Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/410/21
Іменем України
18 травня 2021 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні з повною технічною фіксацією в залі суду обвинувальний акт, який надійшов разом з угодою про примирення між потерпілою та підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021175580000101 від 23.04.2021 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гребінка Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні осіб не має, не військовозобов'язаного, участі в АТО та ООС не брав, інвалідом та депутатом не являється, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 22.01.1996 Гребінківським районним судом Полтавської області за ст. 14, ч. 3 ст. 140 КК до 3 р. 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією майна. 22.08.1997 звільнений Указом президента України про амністію; 12.06.1998 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 17-140, ст. 42 КК до 2 р. позбавлення волі. 15.04.2000 звільнений по відбуттю терміну покарання; 18.02.2002 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК до 1 р. 6 міс. позбавлення волі. 16.12.2002 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання 4 міс. 11 днів; 04.06.2003 Гребінківським районним судом Полтавської області за ст. 395, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК до 3 р. позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК остаточно засуджено до 3 р. 1 міс. позбавлення волі. 12.08.2005 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання 8 міс. 12 днів; 12.02.2007 Гребінківським районним судом Полтавської області за ст. 395 КК до 2 міс. 5 днів арешту. 27.02.2007 звільнений по відбуттю строку покарання; 13.11.2007 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК до 2 р. 6 міс. обмеження волі, на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном строком на 2 р. 25.03.2009 іспитовий термін скасовано та направлено в місця обмеження волі. 08.07.2010 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 р. 1 міс. 28 днів; 16.03.2011 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 ч. 2 ст. 190, ст. 395 КК до 3 р. 6 міс. 27 днів позбавлення волі. 09.07.2013 невідбутий строк 11 міс. 28 днів замінено на обмеження волі. 07.07.2011 звільнений по відбуттю терміну покарання; 24.09.2015 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК до 3 р. 6 міс. позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 3 р; 21.04.2016 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 395, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 ст. 70 КК до 3 р. 6 міс. позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Гребінківського районного суду від 24.09.2015 та остаточно засуджений до 4 р. позбавлення волі; 12.09.2016 Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК до 5 р позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК частково приєднано покарання за вироком Гребінківського районного суду від 21.04.2016 та остаточно засуджено до 5 р. 6 міс. позбавлення волі.13.03.2020 звільнений умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 р. 23 дні,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
20.04.2021 приблизно о 14 год. 10 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за приміщенням магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , діючи повторно, умисно та протиправно, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки «Дорожник Люкс» червоного кольору, вартість якого, згідно висновку експерта № СЕ-19/117-21/5293-ТВ від 28.04.2021 складає 2450 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на вказану суму, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що вчинено повторно.
30.04.2021 року між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 було укладено угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12021175580000101 від 23.04.2021. Відповідно до умов даної угоди потерпіла та підозрюваний у кримінальному провадженні виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що вчинене повторно, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, розмір шкоди, а також сторони узгодили міру покарання підозрюваного ОСОБА_4 . Крім того, зі змісту угоди вбачається, що потерпілій та підозрюваному відомі наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
В судовому засіданні 18.05.2021 року обвинувачений ОСОБА_4 підтримав укладену 30.04.2021 року між ним та потерпілою угоду про примирення, підтвердив суду, що кримінальне правопорушення ним було вчинено у відповідності до обставин, викладених у обвинувальному акті, свою вину у вчиненому він визнає повністю та щиро розкаюється у вчиненому, з потерпілою примирився. Просив суд затвердити укладену угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання. Підтвердив суду, що вказана угода про примирення укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також, обвинуваченому ОСОБА_4 в судовому засіданні роз'яснені права визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, всі обмеження щодо права оскарження угоди, роз'яснені наслідки невиконання взятих на себе обов'язків. При цьому, останній зазначив, що наслідки затвердження даної угоди йому відомі та зрозумілі.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала укладену угоду, підтвердила, що дійсно примиралась з обвинуваченим, велосипед їй повернуто, просила затвердити угоду та зазначила, що зі змістом ст.473 КПК України вона ознайомлена, наслідки угоди їй зрозумілі, угода укладена нею добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті що передбачені в угоді.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти затвердження угоди про примирення, вважаючи, угоду такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Суд в даному випадку не перевіряє фактичні обставини, вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення (злочину), так як і не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з положеннями ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), що вчинене повторно, та його дії кваліфіковані правильно за ч.2 ст. 185 КК України.
Згідно з положеннями ст.12 КК України кримінальне правопорушення у вчиненні, якого обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до нетяжких злочинів, отже угода відповідає вимогам закону. Зміст угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
При цьому, судом відповідно до вимог ч.5 ст.474 КПК України з'ясовано, що обвинувачений визнає вину в обсязі пред'явленого обвинувачення, а також цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачених п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а тому у суду не виникає необхідності витребувати документи, а також викликати в судове засідання інших осіб та опитувати їх для з'ясування добровільності укладеної угоди. Сторони повністю усвідомлюють зміст угоди про примирення.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання ОСОБА_4 при проведенні досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.
При цьому, суд враховує особу обвинуваченого, його відношення до скоєного.
Також, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України. Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень КК України. Узгоджена сторонами міра покарання передбачена в межах санкції ч.2 ст.185 КК України та відповідає загальній меті призначення кримінального покарання, визначена з урахуванням характеру та тяжкості вчиненого злочину, ступеня здійснення злочинного наміру, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, та є достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому судом не встановлено підстав визначених ст.60 КК України для неможливості застосування відносно ОСОБА_4 покарання у виді арешту.
Згідно медичних довідок ОСОБА_4 на обліку у психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Таким чином, перевіривши угоду про примирення, суд приходить до висновку, що умови угоди не суперечать вимогам кримінально-процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи сторін та інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, сторони дійсно примирились, що підтверджено в судовому засіданні, і як вбачається з матеріалів кримінального провадження, та погодили вид покарання.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне на підставі ст.468, ст.469, ст.471 КПК України затвердити угоду про примирення, яка укладена 30.04.2021 року між потерпілою ОСОБА_5 з одного боку та підозрюваним ОСОБА_4 з іншого боку та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену сторонами міру покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту строком 3 (три) місяці.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування і судового провадження не обирався.
На підставі викладеного та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124, п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 368-371,ч. 2, ст. 373, ст. ст. 374-376, п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. ст.469, 471, 474, 475 КПК України, ч. 2 ст. 185 КК України, суд, -
Угоду про примирення, укладену 30.04.2021 року між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021175580000101 від 23.04.2021 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, затвердити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.
Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання та фактичного затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати на проведення трасологічної експертизи в розмірі 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн. 70 коп. та 653 ( шістсот п'ятдесят три) грн. 80 коп. за проведення товарознавчої експертизи, а всього стягнути 1634 (одну тисячу шістсот тридцять чотири) грн. 50 коп.
Речовий доказ: велосипед марки «Дорожник Люкс» червоного кольору, який повернуто власнику ОСОБА_5 на відповідальне зберігання, залишити в останньої.
Вирок суду може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Гребінківський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя М. Вітківський