Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1714/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 176 КПК України Доповідач ОСОБА_2
05 травня 2021 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
підозрюваного: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Коростенського районного суду Житомирської області від 01 квітня 2021 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -
Слідчий слідчого відділення Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області звернувся з клопотанням про обрання підозрюваному по кримінальному провадженню №12021060490000155 від 31.03.2021 року ч.2 ст.345 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в якому вказав, що 31.03.2021 близько 15 год. 20 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, неподалік магазину «Смак», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на заподіянні тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу - поліцейському СРПП Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_9 , яка виконувала свої службові обов'язки та відповідно до «Розстановки нарядів на 31.03.2021» перебувала на чергуванні в складі групи реагування патрульної поліції 1-ї зміни, достовірно знаючи, що остання є працівником правоохоронного органу, виконувала свої службові обов'язки та знаходиться на вказаній території у зв'язку з отриманим повідомленням про вчинення правопорушення від громадянина ОСОБА_10 , ОСОБА_7 умисно наніс один удар кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_9 , чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій, підшкірна гематома скулевої ділянки справа, відповідно до довідки травмпункту Коростенської ЦМЛ № 1355 від 31.03.2021, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень
Відомості за даним фактом 31 березня 2021 року слідчим СВ Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060490000155 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, про підозрю у вчиненні якого ОСОБА_7 повідомлено 01.04.2021 року.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 01 квітня 2021 року клопотання слідчого задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 01.06.2021 року.
Заборонено ОСОБА_7 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово.
Зобов'язано ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою слідчого до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого.
Зобов'язано Коростенський РУП ГУНП в Житомирській області негайно поставити на облік ОСОБА_7 , про що повідомити слідчого.
Ухвала в частині запобіжного заходу діє до 01.06.2021 року.
В апеляційній скарзі захисник в інтересах підозрюваного просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою та прийнятою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що при прийнятті рішення про застосування до ОСОБА_7 цілодобового домашнього арешту слідчий суддя не врахував той факт, що на утриманні у підозрюваного перебуває четверо дітей (одна спільна 6-місячна дитина і троє дітей від попереднього шлюбу його дружини) і він є єдиним працездатним членом сім'ї. Дружина ОСОБА_7 знаходиться в декретній відпустці, доходу не отримує, аліменти попереднім чоловіком не сплачуються. Підозрюваний перебуває у трудових відносинах з ПП «Рубас» та ФОП ОСОБА_11 . З урахуванням вищевикладеного застосування цілодобового домашнього арешту повністю позбавляє можливості для фінансового забезпечення сім'ї. Посилання в рішенні суду на те, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілу, свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є не обґрунтованим, так як потерпіла і свідки вже допитані в рамках даного кримінального провадження та попередженні про кримінальну відповідальність згідно ст.ст. 384, 385 КК України. Підозрюваний в судовому засіданні повідомив, що з потерпілою він має намір примиритись, так як не бажав завдавати їй тілесних ушкоджень. Крім цього, слідчим суддею не враховано, що нанесення удару працівнику правоохоронного органу було здійснено ОСОБА_7 після застосування до нього засобу сльозоточивої дії. Це свідчить про те, що підозрюваний був позбавлений можливості належно оцінити ситуацію та зрозуміти, що в результаті нанесеного удару тілесні ушкодження отримає саме поліцейський, що в свою чергу унеможливлює кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ст. 345 КК України. Також необхідно враховувати те, що посилання на нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії легких не підтверджено будь-якими доказами, адже додана до клопотання про застосування запобіжного заходу довідка із травмпункту Коростенської ЦМЛ від 31 березня 2021 року №1355 не встановлює ступінь тілесних ушкоджень. Також посилання в клопотанні про застосування запобіжного заходу на те, що підозрюваний намагатиметься уникнути притягнення до кримінальної відповідальності та може переховуватись від органів досудового розслідування, продовжувати злочинну діяльність, мотивуючи це тим, що він був раніше судимий є не обґрунтованим, адже за вчинені раніше злочини ОСОБА_7 повністю відбув покарання, нових кримінальних правопорушень протягом останніх трьох років не вчиняв, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника в інтересах підозрюваного не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність у підозрюваного постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Слідчий суддя зазначених вимог закону дотримався в достатній мірі .
Розглядаючи клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя прийшов до висновку що слідчим та прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Матеріали, додані до клопотання про обрання запобіжного заходу, свідчать, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненому ним кримінальному правопорушенні за обставин, наведених у клопотанні слідчого.
Розглядаючи клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею вірно встановлено, що такий запобіжний захід в даному випадку застосовано бути не може, оскільки ОСОБА_7 хоча і підозрюється у вчиненні злочину щодо працівника правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків, проте дана обставина не може бути єдиною підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а інші обставини свідчать про те, що запобігти встановленим ризикам та належна процесуальна поведінка підозрюваного може бути забезпечена застосуванням більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з чим також погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Разом з тим, враховуючи положення ст. 194 КПК України та те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, є особою молодого працездатного віку, має родину, місце постійного проживання, міцні соціальні зв'язки, існує ризик того, що він може незаконно впливати на потерпілу, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, проте не доведено, що запобігти вказаним ризикам не можливо застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, оскільки підозрюваний має родину, місце постійного проживання, тому слідчий суддя з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки правильно прийшов до висновку, що доцільним та обґрунтованим на час досудового провадження буде застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання, оскільки застосування менш суворого запобіжного заходу як то особисте зобов'язання не усуне ризик спілкування підозрюваного з іншими співучасниками правопорушення, що може зашкодити інтересам слідства та обґрунтовано прийшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді саме домашнього арешту.
Під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею перевірено доводи про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення та наявність ризиків, пов'язаних з застосуванням запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не враховано те, що на утриманні у підозрюваного перебуває четверо дітей (одна спільна 6-місячна дитина і троє дітей від попереднього шлюбу його дружини) і він є єдиним працездатним членом сім'ї, дружина ОСОБА_7 знаходиться в декретній відпустці, працює є безпідставними, оскільки такі обставини були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу.
Те, що підозрюваний ОСОБА_7 має намір примиритись з потерпілою, так як не бажав завдавати їй тілесних ушкоджень, заслуговує на увагу колегії суддів, проте не може бути в даному випадку, враховуючи всі обставини провадження та наявні ризики, безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий арешт.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не враховано те, що нанесення удару працівнику правоохоронного органу було здійснено ОСОБА_7 після застосування до нього засобу сльозоточивої дії, що свідчить про те, що підозрюваний був позбавлений можливості належно оцінити ситуацію та зрозуміти, що в результаті нанесеного удару тілесні ушкодження отримає саме поліцейський, що в свою чергу унеможливлює кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ст. 345 КК України наразі є передчасними, оскільки правильність кваліфікації дій, оцінка доказів не входить до повноважень слідчого судді при розгляді клопотань про обрання забіжного заходу чи його продовження, а здійснюється судом тільки під час судового розгляду по суті кримінального провадження.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, а під час розгляду клопотання слідчого слідчим суддею перевірено доводи про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, пов'язаних з застосуванням запобіжного заходу, а також враховані всі обставини, які мають вагоме значення для визначення запобіжного заходу для підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
За наведених обставин, підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів на даний час та на даному етапі досудового розслідування кримінальнрого провадження не вбачає. Крім того відповідно до положень ст. 201 КПК України сторона захисту вправі звертатися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу з огляду на обставини кримінального провадження та інші підстави, передбачені КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Коростенського районного суду Житомирської області від 01 квітня 2021 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: