Апеляційне провадження № 33/824/2196/2021
Справа 752/3715/21 Головуючий в суді І інстанції Дмитрук Н.Ю.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
12 травня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю захисника Шимка Андрія Олександровича, розглянувши справу за апеляційною скаргою Шимка Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що 28 грудня 2020 року о 15 год. 15 хв. у м. Києві по вул. Метрологічна, 2 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мерседес д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, підвищена жвавість мови; від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
У апеляційній скарзі захисник Шимко А.О. вказував на незаконність постанови та необхідність її скасування, посилаючись на те, що судом під час ухвалення оскаржуваного рішення проігноровано вимогу закону щодо всебічного, повного, об'єктивного, безпосереднього дослідження доказів, їх достовірності, а також щодо аналізу взаємного зв'язку доказів у їх сукупності; висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Наводив зміст ч. 2 ст. 7, ст. 245, 256, 268, 278, 280 КУпАП.
Зазначав, що 12 лютого 2021 року ОСОБА_1 було завчасно проінформовано суд, що у період з 15 лютого 2021 року по 29 березня 2021 року він перебуватиме у відрядженні, в зв'язку із чим він просив суд відкласти розгляд справи, однак суд розглянув справу без присутності особи, яка притягається до відповідальності, чим обмежив його право на доступ до правосуддя.
При цьому, незважаючи на те, що апелянт знав про дату та час судового засідання, він не отримував жодних повісток у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, оскільки судова повістка, наявна в матеріалах справи, не містить відомостей про її вручення адресату. Довідка про доставку ОСОБА_1 судової повістки у вигляді СМС-повідомлення не відповідає вимогам Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді СМС-повідомлень, оскільки не містить підпису та відомостей відповідального працівника апарату суду, і направлена без попереднього подання ОСОБА_1 заявки про намір отримання судової повістки.
Таким чином, судом першої інстанції при розгляді справи без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було забезпечено своєчасного оповіщення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, чим не було дотримано вимог ст. 277-2 КУпАП.
Крім того, згідно з вимогами ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , останньому інкримінується порушення ст. 130 КУпАП, однак класифікація даного правопорушення, а саме частина ст. 130 КУпАП, до якої притягується ОСОБА_1 , на момент підписання ним протоколу про адміністративне правопорушення, не була вказана у протоколі. При цьому в матеріалах адміністративної справи знаходиться довідка, згідно якої справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності має розглядатися саме за порушення ч. 2 ст. 130 КУпАП, однак, вказана довідка не містить такого обов'язкового реквізиту офіційного документу, як дата підписання.
Посилаючись на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, висновки ЄСПЛ у справах «Малофаєва проти Росії» від 30 травня 2013 року та «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2019 року, вказував, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, а вирішувати справу виключно в межах пред'явленого обвинувачення, яке згідно з протоколом не містить кваліфікацію правопорушення.
Викладаючи сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не вказано про те, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами в стані будь-якого сп'яніння, що є єдиною кваліфікуючою ознакою, за наявності якої дії особи можуть кваліфікуватись за ч. 2 ст. 130 КУпАП. У матеріалах справи відсутня також і копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з відміткою про набрання нею чинності, а тому в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту повторного вчинення ОСОБА_1 протягом року будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважав, що суддя Голосіївського районного суду м. Києва при винесенні оскаржуваної постанови вийшла за межі правопорушення, поставленого у вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності, чим порушила процесуальні права ОСОБА_1 , в тому числі і право на захист.
До апеляційної скарги додано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови, обґрунтовану тим, що згідно вимог ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено. Копію оскаржуваного рішення ОСОБА_1 не отримував, про винесене рішення дізнався лише 25 березня 2021 року від свого захисника, який ознайомився з матеріалами справи та оскаржуваним рішенням в приміщенні суду 25 березня 2021 року.
На підставі вищевикладеного просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року та закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, оскільки справу розглянуто у його відсутності, а з матеріалами справи, в тому числі постановою від 16 лютого 2021 року його захисник Шимко А.О. ознайомився лише 25 березня 2021 року, що підтверджується його розпискою (а. с. 12).
За наведених обставин апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за доцільне поновити цей строк.
Заслухавши пояснення захисника Шимка А.О., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердили її доводи та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що судом в порушення вимог ст. 268 КУпАП було розглянуто справу у відсутності ОСОБА_1 , і всупереч положень ч. 1 ст. 277-2 КУпАП не повідомлено його належним чином про дату і місце розгляду справи, апеляційний суд виходить із наступного.
Дійсно, відповідно до ст. 268, ч. 1 ст. 277-2 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно з положеннями ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що 12 лютого 2021 року ОСОБА_1 до суду першої інстанції направлялося клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 16 лютого 2021 року о 16:00, в зв'язку з перебуванням у відрядженні (а. с. 8), із чого вбачається, що ОСОБА_1 був належно повідомлений про день та час судового розгляду.
Встановивши, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 тимчасово не працює, а клопотання не містить доказів на підтвердження перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ «Констант Газ Техойл», і з цих підстав визнавши подане клопотання необґрунтованим, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, клопотанню ОСОБА_1 було надано належної оцінки судом першої інстанції та відображено це в постанові від 16 лютого 2021 року.
Враховуючи наведене, апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції обмежено право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст. 55 Конституції України і не забезпечено своєчасного сповіщення про місце і час розгляду справи.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови вийшов за межі правопорушення, поставленого у вину особі, що притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд враховує наступне.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Системний аналіз положень ст. 256, 280 КУпАП свідчить про те, що розгляд справи проводиться судом з метою перевірки обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, тобто в межах складеного протоколу.
Разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 194019 не містить посилань на повторність вчинення протягом року правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є єдиною кваліфікуючою ознакою частини 2 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, оскільки доказами по справі доведено факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння і таким чином ним як водієм допущено порушення, передбачене п. 2.5 ПДР.
Такими доказами є: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 194019 від 28 грудня 2020 року із підписами свідків, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився проходити огляд, та пояснення ОСОБА_1 щодо того, що він відмовляється проходити огляд, так як дуже поспішає в село до батька, який захворів (а. с. 1), пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у присутності яких ОСОБА_1 відмовився проходити огляд (а. с. 2), відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, як ОСОБА_1 у присутності свідків на пропозицію їхати до лікаря-нарколога відмовляється (а. с. 4).
Апеляційний суд враховує, що доводи апеляційної скарги не містять жодних заперечень проти доведеності факту відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційним судом враховується також рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та зміни постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року шляхом перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить10200 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Виходячи із наведеного, постанова суду першої інстанції у частині кваліфікації дій ОСОБА_1 і визначення виду та розміру адміністративного стягнення підлягає зміні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити Шимку Андрію Олександровичу строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року.
Апеляційну скаргу Шимка Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить10200 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
В іншій частині постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.