Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3783/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 176 КПК України Доповідач ОСОБА_2
05 травня 2021 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 , підозрюваного: ОСОБА_7 ,
захисника: ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 20 квітня 2021 року про відмову в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків.
Слідчий звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , в обґрунтування якого зазначає, що слідчими СУ ГУНП в Житомирській області в складі слідчої групи здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020060000000282 від 22.06.2020 з попередньою правовою кваліфікацією за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.199 КК України.
В клопотанні вказано, що у невстановлений слідством час, день та місці ОСОБА_7 , не маючи постійного місця роботи та джерел прибутку, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, вирішив здійснити збут підробленої іноземної валюти у виді банкнот, а саме долари США, що запропонував ОСОБА_9 . У свою чергу, ОСОБА_9 переслідуючи корисливі мотиви, на пропозицію ОСОБА_7 погодився і таким чином вступив з останнім в попередню змову.
В подальшому ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_9 за невстановлених слідством обставин придбали підроблену іноземну валюту у вигляді банкнот доларів США.
Після чого, діючи в межах спільного злочинного умислу, направленого на збут підробленої іноземної валюти, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_9 19.06.2020 року приблизно о 10 годині, зберігаючи при собі з метою збуту підроблені грошові банкноти іноземної валюти, прибули до перехрестя вулиць Небесної Сотні, та Б.Лятошинського в м. Житомирі, зупинившись поблизу приміщення магазину «Мінчанка», що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 12 з метою пошуку клієнтів, яким бажають здійснити обмін валюти.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на збут підробленої іноземної валюти, у вказаний день, час та місці ОСОБА_7 , діючи в рамках злочинної змови з ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, під приводом обміну валюти, збули ОСОБА_10 400 (чотириста) підроблених доларів США, 4 купюрами номіналом по 100 (сто), серії FL47118328В, HB 23927626Н, НЕ00593888В, HG79709905A.
Таким чином, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_9 умисно збув ОСОБА_11 підроблену іноземну валюту у виді банкнот в сумі 400 доларів США, що відповідно по курсу обміну валюти Національного Банку України станом на 19.06.2020 становило в загальній сумі 10705 гривень 32 копійки.
Крім того, у невстановлений слідством час, день та місці ОСОБА_7 , не маючи постійного місця роботи та джерел прибутку, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, вирішив здійснити збут підробленої іноземної валюти у виді банкнот, а саме доларів США, що запропонував ОСОБА_12 . У свою чергу, ОСОБА_13 , переслідуючи корисливі мотиви, на пропозицію ОСОБА_7 погодився і таким чином вступив з останнім в попередню змову.
В подальшому ОСОБА_7 діючи спільно з ОСОБА_14 за невстановлених слідством обставин придбали підроблену іноземну валюту у вигляді банкнот доларів США.
Так, 10 березня 2021 року приблизно о 13 годині ОСОБА_7 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_12 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, з метою збуту, а також збут наявної підробленої іноземної валюти прибув до перехрестя вулиці Небесної сотні та Б. Лятошинського в м. Житомирі, зупинився поблизу приміщення магазину «Мінчанка», що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 12 з метою пошуку клієнтів, які бажають здійснити обмін валюти.
Вказаного дня о 13 години, 26 хвилин, діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_7 , переслідуючи мету незаконного збагачення від умисного збуту підробленої іноземної валюти за вказаною адресою, отримав від ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 9000 (дев'ять тисяч) гривень, з метою їх подальшого обміну на долари США.
Реалізуючи спільний злочинний умисел направлений на збут підробленої іноземної валюти, діючи в межах попередньої домовленості, ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_16 , якому повідомив про необхідність надання підробленої іноземної валюти з метою її подальшого збуту.
У свою чергу, ОСОБА_13 діючи в межах спільного злочинного умислу з ОСОБА_7 , усвідомлюючи протизаконність своїх дій, перевіз на автомобілі маки «AUDI 80 1/8S», д.н.з НОМЕР_1 , яким він керував, до приміщення магазину «Мінчанка», що за адресою: м. Житомир, вул. Небесна Сотня, 12, підроблену іноземну валюту у виді банкнот, а саме: 300 (триста) доларів США, З (трьома) купюрами номіналом по 100 (сто), серії KB 68153200 L, AB 36952814 A, KB 68153201 L, які передав ОСОБА_7 з метою їх подальшого збуту ОСОБА_15 .
Продовжуючи спільні злочинні дії, вказаного дня близько 13 годин хвилин, ОСОБА_7 повторно, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_14 , перебуваючи у середині на вході приміщення магазину «Мінчанка», що за адресою: м. Житомир, вул. Небесна Сотня, 12, незаконно збув ОСОБА_15 підроблену іноземну валюту - 300 (триста) доларів США, 3 (трьома) купюрами номіналом по 100 (сто), серії KB 68153200 L, AB 36952814 A, KB 68153201 L.
Таким чином, ОСОБА_7 повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14 умисно збув ОСОБА_15 підроблену іноземну валюту у виді банкнот в сумі 300 доларів США, що відповідно по курсу обміну валюти Національного Банку України станом на 10.03.2021 становило в загальній сумі 8322 гривні 93 копійки.
Своїми умисними діями, які виразились у придбані та зберіганні з метою збуту, а також збуті підробленої іноземної валюти у виді банкнот, за попередньою групою осіб, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.199 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у придбані та зберіганні з метою збуту, а також збуті підробленої іноземної валюти у виді банкнот, вчиненому повторно, за попередньою групою осіб, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.,2 ст. 199 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає про ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Також з урахуванням того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна, слідчий вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та проведення досудового розслідування у розумні строки.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 20 квітня 2021 року у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_17 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 відмовлено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 11.06.2021 року включно.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 процесуальні обов'язки:
не відлучатися з с. Довжик Житомирського району Житомирської області протягом часу дії даної ухвали без дозволу слідчого, прокурора або суду;
утримуватись від спілкування зі свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні за №12020060000000282 від 22.06.2020, з приводу обставин вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення;
прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою;
здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та обов'язків встановити до 11.06.2021 року включно.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 , що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту передбачає заборону цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж визначеного в ухвалі строку.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснено ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.
Виконання ухвали доручити СУ ГУНП в Житомирській області та органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що органом досудового розслідування не доведено та у судовому засіданні не встановлено даних, які би свідчили, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах тримання його під вартою, тому клопотання про застосування такого запобіжного заходу задоволенню не підлягає, та наявні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а також необхідним і доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Зазначає, що дана ухвала є незаконною, постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України, та підлягає скасуванню.
Вказує, що окрім існування підстави застосування запобіжного заходу характер інкримінованих ОСОБА_7 діянь у поєднанні з особою підозрюваного свідчать про існування мети застосування запобіжного заходу - запобігання настанню ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень у сукупності з характеристикою особи підозрюваного, обставинами кримінального провадження та наявними ризиками обумовлюють необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Посилається на те, що ОСОБА_7 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, в той же час, санкція ч.2 ст.199 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна. Поведінка підозрюваного у сукупності з можливим покаранням у разі постановлення обвинувального вироку свідчать про високий ступінь ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Вказує, що повне коло осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення та, як наслідок, усі речові докази, органом досудового розслідування, не виявлено та не вилучено, у тому числі не встановлено місце зберігання підробленої іноземної валюти, а тому перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_7 може вчиняти спроби знищити, сховати, спотворити речові докази, які наразі не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.
Також існує ризик можливості незаконного впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_7 на свідків, інших підозрюваних, з метою побудови власної версії захисту і виправдання своїх дій, оскільки повне коло співучасників органом досудового розслідування не встановлена.
Існує також ризик того, що підозрюваний зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час підозрюється у вчиненні декількох тяжких злочинів, зокрема, пов'язаних із введенням в оману та зловживання довірою. Крім того, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб. Коло співучасників органом досудового розслідування не встановлена. Складність в ідентифікації осіб, співпричетних до вчинення кримінальних правопорушень обумовлена тим, що вищевказані особи діяли у співучасті та фактично вчиняли одноманітні злочини протягом тривалого проміжку часу.
Зазначає, що характер та послідовність вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_7 , у поєднанні з характером та систематичністю вчинення вказаних злочинів може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для прожиття. Крім того, в судовому засіданні 20.04.2021 ОСОБА_7 підтвердив, що офіційного джерела доходів не має та отримує доходи від валютних операцій, які здійснює на «Житньому ринку», розуміючи, що така діяльність є незаконною.
Вказує, що застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе гарантувати належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним спробам перешкоджати досудовому розслідуванню.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 23 год до 06 год.
Вказує, що ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є такою, що не відповідає повноті судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення. В даній ухвалі суду присутнє істотне порушення КПК України та норм європейського права.
Вважає, що відносно нього цілком можливим було б застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, не порушуючи норми КПК України.
Зазначає, що обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є занадто суворим запобіжним заходом, розходиться з практикою ЄСПЛ та практикою України та є незаконним.
Посилається на те, що докази про вчинення ним кримінального правопорушення за ч.2 ст.199 КК України є сумнівними, за своїм характером є припущеннями, та свідчать виключно про наявність цивільно - правових відносин.
Вказав, що слідчим суддею хоча і взято до уваги, те, що він має міцні соціальні зв'язки, але обрано занадто суворий запобіжний захід, що свідчить про формальний підхід та нехтування вимогами КПК України слідчим суддею, а саме: раніше несудимою особою; має постійне місце проживання в АДРЕСА_1 . має на утриманні малолітню дитину, перебуває у шлюбі; його мати ОСОБА_18 , є інвалідом 3 групи та пенсіонеркою.
Прокурор ОСОБА_6 підтримала доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, просила її задовольнити, щодо апеляційної скарги підозрюваного заперечила.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його адвокат ОСОБА_8 , підтримали свою апеляційну скаргу та заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 та застосовуючи відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового арешту з покладенням відповідних обов'язків, слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст.177, 178, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчим суддею було встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а прокурором та слідчим в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Докази, на підтвердження цього досліджені під час розгляду клопотання слідчого.
Крім того, суд встановив, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, матір, яка є пенсіонером та інвалідом 3-ої групи, а також має постійне місце проживання. Також взято до уваги пояснення підозрюваного, що єдиним заробітком є ремонт та продаж автомобілів, квадроциклів, які він здійснює за своїм місцем проживання.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього кодексу.
Також, слідчий суддя зазначив, що слідчим та прокурором не доведено та у судовому засіданні не встановлено об'єктивних даних, які б дійсно свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 можливе виключно в умовах тримання його під вартою.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що судом не було враховано тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину, є неспроможними.
У п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Ливада проти України” від 26 червня 2014 року Суд вказує, що аргументи “за” і “проти” звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою. Така позиція є усталеною практикою ЄСПЛ ( рішення у справі "Доронін проти України", “Осипенко проти України", “Харченко проти України").
Обираючи такий запобіжний захід, суд врахував, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, та в разі винесення обвинувального вироку передбачає покарання від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а тому вважав, що прокурором та слідчим в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
З урахуванням цих обставин, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про застосування щодо ОСОБА_7 домашнього арешту цілодобово з покладенням обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Отже суд, у відповідності до вимог ст.194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , даних про його особу, обґрунтовано дійшов висновку, що під час розгляду клопотання прокурором не було доведено необхідність застосування до підозрюваного на цій стадії кримінального провадження такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.
В апеляційній скарзі прокурор не навів доказів на спростування висновків суду, що наявні ризики виправдовують застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу, та що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам. Вказане не доведено і під час апеляційного розгляду, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді щодо обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово з покладенням відповідних обов'язків, є обґрунтованим, а тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Не підлягає задоволенню також апеляційна скарга підозрюваного ОСОБА_7 виходячи з наведених вище обставин та з наступного.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає, що сукупність доказів, які були долучені до клопотання слідчого, на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_7 на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження, і є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Отже, доводи апеляційної скарги стосовно неналежності та недопустимості доказів, на підтвердження пред'явленої ОСОБА_7 підозри, є неспроможними.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна, а відтак існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_7 з метою уникнення покарання зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також існує ризик того, що підозрюваний зможе вчиняти спроби знищити, сховати, спотворити речові докази, оскільки усі речові докази органом досудового розслідування не виявлено та не вилучено, у тому числі не встановлено місце зберігання підробленої іноземної валюти.
Крім того існує ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з метою побудови власної версії захисту і виправдання своїх дій, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб. Повне коло співучасників органом досудового розслідування не встановлена.
Існує також ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб та ознайомившись з матеріалами досудового розслідування в обсязі, доданому до клопотання про застосування запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_7 може вчиняти спроби спілкуватися зі співучасниками, у тому числі, дистанційно, та попереджати останніх про докази, які перебувають у розпорядженні органів слідства, про необхідність знищити та приховати інші докази, про існування яких стороні обвинувачення наразі не відомо.
Ризик вчинення нових кримінальних правопорушень зумовлений тим, що характер та послідовність вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_7 , у поєднанні з характером та систематичністю вчинення вказаних злочинів може свідчити про те, що вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для прожиття.
За таких обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність органом досудового розслідування наявності ризиків, які дають достатні підстави апеляційному суду вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, знищити, переховувати чи спотворити речові докази, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_7 , про не доведеність жодного із ризиків зазначених в клопотанні слідчого безпідставними.
Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Апеляційний суд визнає безпідставними доводи підозрюваного ОСОБА_7 , що слідчий суддя не в повній мірі врахував міцність його соціальних зв'язків, та як наслідок обрав занадто суворий запобіжний захід.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим суддею обґрунтовано прийнято до уваги під час обрання виду запобіжного заходу те, що підозрюваний ОСОБА_7 одружений, має на утриманні малолітню дитину, матір, яка є пенсіонером та інвалідом 3-ої групи, а також має постійне місце проживання, раніше не судимий. Також взято до уваги його пояснення, що єдиним заробітком є ремонт та продаж автомобілів, квадроциклів, які він здійснює за своїм місцем проживання.
Метою запобіжного заходу є запобігання ризикам перешкоджання досудового розслідування кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Запобіжний захід повинен бути дієвим стримуючим фактором від таких можливих неправомірних дій підозрюваного, які перелічені в ст.177 КПК України.
За таких обставин при вирішенні питання щодо часу перебування підозрюваного під домашнім арештом цілодобово, слідчим суддею були враховані доводи апелянта щодо його особи, соціальних зв'язків, а також фактичні обставини інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, слідчий суддя, дійшов правильного висновку, що підозрюваному необхідно встановити заборону залишати житло саме цілодобово.
На переконання апеляційного суду домашній арешт у нічний час в даному випадку не досягне зазначеної мети та не буде сприяти виконанню завданням кримінального провадження.
Крім того в апеляційній скарзі не зазначено, яким чином цілодобовий домашній арешт є таким заходом, який істотно обмежує права та свободи підозрюваного та він не має об'єктивної можливості дотримуватися визначених слідчим суддею обмежень.
Заява ФОП ОСОБА_19 , надана підозрюваним ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду, про підтвердження дійсних трудових відносин між ним та ФОП ОСОБА_19 до обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, апеляційний суд оцінює критично, оскільки про існування вказаних трудових відносин підозрюваний не зазначав при обранні запобіжного заходу в суді першої інстанції та до неї не додано підтверджуючих документів про те, що ОСОБА_19 є ФОП, та уповноважений приймати на роботу працівників та існування вказаних трудових відносин взагалі.
Доводи апеляційних скарг висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що при постановленні оскаржуваної ухвали були допущені порушення норм кримінального процесуального законодавства, які могли б стати підставою для її скасування та зміни щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.404,407,422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 20 квітня 2021 року про відмову в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: