала розвитку явищ масивної крововтрати. Після проведення операції ОСОБА_9 помер у реанімації, не приходячи до свідомості.
Висновком судово - медичної експертизи № 674 від 18.08.2017 підтверджується, що смерть ОСОБА_9 настала від гострої легенево-серцевої недостатності, що виникла внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням аорти та розвитком масивної крововтрати.
Крім того, у потерпілого виявлено одне проникаюче поранення грудної клітки зліва з ушкодженням аорти та гемотораксом, що утворилось від дії предмету, що має колюче-ріжучі властивості та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Вказані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні на площину.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 38, проведеної у період часу з 17.05.2018 по 18.10.2018, у ОСОБА_9 мались тілесні ушкодження у вигляді проникаючого у плевральну порожнину колото-різаного поранення грудної клітки зліва в ділянці 8 ребра по біляхребтовій лінії з ушкодженням аорти, наслідком якого стало виникнення лівобічного гемо- пневмотораксу та напруженої пульсуючої біляаортальної гематоми. Крім того, в нього мались синці правої верхньої кінцівки.
Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого в плевральну порожнину колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням аорти є наслідком дії предмету, що має колюче-ріжучі властивості, і за ступенем тяжкості це ушкодження має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення.
Результати отриманих під час вивчення наданої для проведення експертизи медичної документації, первинної судово-медичної експертизи, фактичних даних, отриманих під час проведення судово-гістологічної експертизи шматочків аорти з ушкодженням, дають змогу, вважати, що тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва в ділянці 8 ребра по біляхребтовій лінії з ушкодженням аорти, могло утворитись в строк 12.08.2017. Більш точно встановити час утворення цього ушкодження неможливо, у зв'язку з кількістю часу, що пройшов з моменту заподіяння ушкодження до моменту настання смерті.
Рана, що є початком проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва в ділянці 8 ребра по біляхребтовій лінії з ушкодженням аорти, знаходиться в зоні, досяжній для власної руки потерпілого.
В даному випадку особливістю вказаного вище ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки з пошкодженням аорти є те, що ушкодження аорти розташовувалось за реберною плеврою, тобто кров з розрізу не могла вільно та у великому об'ємі надходити в плевральну порожнину, а просочувала м'які тканини навколо розрізу (які за своєюанатомічною будовою не могли вмістити великий об'єм). Вказане призвело до виникнення пульсуючої гематоми та унеможливило виникнення гострої крововтрати, від якої смерть могла настати дуже швидко.
Вказане, а також дані лабораторних досліджень крові, які були проведені в Ріпкинській центральній районній лікарні при поступленні ОСОБА_9 на лікування дає змогу стверджувати, що в період часу з 09 год. 12.08.2017 до 15 години 18.08.2017 він міг залишатися при свідомості та самостійно пересуватися.
Згідно даних для проведення комісійної судово-медичної експертизи у період часу з 15 год. 12.08.2017 до 18.08.2017 ОСОБА_9 перебував на стаціонарному лікуванні у Ріпкинській районній лікарні та Чернігівській обласній лікарні, де за ним, крім іншого, здійснювався динамічний нагляд. Стан потерпілого, відповідно до записів в «Медичних картках стаціонарного хворого» оцінювався лікарями як «середнього ступеня тяжкості». Вказане дозволяє стверджувати, що він з наявним у нього проникаючим пораненням грудної клітки залишався у свідомості та міг самостійно пересуватись, харчуватись та здійснювати фізіологічні відправлення.
Відповідно до результатів проведеного 18.08.2017 в Чернігівській обласній лікарні КТ- дослідження грудної клітки, та даних лабораторних досліджень крові, у ОСОБА_9 було діагностовано ушкодження аорти, що є життєвим показником для проведення екстреного оперативного втручання.
Результати проведеної гістологічної експертизи шматочка аорти з ушкодженням дають змогу однозначно виключити можливість виникнення розрізу аорти (з наступним утворенням гематоми) під час проведення оперативного втручання, оскільки, відповідно до отриманих даних, воно утворилось набагато раніше до цього часу - 12.08.2017.
Проникаюче колото-різане ушкодження грудної клітки є наслідком колюче-ріжучої дії твердого предмету, що має вказані (колюче-ріжучі) властивості.
Проведеною експертизою не отримано достеменних даних про наявність у потерпілого ОСОБА_9 на момент отримання ним тілесних ушкоджень захворювань, які б могли вплинути на настання смерті. Її настання напряму зумовлено саме наслідками колото - різаного ушкодження грудної клітки з пошкодженням аорти.
В наданій для проведення експертизи медичній документації результати дослідження крові ОСОБА_9 на наявність в ній алкоголю - відсутні. Отже дані, які б дали змогу об'єктивно встановити як наявність алкогольного сп'яніння так і його ступінь, а також визначити можливий вплив на розвиток травматичних явищ у потерпілого - відсутні.
Об'єм медичної допомоги, що надавалась ОСОБА_9 , включно з проведеним- лікуванням в строк з 12.08.2017 по 16.08.2017, відповідало встановленому йому діагнозу та лікувально-діагностичним можливостям КЛПЗ «Ріпкинська ЦРЛ».
Лікувально - діагностичні заходи, що були проведені ОСОБА_9 в КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня», дозволили вірно встановити діагноз та провести відповідне лікування.
Оперативне лікування, яке було проведено ОСОБА_9 в КЛПЗ «Чернігівська обласна лікарня» не мало протипоказань, було виконане з життєвими показаннями, відразу після встановлення наявного ушкодження аорти. Воно було спрямоване на збереження життя пацієнта.
Несприятливий результат лікування хворого зумовлений тяжкістю та особливостями отриманої ним травми та об'єктивними труднощами в її лікуванні.
Єдиним лікуванням пошкодження аорти, що малось у ОСОБА_9 , є хірургічне втручання. Без проведення оперативного втручання настання смерті було невідворотним.
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_23 підтвердив та роз'яснив висновки комплексної судово-медичної експертизи. Також він зауважив, що пошкодження аорти відбулось значно раніше проведення хірургічного втручання. Крім того, експерт зазначив, що через поранення аорти, що малось у ОСОБА_24 , відбувалась постійна крововтрата, що підтверджується критично низьким рівнем гемоглобіну в крові останнього та об'ємом виявленої під час операції гематоми, тому без проведення хірургічного втручання зі стовідсотковою вірогідністю настала б смерть потерпілого.
Наведені фактичні дані, що встановлені на підставі висновків комісії лікарів - експертів та роз'яснень експерта в судовому засіданні, повністю спростовують версію обвинуваченої ОСОБА_8 про те, що її чоловік ОСОБА_9 помер не від тілесного ушкодження, спричиненого нею, а від неправильного надання медичної допомоги.
Як встановлено з протоколу проведення слідчого експерименту від 23 серпня 2017 року, обвинувачена ОСОБА_8 добровільно видала ніж, пояснивши, що саме від цього ножа у ОСОБА_9 виникло тілесне ушкодження.
Зазначений ніж був вилучений та визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Висновком судово-медичної експертизи №131-МК, проведеної у період з 29.08.2017 по 28.09.2017, не вдалось підтвердити або спростувати факт, що саме ножом, виданим ОСОБА_8 під час слідчого експерименту, було спричинено тілесне ушкодження, оскільки відсутній клапоть шкіри від трупа потерпілого, а надати його експерту не представилось можливим, у зв'язку з тим, що на момент проведення експертизи мало місце оперативне втручання під час надання потерпілому медичної допомоги.
Проте, з мотивувальної частини зазначеного висновку експерта № 131 - МК, вбачається, що довжина клинка ножа (що був виданий ОСОБА_8 при проведенні слідчого експерименту, як знаряддя злочину) становить 140 мм.
При цьому, незважаючи на те, що експертним шляхом не вдалося встановити, чи являється вилучений ніж знаряддям завдання тілесного ушкодження, але судом встановлено, факт нанесення тілесного ушкодження саме цим ножом ніким, в тому числі обвинуваченою, не оспорюється.
Крім того, як встановлено з дослідної частини зазначеного вище висновку судово- медичної експертизи трупа ОСОБА_9 № 674 від 18.08.2017, раневий канал: починається від рани на задній поверхні грудної клітки зліва між лопатковою та задньо-пахвовою лініями в 10 міжребер'ї проходить через шкіру, підшкірну жирову клітковину, міжреберний м'яз, пристінкову плевру, через параортальну клітковину, стінку аорти(розріз 0,5 см довжиною). Напрям каналу ззаду-наперед, зліва -направо, зверху-вниз, загальна довжина раневого каналу не менше 13 см (130 мм).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_25 , роз'ясняючи висновки експертизи № 674 показав наступне. Якщо клинок ножа, яким було завдано тілесні ушкодження мав довжину 14 см, то фактично клинок ножа проник в тіло потерпілого майже на всю його довжину. Для заподіяння виявленого у потерпілого такого тілесного ушкодження потрібно прикладати фізичні зусилля із використанням фіксованого предмету, завдаючи удару зверху вниз. Враховуючи щільність тканей тіла людини, виходячи з локалізації та характеру тілесного ушкодження, виявленого у ОСОБА_9 , виникнення саме такого тілесного ушкодження за обставин, про які вказує обвинувачення не представляється можливим.
Таким чином, встановлений досудовим слідством та підтверджений в суді дослідженими доказами механізм завдання тілесного ушкодження ОСОБА_9 повністю спростовує версію обвинуваченої ОСОБА_8 про отримання тілесного ушкодження ОСОБА_9 внаслідок падіння на ніж, а відтак і підтверджує наявність умислу обвинуваченої на заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_9 .
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 510/539 від 22.10.2020 у ОСОБА_8 на період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчинені якого вона обвинувачується, не виявлено ознак психічного захворювання і вона могла у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними.
У ОСОБА_8 на період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, не виявлено ознак тимчасового розладу психічної діяльності.
ОСОБА_8 за своїм психічним станом на період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, була здатна у повній мірі, усвідомлювати свої дії та керувати ними.
На період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, ОСОБА_8 перебувала в стані емоційної напруги.
У ОСОБА_8 психолого - психіатричних ознак фізіологічного афекту, на період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, не виявлено. ОСОБА_8 перебувала в стані емоційної напруги, але даний стан не міг суттєво вплинути на її поведінку і тим самим не може розглядатися як психологічна підстава для виникнення сильного душевного хвилювання.
Стан емоційної напруги, в якому перебувала ОСОБА_8 на період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчинені якого вона обвинувачується, не позбавляв її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Таким чином, суд доходить висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_8 саме у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_9 повністю знайшла своє підтвердження та доведена отриманими у встановленому порядку доказами, що перевірені судом. Всі вищеперераховані докази визнані судом належними та допустимими та можуть бути покладеними в основу вироку.
Обвинувачена ОСОБА_8 раніше не судима, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання характеризується позитивно, пенсіонерка.
Крім позитивних характеристик обвинуваченої судом береться до уваги поведінка загиблого ОСОБА_9 безпосередньо перед вчиненням відносно нього кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_9 , під час святкування дня народження обвинуваченої, принижував нецензурною лайкою та своїми діями обвинувачену при сторонніх особах. Також судом приймаються до уваги, встановлені з показів обвинуваченої та потерпілої ОСОБА_7 , відомості про те, що ОСОБА_9 на ґрунті пияцтва, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, систематично принижував та ображав обвинувачену ОСОБА_8 .
Також судом враховується позиція потерпілої ОСОБА_7 , яка є донькою обвинуваченої та загиблого ОСОБА_9 , та яка зауважила, що не має до матері жодних претензій і просить суворо не карати, не позбавляти волі.
Згідно ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому суд, у відповідності до ст. 66 КК України, приймає встановлені при розгляді кримінального провадження обставини, що пом'якшують покарання.
Так, у Постанові ВС/ККС № 759/7784/15-к від 22.03.2018 надано роз'яснення що передбачає щире каяття. Так, ВС роз'яснив, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Так, судом встановлено з матеріалів кримінального провадження, що обвинувачена ОСОБА_8 безпосередньо після завдання тілесного ушкодження своєму чоловікові кликала людей на допомогу, просила викликати карету швидкої допомоги, супроводжувала пораненого чоловіка до лікарні, кожний день відвідувала його у медичному закладі у смт. Ріпки та в подальшому у м. Чернігові, піклувалася про нього, купувала ліки, приносила їжу, тощо, таким чином намагаючись виправити наслідки вчиненого.
Дійсно, при розгляді справи судом, обвинувачена вину визнала частково, зокрема не визнала наявності в неї умислу на заподіяння тілесних ушкоджень, не заперечуючи самого факту спричинення ножового поранення чоловікові. Але на переконання суду, така позиція обвинуваченої не свідчить про намагання ухилитися від відповідальності, а є неможливістю прийняття та усвідомлення обвинуваченою на психічному рівні бажання заподіяти шкоди близькій людині - своєму чоловікові, з яким вона прожила більше 30 років та мала намір жити в подальшому.
З поведінки обвинуваченої в судових засіданнях, з її пояснень, видно, що обвинувачена щиро переживає смерть свого чоловіка, гірко сумує з цього приводу, усвідомлює трагічність наслідків від своїх дій.
Виходячи з наведеного, суд визнає та приймає до уваги таку пом'якшуючу покарання обставину, як щире каяття.
Крім того, у висновках наведеної вище судово-психіатричної експертизи № 510/539 від 22.10.2020 вказано, що ОСОБА_8 перебувала в стані емоційної напруги, але даний стан не досяг ступеню психолого - психіатричних ознак фізіологічного афекту та не міг суттєво вплинути на її поведінку і тим самим не може розглядатися як психологічна підстава для виникнення сильного душевного хвилювання.
Вказані висновки експертизи виключають можливість кваліфікації дій обвинуваченої за ст. 116 або за ст. 123 КК України.
Проте, судом встановлено, що 12.08.2017 року у обвинуваченої ОСОБА_8 був день народження, для святкування зібралися гості - сусіди односельці. І саме в присутності сторонніх осіб, що є тим більше принизливим, ОСОБА_9 поводив себе аморально по відношенню до обвинуваченої ( вилив в обличчя лимонад, ображав нецензурними словами, тощо) Саме така аморальна поведінка ОСОБА_9 викликала стан емоційної напруги у обвинуваченої, що стало в певній мірі передумовою вчинення нею кримінального правопорушення.
Таким чином, у суду є всі підстави визнати та прийняти до уваги таку пом'якшуючу покарання обставину, як вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого.
Отже, при визначенні виду та міри покарання, враховуючи наявність двох вищевказаних пом'якшуючих покарання обставин, які, на переконання суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, яка, на думку суду не становить значної суспільної небезпеки, та, виходячи з конкретних обстави справи, а також зважаючи на те, що в наслідок дій обвинуваченої настала смерть людини, суд доходить висновку про можливість призначення покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі санкції ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, зважаючи на поведінку обвинуваченої безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення та протягом всього часу розгляду справи судами, а також приймаючи до уваги пенсійний вік ОСОБА_8 , її соціальні зв'язки (проживає в с. Іванівка Чернігівського району разом із сином, дочкою та п'ятьма онуками), характеризуючи її особу дані, а також думку потерпілої щодо міри покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, тому визнає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд не вбачає підстав для обрання міри запобіжного заходу відносно обвинуваченої до набрання чинності вироком суду.
Цивільний позов не заявлявся.
Речовими доказами слід розпорядитись у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 368-371,373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного судом покарання, якщо вона протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи або проживання.
Речові докази: фрагмент килимової доріжки з речовиною бурого кольору та кухонний ніж, що зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП № 2 Чернігівського РУП ГУНП Чернігівської області - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області.
Суддя ОСОБА_1