ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2021Справа № 910/3005/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ"
до 1) Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ"
2) Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО"
про стягнення 180 000,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" та Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" про стягнення 180 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариству з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів КАСКО №777.20.2528205 від 29.04.2020, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "SKODA OCTAVIA" реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" ,позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 180 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
11.03.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
30.03.2021 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.
30.03.2021 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивач не є стороною договору добровільного комплексного страхування «ТОР DRIVER» 29.01.2020, а також відсутні докази про порушене право позивача щодо відшкодування 50 000,00 грн.
20.04.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, зі змісту якої вбачається, що позивач стверджує про факт настання страхового випадку, що підтверджено судовим рішенням.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
29.04.2020 між Товариством з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №777.20.2528205, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Mercedes-Benz S500, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Як вбачається із матеріалів справи, 08.05.2020 на 31-му кілометрі автодороги «М-05, Київ-Одеса» у Васильківському районі Київської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля Mercedes-Benz S500, реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно із довідкою про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Київського апеляційного суду від 06.01.2021 у справі №362/824/5246/2020, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , п. 2.3 (б), 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху.
Вказаною вище постановою Київського апеляційного суду від 06.01.2021 у справі №362/824/5246/2020 встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні ДТП.
Відповідно до звіту №1583 про оцінку КТЗ від 03.06.2020 та ремонтної калькуляції №2400 від 03.06.2020 вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz S500, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 1 048 056,66 грн.
Згідно рахунку-фактури №0000005478 від 04.06.2020 вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz S500, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 859 665,08 грн.
Також, згідно рахунку-фактури №0000006676 від 01.07.2020 вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz S500, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 17 626,18 грн.
Позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №3.20.1192-1 від 05.06.2020, згідно із яким позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 859 665,08 грн та затверджено страховий акт №3.20.1192-2 від 03.07.2020, згідно із яким позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 17 626,18 грн.
Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 859 665,08 грн (шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації), що підтверджується платіжним дорученням №ЦО02990 від 05.06.2020 та у розмірі 17 626,18 грн, що підтверджується платіжним дорученням №ЦО03502 від 03.07.2020.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" (відповідач-1 у справі) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/102796812, термін дії з 30.01.2020 по 29.01.2021 (згідно із відомостями з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130 000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Окрім того, 29.01.2020 між Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" (відповідач-2 у справі) та власником транспортного засобу SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 укладено електронний поліс №КІК3TDR-200T0N2 комплексного страхування «TOP DRIVER» (індивідуальна частина).
Вказаним полісом застраховано добровільну цивільну відповідальність, що складає 50 000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача-1 та відповідача-2, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача-1 шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 130 000,00 грн. та про стягнення з відповідача-2 шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 50 000,00 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, у відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №777.20.2528205, у зв'язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 877 291,26 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №ЦО02990 від 05.06.2020 та №ЦО03502 від 03.07.2020.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачами у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Поряд з тим, стаття 989 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок страхувальника при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується.
Частиною 1 статті 989 Цивільного кодексу України визначено, якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.
Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, вони вважаються недійсними з моменту їх укладення, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Отже, у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватись за домовленістю сторін (стаття 216 Цивільного кодексу України).
Статтею 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об'єкта з різними страховиками. У разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об'єкта від тих самих ризиків, страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов'язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування.
З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2020 між Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" та власником транспортного засобу SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 укладено електронний поліс №КІК3TDR-200T0N2 комплексного страхування «TOP DRIVER» (індивідуальна частина).
Водночас, зі змісту наявної у матеріалах справи інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, транспортний засіб SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент вчинення ДТП був забезпечений полісом № ЕР/102796812 Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ", строком дії полісу з 30.01.2020 по 29.01.2021.
Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що на час скоєння спірної ДТП обидва вищенаведених поліси були чинними, строк їх дії не закінчився.
Таким чином, на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди діяло два поліси страхування цивільно-правової відповідальності щодо забезпеченого транспортного засобу SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме:
Електронний поліс №КІК3TDR-200T0N2 комплексного страхування «TOP DRIVER» ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" від 29.01.2020;
Поліс №ЕР/102796812 ПрАТ "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" від 30.01.2020.
Матеріалами справи не містять доказів повідомлення страхувальника за полісом №ЕР/102796812 про попереднє укладення полісу №КІК3TDR-200T0N2 з відповідачем-2.
Враховуючи вищезазначене, та з огляду на той факт, що поліс страхування транспортного засобу SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 із ПрАТ "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" укладений пізніше (30.01.2020) ніж договір страхування цього ж об'єкта з ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" (29.01.2020), суд дійшов висновку про те, що поліс страхування з ПрАТ "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" є нікчемним.
Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.07.2018 року у справі № 761/16781/17.
Таким чином, оскільки транспортний засіб SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований у відповідача-1 та у відповідача-2, проте електронний поліс №КІК3TDR-200T0N2 укладений з ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" був укладений раніше, а ніж поліс №ЕР/102796812, що укладений з відповідачем-1 та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення відповідача-1 про вже існуючий поліс страхування, а тому поліс №ЕР/102796812, укладений з відповідачем-1 є нікчемним в силу п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України, а відтак відповідач-1 не є особою, що зобов'язана виплатити на користь позивача заявлене до стягнення страхове відшкодування в сумі 130 000,00 грн.
Отже, у даному випадку ПрАТ "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" не є відповідальною особою за відшкодування майнової шкоди, завданої забезпеченому транспортному засобу, а тому відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог до відповідача-1 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 130 000,00 грн, завданої внаслідок ДТП.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вказувалося вище, вина водія транспортного засобу SKODA OCTAVIA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлена постановою Київського апеляційного суду від 06.01.2021 у справі №362/824/5246/2020.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Тобто, відповідач-2, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до звіту про оцінку КТЗ №1583 від 03.06.2020 та ремонтної калькуляції №2400 від 03.06.2020 вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz S500, реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 1 048 056,66 грн.
Вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz S500, реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно із рахунком-фактурою №0000005478 від 04.06.2020 та №0000006676 від 01.07.2020 складає 877 291,26 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля Mercedes-Benz S500, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля та відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.
Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 877 291,26 грн. підтверджується платіжними дорученнями №ЦО02990 від 05.06.2020 та №ЦО03502 від 03.07.2020.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Електронний поліс №КІК3TDR-200T0N2 комплексного страхування «TOP DRIVER» передбачено, що франшиза становить 0,00 грн. Отже, вирахування франшизи не здійснюється.
Відповідач-2 обставин викладених позивачем у позові належними та достатніми доказами не спростував, заперечень щодо заявленої позивачем до стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. не надав.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
При цьому, обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ".
Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені вище обставини, суд задовольняє повністю позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" про стягнення 50 000,00 грн. та відмовляє у задоволення позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" до Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" про стягнення 130 000,00 грн.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи покладаються на відповідача-2 пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 31, ідентифікаційний код 31650052) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" (01004, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 15/2, ідентифікаційний код 36086124) заборгованість у сумі 50 000,00 грн. та судовий збір у сумі 630,56 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Дата складення повного тексту рішення: 18.05.2021.
Суддя О.В. Гулевець