Житомирський апеляційний суд
Справа №282/122/21 Головуючий у 1-й інст. Вальчук В. В.
Категорія ст. 130 КУпАП Доповідач Бережна С. В.
05 травня 2021 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бережна С.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Тещенка М.М. на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 03 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 03 березня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки трудового колективу «Кооперативний ринок Любарської районної спілки споживчих товариств».
Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за цією статтею у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 30.01.2021 року о 20 год. 20 хв. в смт. Любар по вул. Квітнева керував автомобілем ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
На прийняте судом рішення адвокат Тещенко М.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Любарського районного суду Житомирської області від 03 березня 2021 року змінити.
Скасувати вказану постанову в частині відмови в задоволенні клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки колективу підприємства «Кооперативний ринок Любарської районної спілки споживчих товариств» та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою на підставі ст.21 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів трудовому колективу - підприємству «Кооперативний ринок Любарської районної спілки споживчих товариств» (код ЄДРПОУ 01559057, 13133, Житомирська область, Житомирський район, с. Старий Любар, вул. Гетьмана Івана Мазепи, будинок,3) для застосування заходу громадського впливу.
Не оспорюючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП та доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, вважає, що при розгляді справи судом не забезпечено належне виконання вимог ст.ст. 1, 7, 35, 251, 252, 280, КУпАП, що потягло за собою прийняття судом необґрунтованого рішення в частині відмови у задоволенні клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки колективу підприємства «Кооперативний ринок Любарської районної спілки споживчих товариств» та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Зазнає, що однією з підстав у відмові клопотання трудового колективу суд зазначив відсутність у клопотанні трудового колективу конкретних зобов'язань, які він бере на себе для здійснення заходів виховного впливу, спрямованих на недопущення вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, що не ґрунтується на вимогах закону.
Посилається на те, що докази, які підтверджують наявність впливу на особу трудовим колективом, з метою його перевиховання і виправлення шляхом залучення до активної роботи, участі у громадських роботах, проведення профілактичної роботи, перевірки дотримання ним правил співжиття в побуті та громадських місяцях наразі за своєю правовою природою об'єктивно відсутні, оскільки раніше такі заходи до ОСОБА_1 чи інших працівників підприємства не застосовувались.
Вказав, що зобов'язання трудового колективу повідомляти про проведені заходи громадського впливу випливають із положень ч.2 ст. 21 КУпАП, та не можуть бути надані суду заздалегідь, оскільки у уповноважених осіб відсутні правові підстави для їх застосування до моменту надходження рішення суду про передачу особи на поруки.
Посилається на те, що згода трудового колективу про взяття особи на поруки та згода самої особи на застосування до неї заходів громадського впливу презумує виконання відповідних заходів. Наявність «виняткових обставин, за яких було скоєно адміністративне правопорушення», на його думку, виражається виключно через правовий інститут «Крайньої необхідності», що взагалі виключає адміністративну відповідальність особи.
Вказав, що суд звужено розцінив аргумент сторони захисту - «те, що ОСОБА_1 є єдиним водієм на підприємстві» через призму «винятковості обставин», а саме те, що наявність такого факту «на думку суду не є винятковою обставиною, яка б давала підстави для задоволення клопотання», що є помилковим з огляду на те, що ОСОБА_1 є єдиним водієм на підприємстві, що у свою чергу при позбавленні особи права керувати транспортними засобами призведе не лише до накладення адміністративного стягнення, але й до фактичного звільнення особи з роботи, що безумовно позбавить особу єдиного офіційного джерела доходів, оскільки переведення його на іншу посаду на підприємстві по суті є неможливим.
Зазначає, що саме це було основним аргументом звернення ОСОБА_1 до трудового колективу з проханням взяти його на поруки, а не «спосіб» уникнення адміністративної відповідальності.
Вказує, що загалом КУпАП не містить жодних «безумовних підстав» для передачі особи на поруки трудовому колективу для застосування заходів громадського впливу, оскільки застосування положень ст. 21 КУпАП є правом, а не обов'язком суду, а тому зважаючи на це наявність тих чи інших обставин, відомостей про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, характер адміністративного правопорушення, та інші обставини у кожній справі повинні оцінюватись індивідуально.
Послався на те, що ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, щиро розкаявся у скоєному та засуджує свої дії. Також з часу складання протоколу про адміністративне правопорушення та під час судового розгляду справи в суді першої інстанції жодним чином не намагався уникнути відповідальності, перешкодити встановленню істини у справі, спотворити чи приховати від суду будь-які відомості, які є важливими для об'єктивного розгляду справи.
Також вказав, що від скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не настало жодних негативних наслідків та не завдано шкоди.
Крім того дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 являється пенсіонеркою, та у випадку звільнення ОСОБА_1 з роботи залишиться єдиним годувальним у сім'ї, який має офіційні та постійні джерела доходів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вказує, що вказаних вимог закону суд першої інстанції під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, в частині відсутності підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудового колективу підприємства «Кооперативний ринок Любарської районної спілки споживчих товариств» відповідно до положень ст.21 КУпАП не дотримався, що є підставою для зміни постанови від 03.03.2021 з прийняттям апеляційним судом нової постанови.
Зазначає, що суд при розгляді справи, неналежно дослідив надані докази у їх сукупності, чим порушив вимоги ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, що призвело до ухвалення незаконного, рішення в частині відмови в задоволенні клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки колективу - підприємству «Кооперативний ринок Любарської районної спілки споживчих товариств» та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Тещенко М.М. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з викладених в ній мотивів.
ОСОБА_1 та його захисник Тещенко М.М. будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, а саме 05.05.2021р. в судове засідання не з'явилися. Водночас, захисник Тещенко М.М. подав до суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутність як його так і ОСОБА_1 .
Зважаючи на викладене та враховуючи положення ч.2 ст.268 КУпАП апеляційний суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Тещенка М.М.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Тещенка М.М. не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав
Постанова Любарського районного суду Житомирської області від 03 березня 2021 року в частині факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП захисником Тещенком М.М. не оскаржується, а тому в силу ч.7 ст.294 КУпАП перегляду в апеляційному порядку в цій частині не підлягає.
Водночас, захисник Тещенко М.М. вказує про те, що є усі правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП на підставі ст.21 КУпАП у зв'язку з передачею матеріалів на розгляд трудового колективу підприємству «Кооперативний ринок Любарської районної спілки споживчих товариств».
Проте, такі доводи апелянта на увагу суду не заслуговують з огляду на наступне.
За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дійсно, положеннями ч.1 ст.21 КУпАП законодавець передбачив можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Тобто застосування ст.21 КУпАП до особи, на думку апеляційного суду, є правом, а не обов'язком.
Проте, підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудового колективу на підставі ст.21 КУпАП немає, про що й вірно було зазначено судом першої інстанції у своїй постанові.
Вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та відповідно несе підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху.
Суд апеляційної інстанції вважає, наведені в апеляційній скарзі пом'якшуючі обставини, а саме - повне визнання вини та щире каяття, наявність у ОСОБА_1 дружини - пенсіонера та те, що він є єдиним водієм на підприємстві, відсутність шкоди та негативних наслідків, хоча і мають місце, але не можуть слугувати підставою для передачі даних матеріалів справи на розгляд трудового колективу підприємства «Кооперативний ринок Любарської районної спілки споживчих товариств», оскільки він цілком свідомо сів за кермо транспортного засобу після вживання алкогольних напоїв.
При цьому, апеляційний суд враховує і те, що при зазначених обставинах ОСОБА_1 було також вчинене правопорушення, передбачене ч.ч.5,6 ст.121 та ст. 126 КУпАП, що стверджується постановою серії БАА №071330 від 30.01.2021 року, яка міститься в матеріалах справи.
Крім того вказані обставини були предметом оцінки судом першої інстанції і з врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на вимоги ст.ст.21,33 КУпАП суд місцевого суду мотивував неможливість застосування заходів громадського впливу, і з обґрунтованістю цих висновків погоджується суд апеляційної інстанції.
Особи, які вчиняють адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, становлять підвищену суспільну небезпечність для оточуючих, оскільки стягнення у санкції даної статті КУпАП з кожним роком постійно суттєво посилюється і на даний час є безальтернативно суворим, тому підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в порядку ч.1 ст.21 КУпАП апеляційний суд не знаходить.
А тому, оскаржувана постанова суду першої інстанції в частині відмови трудовому колективу «Кооперативний ринок Любарської районної спілки споживчих товариств» у звільненні ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення на підставі ст.21 КУпАП, є цілком обґрунтованою та законною.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, безпосередньо дослідивши усі надані докази, надав належну правову оцінку кожному доказу з точки зору їх достатності та допустимості для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП та обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки трудового колективу «Кооперативний ринок Любарської районної спілки споживчих товариств».
В апеляційній скарзі не наведені інші, не досліджені судом докази, якими б спростовувались висновки суду першої інстанції. Не надано таких доказів і під час апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.
Посилання ж апелянта на те, що трудовий колектив має лише одного водія - це саме його, не може, на думку апеляційного суду також бути підствою для обов'язкового застосування до правопорушника засобів громадського впливу, оскільки зазначені обставини не стосуються особисто правопорушника, та можуть бути вирішені трудовим колективом іншим чином.
Постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, застосування положення ст. 21 КУпАП є правом суду при конкретних обставинах, а не його обов'язком, а адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та визначено судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та даних про особу правопорушника. Рішення суду є вмотивованим, законним та обгрунтованим.
Керуючись ст.ст.21,294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Тещенка М.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Любарського районного суду Житомирської області від 03 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП- без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: