Житомирський апеляційний суд
Справа №296/2501/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 170 КПК України Доповідач ОСОБА_2
05 травня 2021 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
адвоката: ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 березня 2021 року про накладення арешту на майно, -
Слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 , звернулася до слідчого судді з клопотанням поданого за матеріалами досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060000000101 від 15.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.115 КК України, про арешт майна,
Клопотання слідчий обґрунтував тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 15.03.2021 за місцем проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_1 , виявлено труп ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ознаками насильницької смерті у вигляді вогнепального поранення у грудну клітку.
За даним фактом слідчим управлінням ГУНП в Житомирський області 15.03.2021 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060000000101, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
15.03.2021 в ході особистого обшуку під час затримання ОСОБА_9 в порядку ст.208 КПК України вилучено: куртку світло-зеленого кольору, кофту темно-зеленого кольору, з нашаруванням речовини бурого кольору на передній частині, а саме нашарування у вигляді плям розмірами 0,2-0,3 до 0,5 см, футболку синього кольору, шкарпетки чорного кольору, ботинки замшеві коричневого кольору, джинси синього кольору з ременем шкіряним чорного кольору, на яких, а саме на передній лицевій частині по всій площі виявлені нашарування речовини бурого кольору переважно округлої форми діаметром від 0,1 см до 1 см, мають ознаки бризг, мобільний телефон марки «Редмі 9А», у корпусі чорного кольору, сенсорний, ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім карткою мобільного оператора зв'язку «лайфселл» № НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Нокіа», у корпусі чорного кольору, кнопковий, ІМЕН: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , з сім карткою мобільного оператора зв'язку «Київстар» № НОМЕР_6 та грошові кошти в сумі: 200 євро, 20 доларів США, 266 грн.
Розслідуванням вчиненого кримінального правопорушення встановлено, що перераховане майно, яке вилучено 15.03.2021, а саме: куртку світло-зеленого кольору, кофту темно-зеленого кольору, з нашаруванням речовини бурого кольору на передній частині, а саме нашарування у вигляді плям розмірами 0,2-0,3 до 0,5 см, футболку синього кольору, шкарпетки чорного кольору, ботинки замшеві коричневого кольору, джинси синього кольору з ременем шкіряним чорного кольору, на яких, а саме на передній лицевій частині по всій площі виявлені нашарування речовини бурого кольору переважно округлої форми діаметром від 0,1 см до 1 см, мають ознаки бризг, мобільний телефон марки «Редмі 9А», у корпусі чорного кольору, сенсорний, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім карткою мобільного оператора зв'язку «лайфселл» № НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Нокіа», у корпусі чорного кольору, кнопковий, ІМЕН: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , з сім карткою мобільного оператора зв'язку «Київстар» № НОМЕР_6 та грошові кошти в сумі: 200 євро, 20 доларів США, 266 грн. є доказом злочину. Крім того, з метою збереження речових доказів та недопущення їх втрати, у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на вищеперераховане майно, що належить підозрюваному ОСОБА_9 .
Відповідно до п.7 ст.236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном. Вилучені речі мають значення у кримінальному провадженні речових доказів, оскільки можуть містити інформацію про обставини вчинення злочину, зокрема у частині обсягів незаконно реалізованих наркотичних засобів та інформації про телефонні з'єднання між учасниками. За вказаних згідно п.4 ст.167, п.5 ст.171 КПК України необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно, так як у слідства є підстави вважати, що його повернення володільцю може негативно відобразитись на подальшому проведенні досудового розслідування в інших кримінальних провадженнях та втраті доказової бази.
У той же час, відповідно до вимог ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилучене може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 березня 2021 рок клопотання слідчого задоволено.
Накладено арешт на майно, вилучене 15.03.2021 в ході особистого обшуку під час затримання ОСОБА_9 в порядку ст.208 КПК України, а саме на: куртку світло-зеленого кольору, кофту темно-зеленого кольору, з нашаруванням речовини бурого кольору на передній частині, а саме нашарування у вигляді плям розмірами 0,2-0,3 до 0,5 см, футболку синього кольору, шкарпетки чорного кольору, ботинки замшеві коричневого кольору, джинси синього кольору з ременем шкіряним чорного кольору, на яких, а саме на передній лицевій частині по всій площі виявлені нашарування речовини бурого кольору переважно округлої форми діаметром від 0,1 см до 1 см, мають ознаки бризг, мобільний телефон марки «Редмі 9А», у корпусі чорного кольору, сенсорний, ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім карткою мобільного оператора зв'язку «лайфселл» № НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Нокіа», у корпусі чорного кольору, кнопковий, ІМЕН: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , з сім карткою мобільного оператора зв'язку «Київстар» № НОМЕР_6 та грошові кошти в сумі: 200 євро, 20 доларів США, 266 грн.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що клопотання слідчого містить достатньо підстав вважати, що вилучені об'єкти відповідають вимогам п.1,3 ч.2 ст.167, 170 КПК України, а тому підлягають арешту.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 просить ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25.03.2021 року скасувати. Постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна та зобов'язати слідчого негайно повернути ОСОБА_9 арештовані речі.
Вважає, що висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі необґрунтовані, а сама ухвала є незаконною. Слідчий суддя суду не надав належної оцінки, що жодних доказів доцільності арешту особистого майна ОСОБА_9 на яке накладено арешт, стороною обвинувачення не надано, формально підійшов до вивчення матеріалів справи, чим порушив вимоги ст. 62 Конституції України.
Зазначає, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі безпідставно зазначив, що вилучені речі мають значення у кримінальному провадженні речових доказів, оскільки можуть містити інформацію про обставини вчинення злочину зокрема у частині обсягів незаконно реалізованих наркотичних засобів та інформації про телефонні з'єднання між учасниками та його повернення володільцю може негативно відобразитись на подальшому проведенні досудового розслідування в інших кримінальних провадженнях.
Вказав, що кримінальне провадження № 12021060000000101 внесено в ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а ніяк не за ознаками злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, а вилучені телефони ніяк не зможуть надати інформацію про телефонні з'єднання між якимись учасниками, тому що така інформація, незалежно від вилучення або не вилучення телефонів, надається виключно операторами мобільного зв'язку в порядку тимчасового доступу, наданого судом. Крім того, ОСОБА_9 затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та в інших кримінальних провадженнях він не фігурує.
Посилається на те, що санкція ч.1 ст.115 КК України не передбачає конфіскацію майна, а грошові кошти в розмірі 200 євро, 20 доларів США, 266 грн, вилучені працівниками поліції під час особистого огляду під час затримання ОСОБА_9 є його особистою власністю.
Вказав, що слідчий суддя не обґрунтував, а слідчий не довів, чому саме арешт необхідно накладати на грошові кошти та телефони, інші речі, які є його особистою власністю. Вказані гроші та телефони не набуті кримінально протиправним шляхом, що виключає їх використання у якості речових доказів; кошти та телефони не підлягають спеціальній конфіскації та не можуть бути конфіскованими як вид покарання для ОСОБА_9 .
Вказує, що під час розгляду клопотання про арешт майна слідчому судді не було надано допустимих в розумінні ст.86 КПК України доказів на підтвердження того, що арештоване майно було одержане злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є предметом злочину.
Посилається на те, що згідно протоколу затримання ОСОБА_9 речі на які накладено арешт не вилучались 15.03.2021р.
Зазначив, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17.03.2021 клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області про накладення арешту на майно повернуто прокурору для усунення недоліків та встановлено строк для їх усунення 72 години з моменту отримання копії ухвали. В даній ухвалі не зазначений перелік майна, на який слідча СУ ГУНП просила накласти арешт, а тому дана ухвала не доводить того, що клопотання про арешт майна ОСОБА_9 , не вилученого під час його затримання, є допрацьованим клопотанням про арешт майна, яке розглянув слідчий суддя ОСОБА_1 і воно було подано на протязі 72 годин після нібито усунення недоліків.
Крім того слідчий суддя не звернув увагу, коли копія ухвали про повернення клопотання про арешт майна для усунення недоліків була отримана слідчою ОСОБА_10 та в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про отримання слідчим управління ГУНП в Житомирській області копії ухвали слідчого судді Корольовського районного суду від 17.03.2021 про усунення недоліків в клопотанні про арешт майна.
Тому, слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого допустив грубе порушення норм процесуального права та розглянув подане клопотання поза процесуальний строк, встановлений ч.5 ст.171 КПК України.
Разом з тим, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25.03.2021р.
Зазначає, що вказаний строк пропущено з поважних причин, оскільки ні захисника ні ОСОБА_9 в судове засідання по розгляду даного клопотання про арешт майна не викликали участі в розгляді не приймали. Копію оскаржуваного рішення отримав лише 09.04.2021, що підтверджується матеріалами справи.
В судовому засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Також повідомив, що підозрюваний ОСОБА_9 обізнаний про дату, час та місце розгляду провадження, приймати участь в її розгляді не бажає.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги. При цьому відношення до кримінального провадження за ч.1 ст. 115 КК України грошових коштів пояснити не зміг, зазначив, що вказані грошові кошти можуть мати значення речових доказів у майбутньому у разі внесення відомостей до ЄРДР за ст.307 КК України відносно ОСОБА_9 .
Заслухавши доповідь судді, доводи та пояснення учасників провадження, вивчивши матеріали судового провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається з матеріалів провадження, розгляд клопотання слідчого відбувся без виклику особи, на майно якої накладено арешт та його захисника. Зі змістом оскаржуваного рішення адвокат ОСОБА_8 ознайомився лише 09.04.2021 року, після чого у встановлений законом строк була подана апеляційна скарга.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не пропущений.
Арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого відповідно до вимог ч.1ст.170 КПК України, полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження таабо користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумної підозри вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Звертаючись до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 15.03.2021 в ході особистого обшуку під час затримання ОСОБА_9 в порядку ст.208 КПК України, а саме на: куртку світло-зеленого кольору, кофту темно-зеленого кольору, з нашаруванням речовини бурого кольору на передній частині, а саме нашарування у вигляді плям розмірами 0,2-0,3 до 0,5 см, футболку синього кольору, шкарпетки чорного кольору, ботинки замшеві коричневого кольору, джинси синього кольору з ременем шкіряним чорного кольору, на яких, а саме на передній лицевій частині по всій площі виявлені нашарування речовини бурого кольору переважно округлої форми діаметром від 0,1 см до 1 см, мають ознаки бризг, мобільний телефон марки «Редмі 9А», у корпусі чорного кольору, сенсорний, ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім карткою мобільного оператора зв'язку «лайфселл» № НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Нокіа», у корпусі чорного кольору, кнопковий, ІМЕН: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , з сім карткою мобільного оператора зв'язку «Київстар» № НОМЕР_6 та грошові кошти в сумі: 200 євро, 20 доларів США, 266 грн, слідчий послався на те, що вилучені речі мають значення у кримінальному провадженні речових доказів, оскільки можуть містити інформацію про обставини вчинення злочину, зокрема у частині обсягів незаконно реалізованих наркотичних засобів та інформації про телефонні з'єднання між учасниками. Також вказав, що згідно п.4 ст.167, п.5 ст.171 КПК України необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно, так як у слідства є підстави вважати, що його повернення володільцю може негативно відобразитись на подальшому проведенні досудового розслідування в інших кримінальних провадженнях та втраті доказової бази.
У той же час, відповідно до вимог ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилучене може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, слідчий суддя дослідивши клопотання і подані до нього матеріали прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання, оскільки вбачав достатньо підстав вважати, що вилучені об'єкти відповідають вимогам п.1,3 ч.2 ст.167, 170, КПК України, а тому підлягають арешту.
Колегія суддів визнає безпідставними доводи апелянта щодо необґрунтованого накладення арешту на майно яке було вилучене 15.03.2021 в ході особистого обшуку під час затримання ОСОБА_9 в порядку ст.208 КПК України, оскільки воно має ознаки речового доказу та може зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.1 ст 115 КК україни
Як вбачається з переліку майна на яке накладено арешт, а саме речей то вказане майно має нашарування речовини бурого кольору та ознаки бризг.
Що ж стосується мобільних телефонів з сімкартами до них, на які накладено арешт то колегія суддів зазначає, що вони також можуть містити відповідні відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, про обставини якого було внесено відомості до ЄРДР.
Посилання апелянта на те, що речі, на які накладено арешт, не вилучалися, що підтверджується змістом протоколу затримання особи від 15.03.2021року є безпідставними.
Як вбачається зі змісту протоколу затримання від 15.03.2021 року, здійснено обшук затриманого та не вилучено, однак далі по змісту вказаного протоколу зазначено, що речі, які зазначені в протоколі упаковано згідно правил пакування речових доказів та вилучено до СУ ГУНП в Житомирській області.(а.п.6-7).
Крім того вилучення речей підтверджується постановою слідчого від 15.03.2021р. про визнання речовими доказами в якій зазначено, що вилучене, 15.03.2021 в ході особистого обшуку під час затримання ОСОБА_9 в порядку ст.208 КПК України майно - визнано речовим доказом(а.п.10).
Разом з тим факт вилучення підтверджується клопотанням слідчого про накладення арешту на майно.
При цьому апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо допустимості окремих доказів на даній стадії досудового розслідування не є предметом судового контролю.
Крім того не знайшли свого підтвердження доводи автора апеляційної скарги про те, що поза увагою слідчого судді залишилося звернення слідчого з клопотанням про арешт майна з порушенням передбаченого КПК України строку та без клопотання про його поновлення.
Як вбачається з матеріалів провадження, 15.03.2021р. майно, зазначене в клопотанні слідчого, тимчасово вилучене. В матеріалах провадження наявна копія ухвали слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира від 17.03.2021р., якою клопотання слідчого про накладення арешту на майно було повернуто прокурору для усунення недоліків та встановлено строк для їх усунення 72 години з моменту отримання копії ухвали. Разом з тим з вказаної ухвали вбачається, що підставами для повернення слідчий суддя послався на не зазначення у клопотанні процесуального статусу власника майна у кримінальному провадженні, не містить контактні дані власника майна, тобто слідчим суддею встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотанням у встановлений строк, однак клопотання містило відповідні недоліки в передбачений КПК строк. При цьому клопотання з усунутими недоліками було подано знову 17.03.2021.
При цьому заслуговують на увагу доводи апелянта щодо безпідставності зазначення в оскаржуваній ухвалі, зокрема у частині обсягів незаконно реалізованих наркотичних засобів та інформації про телефонні з'єднання між учасниками та повернення володільцю може негативно відобразитись на подальшому проведенні досудового розслідування в інших кримінальних провадженнях. Однак, на думку колегії суддів вказані порушення не впливають на правильність прийнятого рішення по суті щодо можливого доказового значення вказаних речей кримінальному провадженні за ч.1 ст.115 КК України.
Крім того також заслуговують на увагу доводи апелянта про відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти в сумі: 200 євро, 20 доларів США, 266 грн., вилучені в підозрюваного, з огляду на таке.
В матеріалах провадження наявний витяг з ЄРДР стосовно кримінального провадження № 12021060000000101 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Санкцією ч.1 ст.115 КК України конфіскація майна, як вид покарання не передбачена, про таку підставу арешту вказаного майна не йдеться і в клопотанні слідчого.
Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, цивільного позову, для забезпечення якого може бути накладений арешт, заявлено не було, такої підстави арешту в клопотанні не зазначено.
При цьому колегія суддів зазначає, що наявність постанови слідчого про визнання вказаних коштів речовим доказом у даному кримінальному провадженні не може вважатися безумовною підставою для накладення арешту на вказане майно.
За таких обставин колегія суддів вважає, що грошові кошти в сумі 200 євро, 20 доларів США, 266 грн. не відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України саме в кримінальному провадженні за ч.1 ст. 115 КК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 березня 2021 року про накладення арешту на майно в частині арешту грошових коштів відповідно до положень ч.3 ст.170 КПК України підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нової ухвали, якою у задоволенні клопотання слідчого в частині арешту 200 евро, 20 доларів США та 266 грн. слід відмовити, а в решті ухвалу залишити без змін.
Керуючись ст.ст.404,407, 422 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 25 березня 2021 року про накладення арешту на майно в частині арешту грошових коштів скасувати.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого в частині арешту 200 евро, 20 доларів США та 266 грн. відмовити.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: