18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
20 травня 2021 року м. Черкаси справа №912/12/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,
без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі
Кропивницької районної ради Кіровоградської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРТ»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 42827,02 грн,
Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кропивницької районної ради звернувся у Господарський суд Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Гарант», у якому просить суд визнати недійсними додаткові угоди: №1 від 20.02.2019, №2 від 25.02.2019, №3 від 28.02.2019 до договору №819 про постачання природного газу від 01.02.2019 та стягнути на користь Кропивницької районної ради Кіровоградської області надмірно сплачені кошти у розмірі 42827, 02 грн, а також відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору у сумі 8408,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.01.2021 позовну заяву керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кропивницької районної ради разом з доданими до неї матеріалами передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 позовну заяву керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кропивницької районної ради Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Гарант» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 42827,02 грн разом з доданими до неї матеріалами передано за встановленою підсудністю до Господарського суду Черкаської області на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.03.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотанням (у разі наявності) щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Гарант» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Шерт», місцезнаходження якого є бул. Шевченка, 266, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 40327128.
Ухвала суду від 01.03.2021 була направлена відповідачу на адресу, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та повернута відділенням Укрпошти за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до пункту 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Застосовуючи положення статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
У разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пункт 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із змінами і доповненнями, внесеними Постановою пленуму Вищого господарського суду України №3 від 23 березня 2012 року).
Враховуючи наведені положення законодавства, суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи. А у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин, з огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд
26.12.2018 на веб-сайті Prozorro Кропивницька районна рада Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна рада Кіровоградської області) оприлюднила оголошення №UA-2018-12-26-001118-b про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу обсягом 27000 куб. м з терміном постачання до 31.12.2019 з очікуваною вартістю 410 000,00 грн.
У відкритих торгах брали участь 4 юридичні особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» з остаточною пропозицією 264930,00 грн. (первинна пропозиція 267 030,00 грн); Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» з остаточною пропозицією 266 000,00 грн. (первинна пропозиція 272 700,00 грн); Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» з остаточною пропозицією 315900,00 грн (первинна пропозиція 315 900,00 грн); Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Гарант» з остаточною пропозицією 243 000,00 грн (первинна пропозиція 243 000,00 грн).
Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі від 04.02.2019, переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Гарант»» з ціновою пропозицією 243 000,00 грн, з яким Кропивницька районна рада Кіровоградської області (колишня назва Кіровоградська районна рада Кіровоградської області) 01.02.2019 уклала договір №819 на постачання природного газу (далі - договір).
Річний плановий об'єм постачання газу становить 27 тис. м куб (пункт 1.2 договору).
Ціна газу становить 7500,00 грн за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1500,00 грн., всього з ПДВ - 9000,00 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 243 000 грн (пункт 3.1 договору).
Ціна договору може змінюватися протягом строку його дії. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (пункт 3.2 договору).
Договір вступає у силу з моменту підписанні діє у частині постачання природного газу до 31.12.2019, а у частині розрахунків - до повного його закінчення (пункт 11.1 договору).
20.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Гарант» та Кропивницькою районною радою Кіровоградської області до договору було укладено додаткову угоду №1, у якій сторони пункт 3.1 договору викладено у новій редакції, якою визначено нова ціна 1000 куб. м природного газу у розмірі 9900,00 грн. (з ПДВ), а також зменшено загальний обсяг природного газу, постачання якого передбачено протягом дії договору до 24,54545454 тис. куб. м.
Додатковою угодою №2 від 25.02.2019 сторони погодили ціну 1000 куб. м природного газу у розмірі 10890,00 грн. (з ПДВ) та зменшили загальний обсяг постання газу до 22,314095586 тис. куб м.
Додатковою угодою №3 від 28.02.2019 сторони погодили ціну 1000 куб. м природного газу у розмірі у розмірі 11531,58 грн та зменшили загальний обсяг постання газу до 21,07256767 тис. куб. м.
На виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Газ-Оіл Гарант» було здійснено поставку природного газу Кропивницькій районній раді Кіровоградської області за період з лютого до грудня 2019 року, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. За отриманий товар покупцем сплачено 196 315,57 грн. Відповідач частково повернув надмірно сплачені кошти у сумі 380,55 грн. Отже, фактична сума, яка сплачена за договором постачання природного газу становить 195 935,02 грн.
На виконання умов договору постачальник поставив узгоджену кількість природного газу споживачу, який у свою чергу за отриманий газ повністю розрахувався, вказані обставини визнаються сторонами, тому не потребують доведення.
Водночас, прокурор зазначає, що укладені до договору додаткові угоди №1, №2, №3 суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку природного газу в період виконання умов договору, тому просить визнати їх недійсними та стягнути з відповідача кошти, які були сплачені на виконання цих додаткових угод.
Предметом спору у цій справі є вимога прокурора про визнання недійсними додаткових угод до договору, який був укладений за результатами процедури відкритих торгів.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» (далі Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призве де до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Отже, Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання природного газу, за умовами якого сторони визначили, що річний плановий об'єм постачання газу становить 27 тис. м куб, ціна 1000 куб. м становить 9000,00 грн з ПДВ, а також визначено загальну вартість усього обсягу поставки - 243 000 грн. До цього договору сторонами було укладено ряд додаткових угод №1, №2, №3, якими до договору були внесені зміни у частині визначення ціни природного газу шляхом збільшення її розміру на 10% за кожною окремою угодою.
Підставою для внесення таких змін слугував лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Таз-Оіл Гарант», у якому останній посилався на зростання ціни на товар, на підтвердження чого надав експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №0-109 від 06.02.2019 з інформацією про діапазон вартості природного газу на ринку газу. Згідно з вказаним висновком ринкова вартість природного газу за одну тисячу кубічних метрів становить з 11370,80 до 11862,66 грн з ПДВ станом на 01.02.2019.
У роз'ясненнях Міністерства економічного розвитку торгівлі України №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 «Щодо зміни істотних умов договору» зазначено, що внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
Згідно з підпунктом 57 пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, вказане Міністерство надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, водночас, такі зміни пов'язані з випадку коливанням цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Водночас, як вбачається зі змісту експертного висновку Черкаської Торгово-промислової палати, який наданий постачальником, він не підтверджує наявність факту коливання ціни на газ у відповідні проміжки часу, надана інформація має довідковий характер. Крім того, як вбачається з листа відповідача підставою для внесення змін до договору за усіма додатковими угодами став один і той же експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати.
У відповідності до статті 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оскільки наданий відповідачем експертний висновок не містить відомостей щодо динаміки ціни на природний газ, у ньому відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, відтак він не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
Положеннями статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт. Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм «ціна». Ціна послуги, товару має визначальне значення, а її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін па газ повністю нівелює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.
Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
За загальним правилом статті 217 Цивільного кодексу України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину.
Зважаючи, що договір поставки товару був би дійсним і без укладення додаткових угод до нього, тому до вказаних відносин застосовується стаття 217 Цивільного кодексу України.
Недійсними додаткові угоди до правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, застосовуються в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України. На підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
Судом встановлено, що оспорювані додаткові угоди укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку природного газу у період виконання умов договору, тому суперечать Закону України «Про публічні закупівлі». Укладення додаткових угод нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, відтак підлягають визнанню недійсними.
Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Згідно з наведеною нормою Цивільного кодексу України можна визначити два правових наслідки недійсності правочину: двосторонню реституцію, як загальний наслідок; відшкодування збитків та моральної шкоди, як спеціальний наслідок.
Суд, виходячи із фактичних обставин справи, встановив, що реституція, як один із наслідків недійсного правочину, не підлягає до застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки мова не йде про повернення сторін у стан, який існував до вчинення оспорюваного правочину.
Стосовно збитків, то за усталеною практику господарських судів, викладеною зокрема у пункті 2.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», відшкодування збитків та моральної шкоди, завданої у зв'язку із вчиненням недійсного правочину, здійснюється винною стороною за загальними правилами, встановленими для зобов'язань, що виникають із факту заподіяння шкоди, тобто за правилами позадоговірної (деліктної) відповідальності (§ 1 глави 82 Цивільного кодексу України).
Оскільки шкоди державі завдано на підставі правочину, відтак делікті зобов'язання не можуть бути застосовані до вказаних правовідносин.
Не підлягають до застосування також стаття 22 Цивільного кодексу України (під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Під витратами, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, мається до уваги перш за все вартість ремонту речі, причому як такого, який особа вже зробила та може підтвердити проведені витрати відповідними документами, так і такого, який особа ще має зробити), статті 224-225 Господарського кодексу України (підставою для відшкодування завданих збитків суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, є порушення господарського зобов'язання або установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності учасником господарських відносин, а не визнання господарського зобов'язання недійсним).
У той же час збитків державі завдано укладенням додаткових угод, якими була збільшена ціна товару, що був предметом державної закупівлі. Факт такої безпідставності установлено судом шляхом визнання недійсними оспорюваних додаткових угод до правочину. Отже, вказані правовідносини підпадають під дію глави 83, зокрема статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Так, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Оскільки судом встановлено, що укладаючи додаткові угоди сторонами були порушені вимоги законодавства і ці додаткові угоди визнані судом недійсними, відтак слід керуватися положеннями договору у його первинній редакції. Вартість газу за договором складала 9000 грн за 1000 куб м природного газу, тобто Кропивницька районна рада Кіровоградської області повинна була за відповідний обсяг спожитого газу сплатити 153 108,00 грн, натомість фактично сплатила 195 935,02 грн. Отже, сума надмірно сплачених коштів складає 42827,02 грн (195935,02-153108,00), які і підлягають до стягнення з відповідача, оскільки відсутня підстава для їх сплати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 12185,26 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 20.02.2019, №2 від 25.02.2019, №3 від 28.02.2019 до договору про постачання природного газу №819 від 01.02.2019.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРТ» (бул. Шевченка, 266, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 40327128) на користь Кропивницької районної ради Кіровоградської області (вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014, ідентифікаційний код 24715502) 42827,02 грн надмірно сплачених коштів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШЕРТ» (бул. Шевченка, 266, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 40327128) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 02910025) 8408,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя О.І.Кучеренко